8.Моделі та методи фінансового аналізу.

Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-мето­дичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

За класифікацією розрізняють неформалізовані й формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані (евристичні) методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях.

До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать: арифметичних різниць; ланцюгових підстановок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балансовий; логарифмічний; виокремлення ізольованого впливу факторів; інтегральний; простих та складних відсотків;

Моделювання - метод наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель – умовний образ досліджуваного об`єкта

Побудова факторних систем здійснюється за допомогою детермінованого моделювання, що відбувається на основі вивчення причинно-наслідкових зв`язків між результативними і факторними показниками

В детермінованому моделюванні факторних систем виділяють такі типи моделей:

• Адитивна модель – коли результативний показник можна представити як алгебраїчну суму факторів

• Мультиплікативна модель – коли результативний показник можна представити як добуток факторів

• Кратна модель – коли результативний показник можна представити як співвідношення факторів

• Змішана модель – сполучення різних типів

Існують три основні типи моделей, які застосовують у процесі аналізу фінансового стану підприємства:

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний, або просторовий, аналіз, факторний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характеру, які використовують для прогнозування доходів та прибутку підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них такі: розрахунок точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості); побудова прогностичних фінансових звітів; моделі динамічного аналізу (детерміновані або факторні моделі) та регресивні моделі; моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовують, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

9.Характеристика та сутність дескриптивних, предикативних та нормативних моделей фінансового аналізу.

Існують три основні типи моделей, які застосовують у процесі аналізу фінансового стану підприємства:

Дескриптивні моделі (описового характеру) є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний, або просторовий, аналіз, факторний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів.

Предикативні моделі — це моделі прогностичного характеру, які використовують для прогнозування доходів та прибутку підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них такі: розрахунок точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості); побудова прогностичних фінансових звітів; моделі динамічного аналізу (детерміновані або факторні моделі) та регресивні моделі; моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовують, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.