- •5. Напрями та види фінансового аналізу.
- •6.Зовнішній та внутрішній фінансовий аналіз: сутність, задачі, особливості.
- •8.Моделі та методи фінансового аналізу.
- •9.Характеристика та сутність дескриптивних, предикативних та нормативних моделей фінансового аналізу.
- •10.Трендовий аналіз: його сутність та основні форми.
- •11.Порівняльний аналіз: його сутність, значення та умови застосування.
- •12.Вертикальний аналіз: його сутність на основні форми.
- •13.Горизонтальний аналіз: його сутність на основні форми.
- •14.Аналіз середніх та відносних показників: сутність та сфера застосування.
- •15.Факторний аналіз: його сутність та прийоми.
- •16. Типи детермінування, що викор-ся у фін. Аналізі.
- •17. Прийоми детермінованого моделювання факторних систем.
- •18. Модел-ня детермінованих факт. Систем. Типи факт. Моделей.
- •19. Зміст прийомів детермінованого факт. Аналізу: ланцюг. Підстановок та індексного метода.
- •20. Зміст прийомів детермінованого факт. Аналізу: абсол. Та відносних різниць.
- •21. Етапи проведення фінансового аналізу.
- •22. Деталізований аналіз фін. Стану п-ва: мета, порядок проведення.
- •23. Експрес-аналіз фін. Стану п-ва: мета, етапи, порядок проведення.
- •24. Хар-ка осн.Показників фін. Стану п-ва.
- •25. Сутність та мета фін. Звітності п-ва. Фін. Звітність як інформац. База фін. Аналізу п-в.
- •26. Хар-ка форм фін. Звітності. Вимоги, що висуваються до складання бухгалтерської звітності.
- •27. Місце фін. Звітності в інформ. Забезп-ні фін. Аналізу п-ва. Недоліки даних фін. Звітів.
- •28. Мета і завдання аналізу фін. Звітів
- •29. Зміст, структура, призначення та взаємозв»язок основних форм фінансової звітності.
- •30. Оцінка балансу в динаміці за допомогою горизонтального та вертикального прийомів аналізу.
- •31.Відмінності в с-мах б/о як передумова розбіжностей рез-тів фін. Аналізу п-в різних держав.
- •32.Екон. Сутність і стр-ра майна п-ва. Клас-ія активів.
- •33.Методи аналізу майна п-ва.
- •34.Гориз. І вертик. Аналіз майна.
- •35.Аналіз динаміки, складу і стр-ри майна п-ва.
- •36.Напрями і порядок здійснення аналізу необор. Активів п-ва.
- •37.Зміст та методи оцінки показників ефект-ті викор-ня необор. Активів.
- •38.Аналіз стану, складу, руху та ефект-ті викор-ня оз.
- •39.Оцінка майн. Стану: методика розрахунку пок-ків, їх інтерпретація.
- •40.Показники ефект-ті викор-ня осн.Засобів та немат. Активів, їх інтерпретація.
- •41.Методика факторного аналізу фондовіддачі.
- •42.Визн-ня резервів збільш-ня випуску прод-ії та фв.
- •43.Екон. Сутність оборотного капіталу, його осн. Ел-ти. Напрями аналізу обор. Активів п-ва.
- •44.Задачі, осн.Напрями, інформ. Забезп-ня аналізу обор. Активів п-ва.
- •45.Метод.Інстр-рій аналізу оа суб’єкта госп-ня.
- •46. Аналіз стану, стр-ри, розміщення та джерел формування обор. Активів.
- •47. Аналіз забезпеченості п-ва ок.
- •48.Аналіз еф-ті викор-ня оборотних активів.
- •49.Види стратегії фін-ня пот. Активів п-ва: ідеал, агрес, консерв, компромісна.
- •50.Аналіз стану вир. Запасів. Ознаки незадов. С-ми контролю ресурсів.
- •51.Зміст аналіт. Роботи щодо форм-ня та викор-ня товарно-матер. Запасів. Оцінка обор-ті вир.Запасів.
- •52.Аналіз дебіторс.Заборг-ті: осн.Завдання та фактори, що вплив. На її величину.
- •53.Напрями аналіт. Роботи щодо упр-ня дз: аналіз вікової стр-ри та обор-ті дз, оцінка можл-ті надання знижки та умов отримання і надання кредиту.
- •54.Аналіз ефективності викор-ня усього майна.
- •55.Вплив співвідношення необор. Та обор. Активів на величину прибутку.
- •56. Розрахунок екон. Ефекту в рез-ті зміни обор-ті активів.
- •57. Необх-ть, значення та напрями аналізу джерел форм-ня капіталу п-ва.
- •58.Аналіз наявності, складу та динаміки джерел форм-ня капіталу.
- •59.Аналіз динаміки та стр-ри джерел фін. Ресурсів п-ва.
- •60. Оцінка стр-ри джерел коштів п-ва. Фактори, що вплив. На фін. Стр-ру капіталу.
- •61.Система показників, що характеризують структуру капіталу: їх економічна інтерпретація, алгоритм розрахунку, нормативний рівень.
- •62.Внутрішній аналіз кредиторської заборгованості підприємства.
- •63.Оцінка ефективності використання власного капіталу.
- •64.Оцінка ефективності використання позиченого капіталу. Ефект фінансового важеля.
- •65.Оцінка виробничого та фінансового лівериджу.
- •66.Аналіз впливу структури активів і пасивів на рентабельність капіталу підприємства.
- •67. Методика факторного аналізу рентабельності власного капіталу.
- •68.Методи оцінки вартості основних джерел капіталу, їх переваги та недоліки. Середньозважена та гранична ціна капіталу.
- •69. Оцінка вартості капіталу.
- •70.Економічний зміст ліквідності активів та платоспроможності підприємства.
- •71.Показники ліквідності активів і платоспроможності підприємства: методика розрахунку, економічна інтерпретація, фактори, що впливають на їх рівень.
- •72.Розрахунок індексу ліквідності підприємства.
- •73.Нормативні значення основних показників ліквідності активів та платоспроможності підприємства.
- •74.Аналіз поточної платоспроможності компанії.
- •75.Аналіз ліквідності балансу.
- •71. Показники оцінки ліквідності та платоспроможності, методика їх розрахунку, економічна інтерпретація. Фактори, що впливають на нормативний рівень коефіцієнту поточної ліквідності.
- •74. Аналіз поточної платеспроможності компанії.
- •70. Економічний зміст ліквідності активів та платоспроможності підприємства.
- •73. Нормативні значення основних показників ліквідності активів та платоспроможності підприємства.
30. Оцінка балансу в динаміці за допомогою горизонтального та вертикального прийомів аналізу.
Основним звітним документом фірми є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дає змогу оцінити найсуттєвіші ознаки фірми. Саму процедуру оцінки називають читанням балансу.
Баланс — звіт про фін. стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інф-ії про фін. стан п-ва на звітну дату.
Горизонтальний (у часі) аналіз передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. Він дає змогу виявити тенденції зміни окр. статей або їх груп, що входять до складу бухг.звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання баланс. статей чи звіту про фін. результати п-ва.
Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:
1) порівняння фін. показників зв. і мин. періоду;
2) пор-ня фін. показників зв. періоду з показниками за планом;
3) порівняння фін. показників за низку минулих періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності п-ва.
Вертикальний (структурний) аналіз спрямований на визначення структури фін. показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому. Верт. аналіз подає фін.звітність у вигляді відносних величин, які характериз. стр-ру узагальнюючих підсумк. показників. Обов’язковим елементом аналізу слугують динамічні ряди цих величин, що дає можл-ть передбачати та прогнозувати структ. зрушення в складі госп. коштів і джерел їх покриття.
Найпошир. є такі форми вертик. (структ.) аналізу:
1) вертик. (структ.) аналіз активів. У процесі цього аналізу визначають співвідн-ня (чистку) обор. та необор. активів; склад обор. і необор. активів, які викор-ть, склад активів п-ва за ступенем їх ліквідності, склад інвестиц. портфеля тощо;
2) вертик. (структ.) аналіз капіталу передб. визначення частки власного та позик. капіталу, склад власного і позик. капіталу, які викор-ть, за видами та склад позик. капіталу за строковістю зобов’язань тощо;
31.Відмінності в с-мах б/о як передумова розбіжностей рез-тів фін. Аналізу п-в різних держав.
У с-мах б/о і звітності різних країн існують суттєві відмінності, обумовл. впливом числ. факторів, до яких можна віднести: правове регул-ня, фін. та под. с-ми, профес. підготовку бухгалтерів та аудиторів, заг. екон. ситуацію у країні, потреби користувачів облік. інф-ії, вплив інших держав тощо. С-ми обліку різняться за організац. будовою, складом і к-тю об'єктів та суб'єктів, рівнем сумісності облік.інф-ії, сферами дії, хар-ром взаємодії із зовн. сер-щем тощо.
Окремі відмінності в нац. облік. с-мах мають місце практ. за всіма ознаками. Напр., методика оцінки виробничих запасів майже в кожній країна різна. Такі країни, як Нім, Японія, США, В.бр. законодавчо регламент. методи оцінки запасів. При цьому викор-ся методи найм. оцінки запасів, що сприяють відобр-ню п-вами макс. прибутку. Але інших ряд країн (Бельгія, Фр, Італія, Швейц тощо) викор. методи, які більш вигідні для п-в і менш вигідні для держави.
Фін. звітність, яку складають п-ва різних країн світу має певні відмінності, зумовлені соц, екон. та політ. чинниками. Ці відмінності значно ускладн. аналіз інф-ії про прийняття рішень в умовах розвитку міжнар. торгівлі, ТНК, глобалізації фін.ринків. На міжнар. рівні здійсн-ся стандартизація б/о у рамках уніфікації обліку, яку проводить комітет з міжнар. стандартів б/о, створений орг.-іями бухгалтерів Австралії, В.бр., Ірландії, Канади, Нім, Мексики, США, Фр і Японії з метою досягнення єдності у пр-пах б/о, викор-вуваних п-вами та ін. орг-іями для складання фін. звітності у різних країнах світу.
В Укр. з 1999 р. розроблено та прийнято 34 Нац. положення (стандарти) б/о, які створювалися на основі Міжнар. стандартів б/о. Урах-ня відмінностей у с-мах оцінки має велике значення (у контексті забезп-ня порівнянності статист.даних) для проведення порівн. аналізу показників прод-ії різних країн.
Форм-ня фін. звітності відпов. до Міжнар. стандартів фін. звітності є 1 із важл.кроків, що відкриває п-вам Укр.можл-ті приєднання до міжнар. ринків капіталу. Звітність сформ.на Міжнар. стандартах фін. звітності відрізн-ся високою інформант-тю і корисністю для користувачів; дозволяє значно ↓ час та ресурси необх. для розробки нових нац. правил звітності.