- •1.Альтерглобальні сценарії світового розвитку.
- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування україни на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •31.Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •49.Основні суперечності глобальних трансформацій.
- •39. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
Прод проблема – до категорії глоб тому, що для її розв’язання недостатньо зусиль окремих держав, а потрібне добре налагоджене співроб всіх’країн, незалежно від їхнього суспільного ладу. Пов’язана з — демографічною, еколог, енергетичною проблемами.
Світова продовольча проблема має подвійну природу: 1) соціально-економічну, пов’язану зі способом виробництва і розподілом продуктів харчування, що зумовлює диференціацію їх розподілу і споживання, включаючи голод і недоїдання; 2) глобальну, що відображає скінченність природних ресурсів для виробництва продовольства.
Продовольча безпека в глоб аспекті — це дзеркало ек розвитку країн і регіонів планети в цілому, їхньої аграрної сфери – скороч кількості голодуючих, посилення сільгоспвиробн в бідних країнах за допомогою дешевих інтенс технологій, упровадж. їх у практику, становл аграрної інфрастр й аграрн. ринку, доступу аграріїв до дешевих кредитів.
Проблема зводиться до 2 основних моментів:
1. Зростання чисельності населення, зміна його вікової структури, фізіологічні потреби людей в обсязі продуктів, які для кожної нації формувалися протягом тисячоліть і закріпились на генетичному рівні, структура харчування.
2. Економічні аспекти, пов’язані не тільки з рівнем загального ек розвитку, а й з добробутом населення, здатністю купувати стільки харчів, скільки потрібно для нормального інтелектуального і фізичного розвитку. У багатьох країнах до голодування призводить не дефіцит продовольства, а неспроможність його придбати через злидні.
Збалансування цих чинників допоможе багато в чому подолати проблему голоду.
4 групи чинників, які впливають на глоб прод проблему:
• природні умови й розміщення населення (загальна площа та структура с/г угідь, с/г потенціал, клімат, співвіднош між кількістю населення і масою продовольства);
• світовий транспорт і зв’язок, котрі забезпечують широкий вихід продуктів харчування на зовн ринок;
• політ ситуація у світі (позиції політ сил, наявність міждерж співтовариств, використ. поставок продовольства у політ цілях);
• світова ек і торгівля в їхній єдності (продовольство як складова торгов потоків, роль балансових розрахунків, кліринг).
Продовольча проблема в країнах, що розвиваються, набула катастрофічного характеру.
Понад 70 країнам, що розвиваються,не вистачає продовольства, і вони змушені його імпортувати.
У Росії, Україні, Білорусі недоїдають 3% населення. Усього в країнах з перехідною ек не отримують удосталь харчів 25 млн осіб, з яких 21 млн – на території СНД.
За ост 10 років число голодуючих у світі збільш. на 23 млн і досягло 820 млн осіб.
В Африці голодує близько 70% жителів.
Ліквідація основних проблем голоду та продовольчого незабезпечення населення – Світова продовольча програма ООН. Основн завд – забезпечення кожної людини продуктами харчування, які необхідні для активного і здорового способу життя. З цією метою співпрацює з іншими орг ООН – Продовольчою і с/г орг (ФАО) та Міжнар фондом с/г розвитку.
У 2009 р. нею було надано допомогу у забезпеченні продуктами харчування 105 млн людей у 74 країнах світу. Загальні витрати програми – 3,72 млн дол. США, з яких близько 93 % – на закупівлю і доставку продуктів харчування.