4. Плани семінарських та практичних занять

Для денної та заочної форм навчання з дисципліни „Макрофінансовий аналіз” семінарські та практичні заняття проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою семінарського заняття є організація обговорення зі студентами тих базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, які винесені на семінарські заняття. Семінарські заняття з дисципліни „Макрофінансовий аналіз” проводяться переважно у формах: співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, обговорення їхньої самостійної науково-дослідної роботи, презентації виконання проектів за обраними напрямками дослідження.

При підготовці до практичного заняття використовується підхід, оснований на використанні технологій індивідуальної та колективної пошукової роботи. Однак, враховуючи регламентацію навчального процесу робочою програмою дисципліни, мета вивчення дисципліни студентами визначається самостійно у рамках робочої програми дисципліни. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих положень дисципліни та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань у вигляді вирішення ситуаційних задач та розгляду їх результатів, підготовки аналітичних записок, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо.

Глобальні компетентності дисципліни:

1. Засвоїти та систематизувати теоретичні основи аналізу економічних явищ і процесів у сфері фінансів на макрорівні, навчитись правильно їх інтерпретувати

2. Набути практичних навичок по використанню кількісних методів та прийомів при дослідженні та оцінці економічних явищ і процесів у сфері фінансів на макрорівні

3. Набути практичних вмінь щодо економічної інтерпретації отриманих за наслідками проведеного макрофінансового аналізу результатів та розробки управлінських рішень з питань фінансової, бюджетної та податкової політики

4. Критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі.

Загальні компетентності дисципліни (інструментальні, міжособистісні та системні):

1. Набуття навиків управління інформацією щодо макрофінансового аналізу (уміння знаходити, систематизувати, аналізувати та узагальнювати інформацію з різних джерел).

2. Навчитися приймати науково-обгрунтовані та виважені управлінські рішення за результатами застосування статистичних та економіко-математичних методів аналізу.

3. Набуття вмінь щодо організації і планування аналітичної роботи щодо отримання максимальних результатів від управлінських рішень в бюджетно-податковій сферах.

4. Навчитись оцінювати вплив факторів на повноту та своєчасність формування доходів держави і здійснення видатків, залучення кредитних ресурсів, виявляти тенденції та прогнозувати основні параметри фінансової системи на середньострокову та довгострокову перспективу; оцінювати ефективність та результативність діяльності органів державного управління

5. Аналізувати ступінь виконання макрофінансових показників з застосуванням сучасних економіко-математичних методів аналізу та її значення в прийнятті управлінських рішень в фінансовій сфері держави;

6. Контролювати та здійснювати фінансовий моніторинг руху бюджетних потоків, виконання грошово-кредитної та боргової політики держави, інвестиційної політики держави тощо.

7. Вивчати та оцінювати закономірності, причинно-наслідкові взаємозв’язки, що обумовлюють розвиток фінансової системи та її складових; ефективність бюджетного та податкового менеджменту, державної боргової та грошово-кредитної політики; ризики фінансової діяльності держави.

8. Розробляти: критерії оцінки та показники ефективності макрофінансової діяльності держави; пропозиції щодо вирішення проблем управління бюджетними ресурсами у контексті міжнародного досвіду; заходи щодо планування та прогнозування реальних бюджетних показників; пропозиції щодо удосконалення боргової та кредитної політики держави;

9. Використовувати сучасні інформаційні технології для розрахунку обґрунтованих параметрів аналізованих макрофінансових показників; оптимізації фінансової діяльності держави на макрорівні; ведення моніторингу рівня виконання макрофінансових показників на рівні держави;

10. Взаємодія (робота в команді).

11. Здатність працювати в міжнародному середовищі (із закордонними класифікаторами інформації, джерелами інформації про макрофінансові показники).

12. Уміння враховувати суб’єктивні чинники при прийнятті рішень у фінансовій сфері за наслідками макрофінансового аналізу.

13. Здатність застосовувати знання на практиці.

14. Здатність породжувати нові ідеї (креативність).

15. Здатність приймати найбільш ефективні та обґрунтовані рішення з можливих.

Заняття 1.

Тема: Необхідність, сутність та зміст макрофінансового аналізу (2 год)

Фахові компетентності:

• розуміти сутність, зміст та необхідність макрофінансового аналізу при прийнятті управлінських рішень у фінансовій сфері

• знати специфіку і особливості аналізу на макро- і макрорівнях

• правильно інтерпретувати мету і завдання макрофінансового аналізу.

• вміти виявляти проблеми функціонування органів державного управління, оцінювати їх наслідки та розробляти стратегічні напрямків розвитку

• вміти виявляти основні проблеми функціонування органів державного управління та підходи до їх виявлення, оцінки та розробки стратегічних напрямків розвитку.

• знати особливості прийняття управлінських рішень в умовах недостатньої інформації і невизначеності.

Опитування:

1. Сутність та зміст макрофінансового аналізу. Специфіка економіко-математичного аналізу на мікро- і макрорівнях, їх взаємозв’язок.

2. Мета і завдання здійснення макрофінансового аналізу

3. Суб'єкти та об’єкт макрофінансового аналізу. Специфіка державних фінансів як об’єкта макрофінансового аналізу

4. Роль макрофінансового аналізу в ринковій економіці.

Робота в малих групах:

• дискусія щодо необхідності та особливостей здійснення макрофінансового аналізу державних фінансів, причин проблеми асиметрії інформації та шляхів її вирішення; напрямків мінімізації ризиків у сфері макрофінансового аналізу із застосуванням методу «мозкової атаки» та «дискусії»

Література:[2,6,8,9,11,12]

Заняття 2.

Тема: Етапи здійснення макрофінансового аналізу (2 год)

Фахові компетентності:

- розуміти логічну послідовність дій при здійсненні макрофінансового аналізу та вміти застосовувати набуті знання на практиці

- вміти виділяти імовірні фактори впливу на об’єкт аналізу

- знати специфіку формування інформаційної бази макрофінансових показників.

- знати джерела отримання інформації про макрофінансові показники.

– розуміти необхідність систематизації інформації для здійснення макрофінансового аналізу.

- вміти класифікувати і систематизувати доходи, видатки бюджету, державний кредит, державний борг та інші макрофінансові показники з метою аналізу.

- вміти правильно обирати метод для подальшого аналізу в залежності від зібраної статистичної інформації та поставленої мети, а також вірно інтерпретувати отримані результати розрахунків

- вміти коректно представляти результати аналізу та надавати економічну інтерпретацію отриманим результатам, виявляти причинно-наслідкові взаємозв’язки

Опитування:

1. Особливості формулювання цілей та мети аналізу макрофінансових показників.

2. Інформаційна база макрофінансового аналізу: особливості формування показників та необхідність їх систематизації та групування.

3. Проблема асиметрії, достовірності та оперативності отриманої інформації

4. Класифікації та групування при проведенні макрофінансового аналізу:

   1. Групування доходів бюджету за різними класифікаційними ознаками з метою аналізу

   2. Групування видатків бюджету за різними класифікаційними ознаками з метою аналізу

   3. Групування державного боргу за різними класифікаційними ознаками з метою аналізу

   4. Групування державного кредиту за різними класифікаційними ознаками з метою аналізу

   5. Групування інших макрофінансових показників за різними класифікаційними ознаками з метою аналізу

5. Специфіка вибору методу аналізу та обґрунтування доцільності застосування. Перевірка розрахунків на адекватність.

6. Економічна інтерпретація результатів, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків як логічний результат аналізу

7. Обговорення та прийняття управлінських рішень як результат здійсненого аналізу

Робота в малих групах:

дискусія щодо необхідності та особливостей здійснення макрофінансового аналізу державних фінансів, причин проблеми асиметрії інформації та шляхів її вирішення; необхідності правильного підбору та обґрунтування обраного методу аналізу в залежності від зібраної статистичної інформації та поставленої мети, а також вірної інтерпретації отриманих результатів; коректного представлення результатів аналізу та надавання економічної інтерпретації отриманим результатам, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків між проаналізованими макропоказниками із застосуванням методу «мозкової атаки» та «дискусії»

Література:[2,6,8,9,11,12]

Заняття 3.

Тема: Економіко-математичний інструментарій макрофінансового аналізу (2 год)

Фахові компетентності:

• знати сутність та особливості застосовування статистичних та економетричних методів аналізу у макрофінансовому аналізі

• розуміти взаємозв'язок між статистичними і економіко-математичними методами аналізу.

• класифікація економіко-математичних та статистичних методів та моделей у фінансовій сфері на макрорівні, ознаки класифікації.

• знати основні методи статистики та аналізу фінансової сфери державного сектору.

• вміти диференціювати економіко-математичні методи і моделі та обґрунтовувати їх вибір залежно від мети та виду аналізу макрофінансових показників.

• знати види моделювання та розуміти доцільність їх застосування при макрофінансовому аналізі.

Опитування:

1. Сутність статистичних та економіко-математичних методів аналізу, їх взаємозв’язок та класифікація.

2. Основні методи статистики та аналізу державних фінансів та моделі бюджетної статистики.

3. Диференціація економіко-математичних моделей залежно від мети аналізу та виду аналізованих макрофінансових показників

4. Графічне представлення статистичної інформації як один з етапів вибору методів аналізу та прогнозування

5. Доцільність застосування експертних методів аналізу на макрорівні, їх переваги і недоліки

6. Ризики при здійсненні макрофінансового аналізу та прийняття управлінських рішень на макрорівні: напрямки їх оцінки та мінімізації

7. Мета і задачі моделювання макрофінансових показників

8. Етапи побудови економіко-математичних моделей для здійснення макрофінансового аналізу

Вирішення практичних завдань:

задачі на застосування експертних методів аналізу, теорії ігор у макрофінансовому аналізі, оцінки макрофінансових ризиків, розрахунок критеріїв Лапласа, Вальда, Севіджа, Гурвіца; застосування методу «АВС-аналізу» та Закону Парето при прийнятті управлінських рішень на макрорівні

Робота в малих групах:

дискусія щодо особливостей застосування статистичних, економіко-математичних та економетричних методів аналізу, їх взаємозв’язку; щодо диференціації економіко-математичних моделей залежно від мети аналізу та виду аналізованих макрофінансових показників здійснення макрофінансового аналізу державних фінансів; виявлення ризиків аналізу та прийняття управлінських рішень на макрорівні; прийняття рішень в умовах повної невизначеності із застосуванням методу «мозкової атаки» та «дискусії»

Література:[ 1, 3, 4, 6,7,11,15]

Заняття 4.

Тема: Методи макрофінансового аналізу (2 год)

Фахові компетентності:

• знати основні економіко-математичні методи, які доцільно використовувати у макрофінансовому аналізі

• знати види макрофінансового аналізу.

• вміти оцінювати структурні зміни макропоказників, виявляти фактори, що на них впливають

• вміти аналізувати інтенсивність та тенденції розвитку макрофінансових показників

• вміти виявляти види залежностей між фінансово-економічними явищами та процесами на макрорівні та будувати багатофакторні кореляційно-регресійні моделі аналізованих фінансових показників

• вміти виявляти обмеження щодо можливості та доцільності застосування різних методів у сфері макрофінансового аналізу виходячи із специфіки зібраних статистичних показників і мети аналізу

• вміти економічно інтерпретувати отримані результати аналізу та правильно представляти результати (у тому числі графічна інтерпретація)

Опитування:

1. Методи макрофінансового аналізу. Роль математичних моделей при здійсненні макрофінансового аналізу.

2. Особливості застосування моделей аналізу зміни макрофінансових показників у часі при здійсненні макрофінансового аналізу

3. Специфіка застосування економіко-математичних моделей до оцінки структури та структурних зрушень макрофінансових показників.

4. Моделі кореляційно-регресійного аналізу та доцільність їх застосування при здійсненні аналізу на макрорівні

Вирішення практичних завдань:

Завдання на застосування моделей аналізу зміни аналізованих показників у часі; оцінки структури макрофінансових показників; здійснення кореляційно-регресійного аналізу. Оцінка структурних зрушень макропоказників, виявлення факторів, що на них впливають. Виявлення основної тенденції макрофінансових показників, оцінка її коливань і сталості. Економічна та графічна інтерпретація інформації та результатів аналізу як спосіб наочного представлення матеріалу. Обчислення параметрів рівняння парної регресії на прикладі податкових надходжень бюджету, побудова багатофакторної кореляційно-регресійної моделі аналізованих фінансових показників.

Література:[ 1, 3, 4, 6,7,11,15]

Заняття 5.

Тема: Методи макрофінансового аналізу (продовження) (2 год)

Фахові компетентності:

• вміти оцінювати пропорційність розвитку економіки, достатність, регулярність і стабільність макрофінансових показників, рівномірність їх розподілу по території країни

• оцінювати щільність та істотність зв’язку в багатофакторній системі макрорівня

• знати особливості здійснення індексного та факторного аналізу макрофінансових показників, вміти будувати багатофакторні індексні моделі.

• вміти виявляти обмеження щодо можливості та доцільності застосування різних методів у сфері макрофінансового аналізу виходячи із специфіки зібраних статистичних показників і мети аналізу

• вміти економічно інтерпретувати отримані результати аналізу та правильно представляти результати (у тому числі графічна інтерпретація)

Опитування:

1. Особливості застосування моделей аналізу пропорційності розподілу і розвитку макрофінансових показників в сфері державних фінансів

2. Підходи до оцінка щільності та істотності взаємозв’язку макрофінансових показників на основі коефіцієнтів кореляції та детермінації

3. Багатовимірне ранжування та рейтингове оцінювання фінансових показників.

4. Загальна методика індексного аналізу макрофінансових показників.

5. Специфіка застосування оптимізаційних економіко-математичних моделей у макрофінансовому аналізі.

Вирішення практичних завдань:

Завдання на розрахунок внутрішньорічних коливання фінансових показників, оцінку щільності та істотності взаємозв’язку макрофінансових показників на основі коефіцієнтів кореляції та детермінації, здійснення індексного та факторного аналізу макрофінансових показників, побудову багатофакторних індексних моделей.

Література: [1, 3, 4, 6,7,11,15]

Заняття 6, 7.

Тема: Макрофінансові індикатори в системі управління держаними фінансами (4 год).

Фахові компетентності:

• Розуміти сутність макрофінансових індикаторів та необхідність їх застосування при здійсненні макрофінансового аналізу.

• Знати елементи системи макрофінансових індикаторів

• Розуміти існування взаємозв’язку та взаємовпливу макроекономічної та макрофінансової стабільності

• Вміти оцінювати обсяг, рівень та динаміку ВНП (ВВП) у взаємозв’язку з показниками зайнятості та інфляції при прийнятті управлінських рішень на макрорівні

• Вміти аналізувати і розуміти взаємозв’язок між загальноекономічними, монетарними і фінансовими показники розвитку економіки

• Вміти оцінювати та аналізувати ступінь макроекономічної платоспроможності, розробляти управлінські рішення за результатами аналізу

• Виявляти чинники, які впливають і на які впливає інфляція

• Розуміти взаємозв’язок бюджетного дефіциту та макроекономічної платоспроможності

• Розраховувати рівень платоспроможності держави за процентними платежами і поверненням боргу, вміти економічно інтерпретувати отримані результати

Опитування:

1. Система макрофінансових індикаторів та необхідність її застосування при прийнятті управлінських рішень.

2. Показники (індикатори) макроекономічної платоспроможності. Чинники, які впливають на ступінь макроекономічної платоспроможності

3. Індикатори ефективності фінансової системи і результативності економічної діяльності

4. Показники керування заборгованістю у системі макрофінансових індикаторів. підходи до їх оцінки і аналізу.

5. Загальноекономічні, монетарні і фінансові показники розвитку економіки

6. Індикатори фінансової ефективності і результативності використання фінансових ресурсів та інвестицій

Вирішення практичних завдань:

Щодо оцінки макроекономічної платоспроможності, ефективності фінансової системи і результативності економічної діяльності держави, фінансової ефективності і результативності використання фінансових ресурсів та інвестицій, виявлення причинно-наслідкових взаємозв’язків

Робота в малих групах:

• Аналіз макроекономічних і макрофінансових показників для оцінити макроекономічної ситуації в країні та побудови системи макрофінансових індикаторів.

• економічна інтерпретація отриманих результатів.

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій, взаємозв’язків, факторів впливу із застосуванням методу «мозкової атаки» та «дискусії»

Література: [1, 3, 4, 6,7,11,15]

Заняття 8.

Тема: Стратегічні управлінські рішення як результат макрофінансового аналізу (2 год).

Фахові компетентності:

• розуміти сутність та послідовність прийняття науково – обґрунтованих управлінських рішень

• вміти враховувати людський фактор в процесі прийняття управлінських рішень та мінімізувати його вплив

• вміти правильно обирати метод прогнозування аналізованих макрофінансових показників або їх сукупності, а також здійснювати прогнозування за допомогою графічних засобів «Excel»

• вміти виявляти чинники, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні макрофінансових показників та причини помилок в прогнозуванні

• знати переваги і недоліки таких економіко-математичних методів при прогнозуванні макрофінансових показників як: метод екстраполяції, методи кореляційно-регресійного аналізу, класичної мультиплікативної моделі часового ряду при аналізі та прогнозуванні, методів ковзкої середньої, експоненційного згладжування, методу Хольта-Вінтерса

• вміти розробляти стратегічні управлінські рішення за результатами прогнозних розрахунків

Опитування:

1. Класифікація управлінських рішень. Основні етапи їх розробки і прийняття

2. Сутність прогнозування як узагальнюючого результату макрофінансового аналізу

3. Методи та моделі прогнозування та планування макропоказників

4. Фактори, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні макрофінансових показників

5. Переваги і недоліки економіко-математичних методів при прогнозуванні макрофінансових показників.

Вирішення практичних завдань:

Щодо прогнозування макрофінансових показників за допомогою: методу екстраполяції, методів кореляційно-регресійного аналізу, класичної мультиплікативної моделі часового ряду при аналізі та прогнозуванні перілодичних показників, методів ковзкої середньої, експоненційного згладжування, методу Хольта-Вінтерса, багатомірних методів статистичного аналізу, інтерполяції та апроксимації даних, імітаційних методів, методів експертних оцінок. Перевірка трендових моделей на адекватність та точність, Обрання найбільш точних та надійних методів прогнозування в залежності від об’єкту аналізу і чинників, що на нього впливають.

Робота в малих групах:

• Здійснення прогнозних розрахунків для різних макрофінансових показників та їх сукупності із застосуванням сучасного економіко-математичного інструментарію.

• економічна інтерпретація отриманих результатів.

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій, взаємозв’язків, факторів впливу із застосуванням методу «мозкової атаки» та «дискусії»

Література: [1, 3, 4, 6,7,11,15]

Модуль 2. Прагматика макрофінансового аналізу

Заняття 9, 10.

Тема: Показники, прийоми та процедури аналізу доходів бюджету (4 год).

Фахові компетентності:

• Вміти застосовувати SWOT - аналіз для оцінки доходів бюджету держави.

• Здійснювати оцінку еластичності доходів бюджету та застосовувати коефіцієнт еластичності при інтерпретації регресійних моделей доходів бюджету.

• Вміти проводити аналіз динаміки, структури та структурних зрушень доходів бюджету за різними класифікаційними ознаками, оцінку ступеня виконання планових показників доходів бюджету з виявленням причинно-наслідкових взаємозв’язків між отриманими результатами.

• Вміти оцінювати ризики при плануванні та прогнозуванні доходів бюджету, а також при виконанні бюджету за доходами.

• Вміти оцінювати пропорційність розподілу доходів бюджету за регіонами України та визначати ступінь самостійності місцевих органів влади в залежності від рівня забезпеченості фінансовими ресурсами.

• Вміти розраховувати рівень взаємозв’язку та взаємозалежності між доходами бюджету та ВВП, рівнем інфляції, сальдо експортно-імпортних операцій, зміною валютного курсу, а також оцінювати вплив зазначених чинників на виконання доходів бюджету.

• Вміти проводити багатофакторний індексний аналіз доходів бюджету.

• Вміти здійснювати рейтингове оцінювання доходів бюджету та формувати пропозиції щодо оптимізації структури доходів бюджету.

• Вміти оцінювати ефективність діяльності фінансових органів та установ, що здійснюють планування та виконання доходної частини бюджету.

Опитування:

1. Методи макрофінансового аналізу, які можна використовувати для оцінки доходів бюджету.

2. Система показників для макрофінансового аналізу доходів бюджету. Чинники, які прямо та опосередковано впивають на доходи бюджету.

3. Пропорційність розподілу макрофінансових показників: розрахунок та фінансовий аналіз отриманих результатів:

4. Внутрішньорічні коливання фінансових показників.

5. Ризики, що виникають при плануванні та виконанні доходної частини бюджету. Статистична оцінка виявлених ризиків.

6. Застосування SWOT - аналізу для оцінки доходів бюджету

7. Аналітична оцінка самостійності місцевих органів влади та управління в прийнятті фінансових рішень, а також оцінка ролі місцевого оподаткування у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування.

8. Діяльність фінансових органів, що здійснюють планування та виконання бюджету за доходами: визначення ефективності, виявлення чинників впливу, розробка заходів щодо вдосконалення їх діяльності.

Вирішення практичних завдань:

На прикладі конкретного бюджету, використовуючи реальну статистичну інформацію за попередні 3 роки (необхідні методи макрофінансового аналізу студенти обирають самостійно), необхідно:

• проаналізувати структуру та динаміку доходів бюджету за різними класифікаційними ознаками;

• виявити та оцінити вплив чинників, що визначають структуру дохідної бази бюджету;

• розрахувати рівень взаємозв’язку та взаємозалежності між доходами бюджету та ВВП, рівнем інфляції тощо;

• оцінити ступінь виконання планових показників доходів бюджету;

• виявити фактори, що ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні доходів бюджету та негативно впливають на показники виконання бюджету;

• виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки між отриманими результатами;

• зробити оцінку пропорційності розподілу доходів бюджету за регіонами України та визначити рівень забезпеченості окремих регіонів фінансовими ресурсами;

• здійснити аналіз внутрішньорічних коливань доходів бюджету;

• провести багатофакторний індексний аналіз доходів бюджету;

• здійснити рейтингове оцінювання доходів бюджету.

Робота в малих групах:

• презентація результатів проведеного аналізу доходної частини бюджету кожною окремою міні-групою відповідно до поставлених перед ними завдань;

• економічна інтерпретація отриманих результатів;

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій та взаємозв’язків, факторів впливу;

• розробка пропозицій щодо оптимізації структури доходів бюджету.

Література: [1,3,6,7,8,11,12,13]

Заняття 11.

Тема: Фіскальний та регулюючий потенціал податків та його реалізація (2 год).

Фахові компетентності:

• Вміти оцінювати достатність, регулярність і стабільність податкових надходжень, рівномірність їх розподілу по території країни.

• Вміти оцінювати пропорційність розподілу: податкових надходжень залежно від різних факторних ознак; доходів і видатків бюджету за регіонами України; інших макрофінансових показників.

• Аналізувати внутрішньорічні коливання податкових надходжень та здійснювати економічну інтерпретацію отриманих результатів.

• Вміти виявляти причинно-наслідкові взаємозв’язки між отриманими результатами.

• Вміти визначати податкове навантаження на юридичних та фізичних осіб.

• Вміти оцінювати масштаби ухилення від сплати податків та їх вплив на формування доходної частини бюджету.

• Розробляти пропозиції щодо оптимізації структури податкової системи.

• Вміти визначати ефективність діяльності працівників Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України та інших органів державної влади, які здійснюють регулювання та контроль за повнотою податкових надходжень до бюджету.

Опитування:

1. Ефективність податкової політики країни: сутність, критерії та методичні підходи до оцінки.

2. Еластичність податкових надходжень бюджету та підходи до її оцінки.

3. Фактори, які мають негативний вплив на прогнозування та мобілізацію податків до бюджету.

4. Рівень податкового навантаження на суб’єктів господарювання та підходи до його оцінки.

5. Податкове навантаження на доходи фізичних осіб та його вплив на споживчий попит в Україні. Податкове навантаження на заробітну плату.

6. Причини ухилення від сплати податків. Оцінка втрат бюджету від тіньової економіки.

7. Вплив податкового боргу на формування доходів бюджету в Україні.

8. Можливі шляхи оптимізації структури податкової системи України та підвищення ефективності діяльності податкових органів.

Вирішення практичних завдань:

На прикладі конкретного бюджету, використовуючи реальну статистичну інформацію за попередні 3 роки (необхідні методи макрофінансового аналізу студенти обирають самостійно), необхідно:

• проаналізувати структуру та динаміку податкових надходжень до бюджету за різними класифікаційними ознаками;

• виявити вплив чинників, що визначають структуру податкових надходжень бюджету;

• визначити ступінь виконання планових показників податкових надходжень бюджету;

• зробити аналіз внутрішньорічних коливань податкових надходжень бюджету;

• виявити фактори, що ускладнюють прогнозування податкових надходжень бюджету та негативно впливають на рівень мобілізації податків до бюджету;

• розкрити причинно-наслідкові взаємозв’язки між отриманими результатами;

• оцінити достатність, регулярність і стабільність податкових надходжень, пропорційність їх розподілу: залежно від рівня валового регіонального продукту;

• оцінити пропорційність податкових надходжень з податку на доходи фізичних осіб залежно від розміру отриманих доходів населенням по регіонам України;

• здійснити аналіз внутрішньорічних коливань податкових надходжень; рівня зайнятості і рівня безробіття населення в контексті впливу на об’єкти оподаткування;

• оцінити податковий тиск на платників податків;

• зробити прогнозування податкового потенціалу податків та податкових надходжень до бюджету на наступний рік;

• визначити ефективність діяльності податкової служби.

Робота в малих групах:

• презентація результатів аналізу відповідних макрофінансових показників кожною окремою міні-групою;

• презентація результатів оцінки щільності взаємозв’язків між макрофінансовими показниками кожною окремою міні-групою;

• економічна інтерпретація отриманих результатів;

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій та взаємозв’язків, факторів впливу.

Література: [1,3,6,7,8,11,12,13]

Заняття 12, 13.

Тема: Методологічні підходи та методика аналізу системи видатків бюджету (4 год).

Фахові компетентності:

• Вміти розкривати взаємозв’язок видатків бюджету з іншими показниками фінансової системи (зокрема, ВВП, рівнем інфляції, сальдо експортно-імпортних операцій тощо).

• Вміти аналізувати динаміку, структуру та структурні зрушення видатків бюджету за різними класифікаційними ознаками.

• Виявляти причинно-наслідкові взаємозв’язків між отриманими результатами.

• Вміти здійснювати якісну та кількісну оцінку ступеня виконання планових показників видатків бюджету.

• Вміти виявляти чинники, що впливають на динаміку та структуру видатків бюджету, та оцінювати та вірно інтерпретувати зазначений вплив.

• Здійснювати аналітичну оцінку пропорційності розподілу видатків бюджету за регіонами країни.

• Здійснювати багатофакторний індексний аналіз видатків бюджету.

• Вміти оцінювати ефективність діяльності Міністерства фінансів України, відповідних місцевих органів влади, Державного казначейства України та інших органів влади.

Опитування:

1. Розкрити зміст видатків бюджету та їх групування з метою здійснення повного та глибокого аналізу. Система макрофінансових показників, необхідних для аналізу структури видатків бюджету, їх виконання.

2. Зв’язок видатків бюджету з іншими показниками фінансової системи, їх взаємний вплив. Чинники, що визначають склад видатків бюджету, впливають на їх динаміку та структуру.

3. Макрофінансова оцінка впливу бюджетного перерозподілу на економічний розвиток і соціальну стабільність в країні.

4. Багатофакторний індексний аналіз видатків бюджету. Оцінка впливу інфляції, зміни валютного курсу на виконання бюджету.

5. Можливі шляхи вдосконалення структури видатків, а також підвищення ефективності діяльності фінансових органів з метою забезпечення сталого економічного зростання і реалізації соціальної політики держави.

Вирішення практичних завдань:

На прикладі конкретного бюджету, використовуючи реальну статистичну інформацію за попередні 3 роки (необхідні методи макрофінансового аналізу студенти обирають самостійно), необхідно:

• проаналізувати вплив макрофінансових показників на бюджетні видатки, виявити взаємозв’язок та взаємозалежність між видатками бюджету та ВВП, рівнем інфляції, сальдо експортно-імпортних операцій, іншими показниками;

• проаналізувати структуру та динаміку видатків бюджету за різними класифікаційними ознаками з одночасним виявленням причинно-наслідкових взаємозв’язків між отриманими результатами;

• проаналізувати ступінь виконання планових показників видатків бюджету з врахуванням чинників, що впливають на зазначений процес;

• зробити аналітичну оцінку пропорційності розподілу: видатків бюджету за регіонами України: залежно від рівня валового регіонального продукту; кількості зареєстрованого населення; розміру отриманих доходів населенням по регіонам України;

• зробити макрофінансову оцінку бюджетного перерозподілу та його впливу на фінансову систему;

• здійснити багатофакторне прогнозування видатків бюджету на наступний рік та виявити фактори, які ускладнюють застосування сучасних економіко-математичних методів у прогнозуванні видатків бюджету;

• зробити статистичну оцінку ризиків виконання бюджету за видатками;

• зробити багатофакторний індексний аналіз видатків бюджету, оцінити вплив інфляції, зміни валютного курсу на виконання бюджету.

Робота в малих групах:

• презентація результатів проведеного дослідження кожною окремою міні-групою відповідно до покладених на них завдань;

• економічна інтерпретація отриманих результатів;

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій та взаємозв’язків, факторів впливу;

• розробка рекомендацій щодо оптимізації структури видатків.

Література: [1,3,6,7,8,11,12,13]

Заняття 14.

Тема: Бюджетний дефіцит: причинно-наслідкові взаємозв’язки. Обґрунтування джерел фінансування (2 год).

Фахові компетентності:

• Вміти будувати багатофакторну кореляційно-регресійну модель аналізованих фінансових показників.

• Вміти виявляти та аналізувати причини бюджетного дефіциту та чинники, що впливають на динаміку та структуру макрофінансових показників.

• Вміти виявляти взаємозв’язок бюджетного дефіциту і державного боргу, бюджетного дефіциту і сукупного попиту.

• Вміти здійснювати аналітичну оцінку структурних змін бюджетного дефіциту.

• Здійснювати розрахунок бюджетного дефіциту щодо: загального і спеціального фонду бюджету; поточного бюджету і бюджету розвитку.

• Вміти обґрунтовувати та інтерпретувати результати аналізу.

Опитування:

1. Сутність та класифікація дефіциту державного і зведеного бюджетів як ключові макропоказники.

2. Виявлення та аналіз причин бюджетного дефіциту. Чинники, що впливають на динаміку та структуру бюджетного дефіциту.

3. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту з іншими фінансовими категоріями.

4. Циклічні показники бюджетного дефіциту та оцінка структурних змін бюджетного дефіциту.

5. Бюджетний дефіцит як результативний показник діяльності держави і його розрахунок.

6. Джерела фінансування бюджетного дефіциту. Зв’язок між внутрішніми державними запозиченнями, кредитними ставками і обсягами приватних інвестицій.

Вирішення практичних завдань:

На прикладі конкретного бюджету, використовуючи реальну статистичну інформацію за попередні 3 роки (необхідні методи макрофінансового аналізу студенти обирають самостійно), необхідно:

• побудувати багатофакторну кореляційно-регресійну модель аналізованих фінансових показників;

• проаналізувати причини бюджетного дефіциту та виявити чинники, що впливають на динаміку та структуру бюджетного дефіциту;

• проаналізувати взаємозв’язок бюджетного дефіциту і сукупного попиту, бюджетного дефіциту і державного боргу;

• проаналізувати циклічні показники бюджетного дефіциту та зробити аналітичну оцінку структурних змін бюджетного дефіциту;

• зробити розрахунок бюджетного дефіциту: щодо зведеного бюджету, зведеного бюджету області, зведеного бюджету району, зведеного бюджету міста, місцевих бюджетів України, Державного бюджету, окремого місцевого бюджету; щодо загального і спеціального фонду бюджету; поточного бюджету і бюджету розвитку;

• визначити скориговані показники бюджетного дефіциту:

1. без урахування у складі доходів сум міжбюджетних трансфертів;

2. з урахуванням у складі видатків витрат на погашення державного боргу;

3. з виключенням із бюджетних показників чистого кредитування (кредитування за вирахуванням погашення);

4. з включенням до складу доходів бюджету сум податкового боргу, а також до складу видатків – сум заборгованості бюджету перед суб’єктами господарювання і населенням;

• розрахувати частку видатків бюджету, що покривається за рахунок дефіцитного фінансування;

• проаналізувати структуру джерел фінансування бюджетного дефіциту, визначити частку внутрішніх і зовнішніх запозичень , а також частку НБУ у фінансуванні бюджету.

Робота в малих групах:

• презентація результатів аналізу бюджетного дефіциту кожною окремою міні-групою;

• презентація результатів оцінки щільності взаємозв’язків між макрофінансовими показниками кожною окремою міні-групою;

• економічна інтерпретація отриманих результатів.

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій та взаємозв’язків, факторів впливу.

Література: [1,3,6,7,8,11,12,13]

Заняття 15.

Тема: Кореляційний взаємозв’язок державного кредиту і державного боргу (2 год)

Фахові компетентності:

• Знати сутність державного кредиту і державного боргу, класифікацію державних позик.

• Виявляти абсолютні та відносні показники, що необхідні для макрофінансового аналізу державного кредиту і державного боргу.

• Вміти будувати багатофакторну кореляційно-регресійну модель аналізованих фінансових показників.

• Вміти здійснювати макрофінансову оцінку динаміки та структури державного боргу.

• Визначати ефективність державних кредитних запозичень та боргової політики.

• Здійснювати оцінку наявних та потенційних боргових ризиків, притаманних Україні.

• Розуміти взаємозв’язок та динаміку зміни основних показників, які характеризують фінансову безпеку держави.

Опитування:

1. Здійснення макрофінансового аналізу державного кредиту і державного боргу.

2. Чинники, що впливають на динаміку та структуру державного кредиту і державного боргу.

3. Оцінка динаміки, структури, наслідків державного боргу. Коефіцієнти обслуговування державного боргу та оцінка платоспроможності держави.

4. Визначення ефективності державних кредитних запозичень та боргової політики.

5. Оцінка притаманних Україні наявних та потенційних боргових ризиків, боргової безпеки та боргової стійкості держави.

6. Ефективність діяльності фінансових органів щодо управління державним боргом в контексті забезпечення і підтримання платоспроможності держави.

Вирішення практичних завдань:

На прикладі конкретного бюджету, використовуючи реальну статистичну інформацію за попередні 3 роки (необхідні методи макрофінансового аналізу студенти обирають самостійно), необхідно:

• побудувати багатофакторну кореляційно-регресійну модель аналізованих фінансових показників;

• проаналізувати динаміку та структуру державного кредиту і державного боргу, виявити чинники, що впливають на них;

• зробити оцінку наслідків державного боргу на коротко- і довгострокову перспективу;

• зробити оцінку платоспроможності держави з повернення боргу і виплати відсотків;

• провести аналітичну оцінку структурних змін державного кредиту та державного боргу;

• оцінити ефективність державних кредитних запозичень та боргової політики України;

• розкрити взаємозв’язок та динаміку зміни основних показників, які характеризують фінансову безпеку держави: величина внутрішнього і зовнішнього боргу, рівень інфляції, стійкість національної валюти, рівень дефіциту державного бюджету, сальдо платіжного балансу.

Робота в малих групах:

• презентація результатів аналізу взаємозв’язку державного кредиту і державного боргу кожною окремою міні-групою;

• економічна інтерпретація отриманих результатів;

• дискусія щодо отриманих результатів, виявлених тенденцій та взаємозв’язків, факторів впливу.

Література: [1,3,6,7,8,11,12,13]

Заняття 16.

Тема: Комплексний макрофінансовий аналіз (2 год)

Фахові компетентності:

• Розуміти сутність, мету та значення проведення комплексного макрофінансового аналізу для економіки країни.

• Розуміти сутність понять «ефект» та «ефективність», а також показники, якими їх можна оцінити.

• Розуміти підходи до оцінки дій та заходів держави з позицій їх відповідності фінансовій ситуації в країні та потребам соціально-економічного розвитку.

• Вміти оцінювати та аналізувати ефективність бюджетно-податкової політики, податковий потенціал України.

• Вміти оцінювати інвестиційну привабливість окремих регіонів України.

• Знати показники ефективності інвестицій та вміти виявляти фактори, що на них впивають.

• Вміти оцінювати кредитоспроможність та конкурентоспроможність економіки України.

• Знати підходи до оцінки конкурентоспроможності економіки.

• Вміти розробляти управлінські рішення за результатами здійснених оцінок.

Опитування:

1. Мета та значення здійснення комплексного макрофінансового аналізу під час прийняття управлінських рішень.

2. Система показників ефекту та ефективності у макрофінансовому аналізі.

3. Оцінка дієздатності та ефективності фінансової політики.

4. Аналіз ефективності бюджетно-податкової політики.

5. Підходи до оцінки податкового потенціалу України.

6. Оцінка інвестиційної привабливості окремих регіонів України та чинники, що на неї впливають.

7. Показники ефективності інвестицій. Вплив фактора часу при визначенні ефективності інвестиційних рішень.

8. Оцінка кредитоспроможності економіки України.

9. Оцінка конкурентоспроможності економіки України та фактори, що на неї впливають.

Вирішення практичних завдань:

Використовуючи результати аналізу, проведеного на попередніх заняттях, необхідно:

• зробити оцінку дієздатності та ефективності фінансової політики, бюджетно-податкової політики;

• здійснити оцінку інвестиційної привабливості окремих регіонів України, визначити чинники інвестиційної привабливості регіону та показники ефективності інвестицій;

• оцінити кредитоспроможність економіки України;

• оцінити конкурентоспроможність економіки України з використанням ресурсного, факторного та інтегрального підходів;

• визначити ступінь досягнення поставленої мети.

Робота в малих групах:

- презентація кінцевих результатів комплексного аналізу макрофінансових показників, отриманих кожною окремою міні-групою у результаті застосування сучасних економіко-математичних методів та моделей;

- економічна інтерпретація отриманих результатів та обґрунтування розроблених управлінських рішень щодо об’єкта аналізу.

Література: [1,3,4,5,8,10,11,12,15]