Для оцінювання відповідей студентів на тестові екзаменаційні питання використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна відповідь на 9-10 тестових питань;

• рівню «добре» (8 балів) відповідає правильна відповідь на 7-8 питань;

• задовільному рівню (6 балів) відповідає правильна відповідь на 5-6 тестових питань;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає правильна відповідь на 0-4 тестових питання.

Зразок екзаменаційного білету

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-5.05

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Напрям підготовки МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Спеціальність 6503 Семестр VII

Навчальна дисципліна міжнародна безпека

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

1.Національна безпека та система національно-державних інтересів.

2.Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.

3.Характеристика участі НАТО та Європейського Союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.

4. Механізми відмивання «брудних грошей» на стадіях маскування та інтеграції.

5. Дайте відповідь на тестові питання.

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ:

1. Економічний підхід до визначення поняття «тіньова економіка»:

   1. головним критерієм віднесення до тіньової економіки є незаконний характер діяльності, тобто поза межами офіційного законодавства;

   2. критерієм віднесення до тіньової економіки є неврахування господарської діяльності органами статистики;

   3. характерною особливістю цього підходу є підвищена увага до соціальних моментів, неекономічної мотивації, до соціального статусу учасників тіньової економіки;

   4. тіньова економіка визначається як виробництво приховане від податків.

2. Джерела небезпеки поділяються на:

   1. природні, техногенні, соціальні;

   2. природні, політичні, економічні;

   3. соціальні, військові, екологічні.

3. Курс - це:

   1. створення і вдосконалення необхідної сили і розробки поведінки заради досягнення поставленої мети;

   2. система заходів, що здійснюються в інтересах досягнення проміжних цілей і розв’язання поставлених завдань;

   3. спосіб встановлення логічної послідовності рішень і пов’язаних з ними подій з метою визначення альтернатив розвитку соціальних систем.

4. До рівнів економічної безпеки держави не належить:

   1. економічна безпека індивідуума;

   2. економічна безпека об’єднання держав;

   3. економічна безпека суб’єкта господарювання;

   4. економічна безпека держави.

5. Класифікація національних економічних інтересів за характером зіткнення визначає:

   1. виробничі, фінансові, експортно-імпортні, технологічні, інституційні, військово-економічні, соціально-економічні, демографічно-економічні, еколого-економічні;

   2. паралельні, конфронтаційні, розбіжні, спільні;

   3. життєво важливі, стратегічні, тактичні.

6. Операційна модель міжнародної безпеки «концерт держав» передбачає:

   1. наявність багатьох центрів сили;

   2. союз кількох держав;

   3. посилений вплив військово-політичних союзів.

7. Виділіть фактор, який не впливає на значні обсяги тіньової економіки:

   1. високі податки і нерівномірне податкове навантаження;

   2. повільні та непрозорі приватизаційні процеси;

   3. корупція органів державної влади та місцевого самоврядування;

   4. низька інвестиційна активність національних суб’єктів.

8. До переліку офшорних зон в Україні 2012 р. не належить:

   1. Бахрейн;

   2. Кіпр;

   3. Андорра;

   4. Віргінські острови.

9. Інформаційна безпека у економічній сфері реалізується в межах:

   1. системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку, структури координації управлінських дій в економічній сфері, системи управління в стратегічних системах;

   2. структур підготовки та прийняття політичних рішень, структур управління місцевої та регіональної влади, структур виборчих систем, інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення;

   3. системи формування громадської думки, інформаційної структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій, структури забезпечення основних прав і свобод людини, плюралізму і незалежності виявлення поглядів;

   4. структури накопичення науково-технічної інформації, інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень, об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау.

10. Енергозберігаючий підхід до складання паливно-енергетичного балансу передбачає:

    1. зменшення кількості споживання енергії відповідно до зменшення ВВП;

    2. збільшення кількості споживання енергії відповідно до збільшення ВВП;

    3. зменшення кількості енергії на одиницю ВВП і збільшення сумарного ВВП;

    4. незалежність рівня споживання енергії відносно ВВП.

Затверджено на засіданні

кафедри міжнародної економіки

Протокол №____ від „____” ________________ 20__ року

Завідувач кафедри _________________ проф. Поручник А.М.

Екзаменатор ____________ ___________________