1. Відповідальність у менеджменті

Діяльність у сфері бізнесу пов'язана не лише з досяг­ненням економічного результату, який вимірюється пе­редусім обсягами виготовленої продукції (послуг) та рів­нем прибутку підприємства. Важливе значення має й етика ділового співробітництва, виявом якої є дотримання правил і норм партнерства, конкурентної боротьби, турбота про ділову репутацію фірми та людей, причетних до неї. Не менш значущими для підприємців, менеджерів є відповідаль­ність перед суспільством, соціальна етика. Адже кожна орга­нізація використовує у своїй діяльності матеріальні, фі­нансові та трудові ресурси держави і тому повинна усві­домлювати свій обов'язок, нести відповідальність перед суспільством, спрямовуючи частину своїх доходів та зу­силь на його благо і вдосконалення.

Економічна відповідальність. Будь-яка комерційна організація на­самперед є основним економічним осередком суспільства, що несе відпо­відальність за виробництво необхідних йому товарів і послуг та максимізацію прибутку акціонерів. Тобто економічна відповідальність фірми зводиться винятково до максимізації прибутку. Згідно з М. Фрідменом, який запропонував дану концепцію, діяльність компанії повинна підпо­рядковуватись одержанню прибутку, а її єдина місія полягає в підви­щенні прибутку (доти, поки дії організації не виходять за рамки зако­ну).

Однак у країнах Європи, Канади і США подібні погляди зазнають критики. Зазначається, що практичне наслідування тези про те, що одер­жання економічної вигоди - єдиний обов'язок компанії перед суспіль­ством, може призвести до вкрай негативних наслідків для фірми.

Етична відповідальність. Етично відповідальна поведінка означає сус­пільно корисні дії, що не передбачені законами або не відповідають пря­мим її економічним інтересам. Для того, щоб поведінка організації була етичною, її менеджери повинні дотримуватись принципів рівності, чес­ності й неупередженості, дотримувати права співробітників. Як неетичні оцінюються рішення, що дозволяють людині чи всій організації одержу­вати вигоди за рахунок суспільства.

Важливо розрізняти юридичну і соціальну відповідальність. Під юри­дичною відповідальністю розуміють дотримання конкретних законів і норм державного регулювання, яке визначає, що може, а чого не може робити організація. З кожного питання існують сотні і тисячі законів та нормативів (наприклад, скільки токсичних речовин може бути в промислових стоках, як уникнути дискримінації при наймі на роботу, які мінімальні вимоги щодо безпечної продукції, якого типу товари можна продавати іншим краї­нам). Організація, яка підкоряється цим законам і нормативам, поводить­ся юридично відповідально, але вона не обов'язково буде вважатися соціально відповідальною.

Соціальна відповідальність, на відміну від юридичної, передбачає пев­ний рівень добровільного відгуку на соціальні проблеми з боку організації. Цей відгук має місце стосовно до того, що лежить за визначеними зако­ном і регулюючими органами вимогами або ж понад ними.

З іншого боку, дотримання закону не означає, що організація більше не несе ніякої соціальної відповідальності.

Прийняття на себе відповідальності має для організації винятково доб­ровільний характер і пов'язано з бажанням організації зробити свій вне­сок у розвиток суспільства, до якого її не зобов'язують ні економічні мо­тиви, ні закони, ні етика. Як правило, маються на увазі різні дії філантро­пічного характеру, яких ніхто не вимагає і які не приносять компанії відчутної вигоди.

Дії організації у випадку виникнення соціальних дилем.

Що робити орга­нізації, коли вона зустрічається з яким-небудь проявом потреб? Якщо зацікавлена група, скажімо, місцеві органи влади, пред'являє до компанії нові вимоги, як їй треба починати діяти? У теорії менеджменту розроблено набір відповідних дій, до яких звертаються компанії в подібних ситуаціях. Дії ці можуть мати перешкоджаючий, оборонний, пристосовницький і проактивний характер. (мал. 14.1.)

Мал. 14.1 – Реакція компанії на соціальні дилеми

У процесі діяльності організації виділяють два основних види відповідальності підприємця та менеджера — юридичну та соціальну.

Юридична відповідальність — дотримання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, положень тощо, які визначають ме­жі, норми, засади функціонування організацій.

Соціальна відповідальність — добровільна реакція організації на соціальні проблеми суспільства.

Визнання підприємцями та менеджерами соціальної відповідальності й відповідна поведінка мають переваги і недоліки. Переваги соціальної відповідальності вияв­ляються в забезпеченні стабільного функціонування ор­ганізації, а також у її здатності впливати на стан, дина­міку розвитку суспільства. Отже, соціальна відповідаль­ність має такі переваги:

• забезпечує довгострокові перспективи розвитку су­спільства;

• створює можливості впливу на зміни суспільства;

• допомагає розв'язувати соціальні проблеми, в то­му числі й працівників організації;

• формує норми моралі в організації;

• забезпечує встановлення доброзичливих відносин між підприємцями (менеджерами) та іншими членами суспільства тощо.

Водночас соціально відповідальна поведінка органі­зації, менеджера пов'язана з певними проблемами, най­істотнішими серед яких є:

• порушення принципу максимізації прибутку;

• зростання собівартості продукції у зв'язку зі збіль­шенням витрат на соціальні потреби;

• неможливість забезпечення високого рівня підзвіт­ності суспільству.

Часто соціальна відповідальність супроводжується не­вмілим задоволенням соціальних потреб, організацією ручних акцій задля рекламних цілей тощо.

Підприємці та менеджери повинні намагатися досягнути такого рівня соціальної відповідальності, який забезпечив би реалізацію переваг та усунення (послаблення) недоліків.

Соціальна відповідальність є похідною цінностей, що випливають із етичних норм підприємців, менеджерів, працівників організації. У кожному суспільстві, колек­тиві вони мають свої особливості.