Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка з міжнародної економіки.doc
Скачиваний:
251
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.18 Mб
Скачать

1. Акредитивна форма міжнародних розрахунків: суть і види, переваги та недоліки використання.

Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.

Акредитив за формою буває:

•грошовий (виплачуються у зазначеній валюті, або у валюті країни, де акредитиви пред’являються, за курсом на день платежу) – це іменний грошовий документ, в якому зазначено розпорядження банку про виплату власнику вказаної суми повністю або частинами;

•товарний (документарний) - передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, які необхідно пред’явити для отримання платежу.

В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:

•імпортер (наказодавець), який звертається до банку з проханням про відкриття акредитиву;

•банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акредитив;

•банк, що авізує, перевіряє дійсність акредитиву і повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву та передає йому текст акредитиву;

•бенефіціар–експортер, на користь якого відкривається акредитив;

•рамбурсний банк, якщо між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські зв‘язки;

•перевізник та експедитор.

Види акредитивів різноманітні і поділяються:

а) З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом: безвідзивний, відзивний

б) З т. з. додаткових зобов’язань іншого банку по акредитиву: підтверджений, непідтверджений.

в) З т. з. можливості поновлення акредитива: роловерні (револьверні, поновлені)

г) З т. з. можливості використання акредитивом другим бенефіціаром (непосредственним поставщиком товара): переказні (трансферабельні)

д) З т. з. існування валютного покриття : покритий,

непокритий.

е) З т. з. можливостей реалізації акредитиву: акредитиви з оплатою проти документів; акцептні акредитиви, які передбачають акцепт тратт банком –емітентом при умові виконання усіх вимог акредитива; акредитиви з відстрочкою платежу; акредитиви з негоціацією документів.

АКРЕДИТИВ для імпортера (негативні сторони):

1.Висока комісія;

2.Застосовується банківський кредит;

3.Імобілізація та розпилення його капіталу – відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.

АКРЕДИТИВ для експортера (переваги акредитиву):

1.Існує зобов’язання банку оплатити;

2.Надійність розрахунків і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк;

3.Швидкість отримання платежу;

4.Отримання дозволу імпортера на переказ валюти в країну експортера при виставлені акредитиву в іноземній валюті.

2. Аналіз факторів, що впливають на формування валютного курсу.

Валютний курс – мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн; - коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку.

Багатофакторність валютного курсу відображає його зв’язок з іншими економічними категоріями: вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом тощо. При чому відбувається складне їх переплетення та висунення в якості вирішальних то тих, то інших факторів.

Фактори, що впливають на валютний курс:

•Темп інфляції, •Стан платіжного балансу, •Різниця процентних ставок в різних країнах, •Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції, •Ступінь використання визначеної валюти на євроринку та міжнародних розрахунках, •Прискорення чи затримка міжнародних платежів, •Ступінь довіри до валюти на національному та світових ринках, •Валютна політика, •Продуктивність прац, •Довгострокові темпи зростання національної валюти, •Місце і роль країни у світовій торгівлі, •Вивіз капіталу.

Загалом до факторів, що впливають на валютний курс, можна віднести:

довгострокові (структурні), які формують основні вартісні характеристики грошових одиниць як основи товарного наповнення грошей. Це продуктивність праці, довгострокові темпи зростання національного доходу, місце і роль країни в світовій торгівлі і вивозі капіталу. Названі фактори формують довгочасні пропозиції обміну між грошовою масою і товарами та послугами, тобто формують реальну купівельну спроможність валюти даної країни. Сукупність цих факторів дає змогу розглядати валютний курс як синтезуючу економічну категорію, оскільки в ній віддзеркалюються майже всі найважливіші підсумкові показники функціонування господарського комплексу країни;

середньострокові (стан платіжного балансу країни, відносний рівень відсоткових ставок, різницю в темпах зростання цін);

короткочасні (кон'юнктурні) фактори складають в основному психологічні моменти, які безпосередньо впливають на валютні курси. Це насамперед компетентна думка провідних банкірів, валютних дилерів, керуючих валютними відділами транснаціональних корпорацій про найближчі перспективи ймовірної зміни валютних курсів. Саме відповідно до даних прогнозних оцінок приймаються практичні рішення про переводи авуарів із одних валют у інші. Такий самий короткочасний вплив на валютні курси справляють і валютні інтервенції. На валютний курс впливає темп інфляції. Чим вищий темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності та тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижче. Дана тенденція зазвичай простежується в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність до паритету купівельної спроможності здійснюється в середньому на протязі 2 років.

Серед наведених факторів найсуттєвіший вплив на валютний курс має стан платіжного балансу тієї чи іншої країни. Якщо він є активним, то і курс валюти має тенденцію до підвищення і, навпаки, якщо, наприклад, певна країна має пасивний платіжний баланс на світовому ринку, то це означає, що за певний період її валютні витрати перевищують надходження з-за кордону. За цих умов пропозиція даної валюти країни на світових ринках зросте і коли вона перевищить попит, її курс впаде. Валютний курс має сильний вплив на міжнародні економічні відносини. З його допомогою вдається порівняти витрати виробництва підприємств з цінами світового ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]