5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм

Відповідно до «Правил улаштування електроустановок» (ПУЕ) приміщення за небезпекою електротравм поділяють на три категорії:

- без підвищеної небезпеки;

- із підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

До чинників підвищеної небезпеки належать:

- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35 ⁰С;

- відносна вологість більша 75 %, але менша повного насичення (100 %);

- струмопровідна підлога – металева, цегляна, бетонна, земляна тощо;

- струмопровідний пил;

- ймовірність одночасного доторкання людини до металічних корпусів електрообладнання і металоконструкцій, що мають контакт із землею.

За наявності одного з названих чинників приміщення вважають підвищено небезпечним щодо електротравм.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать такі:

- відносна вологість, близька до насичення ( ~100 %);

- хімічно активне середовище, що пошкоджує ізоляцію;

- одночасна наявність двох і більше умов підвищеної небезпеки.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки відсутні умови, які створюють підвищену чи особливу небезпеку.

Умови поза приміщеннями прирівнюють до особливо небезпечних.

5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості

Відповідно до ПУЕ електричні мережі розподiляють:

- за напругою: до 1000 В (220 В; 380 В) та більше 1000 В (10, 35, 110, 220 кВ );

- за кiлькістю фаз: однофазні та багатофазні;

- за кiлькістю проводів: одно, дво-, три-, чотирипровідні;

- за режимом нейтралі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтраллю трансформатора напруги.

5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж

Результат ураження людини електричним струмом залежить від струму, що проходить через тіло людини Ih, напруги дотику Uh, типу мережі та її параметрів, зокрема:

- напруги й частоти ;

- режиму нейтралі;

- схеми включення людини в електричне коло (рис.5.1);

- опору ізоляції фазних проводів мережі щодо землі;

- ємності фазних проводів мережі щодо землі;

- режиму роботи мережі.

Рис. 5.1. Типові схеми включення людини в електричне коло:

1– двофазний  дотик одночасно до двох фазних провідників електроустановки, що діє; 2– однофазний  дотик до провідника однієї фази   електроустановки, що діє; 3– непрямий дотик до відкритих провідних частин, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції

Під час аналізу електробезпеки різних мереж   зазвичай розглядають дві перші ситуації.

У разі двофазного дотику струм, який проходить через тіло людини, й напругу дотику визначають за формулою

(5.1.)

де U_{л =} U_h– лінійна напруга; U_h – значення фазної напруги діючої мережі; R_h –опір тіла людини. 

З виразу (5.1.) випливає, що в разі двофазного дотику людина потрапляє під лінійну напругу мережі незалежно від типу мережі, режиму нейтралі, режиму роботи мережі, провідності фазних проводів YL1, YL2, YL3 щодо землі.  Така схема включення людини в електричний ланцюг  являє собою велику небезпеку.

Випадки двофазного дотику стаються порівняно рідко і є, як правило, результатом роботи під напругою в електроустановках до 1 кВ, що є порушенням правил та інструкцій виконання робіт.

У разі однофазного дотику людина опиняється під напругою Uh, значення якої залежить від багатьох чинників. Така схема включення людини в електричний ланцюг є менш небезпечною, ніж у випадку двофазного дотику і на практиці має місце значно частіше. Електротравми зі смертельним кінцем у разі однофазного дотику становлять70–80 % від загального числа, причому більшість із них працівники отримують у мережах напругою до 1 кВ.

Далі під час аналізу електробезпеки мереж різних типів розглядатимемо тільки однофазний   дотик.