Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
pr_metodichka_OT.doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
537.6 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

ім. О. Гончара

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Кафедра безпеки життєдіяльності

Методичні вказівки та

контрольні завдання з курсу

«ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ

2009

В методичних вказівках відповідно до типової програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» з урахуванням обсягу викладання наведені основні змістовні розділи: правові основи охорони праці, промислова санітарія, основи електробезпеки та пожежної безпеки.

Методичні вказівки розроблені для студентів ДНУ денної та заочної форм навчання і мають на меті покращення засвоєння матеріалу студентами під час самостійного вивчення дисципліни.

Наведено також завдання для виконання контрольної роботи.

ВСТУП

Шановні студенти! Видання ознайомить вас із основними теоретичними положеннями дисципліни «Основи охорони праці».

Після вивчення теоретичного матеріалу необхідно виконати і подати на кафедру «Безпека життєдіяльності» контрольну роботу обсягом не менш 15 аркушів друкованого чи рукописного тексту. До складу контрольної роботи обов’язково включати план розробки та опрацювання заданих тем, вступ з аргументацією обраної теми, висновки та список використаної літератури.

Роботу рецензує викладач кафедри. Якщо вона не відповідає діючим вимогам, викладач повертає її на доробку для усунення зроблених зауважень.

Розділ 1. Правові основи охорони праці

1.1. Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України і має на меті створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Основні принципи Державної політики розкриваються як деталізовані аспекти визначення охорони праці:

– пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці;

– підвищення рівня промислової безпеки, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;

–комплексне вирішення завдань охорони праці з урахуванням напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;

–повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

– використання економічних методів управління охороною праці;

1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці

Законом передбачені права на охорону праці під час укладання трудового договору та в процесі виконання роботи.

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Під час укладання трудового договору работодавець повинен проінформувати працівника (під розписку) про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто; можливі наслідки впливу їх на здоров'я та про права працівника на пільги й компенсації за роботу в таких умовах.

Працівнику не можна пропонувати роботу, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та таких, що потребують професійного добору, допускаються особи при наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники, згідно із законом, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків.

Під час виконання роботи умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації при необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо немає професійної спілки на підприємстві), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства й організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Працюючим громадянам України надаються трудові (щорічні основні відпустки, щорічні додаткові відпустки за роботу у шкідливих та важких умовах та відпустки за особливий характер роботи ) та спеціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та родами, по догляду за малолітніми дітьми, у зв’язку з навчанням, творчі відпустки). Тривалість відпусток розраховується в календарних днях незалежно від використаних режимів та графіків роботи.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]