Види дезінсекції

Методи дезінсекції

1 Механічний (звільнення предметів від членистоногих) - витрушування, вибивання, виловлювання, звільнення предметів за допомогою пиловисмоктувача.

2 Фізичний (застосування високих температур) - спалювання, кип’ятіння, гаряче повітря, водяна пара.

3 Біологічний (використання біологічних об’єктів, що знищують комах у природних умовах) - патогенні мікроорганізми, ентомофаги (птахи), личинкові риби.

4 Хімічний (застосування отруйних для комах хімічних речовин) - інсектициди, акарициди, ларвіциди, овіциди, репеленти.

Групи хімічних інсектицидів

Хлоровані вуглеводні	ДДТ (дихлордифенілтрихлоретан), гексахлоран
Фосфорорганічні сполуки	Хлорофос, дихлофос, карбофос, трихлофос, дибром, сульфідофос
Рослинні	Піретрум
Синтетичні пиретроїди	Неопін, ріапан, цинерметрин
Інші сполуки	Бензил-бензоат, сульфопін, боракс, бура, ”Децис”

За способом проникнення в організм комах та механізмом дії

1 Контактні – проникають в організм через зовнішні покриви (кутикулу) – піретрум, дихлофос, байпікс, ліндан, дифос.

2 Кишкові – потрапляють у кишечник разом зі стравою, водою – фторид натрію, борна кислота, бура, бутадіон.

3 Фуміганти – проникають в організм через дихальні шляхи – дихлоретан, ціаністий водень, хлорпікрин.

4 Різної дії – потрапляють до організму різними шляхами – хлорофос, трихлофос, карбофос.

Типи дезінфекційних камер

• за характером теплового агента:

повітряні – діючий агент – гаряче повітря, яке нагріте до температури 80-100 ⁰С (використовується рідко, тільки для дезінсекції);

парові – діє насичена водяна пара нормального атмосферного тиску або під тиском 1,2-1,5 атм при температурі 104-111 ⁰С (не можна дезінфікувати речі із шкіри, хутра, гуми, шовку, капрону, клейонки та пофарбовані нестійкими фарбами);

пароповітряно-формалінові – використовуються для дезінфекції шкіряних, гумових, хутряних виробів, взуття, предметів із пластмаси, книг, картин; працюють за пароформаліновим та пароповітряним методами:

а) пароформалінові – діючі агенти – водяна пара, формальдегід, нагріте повітря (до 59⁰ С);

б) пароповітряні – діючі агенти – пара та нагріте повітря (до 98 ⁰С);

-за улаштуванням:

1) стаціонарні;

2) пересувні.

Природне носійство збудників інфекційних хвороб гризунами

Родина білячі
Звичайна білка	Енцефаліти: кліщовий, японський; туляремія
Азіатський бурундук	Туляремія, кліщовий спірохетоз, кліщовий і японський енцефаліти
Сірий бабак	Чума
Малий бабак	Чума, туляремія, бруцельоз, сибірка
Родина дикобрази
Дикобраз	Кліщовий спірохетоз, кліщовий рикетсіоз, бруцельоз
Родина тушканчики
Великий тушкан-чик або земляний заєць	Чума
Родина мишоподібні
Рудий (амбарний) щур	Чума, туляремія, щурячий рикетсіоз, гарячка Ку, кліщовий спірохетоз, лептоспіроз, лістеріоз, сказ, ящур, содоку, бруцельоз, цуцугамуші, трихінельоз
Чорний щур	Чума, щурячий рикетсіоз, гарячка Ку, лептоспіроз, ящур, содоку, сказ, цуцугамуші, трихенільоз
Польова миша	Туляремія, лептоспіроз, кліщовий висипний тиф
Домова миша	Чума, туляремія, лептоспіроз, щурячий рикетсіоз, лімфоцитарний хоріоменінгіт, лістеріоз, ящур, содоку, трихінельоз
Лісова миша	Туляремія, лептоспіроз, лімфоцитарний хоріоменінгіт
Родина хом’якоподібні
Сірий хом’ячок	Чума, туляремія
Велика піщанка	Чума, кліщовий висипний тиф, кліщовий рикетсіоз, лептоспіроз, шкірний лейшманіоз, гарячка папатачі
Європейська руда польовка	Туляремія, лептоспіроз, кліщовий рикетсіоз, кліщовий енцефаліт
Водяний щур	Туляремія, лептоспіроз
Родина зайці
Заєць-русак	Чума, туляремія, кліщовий рикетсіоз, бруцельоз