Komentar_KPK_2012
.pdf5. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
1.Зазначена стаття закріплює наслідки відводу слідчого судді, судді в ході кримінального провадження. Загальні норми щодо відводу слідчого судді, судді визначені у ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК.
Оскільки у ході досудового провадження всі питання, віднесені до компетенції суду, розглядаються слідчим суддею, суддею одноособово, заявлений відвід розглядає інший слідчий суддя, суддя цього ж суду з винесенням вмотивованої ухвали.
Відповідно до ст. 372 КПК ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження; 2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; 3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
У ст. 81 КПК зазначено, що питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Відповідно до ч. 4 ст. 370 КПК вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті його підписують усі судді. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, що не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення (ст. 375 КПК України).
У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді.
2.Наслідки відводуслідчого судді, суддізалежать від того, в якомускладісуд здійснює судове провадження - одноособово або колегіально. Якщо судове провадження здійснюється суддею одноособово, то справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
У разі заміни судді згідно з вимогами ст. 319 КПК України судовий розгляд справи розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 та ст. 320 КПК.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
1)сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
2)суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
У випадках, передбаченихч. 2ст. 319КПК, докази, що були дослідженіпід час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
Якщо у справі є запасний суддя, її судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі (ст. 320 КПК).
3.При колегіальному розгляді справи процесуальний порядок визначається кількістю суддів, яким заявлено відвід. Так, відвід, заявлений одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, розглядається цим же складом суду, без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнатіколегіально простою більшістю голосів вмотивованою ухвалою.
Вмотивована ухвала слідчого судді, судді (суду) з приводу заявленого відводу підлягає оголошенню в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується прилюдно, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
4.Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК. Відповідно до цього порядку визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадженняздійснюється автоматизованою системоюдокументообігусуду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, редагування інформації в автоматизованій системі здійснюється уповноваженими на це користувачами автоматизованої системи в разі виявлення неточностей, технічних описок або неповноти даних (п. 2.4). У разі задоволення відводу (самовідводу) судді (головуючого, судді-доповідача або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів), якому розподілено справу для розгляду, справа підлягає повторному автоматичному розподілу без урахування цього судді (суддів) (п. 3.1.10). Повторний автоматичний розподіл справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, тощо) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) згідно з додатком № 1 до зазначеного Положення (п. 3.1.13).
Статтею 376-1 КК України за незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду передбачена кримінальна відповідальність.
5.У випадку, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому КПК (ст. 34). Відповідно до цього порядку кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до
суду з порушенням правил територіальної підсудності;
2)після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
3)обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4)ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілихабо свідків з метою забезпеченняоперативностіта ефективностікримінального провадження. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного судуапеляційної інстанціївирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого
вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розглядуцивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені ч. 1 ст. 34 КПК.
Стаття 83
Наслідки відводу слідчого, прокурора, захисника, представника, експерта, спеціаліста, перекладача
1. У разі задоволення відводу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні повинні бути невідкладно призначені відповідно інший слідчий - керівником органу досудового розслідування або інший прокурор - керівником органу прокуратури.
2.У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
3.Уразі задоволення відводу захисника, представника слідчий суддя, судроз 'яснює підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу його право запросити іншого захисника, представника та надає йому для цього під час досудового розслідування не менше двадцяти чотирьох годин, а під час судового провадження - не менше сімдесяти двох годин. Якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні, коли залучення захисника є обов'язковим, протягом цього часу не запросить іншого захисника, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу.
1. Належне виконання слідчим, прокурором обов'язків, направлених на вирішення завдань кримінального судочинства, несумісне з наявністю у нього особистої (прямої чи опосередкованої) заінтересованості у кримінальному провадженні.
Уч. 3 ст. 37 КПК передбачено, що якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженніздійснює повноваженняпрокурора,неможеїхздійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури.
Відповідно до ст. 81 КПК усі інші відводи (крім випадків, зазначених у ч. 1 цієї статті) під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження
-суд, який його здійснює.
Уразі задоволення відводу слідчого у кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування повинен бути невідкладно призначений інший слідчий. Закон не роз'яснює, у який проміжок часу має бути призначений інший слідчий або прокурор. При цьомувживаєтьсятермін «невідкладно». Тлумачення якого (невідкладний - якого неможна відкладати, треба здійснювати, розв' язувати негайно) дає підстави зробити висновок, що це питання має бути вирішено негайно.
Відповідно до ст. 3 КПК керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування (ст. 39 КПК).
Уразізадоволення відводупрокурора в кримінальномупровадженнікерівником органу прокуратури повинен бути невідкладно призначений інший прокурор. Відповідно до ст. 3 КПК керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, прокурор
Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, міжрайонний прокурор, прокурор міста, району, прирівняні до них прокурори та їх заступники, які діють у межах своїх повноважень.
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування (ст. 36 КПК).
2.Про поняття і правовий статус експерта, спеціаліста або перекладача див. коментар до ст.ст. 68-72 КПК.
На експерта, спеціаліста або перекладача поширюються загальні правила вирішення питання про відвід, визначені у ст.ст. 80, 81 КПК.
У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений у вмотивованій ухвалі слідчим суддею, судом. Враховуючи той факт, що питання про заміну слідчого або прокурора має вирішуватися негайно, вважаємо, що строк, протягом якого повинні бути залучені інші учасники кримінального провадження, має бути мінімальним проміжком часу, що забезпечить розгляд справи урозумний строк(про поняття «розумний строк»див. коментар до ст. 28 КПК).
Експерт та спеціаліст можуть бути залучені сторонами кримінального провадження згідно з вимогами ст.ст. 69, 71 КПК. Сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача) уразінеобхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів (ст. 68 КПК).
Сторони кримінального провадження або слідчий суддя, суд не мають права у той же час виконувати функції перекладача, навіть якщо вони володіють мовою, з якої треба перекладати.
3.Про поняття іправовий статус захисника, представника див. коментар до ст.ст.45-54, 58, 63 КПК.
Якщо під час досудового розслідування задоволено відвід захисника, представника, то протягом двадцяти чотирьох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.
Якщо під час судового провадження задоволено відвід захисника, представника, то протягом сімдесяти двох годин підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач мають право запросити іншого захисника, представника.
У разі якщо підозрюваний, обвинувачений у кримінальному провадженні протягом вищезазначеного часуне запросили іншого захисника увипадку, коли залучення захисника
єобов'язковим (ст. 52 КПК), слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд самостійно залучають захисника в порядку, передбаченому ст. 49 КПК.
Цей порядок передбачає наступне. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог ст. 52 КПК участь захисника є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; 2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутностікоштів чи з іншихоб'єктивнихпричин не може його залучити самостійно; 3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором , слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Узазначених вище випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час
імісце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов' язковою для невідкладного виконання.
Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-УІ під безоплатною правовою допомогою розуміють правову допомогу, що гарантується державою і повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Виділяють первинну і вторинну безоплатну правову допомогу. Згідно зі ст. 9 вказаного Законусуб'єктами надання безоплатноїпервинноїправовоїдопомоги в Україніє: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) фізичні та юридичні особи приватного права; 4) спеціалізовані установи.
Відповідно до ст. 15 суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору.
ГЛАВА 5
ФІКСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ РІШЕННЯ Стаття 103
Форми фіксування кримінального провадження
1.Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися:
1)у протоколі;
2)на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії;
3)у журналі судового засідання.
1. Під час провадження досудового розслідування складання протоколу є основним засобом фіксування кримінального провадження. Загальні вимоги до всіх протоколів процесуальних дій містяться у ст. 104 КПК.
Носіями інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії, які містять відомості про обставини, установлені під час проведення таких дій.
Складання журналусудового засідання є основним засобом фіксаціїпроцесуальних дій під час судового провадження. Зміст цього журналу визначений у ст. 108 КПК.
Стаття 104
Протокол
1.У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.
2.У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.
3.Протокол складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії;
особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім 'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по
батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь
повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;
2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій;
отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;
3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;
зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної
дії.
4.Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
5.Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то
ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.
6.Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника),
ау разі його відсутності - понятих.
1.У коментованій статті сформульовані загальні правила щодо порядку фіксування процесуальної дії у протоколі. Складання протоколів під час провадження досудового розслідування є основним засобом фіксації факту проведення певної процесуальної дії, її змісту і результатів. Протокол процесуальної дії - це письмовий акт, у якому слідчий, прокурор зазначає послідовність дій, отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, у тому числі виявлені або надані речі та документи. Протокол процесуальної дії можна розглядати як спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
2.Протоколи складаються не тільки про проведення слідчих дій, тобто тих, за допомогою яких збираються та перевіряються докази, але й про проведення інших процесуальних дій: передавання тимчасового вилученого майна (ч. 3 ст. 168 КПК); виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій (ч. 2 ст. 273 КПК) тощо.
3.Загальні для всіх протоколів вимоги, що містяться у ст. 104 КПК, конкретизуються в статтях КПК, які регламентують порядок складання і зміст протоколу певної слідчої або іншоїпроцесуальноїдії. Так, наприклад, уст. 231 КПК визначенівимоги до протоколупро пред'явлення для впізнання особи, речі чи трупа. У частині 5 ст. 208 КПК ідеться про відомості, які зазначаються у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
4.Порушення правил складання ізасвідчення протоколуслідчоїта іншоїпроцесуальної дії викликає сумнів у вірогідності викладених у ньому відомостей і тягне за собою недопустимість використання їх у кримінальному провадженні.
5.Якщо учасник проведення процесуальної дії відмовляється підписати протокол, слідчий повинен роз'яснити йому, що підписання протоколу посвідчує не визнання ним достовірності обставин, які були виявлені або з'ясовані під час її проведення, а лише факт самого ознайомлення його з протоколом, в якому у випадку незгоди з цими обставинами можуть бути зафіксовані зроблені ним зауваження.
Стаття 105
Додатки до протоколів
1.Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
2.Додатками до протоколу можуть бути:
1)спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів;
2)письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;
3)стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;
4)фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.
3.Додатки до протоколів повиннібути належним чином виготовлені, упакованіз метою
надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
1. Під час проведення процесуальної дії слідчий, прокурор може відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК залучити спеціаліста для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення
експертизи тощо). Застосовувати технічні засоби фіксації такої дії може особисто слідчий, прокурор. Отримані матеріали повинні бути долучені до протоколу процесуальної дії як додатки. Ними можуть бути: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;- фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації; інші матеріали, що пояснюють і збагачують зміст протоколу.
2. Фототаблиця додається до протоколу процесуальної дії після її виготовлення. Це питання регламентується наказом МВС України від 30 серпня 1999 р. № 682 «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України», у якому зазначено, що виготовлення фотоілюстративного матеріалу для протоколу огляду виконується у п'ятиденний термін. За клопотанням слідчого у невідкладних випадках фотоілюстрації виготовляються негайно після повернення з огляду. Фотоілюстрації із супроводжувальним листом направляються слідчому або передаються йому під підпис у журналі реєстрації фоторобіт і витрат фотоматеріалів. Якщо результати фотозйомки виявились незадовільними (через несправність апаратури тощо), спеціаліст письмово повідомляє про це слідчого із зазначенням причин неможливості надання фотознімків. Плівка з відеозаписом зберігається у відеотеці експертно-криміналістичного підрозділу і за вимогою слідчого, суду надається для демонстрації.
Стаття 106
Підготовка протоколу та додатка
1.Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.
2.До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей ідокументів та іншідії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
1.За загальним правилом протокол складається слідчим або прокурором під час проведення процесуальної дії або безпосередньо після її закінчення. Якщо протокол складений через деякий час після її завершення, він повинен визнаватися недопустимим.
2.Речі і документи упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів, які є на них, з додаванням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої їх вилучено, а також понятих, слідчого, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається у протоколі.
Речі і документи, які вилучаються, упаковуються з додаванням бірок з посвідчувальними надписами, якщо протокол з їх описанням з якихось причин на місці скласти неможливо (наприклад, у зв'язку з їх значною кількістю). Подальший огляд і описання проводяться за місцем провадження досудового розслідування в присутності понятих, які брали участь уїхвилученні, з відображенням упротоколіцілісностіпечаток тазасвідчених підписами написів на упаковці, у яку були поміщені вилучені речі та документи.
Стаття 107
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження
1. Рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов 'язковим.
2.Про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у процесуальній дії.
3.У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
4.Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов 'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
5.Учасники судового провадження мають право отримати копію запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу.
6.Незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, коли воно є обов 'язковим, тягне за собою недійсність відповідноїпроцесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
1.Порівняно із складанням протоколупроцесуальноїдіїзастосування технічнихзасобів фіксування кримінального провадженнях має свої переваги. Звукозапис, відеозапис фіксують не тільки результати, але й перебіг процесуальних дій і містять більш повну інформацію. Загальні вимоги, які визначають допустимість застосування у кримінальному провадженнітехнічнихзасобів його фіксування, такі: законність;науковаобгрунтованість; етичність; безпечність.
2.Згоди учасників процесуальної дії на застосування технічних засобів її фіксування закон не передбачає. Разом із тим слідчий, прокурор, слідчий суддя повинні заздалегідь повідомити цих учасників про застосування таких засобів із тим, щоб вони підготувалися до проведення процесуальної дії.
3.У двох випадках застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим: за клопотанням учасників процесуальної дії; у суді під час судового провадження. Наявність останнього положення уч. 4 коментованоїстаттіпояснюється тим, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами.
У частині 5 ст.27 КПК зазначено, що під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченомуКПК. Крім КПК це питання регулюється Інструкцією про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, яка затверджена відповідним наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 р. № 84. Якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК це є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Стаття 108
Журнал судового засідання
1.Під час судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якомузазначаються такі відомості:
1)найменування та склад суду (слідчий суддя);
2)реквізити кримінального провадження та відомості щодо його учасників;
3)дата і час початку та закінчення судового засідання;
4)час, номер та найменування процесуальної дії, що проводиться під час судового засідання, а також передані суду під час процесуальної дії речі, документи, протоколи слідчих (розшукових) дій і додатки до них;
5)ухвали, постановлені судом (слідчим суддею) без виходу до нарадчої кімнати;
6)інші відомості у випадках, передбачених цим Кодексом.
2.Журнал судового засідання ведеться та підписується секретарем судового засідання.
1. У журналісудового засідання має бути повно йоб'єктивно відображений весь перебіг судового провадження. Особлива увага повинна приділятись правильності викладення клопотань, заявлених учасниками судового засідання, і порядку їх обговорення, показань обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення, потерпілих і свідків з обставин провадження, порядку дослідження доказів.