Психологічні задачі

Задача 1. В одному експерименті піддослідним було запропоновано розв'язати п'ять задач. У другому – через 15 хвилин їм же потрібно було скласти п'ять аналогічних задач. Після цього на вимогу експериментатора вони повинні були відтворити числа з усіх десяти задач. В якому випадку піддослідні краще запам'ятали цифри і чому?

Задача 2. Нижче описано дії людини, що характеризують різні процеси пам’яті. Визначте, який процес пам’яті (запам’ятання, збереження, відтворення, впізнавання) проявляється в описаних діях.

А. Учневі поставили запитання: «У якому році було написано роман І.С.Тургенєва «Напередодні»? Учень, подумавши, почав відповідати: « З приводу роману «Напередодні» у свій час розгорілися гарячі суперечки в редакції журналу «Современник». Більше того, стаття Добролюбова «Коли ж надійде справжній день?» саме й послужила приводом до розколу в редакції «Современника». Коли ж це було? Це був рік великого політичного напруження, коли точилась дуже гостра літературна боротьба, рік напередодні селянської реформи 1861 року. Отже, роман «Напередодні» було надруковано в 1860 році»

Б. Відомий мне моніст Ш. відзначався винятковою пам’яттю. Одного разу йому було дано штучну без будь-якого значення складну математичну формулу. Ш. уважно подивився на таблицю з формулою, кілька разів піднімає її до очей, опускає її і йде з заплющеними очима, потім повертає таблицю, робить паузу, внутрішньо «переглядаючи» запам’ятоване.

В. На екзамені з математики учень К. тривалий час ніяк не міг відтворити необхідну формулу. Варто було вчителеві показати йому тільки частину формули, як він безпомилково визначив: «Це формула бінома Ньютона».

Задача 3. Як пояснити описане явище? Чим відрізняється процес запам’ятовування у старшої і меншої дитини?

Батьки, які мають дітей – дошкільника і молодшого школяра – нерідко помічають, що старша дитина, заучуючи вірш, запам’ятовує його гірше, ніж менша. Остання ж, тільки слухаючи, та й то начебто між іншим, через деякий час відтворює вірш, інколи навіть не розуміючи значень окремих слів.

Задача 4. Нижче описано дії людини, що характеризують різні процеси пам’яті. Визначте, який процес пам’яті (запам’ятання, збереження, відтворення, впізнавання) проявляється в описаних діях?

А. Інколи на пожвавленій вулиці можна спостерігати таку сцену: один перехожий, уважно глянувши на іншого, радісно кидається йому на зустріч.

- Ви?! Це ви?!

- Вибачте, мені здається, що я вас не знаю. А де ми з вами зустрічались?

- А пам’ятаєте, в такому-то році, в такому-то місці?

- А! Так ви…

Б. Учень викладає матеріал з історії, заданий тиждень тому, і відтворює 70% змісту підручника. Той самий матеріал через місяць він відтворює лише на 45%.

Задача 5. Ознайомтеся із ситуацією. Чому дівчинка запропонувала такий прийом запам’ятовування? На якому механізмі пам’яті він ґрунтується?

Батько, вдягаючи чотирирічну доньку, помилково назвав гольфи колготками. Дівчинка на це зауважила: «Тату, чому ти забуваєш? Це ж дуже просто: гольфи – значить голі коліна».

Задача 6. Якою закономірністю запам’ятовування можна пояснити такі факти?

А. В Х класі почали вивчати новий предмет – астрономію. Через кілька днів до вчителя підійшли троє учнів і почали скаржитися, що в них погана пам'ять, вони погано запам’ятовують матеріал з підручника. Учитель запитав: «До речі, хто в позаминулому році грав у «Зеніті» замість Садиріна?» Діти назвали прізвище футболіста. Потім вони перелічили безліч прізвищ гравців різних вітчизняних і зарубіжних команд.

Б. Учениця Л., що погано знала літературу і плутала героїв класичних романів, легко перелічує імена кінозірок і може охарактеризувати образи, які вони створили на екрані.

Задача 7. Одна група учнів 4 класу заучувала вірш, безперервно повторюючи його до повного дослівного відтворення. Друга група учнів заучувала цей самий вірш, розподіливши повторення на декілька днів: щодня вірш прочитували двічі до повного заучування.

Якій групі школярів потрібна була менша кількість повторень для безпомилкового відтворення всього вірша? Як називається ця закономірність повторень?

Задача 8. Який випробуваний запам’ятає дати на триваліший строк? Чому?

Заучуючи текст, випробувані повинні були запам’ятати три дати, що закінчувалися числами 57, 37, 17. Один випробуваний кілька разів підряд повторив про себе ці дати, намагаючись якомога краще запам’ятати їх. Другий випробуваний 57 пов’язав з віком батька, 37 – з роком смерті О.С. Пушкіна (1837), а 17 – з роком Великої Жовтневої Революції (1917).

Задача 9. Яке загальне явище пам’яті виявляється в таких прикладах? Як воно називається? Від якої умови воно залежить в кожному описаному випадку?

А. Учень багато разів підряд повторював вірш, який він мав вивчити на свято, і ніяк не міг прочитати його без помилок. Вирішивши, що з цим завданням йому не впоратися, він ліг спати. Вранці, згадавши про виступ, він спробував відтворити вірш і повторив його без помилок з першого разу.

Б. Коли дошкільникам читають страшну казку і просять тут же переказати її, діти неспроможні точно відтворити всі події, про які щойно почули. Проте через деякий час вони можуть майже дослівно переказати цю казку.

В. Шкільні вчителі відзначають, що дуже часто відтворення змісту матеріалу учнями з часом не погіршується, а кращає. Проте відтворення матеріалу, що не має змісту, майже завжди залишається на тому самому рівні або погіршується.

Г. М.О.Балакірєв, почувши єдиний раз один симфонічний твір П.І.Чайковського, зумів через два роки точно відтворити його авторові.

Задача 10. На підставі опису зазначте, який вид пам’яті (тривала, короткочасна, оперативна) переважно проявляється в діях оператора в кожен момент.

У поле зору оператора сортувальної станції листів надходять конверти з написаними на них адресами. Оператор повинен відправити кожен лист у відповідний ящик, з якого пачки листів надсилаються за адресами. У цей ящик листи подають за допомогою спеціальних пристроїв сортувальної машини. Оператор, зчитуючи адрес з конверта, натискує на певні кнопки, чи, як висловлюються професіонали, здійснює кодування: кожному великому місту, області, автономній республіці відповідає свій код – набір з кількох цифр.

Задача 11. На підставі описаних дослідів визначте, яка група випробуваних краще запам’ятає речення. Чому?

Одній групі випробуваних давали шість речень, у п’яти з них було допущено граматичні помилки. Випробувані повинні були прочитати речення і виправити помилки. Друга група випробуваних так само одержувала шість речень, в яких було допущено не граматичні, а смислові помилки. Випробувані після прочитання кожної фрази повинні були вказати помилку. По закінченні роботи обом групам випробуваних несподівано пропонувалося відтворити речення.

Задача 12. Яке загальне явище пам’яті виявляється в таких прикладах? Від якої умови воно залежить в кожному описаному випадку?

А. Учень багато разів підряд повторював вірш, який він мав вивчити на свято, і ніяк не міг прочитати його без помилок. Вирішивши, що з цим завданням йому не впоратися, він ліг спати. Вранці, згадавши про виступ, він спробував відтворити вірш і повторив його без помилок з першого разу.

Б. Коли дошкільникам читають страшну казку і просять тут же переказати її, діти неспроможні точно відтворити всі події, про які щойно почули. Проте через деякий час вони можуть майже дослівно переказати цю казку.

Задача 13. У якому випадку учні 1-го класу краще запам’ятають 10 картинок: якщо їм дати спеціальне завдання запам’ятати картинки або коли спеціального завдання не давати, але запропонувати розкласифікувати ці картинки за певним принципом? Чому? Якими закономірностями пам’яті це пояснюється?

Задача 14. У якому випадку запам’ятовування було найефективнішим, в якому – найменш ефективним?Якою закономірністю це пояснюється?Відповідь обґрунтуйте.

Досліджували процес запам’ятовування в учнів Х класу. В одному випадку текст просто читали три рази підряд; в другому – випробувані ознайомлювалися з планом, відповідно до якого було складено текст, і читали текст один раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання скласти план до тексту. У всіх випадках перед учнями не ставили завдання запам’ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам’ятовування була різною.

Задача 15. У якому випадку запам'ятання було найбільш ефективним, у якому найменш ефективним? Якою закономірністю це пояснюється?

Досліджувався процес запам'ятання в учнів X класу .В одному випадку текст просто читався три рази підряд; у другому – учні знайомилися з планом, відповідно до якого було складено текст, і читали текст один раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання тексту скласти до нього план. У всіх випадках перед учнями не ставилося завдання запам'ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам'ятання була різною.