- •Міністерство освіти і науки україни
- •1. Вступ
- •2. Тематичний план дисципліни Денна форма навчання
- •Заочна форма навчання
- •3. Зміст дисципліни за темами Модуль 1. Теоретичні засади макрофінансового аналізу
- •Тема 1.
- •Необхідність, сутність та зміст макрофінансового аналізу
- •Тема 2. Етапи здійснення макрофінансового аналізу
- •Тема 3 Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу
- •Тема 4 Методи макрофінансового аналізу
- •Тема 5. Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами
- •Тема 6 Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу
- •Модуль 2. Прагматика макрофінансового аналізу
- •Тема 7 Показники, прийоми та процедури аналізу доходів бюджету
- •Тема 8 Фіскальний та регулюючий потенціал податків та оцінка його реалізації
- •Тема 9 Методологічні підходи та методика аналізу системи видатків бюджету
- •Тема 10 Бюджетний дефіцит: оцінка розміру та макрофінансові взаємозв’язки
- •Тема 11 Аналіз державного боргу та його кореляція з іншими макрофінансовими показниками
- •Тема 12 Комплексний макрофінансовий аналіз
- •4. Плани семінарських та практичних занять
- •5. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
- •Групування за обсягом надходжень бюджетоутворюючих податків до зведеного бюджету України за 20__-20__рр.
- •6. Навчальна карта самостійної роботи студентів
- •Підготока та презентація комплексного аналізу макрофінансових показників
- •Презентація експертної оцінки
- •Підготовка міні-лекції з проблемних питань
- •Апробація економіко-математичних методів до здійснення аналізу та прогнозування макрофінансових показників
- •Переклад літературних джерел англо-, німецькомовного походження за заданою проблематикою
- •Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)
- •Виступ у студентському науковому дискусійному клубі з проблематики макрофіінансового аналізу
- •Виступ на науковій студентській конференції кнеу
- •7. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
- •7.1. Порядок поточного оцінювання знань з дисципліни
- •А. Контроль систематичності та активності роботи протягом семеструнад вивченням програмного матеріалу дисципліни
- •Б. Контроль за виконанням модульних завдань
- •7.2. Порядок підсумкового оцінювання знань з дисципліни
- •8. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •А. Контроль за виконанням індивідуального завдання (письмової домашньої роботи)
- •Розрахункові значення коефіцієнтів кореляції
- •9.2. Зразок екзаменаційного білету для студентів заочної форми навчання екзаменаційний білет №
- •Динаміка прихованого податкового боргу в Україні
- •10. Список рекомендованої літератури
Б. Контроль за виконанням модульних завдань
Завдання, винесені для модульних завдань поділяються на два модулі:
І модуль – комп’ютерний модульний контроль по 1-6 темах курсу (теоретичні засади макрофінансового аналізу);
ІІ модуль – аналітично-розрахункове завдання (тестово-розрахунковий модульний контроль) по 7-12 темах курсу (прагматика макрофінансового аналізу).
Індивідуальні завдання включають в себе тестові питання та аналітичне завдання. Модульна контрольна робота складається з десяти тестових запитань (оцінюються в 2 бали) та розрахункового аналітичного завдання (за правильно здійснені розрахунки максимальна оцінка – 3 бали, при цьому враховується наявність їх економічної інтерпретації, висновків та управлінських рішень). Оцінки виставляються з кратністю до 1 бала.
За використання недозволених джерел і підказок студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
Оцінювання поточної успішності студентів проводиться в балах, які виставляються в журнал.
«Ціна» заняття залежить від:
А) індивідуальної активності та рівня підготовки студентів;
Б) видів завдань, які пропонуються викладачем за темою семінарського заняття відповідно до форми його проведення.
Індивідуальна «ціна заняття» за поточну аудиторну роботу для студентів може бути визначена за наступною формою:
Види робіт /бали |
0 |
1 |
2 |
3 |
Повна відповідь на питання семінару (усне опитування) |
|
|
|
х |
Оперативний письмовий контроль (схематичний контроль) |
|
|
х |
х |
Пілотне опитування |
|
х |
х |
х |
Змістовні доповнення, конструктивна участь в обговоренні проблемних питань, мозковому штурмі тощо |
|
х |
х |
х |
В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу.
7.2. Порядок підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансовий аналіз” є складання письмового іспиту.
Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу.
Для студентів денної форми навчання на іспит виносяться:
2 розрахункові завдання, у результаті вирішення яких встановлюється рівень оволодіння студентами матеріалом курсу, або ж аналітичні ситуації, за якими необхідно розробити управлінські рішення. Завдання виконуються у комп’ютерному класі. Зміст завдань відповідає програмі курсу;
2 теоретичні запитання, при відповіді на які студент може продемонструвати рівень оволодіння матеріалом курсу;
2 блока запитань по 4 тестових завдання у кожному.
Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно). В разі коли відповіді студента за екзаменаційну роботу оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку (тобто 0) балів, і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.
Для студентів заочної форминавчання на іспит виноситься 10 завдань: 3 теоретичних запитання, 3 ситуаційних задачі та 4 тестові блоки. Кожне завдання оцінюється за шкалою від 2 до 5 балів. Для переведення результатів екзамену до 100-бальної шкали, набрані бали множаться на 2 (крім незадовільної оцінки). Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). В разі коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку (тобто 0 балів), і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.
Підсумкова оцінка для студентів всіх форм навчання визначається шляхом підсумовування суми балів, набраної за результатами поточного контролю, та на іспиті. Загальна сума балів, набрана студентом за результатами поточного контролю та іспиту не може перевищувати 100 балів.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку.
Оцінка за шкалою ECTS |
Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ |
Оцінка за національною шкалою |
A |
90-100 |
5 (відмінно) |
B |
80-89 |
4 (добре) |
C |
70-79 | |
D |
66-69 |
3 (задовільно) |
E |
60-65 | |
FX |
21-59 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
F |
1-20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Результати перевірки фіксуються в екзаменаційній відомості та при позитивній оцінці – в заліковій книжці студента.
Оголошення результатів іспиту проводиться лектором потоку