- •3. Мова як система і структура: три аспекти розгляду мови. Властивості мовної системи
- •4. Суттєві ознаки мовних одиниць. Типи мовних одиниць(граничні і неграничні)
- •5. Відношення між мовними одиницями (дистрибуція, опозиція, функтів)
- •6. Мова як знакова система. Знакові відносини. Види знакових систем.
- •7. Властивості, структура та функції мовних знаків.
- •8. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення
- •10. Номінація як процес мислення … …
- •12. Принципи розрізнення рівнів мови (автономних механізмів мови)
- •13. Рівні та одиниці мови. Фунції мовних одиниць
- •14. Фонологічний рівень мови
- •15. Типи фонологічних опозицій
- •16. Позиційні та комбінаторні зміни звуків мовлення
- •17. Супрасегментний рівень мови: Просодія.
- •18. Супрасегментні засобі організації мовлення:членування та об’єднання мовленнєвих сегментів.Наголос.Інтонація.
- •19. Граматична категорія та граматичне значення. Типи граматичних категорій та граматичних значень.
- •20. Способи вираження граматичного значення
- •21. Граматичне значення та його відмінності від лексичного
- •22. Частини мови: проблеми класіфікації
- •23. Морфема: классифікация блаблабла
- •Класифікація морфем
- •Класифікація афіксів
- •29. Актуальне членування речення
- •30. Логіко граматичне членування
- •31. Членение предложения по признаку модальности
- •32. Членение предложений по коммуникативной направленности (цели высказывания)
- •33. Конструктивний і комунікативній синтаксис
- •34. Методи синтаксичних досліджень
- •41. Класифікація фразеологічних одиниць
- •49.Мова і соціально-економічна формація
- •50. (Сократила как могла)
- •51. Мова і культура
- •52.Методи соціолінгвістичного аналiзу.
- •54 Літературна мова
- •55 Два аспекти вивчення мови
- •56. Передумови мовних змін
- •57. Внутрішні причини мовних змін
- •4) Зміни у граматичній будові мови.
12. Принципи розрізнення рівнів мови (автономних механізмів мови)
а) одиниці одного автономного механізмуповинні входити до складу одиниць іншого автономного механізму, абобрати участь у їх побудові, або їх інтегрувати;
б) одиниці будь-якогоавтономного механізму варіативно відтворні в одиницях іншої, більш складного, механізму або в складі мови;
в) одиниці будь-якого автономного механізму володіють, кожна, внутрішньою цілісністю;
г) кожна одиниця автономного механізму представляє собою або знак, або інтеграцію знаків.
Рівні (автономні механізми) властиві мовам на сучасному етапі їх розвитку.
1. Автономний механізм фонем. Фонема входить до складу звукової оболонки морфем і слів, являє собою елементарний знак, означуваним якого виявляються його розпізнавальнафункція.
2. Автономний механізм морфем. Морфема входить до складу слів і його граматичних форм, являє собою знак, означуваним якого є його несамостійнезначення.
3. Автономний механізм слів. Слово входить до складу словосполучень,бере участь у побудові словотворчих типів і морфологічних категорій, інтегрує морфеми і фонеми, варіативно відтворюється вскладі словосполучень і речень (висловлювань), являє собою знак, означуваним якого є самостійне значення абомікросистема значень.
4. Автономний механізм словотворчих типів (словотвірмови). Словотворчий тип бере участь у побудові морфологічних класів (частин мови), інтегрує відносини між словами, являє собою інтеграцію знаків.
5. Автономний механізм морфологічн их категорій (морфологія мови). Морфологічні категорії беруть участь у побудові категорій синтаксису
6. Автономний механізм синтаксичних категорій (синтаксис мови). Синтаксичні категорії беруть участь у побудові тексту
13. Рівні та одиниці мови. Фунції мовних одиниць
Одиниця мови - елемент системи мови, нерозкладний в рамках певного рівня членування тексту і протипоставлений іншим одиницям в підсистемі мови, відповідної цьому рівню. Може бути разложима на одиниці нижчого рівня.
До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять фізіологічно-акустичні складові частини мовлення, вимовляються й сприймаються на слух або зором (будучи записаними). Така мовна одиниця, як фонема, ніякого лексичного значення не має, але в складі слова виконує словоутворювальну функцію. Нефункціональних (які б не виконували жодної функції) мовних одиниць немає. У системі фонетико-фонологічного складу мови є й інші (крім фонем) одиниці: склад слова і наголос, у словниковому складі мови виділяють лексеми , тобто повнозначні слова, або семеми (грец. ветато — визначаю); фразеологічна система мови представлена фразеологізмами; граматична будова мови складається з морфем (морфемної будови), морфологічних форм слів, граматичних (морфологічних) категорій (відмінок, число, рід, час, вид, особа та ін.), граматичних значень (називний відмінок, жіночий рід, недоко- наний вид тощо); стилістична система мови формується такими мовними одиницями, як с ти ліс те ми .
Центральною мовною одиницею є слово. Однак оцінка мовних одиниць умовна, бо, наприклад, без фонем (звуків) також не було б мови як засобу спілкування, мислення.
Мовні одиниці якогось одного типу утворюють певний мовний рівень (ярус, зріз). Розрізняють такі мовні рівні:
— звуковий рівень мови (утворений із звуків мови);
— фонологічний рівень мови (до його складу входять фонеми);
— акцентний рівень мови (формується з наголосів);
— морфемний рівень мови (його утворюють морфеми);
— синтаксичний рівень мови (утворений із членів речення, словосполучень і речень);
— лексичний, або семантичний, рівень мови (складається з лексичних значень слів);
— стилістичний мовний рівень (його утворюють сти- лістеми);
— графічний рівень мови (формується з графем — найменших писаних знаків, літер, букв);
— орфографічний мовний рівень (утворюється з орфограм);
— пунктуаційний рівень мови (його формують пунктограми).