Питання для дискусії:

1. За яких умов обмін інформацією набирає характеру спілкування? Які причини можуть зашкодити цьому процесові?

2. Важливим психологічним чинником ефективності спілкування є дотримання співрозмовниками тактовності, яка виявляється у задоволенні взаємних очікувань. Чи є ця умова обов’язковою для будь-яких ситуацій спілкування?

3. Чи тотожні у психологічному та змістовому плані поняття “відсутність тактовності у спілкуванні” та “нетактовність”? Відповідь обгрунтуйте.

4. У яких випадках на етапі ідентифікації у процесі сприймання людини людиною формується адекватне уявлення про її психологічні риси та особливості? Які вимоги має задовольняти цей процес?

5. Чи завжди обмін інформацією є спілкуванням?

6. Чи можна обмін сигналами, що спостерігається у тварин, назвати спілкуванням?

Психологічні задачі

Задача 1. Як можна пояснити наведений факт? Як він характеризує сутність спілкування?

Під час опитування респондентів, які мали різні житлові умови, з’ясувалося, що ті, хто мешкав в ізольованій квартирі або окремій кімнаті, мали нижчі показники задоволеності життям і сімейними стосунками, ніж ті, в кого не було власного житла. Вони були навіть менш задоволені житловими умовами і не лише частіше відзначали наявність сімейних конфліктів, а й вказували на неможливість запобігання їм.

Задача 2. Що лежить в основі описаної закономірності? Чим зумовлена зміна змісту спілкування з віком?

Відомо, що у молодшому шкільному віці спілкування між дітьми часто визначають зовнішні чинники (місце проживання дітей, сусідство за партою тощо). Спілкування у підлітковому віці характеризується значною інтенсивністю і вибірковістю. Це спілкування у межах певної групи, на ґрунті певних інтересів підлітків. У юнацькому віці коло суб’єктів спілкування звужується, спілкування стає довірливим, інтимним.

Задача 3. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: «Я читав, що процес сприймання людини людиною залежить від багатьох чинників. Наприклад, той, хто сприймає, часто приписує об’єктові свого сприймання неістотні, а то й непритаманні йому риси. Так, сприятливе враження від зовнішності людини призводить до позитивних оцінок її особистості, несприятливе – до негативних. Думаю, все це має пряме відношення і до сприймання вчителем учнів. Я впевнений, що вчителі не можуть правильно оцінити учнів і тому часто не розуміють їх. Чи правильно я думаю?».

Задача 4. У соціальній психології визнається, що основними факторами, які посилюють навіюваність та конформність є об’єднання з трьох впливаючих осіб, значимий статус особистості (авторитет, посада, вік, престиж) та публічність висловлювання. Чи можна стверджувати, що ці фактори впливають також і на результативність переконання? Відповідь аргументуйте.

Список рекомендованої літератури

1. Абрамович С. Д. Мовленнєва комунікація: підруч. / С. Д. Абрамович, М. Ю. Чікарькова. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 472 с.

2. Бодалев А. А. Психология общения / А. А. Бодалев. – М. : Ин-т практ. психологии, Воронеж : НПО «МОДЭК», 1996. – 256 с.

3. Леонтьев А. А. Психология общения : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / А. А. Леонтьев – 5-е изд., стер. – М. : Смисл, Академия, 2008. – 368 с.

4. Битянова М. Особенности человеческой коммуникации / М. Битянова // Школьный психолог. – 1999. – № 30. – С. 2-15.

5. Вацлавик П. Психология межличностных коммуникаций / П. Вацлавик. – СПб., 2000. – 229 с.

6. Вердербер Р. Психология общения / Р. Вердербер, К. Вердербер. – Спб. : Прайм Еврознак, 2003. – 320 с.

7. Волкова Н. Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб. / Н. Волкова. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.

8. Гойхман О. Я. Основы речевой коммуникации : учеб. для вузов / О. Я. Гойхман, Т. М. Надеина ; под ред. О. Я. Гохмана. – М. : ИНФРА, 1997. – 272 с.

9. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 319 с.

10. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей / Д. Карнеги ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1989. – 288 с.

11. Кручек В. А. Психолого-педагогічні основи міжособистісного спілкування: навчальний посібник / В. А. Кручек. – К. : ДАКККіМ, 2010. – 273 с.

12. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : навч. посіб. – К. : Академви-дав, 2005. – 448 с.

13. Панфилова А. П. Теория и практика общения : учебн. пос. / А. П. Панфилова. – М. : Издат. центр «Академия», 2007. – 288 с.

14. Парыгин Б. Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории / Б. Д. Парыгин. – Спб. : ИГУП, 1999. – 592 с.

15. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации / Г. Г. Почепцов. – М.: Реалбук; К. : Ваклер, 2001. – 656 с.

16. Руденский Е. В. Социальная психология / Е. В. Руденский. – Новосибирск, М. : НГАЭиУ, 1997. – 224 с.

17. Семечкин Н. И. Социальная психология / Н. И. Семечкин. – СПб. : Питер, 2004. – 376 с.

18. Семиченко В. А. Психология речи : учеб. пособ. / В. А. Семиченко. – К. : Центр «Магістр-S», 1998. – 112 с.

19. Семиченко В. А. Психология общения / В. А.Семиченко. – К.: Центр «Магістр-S», 1997. – 152 с.

20. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування : навч. посіб.. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

«Загальна психологія» (1 курс)

Практичне заняття № 5