106. Тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції та фактори, що їх обумовлюють.

МЕІ – це процес економічної взаємодії країн, що призводить до зближеня господарських механизмів, що приймає форму міждержавних угод і регулюється міждержавними органами.

Цілі МЕІ :використання переваг ефекту масштаба за рахунок зниження трансакційних витрат і розширення розміру ринку;

• створення надійного зовнішньополітичного середовища;

• рішення завдань торгівельної політики;

• сприяння структурної перебудові економіки;

• підтримка молодих галузей національної промисловості.

Рівні інтеграції :

-зона преференційної торгівлі (зниження тарифів в торгівлі між країнами –учасницями)

-зона вільної торгівлі ( скасування тарифів в торгівлі між країнами –учасницями при збереженні зовнішніх тарифів)

-митний союз (зона вільної торгівлі + спільний митний тариф і заходи регулювання торгівлі з третіми країнами)

-спільний ринок (митний союз + вільний рух факторів виробництва в його межах)

-Економічний союз (спільний ринок + координація макроекономічної політики і уніфікація законодавства в економічній сфері)

-Політичний союз ( передбачає практичну втрату суверенності держав і передання більшості повноважень наддержавним органам управління – фактично створення нової держави)

Фактори, що сприяють розвиткові інтеграційного процесу:

1.Схожість рівнів економічного розвитку країн;

2. географічна близкість і наявність історично склавшихся економічних зв‘язків.

107. Транснаціональні компанії: сутність та основні характеристики діяльності.

Міжнародна корпорація – форма структурної організації великої корпорації, що здійснює прямі іноземні інвестиції в різні країни світу.

Одним із основних видів міжнародної корпорації є транснаціональна корпорація.

Транснаціональні корпорації — це концерни, національні за капіталом та контролем, але міжнародні за сферою діяльності. Єдиного визначення ТНК немає. Найавторитетнішим є трактування ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), яка визначає ТНК як компанії приватної, державної або змішаної форм власності, які знаходяться в різних країнах

ТНК характеризуються такими основними рисами:

1. інтернаціональний характер функціонування і застосування капіталу;

2. величезний матеріальний і фінансовий потенціал;

3. можливість здійснювати значні витрати на НДДКР;

4. це багатономенклатурні фірми, діяльність яких сильно диверсифікована;

5. притаманна висока незалежність руху власного капіталу порівняно з процесами, що відбуваються в національних межах.

Критеріями, за якими судять про міжнародний статус компанії, є питома вага продажів, реалізованих за межами країни базування, розміри закордонних активів та їх частка в загальних активах.

Сучасні тенденції в розвитку ТНК:

1. втрата панування американських ТНК і посилення позицій японських і західноєвропейських ТНК;

2. посилення взаємозалежності, економічних звязків та інтересів розвинених країн;

3. набирають сили нові індустріальні країни (НІК), їх нові ТНК, і – відповідно – посилюється конкурентна боротьба у світі транснаціонального бізнесу.

Позитивні наслідки діяльності ТНК:

• приток капіталу;

• залучення технологій;

• розвиток виробництва;

• забезпечення зайнятості.

Негативні наслідки:

• можлива однобічна спеціалізація національного виробництва, спеціалізація на добувних галузях промисловості, екологічно шкідливому виробництві;

вивіз капіталів і прибутків з країни, що приймає.