64. Порівняльна характеристика класичних теорій міжнародної торгівлі.

Класичні теорії виникли як заперечення меркантилістичного погляду на теорію міжнародної торгівлі. Економісти класичної школи вважали, що на міжнародну торгівлю потрібно дивитися інакше, ніж на внутрішню, оскільки міжнародній торгівлі властива менша мобільність факторів виробництва, ніж внутрішній. Теорія Д. Х'юма. Учений довів, що резерви банківських металів країни визначаються обсягом її економіки та її потребою у грошах як засобах платежу. Основні положення теорії Д. Х'юма такі:

•уряду не слід постійно втручатися у сферу міжнар торгівлі;

•якщо уряд країни хоче, щоб її економіка зростала, він мусить зменшити бар'єри на шляху товарів з інших країн.

Теорія абсолютних переваг А.Сміта.

Він стверджував, що для держави вигідним може бути не тільки продаж але і купівля товарів на зовн ринку.

А.Сміт вважав, що країни, що володіють природними перевагами та придбаними перевагами у виробництві тих чи інших товарів, тому можуть виготовляти їх більш ефективно, ніж інші. Тобто країна спеціалізується на виробництві тих товарів і послуг, в якому вона має абсол перевагу. Тобто країни експортують ті товари, які вони виготовляють з меншими витратами, й імпортують ті товари, які виготовляються іншими країнами з меншими витратами.

Основні положення:

•уряду не слід втручатися у зовн торгівлю, підтримувати режим відкритих ринків і свободи торгівлі;

•нації, так як і приватні особи, мають спеціалізуватися на виготовленні тих товарів, у процесі вир-ва яких у них є незаперечні переваги, і здійснювати торгівлю ними в обмін на товари, переваги на які мають інші країни;

•зовн торгівля стимулює розвиток прод праці шляхом розширення ринку за межі нац кордонів;

•експорт є позитивним фактором для економіки країни тому, що забезпечує збут надлишку продуктів, котрі не можуть бути реалізовані на внутр ринку; •субсидії на експорт є податком на населення і призводять до збільшення внутр цін і тому потребують відміни.

Теорія порівняльних переваг Д.Рікардо.

Проте Сміт не перелбачив ситуацію, коли якась країна мала б абсолютну перевагу по всіх товарах або не мала б по жодному товарую.

Тому він сказав, що міжнародна торгівля вигідна для будь якої країни і для тієї, котра ні в чому не має переваг, і для тієї, котра має переваги абсолютно для всіх товарів. В кожній країні завжди знайдеться товар, виробництво якого більш ефективне (щодо співвідношення витрат), ніж виробництво решти товарів. Країна отримає вигращ, якщо сконцентрує свої ресурси на більш ефективних виробництвах. Тобто країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких має найбільшу абсолютну перевагу або найменшу абсолютну не перевагу. В основі-теорія трудової вартос.і

Теорія Рікардо не зясувала до кінця походження порівняльних переваг, якими володіє та чи інша країна. Тому розвиток класичної теорії торгівлі – це модель факторів виробництва Хекшера та Оліна (теорія відносної забезпеченості чинниками виробництва) Країна прагнутиме до спеціалізації та експорту тієї продукції, при виготовленні якої інтенсивно використовуються надлишкові, більш дешеві чинники виробництва. Проте В.Леонтьєв вирішив перевірити цю теорію на прикладі США. За теорією, США повинні біли експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати трудомісткі. Виявилося-навпаки. Це парадокс Леонтьєва. Він пояснює цей парадокс за рахунок поділу праці на більш і менш кваліфіковану. А також тим, що помилково нехтувалась величина капіталу, що вже вміщений у праці, тобто не враховувалося, що істотна кількість капіталу було вкладено в роб силу у вигляді освіти та підготовки.