- •1.Альтерглобальні сценарії світового розвитку.
- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування україни на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •31.Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •49.Основні суперечності глобальних трансформацій.
- •39. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
Загострення ключових глобальних проблем у 21-ому сторіччі породжують дуже багато різноманітних антиглобалістських та альтерглобалістських теорій. Виділяючи спільне, можна наголосити на таких основних проблемах людства, з якими ми вже зіткнулися, або скоро зіткнемося:
- основний приріст населення світу буде проходити за рахунок країн, що розвиваються. Урбанізація в цих країнах в поєднанні зі зростанням населення може викликати нестабільність. Ще одною стороною проблеми є той факт, що в розвинених країнах зменшиться частка працездатного населення.
- у країнах Африки на південь від Сахари хронічна бідність та політична нестабільність викличуть продовольчу проблему.
- глобальна потреба в енергії постійно зростає і сьогоднішніх вуглеводних ресурсів не вистачить для задоволення всіх потреб.
- боротьба з проблемою голоду створили цілу науку вирощення генетично модифікованих сільськогосподарських культур, що може порушити проблему біологічної безпеки.
- держави, залишаючись головними суб’єктами міжнародних відносин, втрачають контроль над обміном інформацією, технологіями, міграцією населення, торгівлею зброєю та фінансовими операціями, які можуть загрожувати стабільності національних економік.
90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
Локальні цивілізації виникли близько шести тисячоліть тому в межах стародавніх держав та їх об’єднань – у Шумері, Єгипті, Індії. Потім вони змінювалися, зникали, трансформувалися у цивілізації нових поколінь. Експерти виділяють 4 фази економічного розвитку і за ними класифікують цивілізації. До архаїчної фази відносять месопотамську, єгипетську, далекосхідну, мезоамериканську, класичну, південно-азійську, афро-азійську. До доіндустріальної відносять західну, далекосхідну, євразійську. Цивілізаціями індустріального етапу економічного розвитку є західна, православно-християнська, ісламська, індуїстська, далекосхідна. Постіндустріальна епоха виділяє формувалася такими цивілізаціями: євразійська, східноєвропейська, західноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, японська, китайська, буддійська, індійська, мусульманська, океанічна.
Формування цивілізацій четвертого покоління зумовлене: по-перше, новим етапом історичного процесу, по-друге, зміною техногенної цивілізації на гуманістично-креативну, ноосферну, постіндустріальну форму; по-третє, викликом з боку процесів диференціації та дезінтеграції на нових принципах. Останній процес найбільш наочно спостерігається передусім у межах західної цивілізації, яка, маючи за своє історичне ядро Задіну Європу, опанувала індустріальне суспільство і поширилося на Північну та Латинську Америку, Австралію та Океанію, перетворила на колонії Індії, Африку, підпорядкувала своєму впливу Китай.
91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
Глобалізм - глоб систем, новий майбутній економічний устрій і суспільно-політичний лад світового масштабу.
На нинішньому етапі розвитку теорії глобалістики серед основних підходів до визначення природи, суті і характеру розвитку процесів глобалізації цілком оправдано домінує соціально-культурологічний підхід, який представляє глобалізацію в найбільш широкому цивілізаційному контексті. Професор У. Мінголо (США) трактує глобалізацію як третій етап тисячолітньої глобальної трансформації. Перший — розпад колоніальної системи, другий — розпад соціалістичної системи. Відзначається нова цивілізаційна роль глобальних ТНК, які нібито підводять народи до досягнень цивілізації.
Серед найбільш суттєвих ознак економічного глобалізму такі:
а) вихід (виведення) економічних інтересів національних господарських суб’єктів за національно-державні рамки; б) вихід національних корпорацій на глобальний ринок, що формується;
в) перетворення національних корпорацій в ТНК, а потім — в глобальні корпорації;
г) розширення сфери діяльності транснаціональних економічних і фінансових структур до рівня глобальних ринків;
д) неможливість вирішення більшості економічних і соціальних проблем на обмеженому національному рівні;
е) зростаюча залежність економічної ситуації в більшості країн від ситуації в країнах-лідерах глобалізації;
є) зростаюча доларизація національних економік;
ж) посилення добровільно-примусової координації національних економічних і фінансових стратегій і політик на глоба рівні (особливо в галузі торгівлі, фін, екології, зайнятість, еміграція).
На сучасній постіндустр фазі виділ такі цивілізації, як Євразійська, східноєвропейська, західноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, японська, китайська, буддійська, індійська, мусульманська, океанічна. Сьогодні - процес висунення на перший план цивілізаційних розбіжностей і посилення диференціації локальних цивілізацій
Особливості четвертого покоління локальних цивілізацій:
1) їх більша диференціація у порівнянні з цивілізаціями третього покоління (в тому числі розшарування західної цивілізації на західноєвропейську, північноамериканську, латиноамериканську, океанічну; далекосхідна, китайська, японська, буддійська);
2) зростаюча роль цивілізаційної спільності і міжцивілізаційних розбіжностей;
3) нарощення потенціалу партнерства локальних цивілізацій, формування нового типу відносин між ними.
На початку XXI ст. у глобальному економічному просторі серед класичних цивілізаційних груп IV покоління можна виділити:
1) авангардні цивілізації, що реалізують постіндустріальну економічну програму, яка ґрунтується на високотехнологічній основі і узгоджує ринкові механізми з регулюючою функцією держави. Вони є лідерами глобальної економіки і забезпечують високий рівень. Їх представляють Північна Америка, Західна Європа, Японія, а також нові індустріальні країни;
2) цивілізації з приблизно середньосвітовим рівнем розвитку, (латиноамериканська і частково мусульманська цивілізації, а також країни Східної Європи);
3) цивілізації з низьким рівнем економічного розвитку, що перебувають у стадії застою, — африканська цивілізація (на південь від Сахари, але без ПАР), частина мусульманських і буддійських країн з низьким рівнем прибутку;
4) китайська цивілізація
5) євразійська цивілізація
З огляду на це стратегії глобалізиму повинні враховувати:
1) більшу синхронізацію економічних циклів і криз, які не матимуть штучних кордонів.
2) поетапне утвердж постіндустр ек способу виробн з характерним набором і співвіднош устроїв:
3) чітке розмежування ринк і неринк секторів
4) зміну співвідношення реальної і «віртуальної» економіки, що віддзеркалює пропорції відтворення у викривленій реальності фін-кред цінностей, які обертаються за вл законами.