- •Основні підходи до визначення соціології як науки. Поняття «соціальне» в соціології. Категорії.
- •Соціальні закони: сутність, типологія, класифікація за формами зв’язку, механізм дії
- •Соціологія як наука: об’єкт та предмет. Структура. Функції.
- •Теорія постіндустріального розвитку. Теорія соціального обміну. Неофункціоналізм. Структуралізм. Інвайронменталізм. Постмодернізм у соціології.
- •Інтегральна соціологія п.Сорокіна: «людина як інтегральна істота», соцікультурні надсистеми, теореми флуктуації, соціологія революції.
- •Социология революции
- •Німецька формальна соціологія: «чисті форми соціальності», класифікація форм соціального життя, норми соціального порядку, форми соціальної взаємодії.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки та початковий етап її становлення.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •Розуміюча соціологія м.Вебера.
Основні підходи до визначення соціології як науки. Поняття «соціальне» в соціології. Категорії.
Ще російсько-американський соціолог П. Сорокін у праці «Система соціології» звернув увагу на те, що з’ясування суті самого терміна «соціологія» зовсім не вичерпує питання, що ж таке соціологія як наука. З моменту виникнення соціології як самостійної науки (понад півтора сторіччя тому) не вщухають пристрасні суперечки, що ж саме вона має вивчати. Так, засновник соціології француз О. Контуважав, що соціологія — це позитивні знання про суспільство. Американський соціолог Н. Смелзер трактує соціологію як наукове вивчення суспільства та суспільних відносин; англієць Е. Гідденс називає її наукою «про нас самих — людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства, що відрізняються від нашого в часі і просторі».П. Сорокін дає визначення соціології як самостійної науки, котра вивчає найзагальніші властивості суспільних явищ, що їх обминають інші спеціальні науки. Вона вивчає явища взаємодії людей один з одним, з одного боку, і явища, що виникають з цього процесу взаємодії, — з іншого.
Соціологія — комплексна наука, що має макро- і мікрорівень. На макрорівні вивчається суспільство як цілісний організм, соціальна структура великих соціальних груп, систем і процесів, що в них відбуваються, на мікрорівні — соціальні явища і процеси в окремих сферах суспільного життя і соціальних спільнотах (соціальна поведінка, мотивація дій, міжособові відносини тощо).
Специфіка соціології серед інших суспільних наук полягає в тому, що вона вивчає суспільство під особливим кутом зору – крізь призму соціальних процесів та відносин, які становлять основний зміст соціальної реальності.
Основні категорії:
Слід вирізняти поняття «соціальне» в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні «соціальне» є синонімом «су- спільного» й означає все те, що належить до суспільства, на відміну від природи. У вузькому розумінні «соціальне» означає тільки ті аспекти суспільного, які визначаються позицією індивідів, соціальних груп у соціальній структурі суспільства, відносинами між соціальними групами та між окремими індивідами як представниками різних класів, націй, соціальних організацій, професійно-кваліфікаційних та інших соціальних груп.
Ключовим поняттям є соціальні відносини — усталена, така, що історично склалася за конкретних умов, місця і часу, система зв’язків між окремими індивідами й соціальними спільнотами, які беруть певну участь в економічному, політичному й духовному житті, мають певний соціальний статус, спосіб життя, джерела й рівні доходів та особистого споживання. Соціальні відносини можуть бути економічними, політичними, правовими, моральними тощо.
Суспільство — сукупність усіх засобів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.
Особистість вивчається з позиції її соціально типових якостей як суб’єкта соціальних дій. Характеризується поняттями потреби, інтерес.
Культура (лат. cultura — догляд, освіта, розвиток) — структурний елемент соціальних відносин, сукупність наукового знання, практичних навичок, побутової й теоретичної свідомості, високої духовності, необхідних для розвитку суспільства і людини, формування особистості.