25.Вплив соціально-культурного середовища на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. До складу соц-кул середовища відносять: мову; релігію; цінності та ставлення до часу, досягнень, роботи, успіху, змін, наукових методів, ризику, жінки, сім’ї, дітей, здоров’я; освіту; організацію суспільства (спорідненість; соціальні інститути; структуру влади; неформальні групи; соціаль­ну мобільність; соціальні прошарки; систему громадянства); технологічну та матеріальну культуру (транспорт; енергетичну систему; комунікації; урбанізацію; науку; винаходи).

Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегмен­тація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілення. Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище визначає споживчу поведінку.

26.Сутність та основні елементи культури, їх вплив на маркетингові рішення в міжнародній діяльності.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. Cкладовими культури є предметні результати діяль­ності (машини, споруди, результати вивчення, витвори мистецтва, норми моралі, норма права тощо) та людський потенціал, здібності, навички, традиції, що реалізуються в діяльності (знання, вміння, навички; рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку; світогляд; засоби та форми спілкування людей тощо). Соціально-культурне середовище інших країн суттєво впливає на такі маркетингові рішення: вихід на зарубіжний ринок; сегмен­тація споживачів усередині країни; адаптація товарів та товарної політики; адаптація комунікаційної політики; врахування особливостей соціально-культурного середовища при створенні цільової політики та політики розподілення. Крім того, і це основне, соціально-культурне середовище визначає споживчу поведінку.

27.Характеристика обов’язкових для аналізу в міжнародній маркетинговій діяльності елементів культури.

Елементами культури є предметні результати діяль­ності (машини, споруди, результати вивчення, витвори мистецтва, норми моралі, норма права тощо) та людський потенціал, здібності, навички, традиції, що реалізуються в діяльності (знання, вміння, навички; рівень інтелекту, морального та естетичного розвитку; світогляд; засоби та форми спілкування людей тощо). Але слід зазначити, що з усіх елементів культури в ММ майже завжди аналізуються: мова, релігія, освіта, сім’я, робота та дозвілля, референтні групи (групи людей, які своїм стилем життя, поведінкою, споживчими перевагами впливають на споживчу поведінку інших людей).

28.Загальна характеристика підходів до вивчення міжнародного соціально-культурного середовища.

Соц-кул середовище – сукупність чинників соц та кул характеру, які позитивно або негативно впливають на міжн. маркет. діяльність фірми. Для аналізу соц-кулсередовища в маркет цілях застосовуються три методи: порівняльний, ідентифікаційний, критеріальний. Порівняльний метод — зіставлення чинників соц-кул середовища досліджуваної країни з відповідними параметрами на­ціон. середовища з метою пошуку спільних рис і суттєвих відмінностей, які слід урахувати в міжнар. маркет. діяль­ності. Ідентифікаційний метод — метод, розроблений америк. фахівцями, які ідентифікували (звідси й назва) основні параметри соц-культ середовища США. Відхилення від цих характеристик і є предметом дослідження маркетологів, які повинні визначити ступінь їхнього впливу на маркетингову діяльність. Критеріальний метод — полягає в тому, що в результаті кросс-культурних порівнянь країни класифікуються за певними критеріями. Такими критеріями є: індивідуалізм — колективізм, інтравертність — екстравертність; демократизм — авторитаризм, обережність — ризикованість, короткострокова — довгострокова орієнтація. У результаті цього між двома полюсами критеріїв утворюється шкала, на якій розташована країна у тій послідовності, яка відповідає оцінкам згід­но з критерієм.