Ііі. Психологія педагогічної діяльності

Лекція 6

Особливості педагогічної діяльності

1. Педагогічні здібності та їх структура.

2. Стилі педагогічної діяльності.

3. Види педагогічного спілкування та причини його ускладнення.

4. Деформація педагогічної діяльності.

Структура педагогічних здібностей (за Н.В. Кузьміною):

1) педагогічна спостережливість;

2) педагогічні уявлення;

3) педагогічний такт;

4) розподіл уваги;

5) організаторські здібності;

6) вимогливість;

7) чіткість;

8) ясність;

9) уміння переконувати.

Загальнопедагогічні здібності:

1) особистісні (доброзичливість, витримка, здатність управляти психіч-ним станом);

2) дидактичні (уміння пояснювати, мовленнєві, знання предмета);

3) організаційно-комунікативні (організаторські, комунікативні, педагогічна спостережливість, педагогічний такт, сугестивність, педагогічні уявлення, розподіл уваги).

Спеціальні здібності (за В.А. Крутецьким):

1) технічна спостережливість;

2) технічна пам'ять;

3) технічне мислення;

4) «мислення руками»;

5) комбінаторні;

6) здатність швидко набувати якісний політехнічний кругозір.

Загальні особливості індивідуального стилю діяльності:

1) темперамент;

2) вибір методів навчання і виховання;

3) зміст діяльності;

4) манера поведінки та спілкування;

5) пріоритетність у способах вибору заохочення чи покарання.

Індивідуальні особливості вчителів, що виявляються в безпосередній практиці педагогічної діяльності:

1) старанно прагнуть виконувати професійні обов'язки (педагогічна спостережливість, справедливість, обґрунтування власних вимог, упевненість у своїх можливостях, прагнення максимально і всебічно використовувати навчальний матеріал тощо);

2) використання авторитету влади (ставлення до учнів як до стихії, яку потрібно тримати в лещатах, домінування прямих вимог, наявність педагогічних штампів тощо).

Педагогічна майстерність як елемент стилю діяльності охоплює:

1) інструментовану недовіру;

2) інтерпретацію жарту;

3) співпереживання з учнем;

4) визнання власних недоліків, невдач;

5) уміння «витримати паузу»;

6) створення атмосфери доброзичливості;

7) об'єктивну оцінку результатів усіх видів діяльності учня;

8) єдність вимогливості і поваги тощо.

Деякі професійні вимоги до вчителя початкових класів:

1) знання психології дитини (вікових та індивідуальних особливостей), змісту сензитивних і кризових періодів психічного розвитку, особливостей психічних процесів;

2) урівноваженість (діти не люблять метушливості);

3) забезпечення послідовності в роботі;

4) обґрунтоване застосування методів навчання і виховання;

5) терплячість, емоційність, доброзичливість;

6) уміння використовувати методи психологічного дослідження;

7) уміння співпрацювати з сім'єю.

Деякі професійні вимоги до вчителя середніх і старших класів:

1) урахування особистісних новоутворень учнів, особливо прагнення до дорослості, самостійності;

2) розуміння особливостей статевого дозрівання;

3) знання різнопланової мотивації навчання;

4) уміння здійснювати професійну орієнтацію;

5) академічна підготовка, яка полягає в знанні не лише фахового предмета, а також суміжних галузей наукових знань;

6) уміння бути особистим прикладом;

7) поєднання доброзичливості і вимогливості.

Стилі педагогічної діяльності (критерій – спосіб управління учнівською групою):

1. Авторитарний : домінування власного Я; директивні способи управ-ління; претензія на істину в останній інстанції; ставлення до дітей як до свідо-мих об'єктів навчально-виховного впливу.

Позитивний момент: висока виконавська дисципліна в класі.

Негативний момент: боязкість авторитетів, комплекси неповноцінності, слабкі лідерські якості.

2. Демократичний: взаємодія власного домінуючого Я та Я інших, партнерські стосунки, ставлення до дітей як до свідомих суб'єктів навчально-виховного впливу.

Позитивний момент: розвиток у дітей розкутості, невимушеності, відповідальності, лідерських якостей;

Негативний момент: невміння учнів дотримувати з учителем офіційну дистанцію, переоцінка власних можливостей, розвиток критиканства стосовно дорослих.

3. Ліберальний: взаємодія власного Я та домінуючого Я інших, партнерські стосунки, ставлення до дітей як до несвідомих суб'єктів навчально-виховного впливу.

Позитивний момент: розвиток в учнів розкутості, невимушеності, відсутність страху.

Негативний момент: панібратство, потенційні можливості для формування зневаги до вчителя.

Типологія педагогів (мотиваційно-характерологічні особливості особистості: оптимістичність, рішучість, мотивованість):

1) ОРМ (оптимістичний, рішучий, мотивований);

2) ОРН (оптимістичний, рішучий, немотивований);

3) ОНрМ (оптимістичний, нерішучий, мотивований);

4) ОНрНм (оптимістичний, нерішучий, немотивований);

5) ПРМ (песимістичний, рішучий, мотивований);

6) ПРНм (песимістичний, рішучий, немотивований);

7) ПНрНм (песимістичний, нерішучий, немотивований).

Особливості професійної діяльності вчителя в несприятливих навчально-виховних ситуаціях:

1)постійне перебування у стресових станах, унаслідок чого спостерігається погіршення фізичного і психічного здоров'я;

2) повсякденна беззахисність перед асоціальними проявами учнів;

3) інтуїтивне розв'язання навчально-виховних проблем;

4) наявність комплексів неповноцінності з приводу уваги до власної зовнішності (одяг);

5) співпраця з учнями в умовах низької престижності педагогічної професії.

Деякі основні проблеми психології вчителя:

1) психологічна готовність до професійної діяльності;

2) основні стратегії в діяльності;

3) оптимізація та прогнозування наслідків педагогічної діяльності;

4) прагнення до самовдосконалення.

Деякі супутні проблеми психології вчителя:

1) фрустраційні стани вчителів;

2) особистісне та професійне самовизначення вчителя;

3) установлення ефективних стосунків з учнями, їхніми батьками;

4) стресостійкість.

Практичні завдання,запитання для індивідуальної роботи

1. У чому полягає роль педагогічної праці? Яке її місце у розвитку суспільства?

2. Назвіть цілі педагогічної діяльності вчителя.

3. У чому полягає своєрідність мотивів педагогічної діяльності?

4. На що спрямована система дій вчителя як базового утворення педагогічної діяльності?

5. Що є продуктом педагогічної діяльності вчителя?

6. Що називають педагогічним мисленням учителя?

7. У чому суть педагогічної спрямованості особистості вчителя?

8. Назвіть види педагогічних здібностей.

9. У чому полягає суть педагогічного такту?

10. Як співвідносяться педагогічні здібності та педагогічні вміння?

11. Назвіть групи вмінь учителя.

12. Схарактеризуйте відомі вам індивідуальні стилі педагогічної діяльності.

13. А.І. Щербаков виділяє низку психологічних функцій педагогічної діяльності вчителя:

– інформаційну;

– розвивальну;

– орієнтаційну;

– мобілізаційну;

– дослідницьку.

Поясніть їх психологічний зміст.

14. Н.В. Кузьміна визначає у психологічній структурі діяльності п'ять компонентів:

– гностичний;

– проективний;

– конструктивний;

– організаторський;

– комунікативний.

Поясніть їх суть та запам'ятайте.

15. Важливою характеристикою педагогічної праці є позиція вчителя у процесі взаємодії з учнем. Серед позицій виділяють:

– «закриту позицію» педагога;

– «відкриту позицію»;

– позицію «зустрічного руху» до дитини.

Поясніть їх сутність і значущість.

16. Окресліть характер і спрямованість вимог учителя до учнів, що має такий тип мотивації (домінантний) :

– різнобічна мотивація;

– домінування у вчителя мотиву зобов’язаності;

– учитель з домінуванням мотиву глибокої зацікавленості навчальним предметом;

– учитель із вираженою потребою спілкування з дітьми.

17. Вкажіть, які з наведених стилів педагогічної діяльності вчителя співвідносяться з зазначеними особливостями професійної свідомості:

– авторитарний;

– ліберальний;

– демократичний.

Визначте, якому стилю властиві такі компоненти професійної свідомості:

– вимушена мотивація, спрямованість діяльності на себе, середній показник педагогічної ідентичності, низький рівень домагань, середня самооцінка, низький рівень рефлексії, відсутність емпатії, середня креативність;

– вимушена мотивація, спрямованість діяльності на процес, середній показник педагогічної ідентичності, середній рівень домагань при низькій самооцінці, середній рівень рефлексії і наявність емпатії, низька креативність;

– позитивна мотивація, спрямованість діяльності на інших людей, високий рівень педагогічної ідентичності, середній рівень домагань і самооцінки, високий рівень рефлексії і наявність емпатії, середня креативність.

18. А.К. Маркова і А.Я. Ніконова виділяють такі індивідуальні стилі:

– емоційно- імпровізаційний стиль (ЕІС);

– емоційно- методичний стиль (ЕМС);

– розсудково-імпровізаційний стиль (РІС);

– розсудково-методичний стиль (РМС);

Дайте відповіді на такі запитання:

1) У чому полягає своєрідність спрямованості вчителя за кожним із названих стилів: на процес навчання чи результат?

2) Які особливості розгортання вчителем орієнтувального чи контрольно-оцінного етапів у своїй праці?

3) Назвіть динамічні характеристики педагогічного стилю (його гнучкість, стійкість, переключеність та інші).

4) Яка результативність кожного з названих індивідуальних стилів?

19. Педагогічна діяльність як засіб управління учінням спрямована на здійснення учителем вивірених цілеспрямованих,систематичних впливів на навчальну діяльність класу,учня.

Визначте суб'єкт і об'єкт управління.

20. Ефективне управління процесом навчання можливе у разі виконання конкретних вимог:

– формування цілей навчання;

– встановлення вихідного рівня (стану) управлінського процесу;

– розробка програми дій, яка передбачає основні перехідні стани;

– отримання за конкретними параметрами інформації про стан процесу навчання (зворотний зв'язок);

– переробка інформації, отриманої у спосіб зворотного зв'язку, внесення у навчальний процес корективів.

Поясніть сутність кожної з них.

21. Педагогічна оцінка – ставлення педагога до фактичного результату діяльності учня, що визначається ступенем відповідності навчальних досягнень встановленим нормам.

Назвіть дві основні педагогічні оцінки.

22. Прочитайте і поясніть сутність суб'єктивних помилок оцінювання:

– великодушне ( виявляється у завищенні оцінок);

– ореол (пов'язаний з упередженістю і виявляється в тенденції оцінювати тільки позитивно або тільки негативно відповіді тих учнів, до яких учитель ставиться позитивно, чи негативно);

– центральна тенденція( виявляється в прагненні уникнути крайніх оцінок);

– контраст ( полягає в оцінюванні знань, якостей особистості і поведінки вище або нижче визнаної норми залежно від того, на якому рівні виражені подібні характеристики у вчителя).

23. Важливо підкреслити, що Я-концепція – не статистичне, а динамічне, психологічне утворення. Формування, розвиток та змінювання Я-концепції зумовлені зовнішніми і внутрішніми чинниками. Соціальне середовище має великий вплив на формування Я-концепції. Професійна Я-концепція особистості може бути реальною та ідеальною.

Поясніть, у чому полягає реальна та ідеальна професійна Я-концепція.

24. У структурі самооцінки взагалі та професійної самооцінки зокрема доцільно виділяти два аспекти: операціонально-діяльнісний аспект самооцінки та особистісний аспект професійної самооцінки.

Поясніть сутність кожного з них.

25. Як впливає на професійну адаптацію дискордантність (неузгодженість) самооцінки операціонально-діяльнісного та особистісного аспектів самооцінки?

26. Що відображають самооцінка результату і потенціальна самооцінка у професійній діяльності?

27. Чи свідчить низька самооцінка про «комплекс професійної неповноцінності»?

28. Чи може низька самооцінка у поєднанні з високою самооцінкою потенціалу бути чинником професійного саморозвитку?

29. Психологічний портрет учителя будь-якого предмета має такі структурні компоненти:

– індивідуальні якості людини( темперамент, задатки та ін.);

– особистісні якості ( соціальні сутності людини);

– комунікативні (інтерактивні) якості;

– статусно-позитивні (особливості становища, ролі стосунків у колективі);

– діяльнісні (професійно-предметні);

– зовнішньо-поведінкові показники.

Поясніть зміст кожного компонента та наведіть приклади.

30. Зіставте компоненти психологічного портрета вчителя будь-якого предмета зі структурою суб'єктивних властивостей учителя за А.К. Марковою.

На думку А.К. Маркової, структура суб'єктивних властивостей може бути подана такими блоками характеристик:

– об'єктивні характеристики: професійні знання, професійні уміння, психологічні і педагогічні знання;

– суб'єктивні характеристики: психологічні позиції, мотивація,

«Я-концепція», установка, особистісні особливості.

31.До важливих професійних якостей педагога належать:ерудиція, ціле -покладання, практичне і діагностичне мислення, інтуїція, імпровізація, спостережливість, оптимізм, винахідливість, передбачення,рефлексія.

У чому полягає професійна сутність перелічених якостей особистості вчителя?

32. Вибір головних стратегій діяльності зумовлює, на думку

Н.В. Кузьміної, три типи спрямованості:

– істинно педагогічну;

– формально педагогічну;

– хибно педагогічну.

Який тип спрямованості сприяє досягненню високих результатів у професійно-педагогічній діяльності?

33. Засвоєння особистістю професії неминуче супроводжується змінами у структурі особистості. Ці професійні зміни розцінюються як негативні, тобто такі, що порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність та стійкість, їх називають професійними деформаціями.

Поясніть суть кожної з них:

– загальнопедагогічні деформації;

– типологічні деформації( у вчителя-комунікатора, вчителя-організатора, вчителя-інтелігента, вчителя-предметника);

– специфічні, або предметні деформації;

– індивідуальні деформації.

34. Назвіть синдром деформації за переліченими причинами:

– напруга і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег:

– недостатність умов для самовираження, експериментування і новації;

– одноманітність та невміння творчо підійти до виконання роботи;

– вкладання в роботу великих особистісних ресурсів за умови недос-татнього визначення та відсутності позитивної оцінки;

– робота без перспективи вибудувати професійну кар'єру;

– невмотивованість учнів, результати роботи з якими «невидимі»;

– невирішеність особистісних конфліктів.

35. Учитель дає учневі завдання, а він заявляє : «Я не хочу цього робити».

Якою має бути реакція вчителя?

1) «Не хочеш – примусимо!»

2) «Навіщо ви тоді прийшли вчитися?»

3) «Тим гірше для тебе, залишайся неуком. Твоя поведінка схожа на

поведінку людини, яка на зло собі хотіла б відрізати собі ніс».

4) «Ти розумієш, чим це може для тебе закінчитись?»

5) «Чи можеш ти пояснити, чому?»

6) «Сядьмо і обговорімо — можливо , ти маєш рацію».

36. Поміркуйте, як має відреагувати вчитель на репліку учня:«Ви маєте втомлений вигляд».

1) «Я думаю, що з твого боку не дуже виховано робити мені такі зауваження».

2) «Так, я погано себе почуваю».

3) «Не хвилюйся за мене, краще на себе подивись».

4) «Я сьогодні погано спав, у мене багато роботи».

5) «Ти дуже уважний, спасибі за турботу».

37. Якою повинна бути відповідь учителя на висловлювання учня: «Мені не подобається те, що Ви говорите на заняттях»?

1) «Це погано».

2) «Ти, мабуть, у цьому нічого не розумієш».

3) «Я сподіваюсь, що надалі у процесі наших занять твоя думка зміниться».

4) «Чому?»

5) «А що ти сам любиш і готовий захищати?»

6) «У кожного свій смак».

7) «Як ти думаєш, чому я так говорю?»

38. Прочитайте подані нижче висловлювання, які вчителі і батьки часто говорять підліткам і юнакам. Напишіть інші висловлювання, в яких модальність зобов’язаності перетвориться на модальність можливості за умови збереження загального змісту висловлювання.

1) «Ми у твої роки жили значно гірше! Ти повинен цінувати піклування старших».

2) «Скільки можна гуляти. Ти мусиш, нарешті, вчитись!»

3) «Ти постійно зриваєш мій урок. Ти маєш сидіти спокійно та уважно слухати!»

4) «Хто з вас розбив скло в класі? Ти повинен говорити правду!»

5) «Давай щоденник, я поставлю тобі двійку! Ти мусиш завжди мати при собі щоденник!»

39. Обери позицію:

Учень успішно відповів біля дошки, отримав високий бал, але випадково учитель помітив у нього шпаргалку. Якою має бути реакція вчителя?

40. Як можна охарактеризувати людину, яка чинить аморально, але очікує від оточення морального ставлення до себе?

Окресліть зміст наведених понять:

а) цинічна;

б) лицемірна;

в) егоїстична;

г) самовпевнена.