- •Міністерство освіти і науки України
- •Розділ 1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4 Охорона праці жінок та молоді
- •1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці
- •1.6 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.7 Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Природна вентиляція
- •2.3.2. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та його працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.3.1. Природне освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.4.1. Джерела штучного освітлення
- •Глава 4. Виробничий шум, ультpазвук, інфpазвук та вібрація
- •4.1. Фiзична пpиpода. Джерела коливань
- •4.2. Основнi фiзичнi характеристики шуму
- •4.3. Hоpмування шуму
- •4.4. Hоpмування ультpазвука
- •4.5. Hоpмування iнфразвука
- •4.6. Захист вiд шкiдливого впливу шуму, iнфразвука та ультpазвука
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
- •5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
- •5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
- •5.6. Нормування напруги дотику
- •5.7. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про горіння. Пожежа
- •6.2. Хаpактеpистика речовин за пожежо- й вибухонебезпекою
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогненестiйкiсть будинків та споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.6. Способи та засоби гасіння пожеж
- •Теми контрольних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Методичні вказівки до вивчення курсу «основи охорони праці»
2.4. Вентиляція виробничих приміщень
Одним з ефективних засобів нормалізації повітря у приміщенні є вентиляція. Вентиляція - повітрообмін, завдяки якому забруднене повітря виводиться з приміщення, а замість нього вводиться свіже зовнішнє або очищене повітря. Задачі вентиляції - забезпечення чистоти повітря та заданих мікрокліматичних умов.
За способом переміщення повітря - розрізнюють системи природної, штучної (механічної та змішаної вентиляції. За напрямом руху повітря системи підрозділяються на припливну (повітря подається у приміщення), витяжну (забруднене повітря видаляється з приміщення) та припливно-витяжну.
В залежності від місця дії вентиляція може бути загально обмінною, місцевою (шкідливі речовини виділяються на декількох робочих місцях), локалізованою ( шкідливі речовин виділяються на робочих місцях, розташованих одне біля іншого) та комбінованою.
Загально обмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони. При місцевій вентиляції шкідливі речовини виводяться безпосередньо від місць їх утворення.
За призначенням вентиляція може бути робочою (використовується при нормальному режимі роботи технологічних процесів) та аварійною (використовується у випадку, якщо стався викид шкідливих речовин внаслідок аварії). Кiлькiсть припливного повітря у одиницю часу повинна відповідати кількості витяжного повітря.
При правильному розташуванні припливних та витяжних завіс свіже повітря подається туди, де концентрація шкідливих речовин менше, а видаляється, де концентрація більше. Вентиляція не повинна створювати перегрівання або охолодження працюючих. Вентиляція має бути пожежо- та вибухобезпечною.
2.4.1. Природна вентиляція
Природна вентиляція здійснюється за рахунок різниці температур повітря у приміщенні та у навколишньому середовищі (теплова конвекція) або дії вітру (напір вітру). Природна вентиляція може бути організованою та неорганізованою. Неорганізована природна вентиляція (провітрювання) здійснюється за рахунок витіснення зовнішнім холодним повітрям внутрішнього теплого повітря через вікна, щілини та двері. Обсяги повітряного обміну при неорганізованій природній вентиляції невідомі, оскільки обсяги припливного та відведеного повітря з приміщення і повітрообмін залежить від випадкових факторів (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Організована природна вентиляція, при якій подачу та віддалення повітря регулюють точно, з врахуванням зовнішніх метеорологічних умов, називають аерацією (рис.2.1). Аерація здійснюється через спеціально передбачені отвори у зовнішніх стінах виробничих приміщень. Для забезпечення необхідної ефективності витяжної вентиляції при різних напрямках вітру на аераційних ліхтарях влаштовують вітрозахисні щити з прорізами.
У виробничому приміщенні внаслідок надходження тепла від обладнання, людей температура повітря як у зимовий, так і у літній період року виявляється вище температури зовнішнього повітря.
Середній тиск повітря у приміщенні практично дорівнює тиску зовнішнього повітря, проте рівність тисків спостерігається тільки в якійсь визначеній горизонтальній площини, що лежить приблизно усередині висоти приміщення та
називається площиною рівних тисків.
Напрямок вітру
Рис. 2.1. схеми аерації приміщень при відсутності (а) та наявності вітру (б)
Надлишковий тиск на рівні цієї площини може бути прийнятим рівним нулю. Отже, на рівні центру нижніх прорізів створюється розрідження, завдяки якому повітря поступає у нижній проріз приміщення, а на рівні центру прорізів, розташованих вище площини рівних тисків, створюється надлишковий тиск, який викликає рух повітря з приміщення назовні. Унаслідок різниці тисків виникає повітряний обмін з припливом повітря через нижні та витяжкою через верхні прорізи. Якщо будинок обдувається вітром, то на навітряній стороні створюється підвищений тиск, а на завітряній - знижений. Нижня частина припливних аераційних прорізів для теплого періоду року повинна знаходитись на рівні не вище 1 м від площини підлоги, а для холодного періоду - на рівні 4 - 6 м. Природну вентиляцію допускається використовувати тільки в тих виробничих приміщеннях, де відсутні джерела надходження в робочі зони шкідливих газоподібних речовин або пилу, а також в приміщеннях, в яких одночасно може знаходитися більше 25 чоловік. В таких випадках обов’язковим є застосування механічної вентиляції.