76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.

Фінансова криза – це розлад процесу функціонування фін ринку, яий виявляється в знеціненні нац валюти, виснаженні валютних резервів, масовому банкрутстві кредитно-фін установ, дефолтах по суверенних боргах.

Сучасна криза – 2007р-до тепер загал обсяг боргу – 2,8 трлн дол., в т.ч.: країни, що розвив – 1,9; з перехід ек-ою – 0,5; розвинені – 0,4.

Причини:

1) Дешеві гроші: США проводив політику надмірного зниження процентних ставок. Домовласникам було дозволено виплачувати передчасно іпотечні кредити за фіксованою ставкою і здійснювати рефінансування без жодних штрафів у більш дешеві позики.

2) Складні фінансові продукти:

3) Рейтингові агентства: Кредитні рейтингові агентства надали найвищі рейтинги інвестицій, які цього не заслуговували.

4) Відсутність регулювання:

5) Лопані бульбашок: Коли житловий ринок звалився, спричиняючи крах так звана іпотечна-покритих цінних паперів, було вже надто пізно змінювати курс. Низхідна спіраль швидко вдарила по банках, привівши до краху Lehman Brothers 15 вересня.

6) високі ціни на сировинні товари (у тому числі на нафту);

7) перегрів фондового ринку.

8) глобалізація ек розвиту, призвела до швидкого поширення кризи від США до інших країн.

Стадії:

1)2007р-сер березня 2008р – збитки від іпотечних кредитів, фінансовий стрес;

2)сер.березня – вересень 2008р – поглиблення рецесії в США, банкрутство Леман Бразерс;

3)до кігця жовтня 2008р – втрата довіри,кредитно-валютні свопи стали причиною кризи, що призвело до стику з ризиками неплатежів;

4)жовтень 2008 – березень 2009р- проблеми стабільності фін сектору, поглиблення ек спаду;

5)березень 2009 – перші ознаки стабілізації.

Криза призвела до безпрецедентного урядового втручання в ринки, оскільки вона розвинулася в найгіршу глобальну рецесію з часів другої світової війни. Ця фін криза спричинила втрату довіри не тільки до менеджменту кредитно-фінансових інститутів, але теж і до державних установ, які не виконали своїх контрольно-наглядових обов’язків.

Не зважаючи на те,що у багатьох країнах Європи, зокрема у Німеччині та Франції в другому кварталі 2009 року спостерігалось значне пожвавлення кон’юнктури, протягом 2010 року світ знову зіткнувся з ще більшим зростанням рівня безробіття та інфляції. Розглядаючи ситуацію в Укр, можна зазначити, що у 2011 році триває відновлення економіки Укр, водночас темпи зростання залишаються удвічі повільнішими, ніж до кризи.

77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.

Глобалізація як ключова детермінанта сучасного етапу розвитку світогосподарської системи визначає основні вектори трансформації відкритих економік та всієї системи МЕВ.

Сформовані національні регулятивні системи та інститути державного управління економікою (ВР, КабМін, МінФін, МінЕкономіки і тд), в нових умовах глобалізації виявилися неспроможними ефективно протистояти її викликам і деструктивним впливам. У той самий час, практика діяльності існуючих наднаціональних інститутів, утворених з метою впорядкування окремих сфер МЕВ і сегментів глобальної економіки (ООН, СОТ, МВФ тощо), засвідчує низьку ефективність їхніх регулятивних принципів та інструментів. На сьогодні для людства об’єктивною необхідністю стало формування глобальної наднаціональної системи інституційного регулювання.

Усі найбільш впливові наднаціональні регулятивні інститути (МВФ, СОТ, ООН), що були створені винятково з метою глобального регулювання та управління світовим соц-ек розвитком, знаходяться під суцільним впливом найбільших суб’єктів МВ і не в змозі ефективно регулювати відповідні процеси глобальної економічної системи та давати адекватні відповіді на виклики глобалізації, які передбачають подолання соц-ек нерівності в загальносвітовому масштабі.

Вади наднац органів:

- відсутність дієвих механізмів реалізації проголошених цілей;

- реалізація конкурентних інтересів найбільш розвинених країн світу;

- інформаційна закритість та непрозорість процедур;

- домінування Пн на Пд;

- бюрократична й архаїчна структура міжнар органів регулювання та недостатній рівень координації між їх складовими;

- організаційна непослідовність і суперечливість в діях.

Вдосокналення:

1) побудова дієвої системи регулювання ТНК з метою запобігання виникненню соц екстерналій, обумовлених їх активністю.

2) Створ такі механізми регулювання фін сфери, як: а) розширення повноважень та сфер компетенції існуючих інститутів регулювання; б) створення світового кредитора, або кредитора «останньої інстанції», на базі МВФ, до функцій якого має входити рефінансування короткострокових боргів та надання стабілізаційних кредитів нац економікам, а також надання гарантій урядам по міжнар кредитам; в) введення нац. урядами заходів для контролю за відтоком капіталу, за сукупним припливом капітал, за валютними операціями; г) жорсткого контролю за функціонуванням офшорних зон та обмеження їх поширення шляхом політ та ек тиску на уряди–реципієнти капіталу;

3) реформування існуючих найбільших МО, а також розширення й розвиток наднаціональної архітектури глобального управління: а)перетворення програмних концепцій на функціональні програми; б)пошук безперебійного фінансування таких програм; в) збільшення рівня публічності й прозорості; г)збільшення кола учасників (не лише з розвинених країн); д) усунення асиметрії у прийнятті рішень.

З огляду на сучасний рівень інтеграції Укр у світовий економічний простір та її незначної участі у його формуванні й регулюванні, доцільною є реалізація Україною стратегії об’єднання у ситуативні (ad hoc) блоки по окремих питаннях із іншими країнами, що розвиваються, та лобіювання спільних економічних інтересів як в регіональному, так і у світовому масштабі.