Епідеміологічний аналіз

Ретроспективний

• аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

• аналіз річної динаміки захворюваності;

• аналіз захворюваності по територіях, у колективах, соціальних, професійних групах тощо

Оперативний

аналіз інформації, яка безпосередньо відображає стан і тенденції розвитку епідемічного процесу

аналіз інформації, яка містить опосередковані ознаки прояву епідемічного процесу

- встановлення причин поширення захворювання;

- прогнозування епідемічної ситуації;

- визначення характеру і масштабів протиепідемічних заходів

3.3 Список рекомендованої літератури

Основна

1. Епідеміологія / за редакцією Ю.Д. Гоца, І.П. Колеснікової, Г.А. Мохорта. – Київ: Асканія, 2007. – С. 261-285.

2. Беляков В.Д. Эпидемиология / В.Д. Беляков, Р.Х. Яфаєв. - М., 1989. - С. 93-148.

Додаткова

3. Методичні рекомендації до проведення епідеміологічного аналізу / Укладачі: М.Д. Чемич, Г.С. Зайцева, Н.І. Ільїна, В.В. Захлєбаєва. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 22 с.

4. Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з епідеміології / Укладачі: М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, Г.С. Зайцева, В.В. Захлєбаєва. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – С. 21-22.

5. Черкаский Б.Л. Руководство по общей эпидемиологии. – М.: Медицина, 2001. - С. 38-43.

6. Офіційний сайт МОЗ України // www. moz.gov.ua

3.4 Матеріали для самоконтролю

3.4.1 Питання для самоконтролю

1 Поняття про епідеміологічний аналіз.

2 Епідеміологічна діагностика як основа профілактичної та протиепідемічної роботи.

3 Значення епідеміологічного аналізу для боротьби і профілактики інфекційних хвороб.

4 Методологія епідеміологічного аналізу.

5 Оперативний епідеміологічний аналіз, його спрямування.

6 Ретроспективний епідеміологічний аналіз.

7 Матеріали, необхідні для епідеміологічного аналізу.

8 Аналіз багаторічної та річної динаміки інфекційної захворюваності.

9 Прогнозування проявів епідемічного процесу.

10 Аналіз розподілення інфекційних захворювань на територіях.

11 Аналіз сезонного розподілу захворюваності.

12 Аналіз вікової захворюваності.

13 Аналіз захворюваності у професійних та соціальних групах.

14 Планування протиепідемічних і профілактичних заходів.

3.4.2 Тести для самоконтролю

Вибрати правильні відповіді

1 Які з наведених понять визначають рівень захворюваності:

1. ендемія;

2. спорадія;

3. епідемія;

4. пандемія;

5. спалах?

2 Комплексність протиепідемічних заходів – це:

1. одночасний вплив на джерело збудника, механізм передавання та сприйнятливість організму;

2. одночасна участь лікувально-профілактичної мережі та санепідслужби у проведенні протиепідемічних заходів;

3. одночасна участь різних служб населеного пункту у проведенні протиепідемічних заходів.

3 Осередковість – це:

1. узагальнена характеристика епідпроцесу, що відображає особливості утворення, розвитку і ліквідації епідемічних осередків;

2. динаміка виникнення осередків;

3. число осередків, що виникли одночасно;

4. сконцентрованість осередків на території.

4 Під нормативним (контрольним) рівнем захворюваності розуміють:

1. абсолютну кількість хворих протягом доби;

2. показник захворюваності за тиждень;

3. показник захворюваності за місяць;

4. показник захворюваності за рік;

5. середній показник захворюваності, характерний для кожного конкретного інтервалу часу на певній території для даної нозоформи.

5 Як можна оцінити епідемічну ситуацію при коливанні рівня захворюваності протягом тижня у 2 рази в бік зниження чи зростання:

1. благополучна;

2. нестійка;

3. напружена;

4. неблагополучна?

6 При повільному стійкому зростанні захворюваності епідемічну ситуацію слід розцінювати як:

1. благополучну;

2. нестійку;

3. напружену;

4. неблагополучну.

7 Оперативне спостереження за захворюваністю на великій території (дільниці) значно полегшується при застосуванні:

1. статистичного методу;

2. епідеміологічного методу;

3. бактеріологічного методу;

4. картографічного методу.

8 Початком і основою епідеміологічного аналізу є:

1. епідеміологічне обстеження осередків інфекційних захворювань;

2. епідеміологічний нагляд за територією;

3. спостереження за санітарним фоном;

4. інформація про захворюваність.

9 За допомогою епідеміологічного аналізу можна:

1. скласти правильне уявлення про тип та спрямованість епідемічного процесу;

2. розкрити внутрішню суть епідемічного процесу;

3. обґрунтувати епідеміологічний прогноз;

4. розробити обґрунтований план зниження рівня інфекційної захворюваності.

10 Який розділ аналізу не властивий оперативному епідеміологічному аналізу:

1. аналіз структури та рівні захворюваності порівняно з минулим роком;

2. оцінка конкретної епідемічної ситуації;

3. стеження за рівнем, структурою, динамікою захворюваності;

4. обґрунтування та перевірка гіпотез про причини захворювання населення?

11 Який розділ аналізу не властивий ретроспективному аналізу:

1. аналіз структури та рівня захворюваності за нозологічними формами;

2. оцінка конкретної епідемічної ситуації;

3. аналіз річної динаміки захворюваності;

4. аналіз багаторічної динаміки захворюваності;

5. виявлення довгодіючих чинників ризику?

12 Які з перелічених задач вирішуються за допомогою поточного епідеміологічного аналізу:

1. розпізнавання конкретних проявів епідпроцесу, причин і умов його розвитку;

2. своєчасне розкриття причин виникнення осередків інфекційних захворювань, оцінка епідемічної ситуації;

3. аналіз структури і рівня захворюваності;

4. виявлення довгодіючих чинників ризику?

13 Які з перелічених задач вирішуються за допомогою ретроспективного епідеміологічного аналізу:

1. розпізнавання конкретних проявів епідпроцесу, причин і умов його розвитку;

2. своєчасне розкриття причин виникнення осередків інфекційних захворювань;

3. аналіз структури, рівня і динаміки захворюваності;

4. оцінка епідемічної ситуації?

14 Які з перелічених задач вирішуються за допомогою епідеміологічної діагностики:

1. розпізнавання конкретних проявів епідпроцесу, причин і умов його розвитку;

2. аналіз структури і рівня захворюваності;

3. аналіз динаміки захворюваності;

4. оцінка епідемічної ситуації, що склалася протягом року?

15 Епідеміологічна діагностика складається з:

1. виявлення конкретного джерела збудника інфекції;

2. виявлення осіб, які мали контакт з хворим або були з ним в однакових умовах щодо зараження;

3. виявлення конкретного чинника передавання;

4. прогноз подальшого розвитку епідпроцесу;

5. виявлення умов розвитку осередку.

16 Сезонність інфекційних захворювань – це:

1. закономірне збільшення захворюваності в певний період року;

2. умови, що підсилюють реалізацію механізму передавання;

3. залежність між рівнем захворювання і сезонними факторами ризику.

17 Які з показників можна віднести до інтенсивних:

1. ураженість аскаридозом у м. С. у 2008 р. становила …%;

2. у м. С. реєструється … гнійно – септичних інфекції на 1000 новонароджених;

3. захворюваність на черевний тиф в м. С у 2008 р. становила… ⁰/₀₀₀₀;

4. питома вага захворювань на дизентерію серед кишкових інфекцій становила …%?

18 Вивчення сезонності інфекційних захворювань не вміщує:

1. аналіз показників сезонності;

2. визначення початку сезонного збільшення захворюваності;

3. визначення тривалості сезонного збільшення захворюваності;

4. визначення питомої ваги захворювань, що виникли під дією сезонних чинників;

5. виявлення коливань захворюваності.

Еталони правильних відповідей:

1 - б, в, г, д;	6 - в;	11 - б;	16 - а;
2 - a;	7 - г;	12 - б;	17 - а, б, в;
3 - а;	8 - a;	13 - в;	18 - д.
4 - д;	9 - а, б, в, г;	14 - a;
5 - б;	10 - а;	15 - a, б, в, д;