- •3. Мова як система і структура: три аспекти розгляду мови. Властивості мовної системи
- •4. Суттєві ознаки мовних одиниць. Типи мовних одиниць(граничні і неграничні)
- •5. Відношення між мовними одиницями (дистрибуція, опозиція, функтів)
- •6. Мова як знакова система. Знакові відносини. Види знакових систем.
- •7. Властивості, структура та функції мовних знаків.
- •8. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення
- •10. Номінація як процес мислення … …
- •12. Принципи розрізнення рівнів мови (автономних механізмів мови)
- •13. Рівні та одиниці мови. Фунції мовних одиниць
- •14. Фонологічний рівень мови
- •15. Типи фонологічних опозицій
- •16. Позиційні та комбінаторні зміни звуків мовлення
- •17. Супрасегментний рівень мови: Просодія.
- •18. Супрасегментні засобі організації мовлення:членування та об’єднання мовленнєвих сегментів.Наголос.Інтонація.
- •19. Граматична категорія та граматичне значення. Типи граматичних категорій та граматичних значень.
- •20. Способи вираження граматичного значення
- •21. Граматичне значення та його відмінності від лексичного
- •22. Частини мови: проблеми класіфікації
- •23. Морфема: классифікация блаблабла
- •Класифікація морфем
- •Класифікація афіксів
- •29. Актуальне членування речення
- •30. Логіко граматичне членування
- •31. Членение предложения по признаку модальности
- •32. Членение предложений по коммуникативной направленности (цели высказывания)
- •33. Конструктивний і комунікативній синтаксис
- •34. Методи синтаксичних досліджень
- •41. Класифікація фразеологічних одиниць
- •49.Мова і соціально-економічна формація
- •50. (Сократила как могла)
- •51. Мова і культура
- •52.Методи соціолінгвістичного аналiзу.
- •54 Літературна мова
- •55 Два аспекти вивчення мови
- •56. Передумови мовних змін
- •57. Внутрішні причини мовних змін
- •4) Зміни у граматичній будові мови.
29. Актуальне членування речення
У сучасній синтаксичній науці речення розглядається як багатоаспектне і багаторівневе явище.
Актуальне членування речення — це членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення і те, що про нього говориться.
Речення має дві змістові частини: одна з них називає предмет мовлення, інша позначає (повідомляє) якусь нову інформацію про нього. Друга частина є головною. Вихідна частина висловлювання (дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему, — ремою. Ці дві частини відповідно ще називають психологічним (логічним) суб'єктом і психологічним (логічним) предикатом.
Наприклад, речення Я приніс вам книжку шляхом інтонаційно-змістового членування можна перетворити на чотири фрази, які матимуть одну й ту саму модель речення, одне й те саме лексичне наповнення, але різне актуальне членування і відповідно різний (смисловий) зміст;
Я приніс вам книжку. Ремою є я, і фраза має значення «не хтось інший, а саме я це зробив»;
Я приніс вам книжку. Ремою є приніс, і фраза відображає ситуацію, за якої співрозмовник вимагає повернути книжку, а мовець відповідаю йому, що книжку він уже повернув.
Я приніс вам книжку. Рема вам акцентує на тому, що книжка принесена саме для цієї особи;
Я приніс вам книжку. Рема книжку передбачає, що комусь принесли декілька речей — книжку, журнал, газету тощо і той хтось хотів би знати, що приніс йому співрозмовник. Основними засобами актуального членування є інтонація (постановка логічного наголосу) і порядок слів.
Актуальне членування речення служить одним із засобів зв'язку речень у тексті.
Існує два основних типи співвідношення тем у сусідніх реченнях:
1)послідовний (темою наступного речення є тема попереднього): В аудиторію ввійшов декан.
Він сазав, що в суботу відбудеться конкурс читців. Читці повинні підготувати на конкурс три твори — вірш, байку, прозовий уривок. Твори мають бути високохудожніми і актуальними;
2)паралельний (одна й та сама тема повторюється в декількох реченнях):
Квіти цвіли всюди. Вони вишивали дивні візерунки на схилах Кримських гір. Вони п'янили своїм густим ароматом на приморських бульварах. Вони чарували своїми різнобарвними кольорами в парках і скверах. Квіти, квіти, квіти.
30. Логіко граматичне членування
Прихильники логіко-граматичного напряму, стверджуючи залежність між граматичними і логічними категоріями, ототожнювали підмет з суб'єктом (те, про що йде мова), присудок із предикатом (те, що говориться про підмет). О. Востоков писав: «Підмет є ім'я предмета, про який говориться». Ф.Буслаєв також пов'язував обсяг головних членів зі змістовим аспектом: «Предмет, про який ми судимо, називається підметом. Те, що ми думаємо про або судимо про предмет, іменується присудком» . Отже, не звертали уваги на якісні відмінності близьких за значенням граматичних категорій, простежувалося деяке ігнорування смислових відтінків і недооцінка особливостей їхнього оформлення. Використання порядку слів для вираження логіко-граматичного членування речень; підмет ставиться пе-ред присудком, узгоджене означення - перед означува-ним словом, вставні слова - на початку речення.