Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Komentar_KPK_2012

.pdf
Скачиваний:
32
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
4.35 Mб
Скачать

слідчого органу досудового розслідування. Ці положення закріплені у ч. 3 ст. 38 КПК України.

Процедура надходження матеріалів до співробітників оперативних підрозділів аналогічна процесу реагування на заяви і повідомлення про злочини. Керівник органу досудового розслідування вивчає інформацію, що надійшла до нього, визначає правову кваліфікацію кримінального проступку із посиланням на статтю закону України про кримінальні проступки та доручає проведення розслідування слідчому або співробітнику оперативного підрозділу.

Сам процес досудового розслідування кримінальних проступків реалізується відповідно до загальних правил кримінального провадження, про що зазначається у ст. 298 КПК України.

Питання, пов'язані із визначенням кримінальних проступків, будуть передбачені у спеціальному законі України про кримінальні проступки. Планується, що кримінальним проступком визнаватиметься передбачене відповідним законом діяння (дія або бездіяльність), що немістить великоїсуспільноїнебезпеки, вчиненеосудноюособою, яка досягланамоментвчиненняпроступкушістнадцятирічноговіку, та за якенепередбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням цього до категорії кримінальних проступків слід віднести:

-окремі діяння, які за КК України належать до злочинів невеликої тяжкості і, відповідно до політики гуманізації кримінального законодавства, будуть визнані законодавцем такими, що не мають значного ступеня суспільної небезпеки (аналіз КК України дозволяє дійти висновку, що кримінальними проступками може бути визнано більше третини передбачених у ньому злочинів);

-передбачені КУпАП діяння, які мають судову юрисдикцію і не є управлінськими (адміністративними) за своєю суттю. З огляду на це немає підстав визнавати адміністративними такі проступки, не пов'язані зі сферою публічного адміністрування, як

дрібне викрадення чужого майна(ст.51), порушення прав наоб'єкт права інтелектуальної власності (ст. 512), дрібне хуліганство (ст. 173) тощо. Ці проступки за юридичною природою не є адміністративними, оскільки відносини, що охороняються зазначеними вище нормами, не стосуються державного управління або місцевого самоврядування;

-окремі діяння, передбачені МК України, зокрема: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортнихзасобів через митний кордон України позамитним контролем (ст. 351); переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю (ст. 352).

Відмінності досудового розслідування злочинів та кримінальних проступків виявляються у процесуальних заборонах та обмеженнях під час здійснення дізнання. Зокрема:

-строк проведення дізнання обмежено одним місяцем, на відміну від двох у досудовому слідстві (ст. 219 КПК);

-під час проведення дізнання не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою (ст. 299 КПК);

-під час досудового розслідування злочинів дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, у тому числі й проводити негласні (ст. 300 КПК). Під час дізнання за кримінальними проступками проведення останніх заборонено;

-відповідальність за вчинення кримінального проступку не має наслідком судимість;

-під час дізнання за кримінальними проступками КПК передбачена можливість

розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку (статті 302, 381, 382). Стаття 216

Підслідність

1.Слідчіорганів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

2.Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, пе-

редбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 2581, 2582, 2583, 2584, 2585, 261, 2651, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов 'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.

3.Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 2121, 216, 219 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 2221, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

4.Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

5.У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2091, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв 'язку з яким почато досудове розслідування.

Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов 'язанізі злочинами, вчиненими особою, щодо якоїведеться досудове розслідування, іякі не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове

розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

слідчий підрозділ, компетентний здійснювати дізнання та досудове слідство за кримінальними правопорушеннями.

Утеорії кримінального процесу виокремлюють п'ять видів підслідності: предметну, альтернативну, персональну, територіальну та за зв'язком справ.

Уновому КПК відсутня альтернативна підслідність. Тобто положення про те, що досудове розслідування провадитьсятиморганом досудового розслідування, якийвиявив кримінальне правопорушення, втратило своє значення.

Натомість інші чотири види підслідності кримінальних правопорушень знайшли своє відображення у КПК.

2. Предметна підслідність, залежно від характеру кримінальних правопорушень і їх кваліфікації, розмежовується компетенцією органів досудового розслідування. Так, уч. 2 статті, що коментується, визначений чіткий перелік статей КК, підслідних слідчим органів безпеки.

3. За персональною підслідністю обов'язок проведення досудового розслідування покладається на слідчий підрозділ залежно від суб'єкта кримінального правопорушення. За цим принципом слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1—3-ї категорії посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.

4.Підслідність за зв'язком справ застосовується у випадках тісного взаємозв'язку різних кримінальних правопорушень і часто має місце, коли різні кримінальні право-

порушення об'єднані одним умислом, місцем і часом їх вчинення. Наприклад, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 2093, 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого належить кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.

5. Територіальна підслідність визначає, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Якщо місце вчинення злочину невідоме, а також з метою забезпечення ефективності розслідування досудове розслідування може проводитися за місцем виявлення ознак кримінального правопорушення, місцем перебування більшості свідків або підозрюваного. Суперечки про підслідність вирішуються відповідним прокурором у межах його компетенції.

Ще одним способом визначення органу досудового розслідування, який здійсню-

ватиме провадження за кримінальним правопорушенням, є визначення прокурором

3 Підслідність - це якісна ознака процесу досудового розслідування, закріплена у кримінальному процесуальному законодавстві, за якою визначається конкретний

підслідності особисто. Так, у ч. 5 коментованої статті зазначається, що якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

Незалежно від того, який орган повинен провести досудове розслідування кримінальних правопорушень, не допускається відмова у занесенні інформації до ЄРДР. При надходженні інформації про кримінальне правопорушення, яке не підслідне цьому органу досудового розслідування, вона вноситься до ЄРДР, після чого направляється повідомлення прокурору, який, своєю постановою про визначення територіальної підслідності, передає матеріали до іншого органу, якому підслідне правопорушення.

Стаття 217

Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування

1.У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об 'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

2.Не можуть бути об 'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

3.Уразі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

4.Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

5.Рішення про об 'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

6.Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

об'єднання матеріалів досудових розслідувань з обґрунтуванням доцільності такого об'єднання.

Процесуально об'єднання матеріалів досудового розслідування оформляється відповідною постановою прокурора. У постанові про об'єднання матеріалів досудових розслідувань зазначається про: прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин про матеріали кримінальних проваджень, які розслідуються

слідчими різних органів досудового розслідування стосовно однієї (одних) і тієї ж особи за вчинення декількох кримінальних правопорушень або декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення; обґрунтування доцільності об'єднання матеріалів в одному провадженні; у резолютивній частині зазначається вимога про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, а також доручення конкретномуслідчому провести досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні.

Якщо є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються досудові розслідування і по яких не встановлено підозрюваних, вчинені однією особою (особами), вони можуть бути об' єднані в одному кримінальному провадженні. Це можливо за умови виявлення слідів, знарядь, засобів вчинення кримінального правопорушення, ідентифікаційні ознаки яких є тотожними.

Таке об'єднання сприяє всебічності дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, встановленню об'єктивної істини, процесуальній економії та забезпеченню можливого примирення сторін і прийняття справедливого рішення.

Відомості про об'єднання матеріалів досудових розслідувань заносяться прокурором до ЄРДР.

2.Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та злочину. Це пов'язано з тим, що досудове розслідування по кожномуз нихмає своїособливості, проводитьсявідповідно уформідізнання та досудового слідства, законодавецьвідводитьрізністроки кримінального провадження, обмеження щодо можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадженняпід час розслідування кримінальнихпроступків порівняно з розслідуванням злочинів, а також передбачає настання різних наслідків.

3.Виділення матеріалів досудового розслідування - це кримінально-процесуальне рішення, яке приймається прокурором під час дізнання чи досудового слідства, іполягає

упроведенні необхідних процесуальних дій у межах різних кримінальних проваджень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

У разі виявлення слідчим процесуальної необхідності у виділенні матеріалів досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються увчиненніодного чи більше кримінальнихправопорушень, в окреме кримінальне провадження, він вносить клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування на розгляд прокурору.

4.Закон забороняє виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування у випадку, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Оскільки рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається виключно прокурором, саме на нього покладається обов'язок вирішити питання про те, чи може негативно позначитися на повноті досудового розслідування та судового розгляду таке об'єднання чи виділення матеріалів.

5.Рішення про виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором увиглядівідповідноїпостанови, в якій зазначається про:прокурора, який вивчає матеріали досудових розслідувань; короткий виклад обставин кримінального провадження, розслідування заяким здійснюється стосовно декількохосіб, підозрюваних

увчиненні одного (одних) кримінального правопорушення; обґрунтування необхідності виділення матеріалів в окреме провадження; урезолютивній частинізазначається вимога про виділення матеріалів досудового розслідування, а також доручення конкретному слідчому провести досудове розслідування.

Відомостіпро виділення матеріалів досудового розслідування заносяться прокурором до ЄРДР.

6.Законодавець уч. 6ст. 217КПК акцентує увагуна тому, що неможебути оскаржене рішення прокурора про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування. Можливість оскарження також не передбачена ч. 1 ст. 303.

Стаття 218.

Місце проведення досудового розслідування

1.Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

3.Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

4.На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудовихрозслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

5.Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

6.Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такомуорганудосудового розслідування, який зобов 'язаний її виконати.

1.При визначенні місця провадження досудового розслідування застосовується правило територіальної підслідності, яким визначається, слідчий якого адміністративного району (області) повинен провести досудове розслідування. Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2.З метою уникнення затягування процесу досудового розслідування, яке мало місце через необґрунтоване надсилання однієї і тієї ж заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, законодавець уст. 214 КПК передбачає обов'язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесено до його компетенції, до ЄРДР та розпочати проведення досудового розслідування - провести всі можливі та необхідні слідчі дії до моменту, доки прокурор не визначить іншу підслідність (ч. 2 ст. 218 КПК).

Про початок досудового розслідування кримінальнихправопорушень, якіслідчомуне підслідні, останній доводить до відома прокурора уповідомленніпро початокдосудового розслідування. Ознайомившись зізмістом повідомлення тавиявивши факт розслідування слідчим кримінального правопорушення, яке невіднесено до його підслідності, прокурор виносить постанову про визначення територіальної підслідності, в якій зазначає відомостіпро:обставини кримінального провадження;орган досудового розслідування, якому відповідно до ст. 216 КПК підслідне розслідування даного кримінального правопорушення; місце проведення досудового розслідування та слідчий підрозділ, уповноважений здійснити кримінальне провадження. Відомості, зазначені у постанові прокурора про визначення територіальної підслідності, заносяться до ЄРДР.

3.Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме, обов'язок визначення місця проведення досудового розслідування покладається на прокурора. Дане положення є новим порівняно з КПК 1960 р. У зв'язку з цим слідчий повинен внести відомості до ЄРДР і відразу направити прокурору повідомлення про початок досудового розслідування, в якому зазначити відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України. Одержавши дане повідомлення, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення даного досудового розслідування, визначає слідчого органу та місце його проведення. При цьому він повинен враховувати місце виявлення ознак кримінального правопорушення, місце перебування підозрюваного чи більшості свідків, місце закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків.

4.Слідчий повинен перевірити на початку розслідування наявність вже розпочатих проваджень щодо того ж кримінального правопорушення. Для цього слідчий вносить інформацію до ЄРДР і перевіряє наявність або відсутність відомостей про розпочаті кримінальні провадження щодо вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Уразі виявлення, що іншим слідчим органу досудового розслідування вже розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий, що його виявив, надсилає супровідним листом іншому слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали і відомості. Про передачу повідомляється прокурор, шляхом надсилання йому повідомлення про передачу матеріалів кримінального провадження іншому слідчому органу досудового розслідування. Слідчий, який передає наявні у нього матеріали кримінального провадження, повинен

внести відповідні відомості до ЄРДР, та у порядку, передбаченому ст. 111 КПК, повідомити потерпілого чи заявника про передачу матеріалів іншому слідчому, а інший слідчий вносить інформацію до ЄРДР про те, що прийняв до свого провадження надіслане йому кримінальне провадження.

5.У разі виникнення спорів про підслідність вони вирішуються керівником органу прокуратури вищого рівня (ч. 5 ст. 218 КПК). Прокурор має право визначити територіальну підслідність після того, як одержить від слідчого повідомлення про початок досудового розслідування, доручивши іншому слідчому здійснити провадження за кримінальним правопорушенням. Якщо слідчий, визначений прокурором, не згоден із його рішенням, він має право оскаржити його упорядку, передбаченому§ 3 гл. 26 КПК (статті 311-313 КПК). Так скарга слідчого на постанову прокурора про визначення підслідності повинна подаватись у письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту її винесення (ч. 1 ст. 312 КПК) до прокуратури вищого рівня (ч. 2 ст. 312 КПК).

Рішення службовоїособиорганупрокуратури вищого рівня є остаточним іне підлягає подальшому оскарженню (ч. 4 ст. 313 КПК).

6.Частина 6 ст. 218 КПК передбачає право слідчого, прокурора провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, в межах її адміністративнотериторіальних меж, а також керуючись правилами предметної та персональної підслідності. Слідчий, прокурор може доручити проведення процесуальних дій іншому органудосудового розслідування, якщо вважає, що це не зашкодить всебічному, повному

інеупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Для цього слідчий або прокурор виносить постанову про проведення процесуальних дій на іншій території, в якій зазначає відомості про: обставини, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування, у тому числі: причини, з яких виникла необхідність у проведенні низки слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування; у резолютивній частині визначається орган досудового розслідування, якому доручається провести слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії, із зазначенням обставин, що підлягають встановленню (перелік питань, які необхідно з'ясувати), а також вказується строк виконання доручення.

Матеріали про проведення процесуальних дій на іншій території, з метою забезпечення оперативного реагування на них, можуть направлятись факсимільним зв'язком. Не виключається також можливість направлення матеріалів поштою.

За невиконання постанови слідчого відповідальна посадоваособа органудосудового розслідування притягається до дисциплінарної відповідальності. Ігнорування вимоги прокурора про проведення процесуальних дій на іншій територіїтягне за собою настання

кримінальної відповідальності. Стаття 219

Строки досудового розслідування

1.Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового

розслідування не може перевищувати:

1)двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2)шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3)дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до

дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.

1. Процесуальністроки - це встановленізаконом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Строки, встановлені КПК, обчислюються годинами, днями і місяцями.

Кримінальні проступки та злочини розмежовуються не тільки за нормативно-пра- вовими актами, як-от закон про кримінальні проступки та КК, а також КПК виділяє різні хронологічні межі для здійснення досудового розслідування по них.

Кримінальні проступки, маючи меншу суспільну небезпеку, потребують менших затрат часу для проведення досудового розслідування (дізнання). У зв'язку з цим загальний термін провадження дізнання за кримінальних проступках становить один місяць. Якщо у цей строк унаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку, він може бути продовжений до двох місяців районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором (ч. 1 ст. 294 КПК).

Строк досудового розслідування кримінальних проступків може бути зменшений, якщо обвинувальний акт направлений успрощеномупровадженнідо суду. Відповідно до ст. 381 КПК України обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку розглядається без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановленідосудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Строки досудового розслідування обчислюються з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку чи злочину.

2. Загальний строк досудового слідства, порівняно з чинним КПК України, залишився той же - два місяці. Передбачено можливість його продовження до трьох, шести, дванадцяти місяців. Умовою для продовження строку досудового слідства є складність кримінального провадження. Так, продовження строку до трьох, шести, дванадцяти місяців обумовлюється відповідно складністю, особливою складністю та винятковою складністю кримінального провадження. Особлива складність визначається категорією

розслідуваного злочину - невеликої чи середньої тяжкості, тоді як під винятковою складністю розуміється здійснення досудового розслідування тяжких чи особливо тяжких злочинів.

Строки досудового розслідування закінчуються з моменту, коли прокурором буде прийнято одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

До строків досудового розслідування входять строки відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам кримінального провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов' язаний встановити строк для ознайомлення.

Порядок продовження строку досудового розслідування регламентується статтями 294-297 КПК України, де передбачені вимоги до складання клопотання слідчого чи прокурора про продовження строкудосудового розслідування, процесуальнізатрати часу на його розгляд компетентними органами чи посадовими особами, можливість задоволення та процедура відмови у задоволенні клопотання.

У разі закінчення загальних строків досудового розслідування, передбачених ч. 2 ст. 219 КПК, прокурор виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК - не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Якщо в подальшому учасником кримінального провадження будуть одержані докази, він повинен подати клопотання слідчому судді про поновлення пропущеного строку досудового розслідування з поважних причин. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя, суд виносить ухвалу про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку (ст. 117 КПК України).

3. Якщо після повідомлення особі про підозру досудове розслідування зупинено відповідно до вимог гл. 23 «Зупинення досудового розслідування» (статті 280-282 КПК), строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування, передбачені цією

статтею КПК. Стаття 220

Розгляд клопотань під час досудового розслідування

1.Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-якихпроцесуальнихдій слідчий, прокурор зобов 'язані розглянути в строкнебільше трьохднів з моментуподанняізадовольнити їхза наявності відповідних підстав.

2.Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]