- •1. Акредитивна форма міжнародних розрахунків: суть і види, переваги та недоліки використання.
- •2. Аналіз факторів, що впливають на формування валютного курсу.
- •3. Базисні умови постачання (Incoterms): сутність, класифікація та особливості застосування у міжнародній торгівлі.
- •4. Вексель як форма міжнародних розрахунків; види векселів.
- •5. Взаємозв’язок та взаємозалежність форм міжнародних економічних відносин.
- •7. "Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки.
- •8. Демпінг як засіб торговельної політики, його види; антидемпінгові та компенсаційні мита.
- •9. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.
- •10. Характеристика географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі України.
- •11. Економічне співробітництво та інтеграція в рамках снд.
- •12. Економічне співробітництво України з єс.
- •13. Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
- •14. Етапи еволюції світової валютної системи та їх характеристика.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •15. Етапи та особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці.
- •16. Злиття та поглинання фірм у міжнародному бізнесі: теорія та практика.
- •17. Золотомонетний стандарт: принципи організації валютних відносин та наслідки його кризи.
- •18. Класифікація статей платіжного балансу за методикою Міжнародного валютного фонду.
- •Сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою мвф:
- •20. Масштаби та основні характеристики діяльності транснаціональних корпорацій.
- •21. Мета створення та особливості діяльності Групи Світового Банку.
- •22. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
- •23. Міжнародна торгівля послугами, її основні види; участь України у міжнародній торгівлі послугами.
- •24.Міжнародна трудова міграція: сутність, причини виникнення, напрямки та наслідки.
- •25.Міжнародний аукціон як інституційний посередник у міжнародній торгівлі: механізм, види та способи його проведення.
- •26.Міжнародний кредит, його функції та порівняльна характеристика форм.
- •27.Міжнародний рух капіталу, його сутність і причини, форми та показники.
- •28.Міжнародні виставки та ярмарки в міжнародній торгівлі.
- •29.Міжнародні розрахунки у формі інкасо: суть, переваги та недоліки використання.
- •30.Міжнародні тендери (торги): особливості проведення та функції тендерного комітету.
- •31.Місце України на світовому ринку товарів і послуг.
- •32.Напрями діяльності Міжнародної організації з міграції як органу міжнародного регулювання.
- •33.Наслідки вступу України до Світової організації торгівлі: короткострокова та довгострокова перспективи.
- •34.Обґрунтування вибору національної стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •35.Обґрунтування пріоритетних напрямів
- •36.Основні види операцій на міжнародних товарних біржах.
- •37.Основні напрями, характеристики та наслідки фінансової глобалізації.
- •38.Основні теорії міжнародної торгівлі та обмеження їх застосування.
- •39 Основні форми кредитування експорту: суть, переваги та недоліки використання.
- •40. Характеристика Ямайської валютної системи, проблеми розвитку.
- •41. Особливості економічної інтеграції країн Азії.
- •42.Особливості економічної інтеграції країн Африки.
- •43. Особливості європейської економічної інтеграції.
- •44.Особливості залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації.
- •46. Особливості інтеграції країн Південної Америки.
- •47. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн до єс.
- •48. Особливості організації діяльності економічних суб’єктів у вільних економічних зонах.
- •49. Особливості середовища міжнародних економічних відносин і роль його структурних елементів.
- •50. Особливості сучасних процесів міжнародної трудової міграції:
- •51. Етапи розширення єс.
- •52. Етапи становлення світової валютної системи.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •53. Особливості та етапи формування валютної системи країн єс.
- •54.Особливості функціонування Азіатсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва.
- •55.Оцінка ліцензування і квотування як інструментів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •56. Оцінка необхідності та особливості діяльності міжнародних клубів кредиторів.
- •57. Оцінка перспектив розвитку валютного курсу гривні.
- •58. Оцінка ролі транснаціональних компаній у процесах глобалізації.
- •59. Патентно-ліцензійне забезпечення міжнародного науково-технічного співробітництва.
- •60. Перспективи розвитку економічного співробітництва країн снд.
- •61. Позитивні та негативні наслідки глобалізації світового господарства.
- •63. Поняття конкурентоспроможності економіки у теорії міжнародної економіки; модель конкурентних переваг м.Портера.
- •64. Порівняльна характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.
- •65. Порівняльна характеристика основних посередницьких операцій у міжнародній торгівлі.
- •66. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій: ризики, ліквідність, обсяги та витрати.
- •67. Порівняльна характеристика світових ринків робочої сили.
- •68. Порівняльна характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •70. Порівняльна характеристика типів, видів та форм міжнародних розрахунків.
- •71.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування.
- •72.Принципи діяльності сот; наслідки приєднання для України.
- •73.Принципи та особливості розвитку
- •74.Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин
- •75.Проблеми взаємодії транснаціональних компаній з національними економіками.
- •76.Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.
- •77.Проблеми та перспективи участі України у світових інтеграційних процесах.
- •78.Протекціонізм і його сучасні форми. Проблема співвідношення лібералізаційних заходів і протекціонізму в зовнішньоекономічній діяльності України.
- •79.Прямі та портфельні інвестиції в міжнародних інвестиційних процесах.
- •80.Регулювання міжнародних міграційних процесів на національному рівні.
- •81.Реформування світових валютних систем: причини та напрями.
- •82.Роль і місце міжнародних організацій у процесі фінансування розвитку національних економік.
- •83. Роль Міжнародної організації праці в регулюванні процесів міжнародної міграції робочої сили та її функції.
- •84. Роль Світової організації торгівлі в регулюванні міжнародних торговельних відносин.
- •85. Роль та місце України у вирішенні глобальних проблем
- •86. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для мігрантів, країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.
- •87.Структура платіжного балансу, основні сфери використання його даних, оцінка стану платіжного балансу України.
- •Структура платіжного балансу:
- •88.Структуризація світового фінансового ринку, його функції та особливості розвитку.
- •89.Сутність і напрями глобалізації світогосподарських процесів
- •90.Сутність і фактори розвитку міжнародної регіональної інтеграції; типи регіональних торговельних угод.
- •91. Сутність і форми протекціонізму в торговельно-економічних відносинах.
- •92. Сутність міжнародної економічної діяльності, її суб’єкти та форми.
- •93. Сутність та особливості міжнародної біржової торгівлі; порівняльна характеристика міжнародних товарних бірж.
- •94. Сутність та форми міжнародного науково-технологічного обміну.
- •95. Сутність та характеристика форм спільного підприємництва.
- •96. Сутність, види і проблеми міжнародної міграції робочої сили.
- •97. Сутність, класифікація та шляхи вирішення сучасних глобальних проблем.
- •98. Сутність, механізм, види і способи, місця проведення міжнародних аукціонів.
- •99. Сутність, основні ознаки та економічні виміри сучасного процесу глобалізації.
- •100. Сутність, фактори, форми та етапи розвитку міжнародного поділу праці.
- •101. Сутність, форми та роль протекціонізму в сучасних торговельно-економічних відносинах.
- •102. Сутність, функції та особливості розвитку валютних ринків.
- •103. Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції в Європі.
- •104. Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції.
- •105. Сучасні тенденції розвитку світового господарства.
- •106. Тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції та фактори, що їх обумовлюють.
- •107. Транснаціональні компанії: сутність та основні характеристики діяльності.
- •108. Участь України у регіональних інтеграційних угрупованнях.
- •109. Участь України у світових міграційних процесах: розвиток, чинники та наслідки.
- •110. Фінансова глобалізація: сутність, характеристика та напрями розвитку.
- •112. Форми міжнародної економічної діяльності підприємств, їх характеристика й особливості.
- •113. Форми, напрями та фактори розвитку міжнародного поділу праці; участь України у міжнародному поділі праці.
- •114. Характеристика елементів світової валютної системи та їх еволюція.
- •Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •115. Характеристика основних складових інфраструктури міжнародних економічних відносин.
- •116. Характеристика показників міжнародної торгівлі та їх застосування в економічному аналізі.
- •117. Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •118. Характеристика та мотивація форм і видів міжнародного інвестування.
- •119. Характеристика форм міжнародних розрахунків та фактори їх вибору в міжнародних комерційних відносинах.
- •120. Шляхи поглиблення інтеграції України в світогосподарську систему.
50. Особливості сучасних процесів міжнародної трудової міграції:
Міжнародна трудова міграція – процес організованого чи стихійного переміщення працездатного населення між країнами, що носить простійний чи тимчасовий характер, і викликаний економічними причинами. Тобто це форма руху відносно надлишкового населення з одного центра накопичення капіталу до іншого. Роль трудової міграції – перерозподіл надлишкової робочої сили між ланками світового господарства.
У світі – 25 млн трудящих мігрантів, а з урахуванням членів їх сімей та нелегальних мігрантів загальна кількість=200 млн осіб.
1)Поступово скорочується міграція робочої сили у Західну Європу і збільшується у країни Північної і Південної Америки, Австралії та деякі інші, і відбувається одночасна трансформація країн Південної Європи з еміграційних в імміграційні.
2)Стрімко зростає кількість іммігрантів у нафтодобувних країнах Близького Сходу.
3)Посилюються масові потоки біженців внаслідок політичних, релігійних та різних форс-мажорних обставин. Ще в 1956 році європейці вперше з часів ІІ світової війни знов зіткнулись з таким явищем, як біженці з Угорщини, а в 1968 році – з Чехословаччини. 90-ті роки увійшли в історію як драматичні для громадян колишньої Югославії, Албанії, жителів Ефіопії і Еритерії, деяких країн Африки і курдів, а з жовтня цього року – Афганістан.
4)Нова геополітична ситуація в Європі, викликана колапсом Радянського Союзу, появою нових незалежних країн, крахом комуністичних режимів в країнах Східної Європи і Балтії і утворення СНД призвели в 90-і роки до нової хвилі мігрантів у різні країни світу, насамперед, до Західної Європи, а також до США, Ізраїлю, Аргентини, Австралії, Канади та в деякі інші.
5)Диверсифікація потоків як за географічним походженням мігрантів, так і країн-реципієнтів. Поступово зростає доля прибулих з Африки, Азії та Латинської Америки і відповідно знижується доля європейців.
6)Серед ключових причин міграції переважають економічні, що пов’язані з пошуком забезпеченого, заможного життя, наявність стабільного порівняно високого рівня з/п в основних імміграційних центрах.
51. Етапи розширення єс.
ЄС – це союз держав-членів Європейських Спільнот, створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.
Мета; створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта ECU, від 1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.
Перший крок у бік створення сучасного Євросоюзу був зроблений в 1951: ФРН, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Франція, Італія підписали договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі. 1954 p. Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок, а 1956 p. міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії (Євроатом). Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний 1957p. і набув чинності з 1958p.
Злиття трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС, Євроатому) в Єдине Європейське Співтовариство сталося 1967 р., у 1968 р. було утворено Митний союз країн ЄС.
1972 p. підписується Паризька угода у верхах про поетапне створення валютно-економічного та політичного союзу. З 1973 p. діє угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з одного боку, і країнами Європейської асоціації вільної торгівлі - з іншого. Цього ж року до Співтовариства вступають Великобританія, Данія, Ірландія.
1979 p. завершується процес створення Європейської валютної системи (ЄВС), вводиться в дію ЕКЮ.
У 1981 р. до Європейського Співтовариства приєднується Греція, а в 1986р. – Португалія та Іспанія. Приймається єдиний Європейський акт, яким вносяться зміни до Римського договору і визначається створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР).
1991 p. підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП). Цього ж року прийнято Маастрихтську угоду, суть якої характеризує новий якісний етап в еволюції ЄС. Передбачалося створення Економічного і валютного союзу (ЄВС).
1 травня 2004 р. ознаменувало новий, безпрецедентний етап розширення ЄС. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики, збільшилося з 15 до 25 (нові члени - Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва).
2007 рік - Болгарія, Румунія.
Хорватія розпочала переговори у жовтні 2005 року. У червні 2006 р. чільники Євросоюзу заявили про прогнозований вступ Хорватії до ЄС 2010 року (заява про вступ надійшла 21 лютого 2003 р.).
з 14 квітня 1987 р. Туреччина є офіційним кандидатом (англ. Applicant country, candidate country) на вступ до ЄС. Європейські амбіції Туреччини сягають 1963 року, коли у Анкарі було укладено відповідну угоду. Офіційно, попередні переговори розпочалися у жовтні 2005-го року. Однак аналітики прогнозують можливий вступ Туреччини у 2015-му році. Туреччина має здійснити деякі необхідні соціальні і економічні реформи. Інша проблема те, що лише 3 % території Туреччини належить до Європейського континенту, хоча формально, відповідно до Копенгагських критеріїв географічних вимог немає.
Республіка Македонія отримала офіційний статус кандидата у грудні 2005 року.
Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн у різний час також подавали заяви про вступ до Європейського Союзу. Однак через ті чи інші причини (зокрема, негативні результати референдумів у Норвегії) так і не стали його членами. Однак ці країни є членами єдиної економічної зони ЄС без набуття членства.
Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія офіційно визнані потенційними кандидатами.