12. Принципи розрізнення рівнів мови (автономних механізмів мови)

а) одиниці одного автономного механізмуповинні входити до складу одиниць іншого автономного механізму, абобрати участь у їх побудові, або їх інтегрувати;

б) одиниці будь-якогоавтономного механізму варіативно відтворні в одиницях іншої, більш складного, механізму або в складі мови;

в) одиниці будь-якого автономного механізму володіють, кожна, внутрішньою цілісністю;

г) кожна одиниця автономного механізму представляє собою або знак, або інтеграцію знаків.

Рівні (автономні механізми) властиві мовам на сучасному етапі їх розвитку.

1. Автономний механізм фонем. Фонема входить до складу звукової оболонки морфем і слів, являє собою елементарний знак, означуваним якого виявляються його розпізнавальнафункція.

2. Автономний механізм морфем. Морфема входить до складу слів і його граматичних форм, являє собою знак, означуваним якого є його несамостійнезначення.

3. Автономний механізм слів. Слово входить до складу словосполучень,бере участь у побудові словотворчих типів і морфологічних категорій, інтегрує морфеми і фонеми, варіативно відтворюється вскладі словосполучень і речень (висловлювань), являє собою знак, означуваним якого є самостійне значення абомікросистема значень.

4. Автономний механізм словотворчих типів (словотвірмови). Словотворчий тип бере участь у побудові морфологічних класів (частин мови), інтегрує відносини між словами, являє собою інтеграцію знаків.

5. Автономний механізм морфологічн их категорій (морфологія мови). Морфологічні категорії беруть участь у побудові категорій синтаксису

6. Автономний механізм синтаксичних категорій (синтаксис мови). Синтаксичні категорії беруть участь у побудові тексту

13. Рівні та одиниці мови. Фунції мовних одиниць

Одиниця мови - елемент системи мови, нерозкладний в рамках певного рівня членування тексту і протипоставлений іншим одиницям  в підсистемі мови, відповідної цьому рівню. Може бути разложима на одиниці нижчого рівня.

До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять фізіологічно-акустичні складові частини мовлення, вимовляються й сприймаються на слух або зором (будучи записаними). Така мовна одиниця, як фонема, ніякого лексичного значення не має, але в складі слова виконує словоутворювальну функцію. Нефункціональних (які б не виконували жодної функції) мовних одиниць немає. У системі фонетико-фонологічного складу мови є й інші (крім фонем) одиниці: склад слова і наголос, у словниковому складі мови виділяють лексеми , тоб­то повнозначні слова, або семеми (грец. ветато — визначаю); фразеологічна система мови представлена фразеологізмами; граматична будова мови склада­ється з морфем (морфемної будови), морфологічних форм слів, граматичних (морфологічних) категорій (відмінок, число, рід, час, вид, особа та ін.), граматич­них значень (називний відмінок, жіночий рід, недоко- наний вид тощо); стилістична система мови формується такими мовними одиницями, як с ти ліс те ми .

Центральною мовною одиницею є слово. Однак оцінка мовних одиниць умовна, бо, наприклад, без фо­нем (звуків) також не було б мови як засобу спілкуван­ня, мислення.

Мовні одиниці якогось одного типу утворюють пев­ний мовний рівень (ярус, зріз). Розрізняють такі мовні рівні:

—  звуковий рівень мови (утворений із звуків мови);

—  фонологічний рівень мови (до його складу входять фонеми);

—  акцентний рівень мови (формується з наголосів);

—   морфемний рівень мови (його утворюють мор­феми);

—   синтаксичний рівень мови (утворений із членів речення, словосполучень і речень);

—  лексичний, або семантичний, рівень мови (скла­дається з лексичних значень слів);

—  стилістичний мовний рівень (його утворюють сти- лістеми);

—   графічний рівень мови (формується з графем — найменших писаних знаків, літер, букв);

—  орфографічний мовний рівень (утворюється з ор­фограм);

—  пунктуаційний рівень мови (його формують пунк­тограми).