- •1. Акредитивна форма міжнародних розрахунків: суть і види, переваги та недоліки використання.
- •2. Аналіз факторів, що впливають на формування валютного курсу.
- •3. Базисні умови постачання (Incoterms): сутність, класифікація та особливості застосування у міжнародній торгівлі.
- •4. Вексель як форма міжнародних розрахунків; види векселів.
- •5. Взаємозв’язок та взаємозалежність форм міжнародних економічних відносин.
- •7. "Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки.
- •8. Демпінг як засіб торговельної політики, його види; антидемпінгові та компенсаційні мита.
- •9. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
- •10. Характеристика географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі України.
- •11. Економічне співробітництво та інтеграція в рамках снд.
- •12. Економічне співробітництво України з єс.
- •13. Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
- •14. Етапи еволюції світової валютної системи та їх характеристика.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •15. Етапи та особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці.
- •16. Злиття та поглинання фірм у міжнародному бізнесі: теорія та практика.
- •17. Золотомонетний стандарт: принципи організації валютних відносин та наслідки його кризи.
- •18. Класифікація статей платіжного балансу за методикою Міжнародного валютного фонду.
- •Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф:
- •20. Масштаби та основні характеристики діяльності транснаціональних корпорацій.
- •21. Мета створення та особливості діяльності Групи Світового Банку.
- •22. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
- •23. Міжнародна торгівля послугами, її основні види; участь України у міжнародній торгівлі послугами.
- •24.Міжнародна трудова міграція: сутність, причини виникнення, напрямки та наслідки.
- •25.Міжнародний аукціон як інституційний посередник у міжнародній торгівлі: механізм, види та способи його проведення.
- •26.Міжнародний кредит, його функції та порівняльна характеристика форм.
- •27.Міжнародний рух капіталу, його сутність і причини, форми та показники.
- •28.Міжнародні виставки та ярмарки в міжнародній торгівлі.
- •29.Міжнародні розрахунки у формі інкасо: суть, переваги та недоліки використання.
- •30.Міжнародні тендери (торги): особливості проведення та функції тендерного комітету.
- •31.Місце України на світовому ринку товарів і послуг.
- •32.Напрями діяльності Міжнародної організації з міграції як органу міжнародного регулювання.
- •33.Наслідки вступу України до Світової організації торгівлі: короткострокова та довгострокова перспективи.
- •34.Обґрунтування вибору національної стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •35.Обґрунтування пріоритетних напрямів
- •36.Основні види операцій на міжнародних товарних біржах.
- •37.Основні напрями, характеристики та наслідки фінансової глобалізації.
- •38.Основні теорії міжнародної торгівлі та обмеження їх застосування.
- •39 Основні форми кредитування експорту: суть, переваги та недоліки використання.
- •40. Характеристика Ямайської валютної системи, проблеми розвитку.
- •41. Особливості економічної інтеграції країн Азії.
- •42.Особливості економічної інтеграції країн Африки.
- •43. Особливості європейської економічної інтеграції.
- •44.Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації.
- •46. Особливості інтеграції країн Південної Америки.
- •47. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн до єс.
- •48. Особливості організації діяльності економічних суб’єктів у вільних економічних зонах.
- •49. Особливості середовища міжнародних економічних відносин і роль його структурних елементів.
- •50. Особливості сучасних процесів міжнародної трудової міграції:
- •51. Етапи розширення єс.
- •52. Етапи становлення світової валютної системи.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •53. Особливості та етапи формування валютної системи країн єс.
- •54.Особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва.
- •55.Оцінка ліцензування і квотування як інструментів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •56. Оцінка необхідності та особливості діяльності міжнародних клубів кредиторів.
- •57. Оцінка перспектив розвитку валютного курсу гривні.
- •58. Оцінка ролі транснаціональних компаній у процесах глобалізації.
- •59. Патентно-ліцензійне забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва.
- •60. Перспективи розвитку економічного співробітництва країн снд.
- •61. Позитивні та негативні наслідки глобалізації світового господарства.
- •63. Поняття конкурентоспроможності економіки у теорії міжнародної економіки; модель конкурентних переваг м.Портера.
- •64. Порівняльна характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •65. Порівняльна характеристика основних посередницьких операцій у міжнародній торгівлі.
- •66. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій: ризики, ліквідність, обсяги та витрати.
- •67. Порівняльна характеристика світових ринків робочої сили.
- •68. Порівняльна характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •70. Порівняльна характеристика типів, видів та форм міжнародних розрахунків.
- •71.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування.
- •72.Принципи діяльності сот; наслідки приєднання для України.
- •73.Принципи та особливості розвитку
- •74.Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин
- •75.Проблеми взаємодії транснаціональних компаній з національними економіками.
- •76.Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.
- •77.Проблеми та перспективи участі України у світових інтеграційних процесах.
- •78.Протекціонізм і його сучасні форми. Проблема співвідношення лібералізаційних заходів і протекціонізму в зовнішньоекономічній діяльності України.
- •79.Прямі та портфельні інвестиції в міжнародних інвестиційних процесах.
- •80.Регулювання міжнародних міграційних процесів на національному рівні.
- •81.Реформування світових валютних систем: причини та напрями.
- •82.Роль і місце міжнародних організацій у процесі фінансування розвитку національних економік.
- •83. Роль Міжнародної організації праці в регулюванні процесів міжнародної міграції робочої сили та її функції.
- •84. Роль Світової організації торгівлі в регулюванні міжнародних торговельних відносин.
- •85. Роль та місце України у вирішенні глобальних проблем
- •86. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для мігрантів, країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.
- •87.Структура платіжного балансу, основні сфери використання його даних, оцінка стану платіжного балансу України.
- •Структура платіжного балансу:
- •88.Структуризація світового фінансового ринку, його функції та особливості розвитку.
- •89.Сутність і напрями глобалізації світогосподарських процесів
- •90.Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції; типи регіональних торговельних угод.
- •91. Сутність і форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах.
- •92. Сутність міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти та форми.
- •93. Сутність та особливості міжнародної біржової торгівлі; порівняльна характеристика міжнародних товарних бірж.
- •94. Сутність та форми міжнародного науково-технологічного обміну.
- •95. Сутність та характеристика форм спільного підприємництва.
- •96. Сутність, види і проблеми міжнародної міграції робочої сили.
- •97. Сутність, класифікація та шляхи вирішення сучасних глобальних проблем.
- •98. Сутність, механізм, види і способи, місця проведення міжнародних аукціонів.
- •99. Сутність, основні ознаки та економічні виміри сучасного процесу глобалізації.
- •100. Сутність, фактори, форми та етапи розвитку міжнародного поділу праці.
- •101. Сутність, форми та роль протекціонізму в сучасних торговельно-економічних відносинах.
- •102. Сутність, функції та особливості розвитку валютних ринків.
- •103. Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції в Європі.
- •104. Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції.
- •105. Сучасні тенденції розвитку світового господарства.
- •106. Тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції та фактори, що їх обумовлюють.
- •107. Транснаціональні компанії: сутність та основні характеристики діяльності.
- •108. Участь України у регіональних інтеграційних угрупованнях.
- •109. Участь України у світових міграційних процесах: розвиток, чинники та наслідки.
- •110. Фінансова глобалізація: сутність, характеристика та напрями розвитку.
- •112. Форми міжнародної економічної діяльності підприємств, їх характеристика й особливості.
- •113. Форми, напрями та фактори розвитку міжнародного поділу праці; участь України у міжнародному поділі праці.
- •114. Характеристика елементів світової валютної системи та їх еволюція.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •115. Характеристика основних складових інфраструктури міжнародних економічних відносин.
- •116. Характеристика показників міжнародної торгівлі та їх застосування в економічному аналізі.
- •117. Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •118. Характеристика та мотивація форм і видів міжнародного інвестування.
- •119. Характеристика форм міжнародних розрахунків та фактори їх вибору в міжнародних комерційних відносинах.
- •120. Шляхи поглиблення інтеграції України в світогосподарську систему.
117. Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили набуває глобального характеру. У світі утворились постійні ринки робочої сили.
Перший ринок традиційно належить США та Канаді, трудові ресурси яких склалися історично за рахунок іммігрантів. США і надалі залишаються країною, яка притягує емігрантів. Але в міграційних потоках, які скеровані в США і Канаду, знизилась частка мігрантів з Європи зросла їх кількість із Латинської Америки та Азії (китайці, японці індонезійці, філіппінці). Серед емігрантів, які виїжджають в США, значна частка вчених та висококваліфікованих спеціалістів. Так, серед членів Національної академії наук - 23%. а серед лауреатів Нобелівської премії в США - 33% - емігранти.
Другий ринок. Значну роль у використанні іноземної робочої сили зіграло створення ЄС, одним з елементів якого є спільний ринок робочої сили. Основу міграційного потоку у високорозвинені країни (Німеччину, Англію, Францію, Австрію, Нідерланди) складають емігранти з Туреччини, Португалії, Польщі, Іспанії, Греції, Угорщини, Чехії, Словаччини, колишньої Югославії. Збільшується в країнах Західної Європи частка емігрантів з України, Росії, Білорусі, а також з Індії, Пакистану, Афганістану, В'єтнаму та інших країн, що розвиваються. Характерним для Західної Європи є також переїзд робітників з однієї високорозвиненої країни в іншу.
Третій ринок - район нафтовидобувних країн Близького Сходу. Основними країнами регіону, що приймають, є Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Оман, Бахрейн, Саудівська Аравія. Питома вага іноземних робітників в цих країнах становить понад 50%, в Катарі - 85%, ОАЕ - 90%. Переважну частину мігрантів забезпечують Єгипет, Ірак, Сирія, Йорданія, Палестина.
Четвертий ринок - Латинська Америка. Інтенсивними є міграційні потоки між латиноамериканськими країнами. Значна частина робочої сили переміщається з Колумбії, Парагваю, Чилі, Сальвадору в Аргентину, Бразилію, Венесуелу.
Також Латинська Америка характеризується внутріконтинентальною міграцією, а також притоками робочої сили з країн СНД і Східної Європи; Африканський континент характеризує внутрішня міграція, а також залучення спеціалістів з інших регіонів світу, в тому числі і з країн СНД та Східної Європи. Тому п’ятим ринком можна назвати СНД, як експортера робочої сили.
118. Характеристика та мотивація форм і видів міжнародного інвестування.
Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.
Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій:
прямі іноземні інвестиції;
портфельні іноземні інвестиції. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обєктом розміщення капіталу і відповідний доход. За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю – 25%, за американськими – 10%, австралійськими і канадськими – 50%. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу.
ПІІ за міжнародною класифікацією поділяються на :
а) вкладання компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях);
б) реінвестування прибутку;
в) внутрішньокорпоративні переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями
Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовязання; інструменти грошового ринку та інші).
Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох країн. Водночас, характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій.
Види здійснення інвестиційної діяльності:
через розвиток контрактних форм співробітництва;
злиття і придбання підприємств;
створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств.
Контрактні (неакціонерні) форми інвестування:
Експорт-імпорт – торгівля товарами та послугами - найпростіша форма проникнення на міжнародні ринки.
Ліцензування – купівля-продаж права на нематеріальну власність (патенти, авторські права, програми, торгові марки, ноу-хау) на певний період. Цей спосіб організації виробництва за кордоном, котрий зводить до мінімуму капітальні витрати, забезпечує одержання в обмін на ліцензію активів інших фірм або доходів з ринків, недоступних для експорту або інвестицій.
франчайзинг – це передача продавцем (франшизером) права на використання своєї торгової марки покупцю (франшизі). Торгова марка для бізнесу покупця є найбільш важливим активом, завдяки чому продавець надає постійну допомогу покупцю в його бізнесі.
контракти на управління – є засобом, за допомогою якого фірми можуть надіслати частину свого управлінського персоналу для надання підтримки фірмі в іншій країні або надання спеціалізованих управлінських функцій на певний період за встановлену плату. Талановиті менеджери – найважливіший актив фірми.
підрядне виробництво - звязки на основі внутрішньогалузевої спеціалізації. В його основі лежить поглиблення міжнародного поділу праці та внутрішньогалузевої спеціалізації (не за кінцевою продукцією, а деталями, вузлами, комплектуючими виробами, технологічними процесами).
“проекти під ключ” – це укладання контрактів на будівництво підприємств, які передаються власникові для експлуатації у стані їх повної готовності. Це можуть бути фірми-виробники промислового устаткування, будівельні фірми, консалтингові фірми, державні установи по виробництву певного виду продукції
Привабливість контрактних форм інвестування полягає у тому, що вони здатні захистити активи фірм. Проте, вони можуть породжувати проблеми:
а) втрату контролю;
б) можливе неадекватне використання ліцензій;
в) можуть породжувати майбутніх конкурентів.
Тому, набуваючи досвіду, фірми збільшують свою безпосередню участь в міжнародних операціях через поширення інвестиційної діяльності, головним чином через створення власних зарубіжних фірм та у формі спільного підприємництва.
Власні зарубіжні фірми створюються за кордоном у вигляді:
дочірньої компанії (subsidiary) – реєструється як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Контролює її батьківська компанія, яка володіє частиною акцій або всім капіталом;
асоційованої(змішаної) компанії (associate) – відрізняється від дочірньої меншим впливом батьківської фірми, якій належить суттєва, але не основна частина акцій. Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння, а якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому – компаніями однакового володіння, якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу.
відділення (branch) – не є самостійними компаніями та юридичними особами і на всі 100% належать батьківській фірмі. Відділення можуть мати форму представництва головної компанії за кордоном, партнерства, у тому числі і з місцевими підприємцями, рухомого майна (кораблі, літаки, нафтові платформи), що належить головній компанії і функціонує за кордоном не менше 1 року.
Переваги спільного підприємництва:
1 - це реальний спосіб функціонування на ринках країн, в яких заборонена або обмежена діяльність іноземних фірм без участі місцевого партнера;
2 – можливості обєднання капіталів;
3 – можливості отримати певні пільги, переваги місцевого партнера;
4 – можливості швидкого пристосування, розуміння місцевого середовища за допомогою місцевого партнера;
5 – можливості мінімізувати ризик за умов мінливої політичної та економічної ситуації в різних країнах;
6 – загострення конкуренції на світових ринках.
Недоліки:
1 – зіткнення інтересів партнерів;
2 – поєднання двох і більше корпоративних культур не завжди дає можливість подолати суперечності
Злиття і придбання – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і придбань компаній виступають:
Глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції.
Переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР.
Проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту.