- •1.Сутність міжнародного маркетингу та характеристика етапів його розвитку.
- •3.Послідовність та відповідність стадій інтернаціоналізації діяльності, типів міжнародних фірм та форм міжнародного маркетингу.
- •4."Місцева" та "глобальна" економіки: сутність, основні параметри, проблема збалансованості.
- •5.Стадії перетворення бізнес-одиниці "місцевої" економіки у глобальну компанію.
- •6.Сутність, суб’єкти та об’єкти міжнародного маркетингу.
- •7.Спільні риси та відмінності внутрішнього і міжнародного маркетингу.
- •8.Сутність та критерії визначення тнк, типи закордонних філій.
- •9.Порівняльна характеристика тнк та глобальної компанії як суб’єктів міжнародного маркетингу.
- •10.Типи маркетингу та форми міжнародного маркетингу. Сучасні детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •11.Порівняльна характеристика форм міжнародного маркетингу.
- •12.Сутність відносин між ключовими стейкхолдерами міжнародної діяльності та методи задоволення їх потреб.
- •13.(14)Маркетингові цінності, стратегії та тактики як детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •14.(13)Потреби в інформаційно-аналітичному забезпеченні та особливості управління як детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •15.Основні умови та причини виникнення глобального маркетингу.
- •16.Правило Тріади: сутність, практичне значення, емпіричне підтвердження.
- •17.Міжнародне бізнес-середовище: ключові елементи, цілі вивчення та вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.
- •19.Міжнародне економічне середовище: структурні елементи, ключові показники, вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.
- •20.Міжнародна торгівля в структурі міжнародного економічного середовища: показники стану та тенденції розвитку.
- •21.Платіжний баланс як показник стану економічного середовища зарубіжної країни. Вплив стійкого дефіциту та надлишку пб на маркетингові рішення в мед.
- •22.Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика: сутність та вплив на міжнародну маркетингову діяльність національних фірм.
- •23.Основні методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, їх вплив на міжнародні маркетингові рішення.
- •24.Вплив ключових міжнародних економічних організацій на міжнародне економічне середовище.
- •25.Вплив соціально-культурного середовища на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.
- •26.Сутність та основні елементи культури, їх вплив на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.
- •27.Характеристика обов’язкових для аналізу в міжнародній маркетинговій діяльності елементів культури.
- •28.Загальна характеристика підходів до вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.
- •29.Типи ділових культур за р. Льюісом: критерій виділення, характерні особливості, напрями врахування в міжнародній маркетинговій діяльності.
- •30.Логіка дослідження політико-правового середовища цільової зарубіжної країни.
3.Послідовність та відповідність стадій інтернаціоналізації діяльності, типів міжнародних фірм та форм міжнародного маркетингу.
Стадії інтерн-ї: латентна, початкова, зарубіжна, транснаціональна, глобальна. Типи фірм: націон.виробник, експортер, міжнар.фірма, ТНК. Форма ММ: внутрішній М (імпортний), експортний, зарубіжний, транснаціон, глобальний.
4."Місцева" та "глобальна" економіки: сутність, основні параметри, проблема збалансованості.
Однією з ознак сучасного сучасного конкурентного суспільства є рівновага між «місцевою» та «глобальною» економікою, тобто між орієнтацією економіки на внутрішній та світовий ринки. У кожній країні сучасного світу співіснують два типи економіки: «місцева», що постачає товари та послуги кінцевим споживачам своєї країни, та «глобальна», пов’язана зі світовою економічною системою. Ідентифікаційними ознаками «місцевої» економіки за С. Гаррелі є: орієнтованість на кінцевого нац.споживача; значна ,переважаюча питома вага у ВНП країни; захищеність від іноземних інвесторів або значне ускладнення їх доступу на відповідний товарний ринок; можливість відчутного втручання в механізм вільного ринку (фіксування цін, надання державних замовлень виключно місцевим фірмам, угоди про розподіл ринку тощо); відносно низька ефективність витрат; дуже невелика мобільність робочої сили, тобто розміщення її у великій кількості невеликих підприємств та організацій, наближених до кінцевих споживачів; націленість на забезпечення зайнятості населення та розв’язання соціальних проблем, збереження суспільної злагоди та сталої системи цінностей. Для «глобальної» економіки характерні такі риси: орієнтованість на глобального споживача, або покупця; націленість на забезпечення добробуту країни, дохідності міжнародних операцій та надходження в країну нових технологій; використання порівняльних переваг окремих країн шляхом глобального управлінням створенням та збільшенням вартості; безперервна інтенсифікація діяльності, орієнтація на зниження витрат, мобільність і глобальні масштаби; гнучкість і динамізм організацій, здатність до структурної адаптації; не стільки володіння, скільки контроль за підприємствами (виробництвами) за кордоном.
5.Стадії перетворення бізнес-одиниці "місцевої" економіки у глобальну компанію.
Кожна нац.економіка характеризується своїм специфічним галузевим складом «місцевої» та «глобальної» економіки. Роль останньої в усіх країнах стає дедалі значнішою як з якісного, так із кількісного погляду. Кожна одиниця «місцевої» економіки на своєму шляху до «глобальної», як правило, проходить кілька стадій (за Ст.Гареллі): спорадчий експорт; нестабільний експорт; експортну експансію; розвиток зарубіжних філій; консолідацію із закордонним ринком; транснаціоналізацію діяльності; глобалізацію діяльності. Спорадчий експорт: ех.мотиви – несподівані замовлення та короткостр.прибуток; вибір ех.ринку – внутр.ринок або вдалі ех. ринки; модель виходу на зовн.ринок – непрямий ех., прямі продажі зарубіжним замовникам. Нестабільний експорт: ех.мотиви – неругулярні замовл.; вибір ех.ринку – найближчі ех.ринки, невеликі ринкові сегменти; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів. Експортна експансія: ех. мотиви – диверсифікація ризику, можливості збіл.продажів; вибір ех. ринку – віддалені ех.ринки, більша кількість ринк.сегментів; модель виходу на зовн. ринок – ех.через торг.агентів. Розвиток заруб.філій: ех.мотиви – можливості заруб.ринків; вибір ех. ринку – багато ринків та сегментів; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів та закорд.торг. філії. Консолідація з зарубіжним ринком: ех.мотиви – довгостр. прибуток; вибір ех.ринку – концентраіця і спеціалізація на заруб. ринках; модель виходу на зовн. ринок – ех. через заруб.торг. філії.