ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Плани семінарських занять, індивідуальної

та самостійної роботи

з навчальної дисципліни

ПРАВОЗНАВСТВО

для студентів факультету «Психології та туризму»

Дніпропетровськ 2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Плани семінарських занять, індивідуальної

та самостійної роботи

з навчальної дисципліни

ПРАВОЗНАВСТВО

для підготовки фахівців освітньо-професійного рівня „бакалавр”

напрям підготовки «Психологія» 6.030102

Дніпропетровськ, 2011

Плани семінарських занять, індивідуальної та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Правознавство” / Укладач: кандидат юридичних наук Лабенська Лілія Леонідівна – Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2011.- 33 с.

Рецензенти:

Заворотченко Т.В. - кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет ім. Олеся Гончара)

Філяніна Л.А. - кандидат юридичних наук (Дніпропетровский державнийо університет внутрішніх справ)

Загальні положення

Вивчення основ права передбачає досягнення належного рівня осмислення державно-правових явищ як теоретичної основи людського світогляду на проблеми держави і права. Курс “Правознавство” включає в себе основну інформацію з сучасних існуючих галузей права, а також теоретико-правових питань стосовно розвитку державно-правових процесів.

Мета дисципліни полягає в оволодінні знаннями зональних положень науки про право, сучасними положеннями теоретико-правової науки та інформацією про правове регулювання окремими групами відносин - конституційними, адміністративними, трудовими, зобов’язальними (зобов’язання майнові, сімейні та інші), а також ознайомленні з найбільш важливими поняттями і термінами, деякими аспектами кримінального права і діяльності правоохоронних органів.

Вивчення дисципліни “Правознавство” передбачає досягнення такого кваліфікованого рівня підготовки випускника, при якому він повинен:

Знати:

• основні положення теорії державознавства та юриспруденції;

• основні права та обов'язки, закріплені в різних галузях права, в першу чергу, конституційному;

• характер і зміст соціальних процесів, що регулюються правом.

Уміти:

• здійснити правовий аналіз конкретних суспільних відносин;

• застосувати отриманні правові знання у практичній діяльності, роз'яснювати правові ситуації;

• готувати та складати правову документацію;

• самостійно поповнювати, систематизувати та застосовувати правові знання;

• вільно орієнтуватися в питаннях правового характеру обраної професії;

• аналізувати принципи та структуру організації діяльності органів держави.

Організаційно-методичні рекомендації

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення правознавчтва і опанування його методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки та наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, формуванню навичок і вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для культування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять – допомогти студентам опанувати курс правознавства, засвоїти предмет цієї навчальної дисципліни: основні і загальні закономірності виникнення, функціонування та розвитку державно-правової дійсності в суспільстві, правову регламентацію діяльності органів державної влади в Україні, а також основні загальні характеристики окремих галузей національної системи права України.

Основою ефективного розгляду положень правознавства на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у конспектуванні навчальної, а також наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, після чого потрібно опрацювати та законспектувати в зошиті для самопідготовки відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його смисл. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками або іншими науковими чи офіційними джерелами, які містять визначення або дають тлумачення державно-правових явищ, що вивчаються студентами .

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак, але й розуміння різних точок зору щодо державно-правових явищ і, головне, усвідомлення набутих знань правознавства.

Готуючись до семінарського заняття студентам необхідно особливу увагу приділити ключовим поняттям, вивчення та засвоєння яких передбачено відповідною темою.

При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому, по можливості, містилось:

• чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття держави, права, правовідносин, правопорушень і т.д.);

• обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

• аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;

• значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Розгляд тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, вирішення тестових завдань тощо. Реферати, які передбачені планами семінарських занять, заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять або перевіряються викладачем.

Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролювання знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання про допуск студентів до іспиту. Основні питання тем навчального курсу обов’язково вносяться до переліку питань, що виносяться на іспит.