31.Місце України на світовому ринку товарів і послуг.

Структура й напрямки торгівлі окремих країн складаються під впливом зміни конкурентоспроможності їх товарів на світовому ринку. Світовій торгівлі властиві нерівномірність зростання як торгівлі окремих країн, так і всього світового товарообігу. Останнім часом світовий ринок усе більше стає сферою панування транснаціональних корпорацій, хоча слід зазначити, що ступінь монополізації світового ринку менше, ніж національних ринків.

Суттєвим фактором ступеня участі країн в міжнародній торгівлі є рівень розвитку їх економік внаслідок чого конкурентноздатність національних економік країн, що розвиваються, виявляєтьсяочевидно меншою в порівнянні з економіками розвинутих країн.

На сьогодні Україна поступово активізує участь на світовому товарному ринку. Географія країн-партнерів поступово збільшується разом з тим, структура експорту свідчить про незначну його диверсифікацію: частка металургійної, хімічної, нафтопереробної галузей і АПК становить 60%.

Щодо України, то за даними Світової організації торгівлі у 2007 р. вона мала 0,4 % світового товарного ринку, посідаючи в експорті 49 місце (49,2 млрд. дол. США) та 42 – в імпорті (60,7 млрд. дол. США). В цілому за останні 6 років обсяги експортних і імпортних поставок товарів з України збільшились.

Проте динамічне зростання обсягів експортно-імпортної діяльності супроводжується збільшенням від'ємного сальдо торговельного балансу України ( 2007 – 11,3 млрд., 2008 – 18,5 млрд. дол. США). Основу товарної структури експорту України традиційно складають сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти, а також продукти машинобудівного комплексу.

Основними ринками збуту вітчизняних товарів є країни СНД (36 % експорту) та Європейського Союзу ( близько 30 % експорту), збільшуються також обсяги поставок в країни Азії та Африки.

За даними СОТ Україна входить до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечують постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце (2008 рік) з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонструють подібні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте Україна не входить в основний список найбільших імпортерів послуг, хоча споживає їх на 10,8 млрд. дол. США. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2007 р. – 4,06, 2008 р. – 5,05 млрд. дол. США)

В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29 %, однак в їх видовій структурі переважають транспортні (65,2 %) та «ділові, професійні та технічні» (13,1 %) послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та фінансові послуги (по 4,2 %), послуги з ремонту – 3,7 %, послуги зв’язку та комп’ютерні – відповідно 2,8 та 2,3 %.

Основними регіонами експорту послуг є країни Європейського Союзу та СНД (близько 30 % припадає на кожен регіон), а в імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 58 %, на країни СНД припадає близько 16 %

Незважаючи на розвинуту в Україні промисловість, продукція останньої є конкурентоспроможною переважно на ринках СНД і ринках країн, що розвиваються.

Україна має значнусировинну базу, багаті родовища корисних копалин, але надмірний експорт мінеральної сировини за низькими цінами не приносить їй належних прибутків.Агропромисловий комплекс також має потужну базу розвитку і можливість швидкої експортної спеціалізації, але низька продуктивність і якість продукції сільського господарства, стан технологій АПК стримують вихід України на світовий товарний ринок