- •1.Альтерглобальні сценарії світового розвитку.
- •2. Антиглобалістські рухи. Ідеологія і програми.
- •3. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
- •4. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
- •5. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
- •6.Варіанти позиціонування україни на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
- •7.Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
- •8.Вплив глобалізації на країни – лідери світової економіки.
- •9.Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
- •11. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.
- •12.Геополітичний формат глобальної конкуренції.
- •13.Глобалізаційні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
- •15.Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
- •16.Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
- •17.Глобальні виміри демографічної проблеми.
- •18.Глобальні виміри екологічної проблеми.
- •19. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
- •20. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
- •21. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
- •22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
- •23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
- •24. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
- •25. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-сша» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •38.Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
- •26. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-єс» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •36.Ключові чинники глобальних трансформацій.
- •27. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна-Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформаціях.
- •28. Економічні кризи в умовах глобалізації.
- •29. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії розвитку.
- •31.Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
- •34.Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації
- •35.Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку
- •37.Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
- •49.Основні суперечності глобальних трансформацій.
- •39. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації.
- •40.Міжнародні організації та їх роль в становленні глобального світового порядку.
- •41.Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
- •42.Наслідки розширення єс і проблеми геоекономічного статусу України.
- •45.Нерівномірність еко та соц розвитку країн в умовах глобалізації.
- •43.Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах гобалізації.
- •46.Нова економіка» як форма реалізації нац конкур переваг.
- •47.Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.
- •48.Оон і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
- •50.Основні школи сучасної глобалістики.
- •51.Парадокси фінансової глобалізації.
- •52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
- •55.Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
- •53.Перспективні сценарії глобального розвитку.
- •54.Політико – правовий вимір глобалізації.
- •56.Принципові підходи до визначення глобалізації.
- •57.Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
- •59.Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
- •58.Проблема визначення часових меж глобалізації.
- •60.Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
- •61.Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
- •62.Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
- •63.Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
- •64.Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
- •65.Проблеми і перспективи співробітництва з сот в контексті забезпечення глобальної конкурентоспроможності України.
- •66.Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
- •82. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації
- •67.Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
- •1)Г специфічно інтегрує світ- відбув стратифікація світ спільноти
- •69.Соціо – культурний вимір глобалізації.
- •70.Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
- •71.Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
- •72.Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
- •73.Створення українських фінансово – промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії тнк.
- •81.Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
- •74.Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
- •88.Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
- •75.Субрегіональний вектор інтеграційної політики україни в глобальних умовах.
- •76.Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
- •77.Сучасна система регулювання глобальних процесів та об’єктивна необхідність її вдосконалення.
- •78. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
- •79.Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
- •80.Тнк як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
- •83. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації
- •84.Фактори економічного розвитку країн – лідерів світового господарства в глобальних умовах.
- •85.Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
- •86.Феномен “країни-системи” в глобальній економіці.
- •89. Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку
- •90. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку
- •91. Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
22. Дезінтеграція та реінтеграція в глобальній економіці.
Інтеграція – це процес об’єднання будь-яких елементів в одне ціле, процес взаємозближ і утворення взаємозв’язків; згуртування, об’єднання політ, ек, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
Економічна інтеграція — це об’єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв’язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнар господарських комплексів у межах держави. Це форма інтернаціоналізації господ діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії нац економік. Вона зумовлена зростом продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та НТР. Ек інтеграція виявляється у державних формах об’єднання країн. (ЄС, ОПЕК, СОТ).
ІНТЕГРАЦІЯ: а) Добровільна – характерна для відкритих демократ суспільств з ініціативи політичної та економічної еліт за масової підтримки населення кожної з країн, що інтегруються. Б) Примусова інтеграція (мілітарна чи немілітарна) характерна для імперій та тоталітарних держав (СРСР, СФРЮ, Чехословаччина та ін.). в) Напівдобров – наявність певних «стресових» передумов (воєнна загроза, економічні труднощі) – СНД, інтеграція в ЄС окремих східноєвроп країн.
Поряд з інтеграційними розвиваються і дезінтеграційні процеси, які мають глибокі корені в істор, політ, ек і соц закономірностях світового розвитку. Дезінтеграція може мати не лише локальний (провінція Квебек у Канаді; Шотландія, Уельс, Північна Ірландія у Великій Британії; Корсика у Франції; Каталонія та Країна Басків в Іспанії), а й міжнародний характер (розпад Радянського Союзу, Чехословаччини, Югославії, Ради економічної взаємодопомоги) .
Дезінтеграція формує передумови розвитку інтеграції на нових кількісних і якісних засадах. Іноді виникають умови для повної, часткової чи розширеної реінтеграції. У разі повної реінтеграціїйдеться про відновлення того чи іншого інтеграційного угруповання в попередньому складі на тих самих, що були до інтеграції, політ-ек засадах.
Проблематика реінтеграції особливо актуалізується стосовно формування і розвитку взаємовідносин пострад та постсоціаліст країн. Сучасна інтеграційна практика дає приклади майже кожного з видів реінтеграції (СНД, Союз Балтійських країн, ЦЄЗВТ, ОЧЕС, ЄЕП, ГУУАМ).
На сьогоднішній день існує парадокс дисоціації – посилення протилежних тенденцій – інтеграції та дезінтеграції. Підґрунтя – сучасна динаміка інтеграц. процесів у ЄС, країнах Пн та Лат. Америки, Азійського регіону попри їх різновекторність та різну глибину взаємодії. ЄС та АТЕС – поліцентричні угрупув, а в НАФТА – яскрава асиметрія ек взаємозалежності.
Показовим є ЄС. Остання хвиля розширення – призвела до гетерогенності за розмірами (вел і малі країни), рівнями ек розв (вис та сер розвинуті), географ розташув, станом ринк ек та демократії (зрілі і ті, які форм
23. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
Глобалізація ек вносить поправки в процес пошуку оптим механізму її регулюв, оскільки:
1) держава все більше втрачає можливість ефективно використовувати такі традиц важелі макроек регулюв, як імпортні та експортні субсидії, курс нац. валюти і ставка рефінансув ЦБ.
2) певні ек процеси (у вал-кредитній сфері) набувають глоб характеру і не підпадають під регулювальний вплив держави. Для цієї мети треба узгоджені заходи багатьох кр і глоб орг. (МВФ, СОТ,Ж СБ). Тобто держава поступово втрачає можливість здійснювати абосл контроль на своєму ек просторі.
3) Вперше в історії державний суверенітет втрачає первісний зміст. Держ суверенітет означає здатність держави здійснювати на своїй території повний контроль над економікою та іншими сферами сусп. життя, що виключає будь-яке втручання ззовні. Проте з приходом інтернаціоналізації ек. держави змушені вступати одна з одною в договірні відносини та брати на себе зобов’язання, які неминуче обмежують свободу дій нац урядів, тобто знижують держ суверенітет.
Відкр економ - нац. господ комплекс, який бере участь у системі МПП та опосередковує в ході міжн. кооперації вагому частину сукупного продукту, причому макроекономічна рівновага такого комплексу забезпечується за активної ролі міжн. сектору.
Ефективна відкритість ек означає можливість використовувати зовн джерела і ринки для нац розвитку, а з іншого — здатність протистояти несприятливій міжнар кон’юнктурі, особливо в періоди світових (або регіональних) криз.
Разом з суттєвими перевагами відкритість економічної системи може призводити до формування нових небезпек на макроек рівні, передусім пов’язаними із підвищенням впливу зовн процесів на нац ек. Саме тому проблема відкритості економіки країни тісно пов’язана з проблемою втручання держави у зовнішньоек сферу, однією із головних цілей якої має стати забезпечення рівня відкритості внутр ринку країни щодо іноз капіталу, технологій, товарів і послуг на зваженому рівні.
Зростаюча відкритість економіки за відсутності внутр структурного оновлення може консервувати і поглиблювати наявні диспропорції країн і ставити їх в неадекватну залежність від світових кон’юнктурних коливань, впливів зовнішніх кризових явищ тощо. Загалом, всеохоплююча національна відкритість посилює нееквівалентність у міжнародному розподілі ресурсів розвитку, провокуючи не тільки економічні, а й політичні кризи.
Напр, для США така зростаюча відкритість проявилась у зростаючому торгов дефіциті, що має не тільки позит наслідки у вигляді дешевого І, а й сприяє зрост дефіциту плат балансу та викликає зрост зовн боргу.