- •1.Сутність міжнародного маркетингу та характеристика етапів його розвитку.
- •3.Послідовність та відповідність стадій інтернаціоналізації діяльності, типів міжнародних фірм та форм міжнародного маркетингу.
- •4."Місцева" та "глобальна" економіки: сутність, основні параметри, проблема збалансованості.
- •5.Стадії перетворення бізнес-одиниці "місцевої" економіки у глобальну компанію.
- •6.Сутність, суб’єкти та об’єкти міжнародного маркетингу.
- •7.Спільні риси та відмінності внутрішнього і міжнародного маркетингу.
- •8.Сутність та критерії визначення тнк, типи закордонних філій.
- •9.Порівняльна характеристика тнк та глобальної компанії як суб’єктів міжнародного маркетингу.
- •10.Типи маркетингу та форми міжнародного маркетингу. Сучасні детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •11.Порівняльна характеристика форм міжнародного маркетингу.
- •12.Сутність відносин між ключовими стейкхолдерами міжнародної діяльності та методи задоволення їх потреб.
- •13.(14)Маркетингові цінності, стратегії та тактики як детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •14.(13)Потреби в інформаційно-аналітичному забезпеченні та особливості управління як детермінанти форм міжнародного маркетингу.
- •15.Основні умови та причини виникнення глобального маркетингу.
- •16.Правило Тріади: сутність, практичне значення, емпіричне підтвердження.
- •17.Міжнародне бізнес-середовище: ключові елементи, цілі вивчення та вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.
- •19.Міжнародне економічне середовище: структурні елементи, ключові показники, вплив на прийняття рішень з міжнародного маркетингу.
- •20.Міжнародна торгівля в структурі міжнародного економічного середовища: показники стану та тенденції розвитку.
- •21.Платіжний баланс як показник стану економічного середовища зарубіжної країни. Вплив стійкого дефіциту та надлишку пб на маркетингові рішення в мед.
- •22.Зовнішньоекономічна та зовнішньоторговельна політика: сутність та вплив на міжнародну маркетингову діяльність національних фірм.
- •23.Основні методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, їх вплив на міжнародні маркетингові рішення.
- •24.Вплив ключових міжнародних економічних організацій на міжнародне економічне середовище.
- •25.Вплив соціально-культурного середовища на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.
- •26.Сутність та основні елементи культури, їх вплив на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.
- •27.Характеристика обов’язкових для аналізу в міжнародній маркетинговій діяльності елементів культури.
- •28.Загальна характеристика підходів до вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.
- •29.Типи ділових культур за р. Льюісом: критерій виділення, характерні особливості, напрями врахування в міжнародній маркетинговій діяльності.
- •30.Логіка дослідження політико-правового середовища цільової зарубіжної країни.
23.Основні методи та інструменти реалізації зовнішньоторговельної політики, їх вплив на міжнародні маркетингові рішення.
Зовнішньоторг. політика –– сукупність методів, прийомів і механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту й імпорту, які застосовує держава з метою реалізації зовнішньоекон.політики в цілому. Для реалізації політики уряди використовують спеціальні методи й інструменти: превентивне правове регулювання (система міжнар.торг.угод і протоколів; застереження в угодах (захисні, валютні, інфляційні, податкові, патентні, «ескалаторні», форс-мажорні та застереження щодо страхування); торговельні режими (режим найбільшого сприяння, преференційний, звичайний (простий), дискримінаційний (застосовується тимчасово); митне оподаткування (митний тариф (система товарної класифікації тарифу, структура тарифу, види мита, метод визначення країни походження товару); митні податки та збори); внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів (відповідно до положень ГАТТ національні податки та збори повинні застосовуватися до іноземних товарів у такому самому розмірі, як і до товарів вітчизняного виробництва); кількісні обмеження (ліцензії (індивідуальні, разові, генеральні тощо), контингенти (квоти), «добровільні» обмеження експорту); технічні бар’єри (велика група нетарифних обмежень, зумовлених дією національних промислових стандартів, систем вимірювання й інспекції якості товарів, вимогами техніки безпеки, санітарно-ветеринарними нормами, правилами пакування та маркування товарів тощо); адміністративні формальності (імпортні процедури, зовнішньо-торгов. діловодство, консульські формальності); екстрене правове регулювання (інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго, економічний бойкот, економічна блокада), антидемпінгові процедури); внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи (фінансування експортного виробництва, податкові пільги, державне кредитування); валютно-кредитне регулювання (механізм валютних курсів, валютні обмеження, імпортні депозити); організаційно-технічне сприяння експорту (система заходів з інформаційної, консультативної та організаційної підтримки національних експортерів).
24.Вплив ключових міжнародних економічних організацій на міжнародне економічне середовище.
Сучасна система МО налічує понад 4 тис. інститутів, з котрих приблизно 300 — це між уряд організ, а інші — неурядові. Після другої св війни утворилася група глобальних МО, які спрямовують свою діяльність на стимулюв ек та вал стабільності у світі. Форми і методи роботи МО, їхні взаємовідносини з урядами країн-членів значною мірою визначають стан та тенденції розвитку ек середовища окремих країн і регіонів.
Бреттон-Вудські інст.— це МВФ та Світовий банк, які є провідними міжнар вал-фін установами, найважливішою ланкою сучасної структури міжна вал відносин.
МВФ — міжнар вал-кред орг-ія, метою якої є сприяння розвитку міжнар торгівлі і вал співроб-ва шляхом установлення норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, удосконалення багатостор системи платежів, надання державам-членам коштів в іноземній валюті для вирівнювання плат балансів.
Термін «Група Світового банку» охоплює дві організаційно і фінансово незалежні установи: Міжнар банк реконстр та розвитку (МБРР) та Міжнар асоціацію розвитку (МАР), створену у 1960р. До цього часу МБРР вважався офіційною назвою Світового банку.
МБРР — міждерж інвестиційний інститут, метою якого є сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки шляхом надання довгостр МАР була створена в 1960 р. як філія МБРР з метою надання фін підтримки найменш розвинутим країнам на більш ліберальних засадах, ніж ті, які пропонував МБРР.
МФК була створена в 1956 р. з метою сприяння ек зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері.
БАГІ засновано у 1988 р. з метою сприяння надходженню інвестицій у країни, що розвиваються.
Міжнар центр з урегулюв інвестх спорів, створений у 1966 р., має на меті стимулювання приватних інвестицій шляхом улагодження конфліктів між іноз інвесторами та місцевими підпр-ми, установами, урядами.
Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які шляхом надання головним чином довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм та міжнародних проектів, впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.
ГАТТ: договір, який було підписано у 1947 р.; МО, яка діє з 1948 р. на основі договору і виконує три функції: впливає на державну зовнішньоекономічну політику шляхом розробки правил міжнародної торгівлі; є форумом для переговорів, котрі сприяють лібералізації та передбаченості торговельних відносин; організує врегулювання спорів.
СОТ — нова МО структура, яка заснована на ГАТТ, результатах попередніх узгоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду і почала діяти з 1 січня 1995 р. З метою підвищення статусу міжнародних торговельних правил, забезпечення відкритості торговельної системи Уругвайський раунд прийняв рішення, що ГАТТ стає постійним органом, який займається питаннями реалізації товарів, надання послуг та правами інтелектуальної власності, а Всесвітня торговельна організація буде втілювати в. життя домовленості останнього раунду переговорів.