9. Джерела зовнішнього фінансування національних економік та їх порівняльна характеристика.

До джерел зовн. фін-ня країн належать: прямі та портфельні інвестиції, кредити міжн.фін.орг-й, запозич. на міжн.фін. ринках, офіційна допомога розвитку. Прямі інв-ції – це вкладення капіталу з метою отримання підпр-го прибутку та контролю інвестора над об΄єктом інв-ня. Прямими є як самі інвестиції, так і реінвестиції. Перевага: інвестор зацікавлений у розвитку вир-ва. Недолік: часто виникають проблеми стосовно націон. несприйняття іноз. власності. Портфельні інв-ії- вкладення капіталу, в цінні папери з метою отримання дивідендів або доходу, без отримання контролю. Перевага: інвестор надає кошти не цікавлячись участю в управлінні. Обмеження: інвестор швидше зацікавлений у високій поточній доходності цінних паперів, ніж у створенні умов для ефект. розв-ку у майбутн.. Часто джерела обмежені і досить нестабільні. Крелити міжн. фін. орг-ій - вирізняються відносно щедрими умовами оплати за користування коштами. Вони хоча і невеликі за обсягом, але свідчать про певну стабільність і запорукою того, що приватний інвестор може прийти в країну. Недолік: надаючи кредити, міжн. орг-ції часто ставлять додаткові умови стосовно провадження політики держави, що часто не відповідає націон. інтересам країни і довгостроковому періоді може підірвати основи розвитку. Запоз-ня на міжнар. фін. ринках - є неінфляційним, не викликає ефекту витіснення інвестицій на внутр.ринку, дозволяє мобілізувати досить значні кошти приватних інвесторів. Недоліки: доводиться “дружити” з міжн. фін. установами з усіма відповідними наслідками (з іншого боку приватні інвестори не профінансують, оскільки надто ризикованим). Велика нестабільність цих грош. коштів. Ще один недолік: в період відносної стабільності доводиться встановлювати досить високу % ставку, при цьому в разі паніки ця ставка може підніматись на недосяжні висоти. Офіц. допомога розвитку – гранти, займи, техн.допомога. Перевага: в її безоплатності або низькій дуже вартості. Недолік: у незначних обсягах і кошти в таких випадках переважно витрачаються на товари та послуги, походженням з країни донора, і реальна вартість наданої допомоги суттєво нижча від заявлених.

10. Характеристика географічної та товарної структури зовнішньої торгівлі України.

Зовнішня торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу(імпорту).

Товарна структура зовнішньої торгівлі являє собою співвідношення товарних груп у світовому експорті (існує більш 20 млн. видів виробничих виробів споживчого призначення, величезне число проміжних виробів і більш 600 видів послуг).

Географічна структура - являє собою розподіл торговельних потоків між окремими країнами і їхніми групами, виділеними або за територіальною, або за організаційною ознакою.

ГЕОГР.СТР-РА:

У 2009 році Україна здійснювала зовнішньоторгівельні операції товарами та послугами із партнерами з 194 країн світу. Ці країни умовно можна поділити на наступні групи: Країни СНД, Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія та Океанія та інші країни світу.

Загальний експорт України у 2009 році становив 39702,9 млн.дол.США. Найвагомішими напряками експортування України країни СНД (34% від всього експорту країни). Також, велику частку склали групи країн Азії та Європи відповідно 31% та 26%. Експорт до Африки становить 6%, Америки – 3%, Автралії та Океанії – 0,05%. Найбільші експортні поставки здійснювалися до Росії, експорт до якої складає 21,4% всього експорту України. Іншими важливими країнами для експорту є Туреччина (6,1%), Італія (4,2%), Білорусія (3,5%), Індія (3,4%), Німеччина (3,3%), Польща (3%).

У 2009 році загальний імпорт України становив 45435,6 млн.дол.США. Найбільшим напрямком імпорту України є країни СНД (43% загального імпорту) та країни Європи, питома вага в імпорті яких склала 36%. Відповідно 14% загального імпорту України відповідає імпорту із країн Азії, 5% - країнам Америки, 1,4% - країнам Африки. Найменшу частку становить Австралія та Океанія – 0,03%.

Слід зазначити, що з 18 серпня 2009 року Грузія офіційно вийшла зі складу країн-учасників СНД, тому імпорт та експорт України із та до даної країни не включається до групи СНД, а відповідає групі Азійських країн.

ТОВ. СТР-РА:

За товарною структурою зовнішньої торгівлі України всі товари можуть бути поділені на 21 групу, найсуттєвішими з яких є: продукція рослинного походження, продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi, механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, маса з деревини або iнших волокнистих целюлозних матеріалів, готова харчова продукція та ін.

Найбільш вагомий обмінний ресурс - це продукція чорної металургії - 32% експорту держави 2009 року. Україна експортує усі види металургійної продукції - від сировини і напівфабрикатів до кінцевих виробів. Поставки мінеральних продуктів становить 12,1% (з них енергетичних матеріалів , нафти та продуктів її перегонки – 7,3%), механічних та електричних машин - 11,2% (в т.ч. механічних- 6,6%), продуктів рослинного походження - 8,7% (з них зернових культур - 6,8%), продукції хімічної та пов‘язаної з нею галузей промисловості - 6,9%, транспортних засобів та шляхового оснащення, а також готових харчових продуктів - по 5,5%, жирів та масел тваринного або рослинного походження - 5%.

Щодо імпорту України, то мінеральні продукти склали майже 37% від загального обсягу імпорту товарів, в т.ч. 16,7% - природний газ та 8,4% - сира нафта. Імпорт механічних та електричних машин и электрических машин становив 12,7% (в т.ч. механичних - 7,3%, электричних - 5,4%), продукції хімічної та пов‘язаної із нею галузей промисловості – 11% (в т.ч. фармацевтичної продукції - 4,4%), недорогоцінних металів та виробів із них - 6,2% (в т.ч. чорних металів - 3,1%), полімерних матеріалів, пластмаси та каучука - 5,3%, транспортних засобів та шляхового обладнання - 4,9%, готових харчових продуктів - 4,3%.

В загальному обсязі імпорту товарів збільшилася частка механічних машин, електричних машин, фармацевтичної продукції, полімерних матеріалів, пластмаси, чорних металів, руд, шлаків та золи, паперу та картону. Зменшилася частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, наземних транспортних засобів, окрім залізничих.