45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.

Глобал-я на рівні окремої країни хар-ся ступенем взаємозв’язку її ек зі світ економікою в цілому. Незважаючи на зростання глобалізації світової ек, не всі країни в однаковій мірі інтегровані до неї. Існують декілька головних показників, що визначають ступінь інтегрованості ек різних держав у глоб ек, серед яких: співвідношення зовнішньоторг обороту і ВВП; прямі іноземні інвестиції, які спрямовуються в ек країни і з країни, та портфельні інвестиції; потік платежів роялті в країну та з країни, що пов’язані з переданням технол. Глобал-я на світ рівні визначається екон взаємозв’язками між країнами, який зростає та відбивається на зустрічних потоках товарів, послуг, капіталу та ноу-хау, що постійно збільшуються.  Осн рисою процесу глобалізації є форм глобально функціонуючого вир-го пр-су, серцевиною якого є сформовані інтернаціоналізовані відтворювальні цикли – ядра, які виступають своєрідним локомотивом світового господарства. В межах цих циклів формується світовий дохід, перерозподіл якого є головним страт орієнтиром і основою зовн політики будь-якої держави.  У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через розповсюдження інновацій у сфері технол і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями вона сприяє підвищенню еф-ті ф-ня нац економік, а з іншого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку. На одному полюсі суч світ ек-ки концентруються країни – глоб лідери з домінуванням США. На основі вдалої багаторічної експансії у всіх сегментах світ ринку, накопиченого у безпрецедентних масштабах капіталу ключовими детермінантами їх успіху стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація, деіндустріалізація економіки, пріоритетність знань та інформації, розвиток “людського капіталу”. На іншому полюсі світ економіки – більшість країн, для котрих ек глобалізація проявляється як якісно нові умови розвитку, на які практично неможливо впливати, але обов’язково треба враховувати. Особливо важливо враховувати масштаби і динаміку процесу становл сист глоб упр-ня р-сами планети і перерозподілом світ доходу, який не є еквівалентним.

43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.

Оскільки діяльність ТНК є визначальним ф-ром розв міжн ек відносин, нац економік як країн базування, так і приймаючих країн, то трансформація ТНК веде за собою зміни в нац економіках та міжн бізнесі. Еволюція ТНК, створ їх нових форм, зміна їх принципів організації та вплив таких змін на екон розвиток країн являють собою нові факти реальної економіки, що потребують наук досліджень. Зміни, що спричиняються модифікацією ТНК, теж торкаються України як суб’єкта світового госп-ва, оскільки ТНК активно опановують її ек простір та впливають на процеси розвитку. Аналіз впливу д-ті ТНК через наці фірми на ек приймаючої країни (зокрема України) дозволив визначити поз та нег наслідки такої д-ті для макро- і мікрорівня та виявити ті позитивні наслідки, що можуть бути основою ек зростання країни. Аналіз кількісних та якісних характеристик діяльності ТНК в У свідчить про те, що укр фірми як потенційні структурні елементи ТНК виступають носіями як привабливих, так і незадовільних для ТНК ек і неек чинників реалізації цільової функції ТНК. Наявність перших дає можл використовувати існуючий потенціал для підвищення виграшу укр економіки від д-ті ТНК, а наявність других свідчить про гальмування процесу ек зрост через співпрацю укр фірм з ТНК. Виходячи з проведеного аналізу, можна сформулювати ряд рек-цій укр бізнес-од, що прагнуть до такої інтеграції або співпрацюють з ТНКС, з метою підв ефективності їх спів-ва, зокрема:1.мен-т укр підприємств повинен: (а) мати відповідну освіту, квал та певний проф досвід у сфері д-ті підприємства; (б) володіти певним набором особистих якостей–спроможність швидко та адекватно реагувати на зміну обставин, бути відкритими до нововведень і не боятись щось змінювати та вдосконалювати в уже існуючій схемі роботи п-а; (в) розвивати цю якість не тільки на рівні мен-ту, але й усього персоналу п-ва; (г) належним чином та відповідно викор такі якості персоналу, як освіта, досвід роботи за фахом, дод навчання, спроможність швидко та адекватно реагувати на зміну обставин, відкритість до нововведень, глоб бачення;2.укр п-ва мають створювати певну підприємницьку культуру не тільки ведення бізнесу та поведінки персоналу, а й внутріфірмові правила та цінності, що в першу чергу стосуються дисципліни та ставлення до роботи;3.укр фірми повинні бути організовані таким чином, щоб мати можливість швидко реагувати та зміни у зовн середовищі та не втрачати конкур переваг. Фірми повинні мати гнучку організац стр-ру, яка хар-ся адаптивністю та дотриманням міжн стандартів;4.для успішної співпраці з ТНК необхідно, щоб підпр-во характеризувалося високою платоспроможністю та можливостями спів­фінансування певних проектів або видів діяльності, а також удосконалити процедури звітності на підпр-вах, при цьому весь документообіг має бути макс скорочений, а їх інформативність макс збільшена та налагоджений процес вчасного надання інфо;5.для здійснення вказаних перетворень на укр. Підпр-вах держава має створити належні умови через вдосконалення зак-ва. Для того, щоб виконувалась вимога ТНК до українських підприємств чесно та відкрито вести бізнес, першочерговими завданнями ек пол держави мають бути: (а) створ умов виходу підпр-в із тіні; (б) боротьба із причинами приховування прибутків, а не самим фактом цього; (в) створ сприятливих умов для розв нових видів бізнесу; (г) створ сприятливих умов для техн переоснащення підпр-в. Для цього необхідно: 1) вдосконалити зак-во щодо оподаткування прибутку підпр-ва та прибутків громадян;2) спростити бюрократизовані процедури на певних етапах ведення госп д-ті та зовнішньоек операцій; 3) удосконалити пр.-си кредитування підпр-в; 4) узгодити зак та норм акти, що регулюють госп д-сть резидентів та нерезидентів.

44.Негативні прояви суч. стану глоб. розвитку.

Давно вже постає очевидним, що глоб як заг цивілізаційний процес кардинально змінює картину сучасного світу, стр-ру світ ек-ки та світї спільноти, пол, ек та культ стосунки між народами та країнами. Світовий соц, ек, екол, культ простір, який протягом тисячоліть являв собою конгломерат розмаїтих нац держав, сьогодні перетворюється на простір без кордонів. В цьому контексті, формування глоб ек зв’язків, екол, демограф виклики неможливо вирішити поодинці, локальними зусиллями й засобами. Вирішення цих проблем можливе тільки при об’єднанні зусиль усієї світової спільноти. Актуальним постає вирішення питання: яке співвідношення між доцільністю сист єднання людства у глоб світову спільноту та негативними наслідками глобалізації, що, як відомо, проявляються у наростанні процесів соціокульт відчуження, проявами якого є втрата нац ідентичності, смисложиттєвих компонент, розповсюдження споживацької свідомості, які деформують ментальність насамперед молодого покоління в світі. Отже, глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позит ми можемо віднести: пошир нових інформац технол та пов’язаних з ними переваг (скороч часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технол; посилення уваги до важливих проблем людства та інші. Однак, глобал ек – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових ек процесах, але й висока ймовірність втрат, зрост ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжн інтегрованого вир-ва, зрост обсягів світї торгівлі та потоків ін інвестицій, інтенсифікації руху технол нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негат впливу світогосп зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами ек діяльності.  Отже, до негат наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розв країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нерац структури господарства, пол та ек залежності. Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на нац. та міждерж рівнях.  Головне протиріччя глоб ек сист пов’язане з формув в рамках провідних зах держав замкненої госп с-ми. Цей процес можна прослідкувати за такими напрямками: 1) концентрація в постінд світі більшої частини інтел і технол потенціалу людства; 2) зосередження осн торг потоків в межах співдружності розвинених держав; 3) замикання інвест потоків та 4) спрямованість міграц потоків з країн “третього світу” в розвинені регіони планети.