186_osnovy_teorii_g

Основи теорії ґендеру

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ Видавництво “К.І.С.” 2004

ББК 60.54я73 О-75

Навчальний посібник “Основи теорії ґендеру” спрямований на те, щоб цілісно й у систематизованій формі подати основні поняття, структуру й тематику ґендерних досліджень як предмета міждисциплінарного вивчення. Тут систематизовано викладено як основи ґендеру, так і способи його побутування в різних суспільних сферах та соціальних інститутах.

Структура посібника побудована за модульною системою та містить розділи, що можуть бути висвітлені в рамках окремих навчальних дисциплін – філософії, соціології, політології, правознавства, літературознавства, мовознавства тощо.

Розрахований на студентів ВНЗ та викладачів соціальних і гуманітарних дисциплін. Видання здійснено в рамках Програми рівних можливостей ПРООН за фінансової

підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Текст посібника підготував Київський інститут ґендерних досліджень.

Рецензенти посібника:

Богачевська-Хом’як М., д-р іст. наук, директор Програми ім. Фулбрайта

Гундорова Т.І., д-р філол. наук, чл.-кор. НАН України Орлов В.Ф., д-р пед. наук, професор

Редакційна колегія посібника:

Агеєва В.П., д-р філол. наук, професор Кобелянська Л.С., канд. філос. наук, доцент Скорик М.М., канд. філос. наук

Відповідальний редактор: Скорик М.М., канд. філос. наук

Рекомендовано до друку Науково-методичною радою Міністерства освіти і науки України

О-75 Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – 536 с.

Твердження, викладені в цій публікації, відбивають думку авторів і можуть не збігатися з позицією ПРООН чи оргацізацій та закладів системи ООН.

При використанні матеріалів посилання на посібник обов’язкове.

Зміст

Автори навчального посібника

1.Агеєва В.П., доктор філологічних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія”;

2.Близнюк В.В., кандидат економічних наук;

3.Головашенко І.О., кандидат філософських наук, викладач Вінницького технічного університету;

4.Горностай П.П., кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України;

5.Лавриненко Н.В., кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

6.Луценко О.А., кандидат філософських наук, доцент Сумського педагогічного університету ім. А.Макаренка;

7.Маланчук-Рибак О.З., кандидат історичних наук, науковий співробітник інституту етнології НАН України (м. Львів);

8.Малес Л.В., кандидат соціологічних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

9.Мельник Т.М., кандидат юридичних наук;

10.Оксамитна С.М., кандидат соціологічних наук, доцент, завідувачка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”;

11.Скорик М.М., кандидат філософських наук, докторант Інституту соціальної та політичної психології АПН України;

12.Смоляр Л.О., кандидат історичних наук, доцент Одеської академії харчових технологій;

13.Суковата В., кандидат філософських наук. викладач Харківського університету ім. В.Каразіна.

14.Фоменко О.С., кандидат філологічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

15.Чухим Н.Д., кандидат філософських наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ВСТУП

Активні суспільні трансформації, що відбуваються нині, суттєво змінюють усталені способи життєдіяльності, суспільні норми та ідеологічні конструкції, що їх визначають. Ці трансформації активно осмислюються на різних рівнях; формуються і розвиваються нові наукові напрямки, що мають на меті осмислити та висловити ці зміни.

Одним із таких напрямків стала теорія ґендеру.

З’явившись у вітчизняних соціальних і гуманітарних студіях на початку 1990-х, термін “ґендер” та пов’язана з ним проблематика набули вибухоподібного поширення і розвитку, оскільки апелювали до, можливо, найґрунтовнішого з поділів людства – поділу на статі, порушуючи питання “Що таке бути жінкою чи чоловіком у сучасному світі?” та даючи на нього різноманітні, але часто рівно теоретично привабливі відповіді.

Контекст появи ґендерних досліджень, як нового наукового напрямку, склали і вітчизняна традиція теоретизування над проблематикою статі, що визначала її як маргінальну і розглядала побіжно, і суспільні практики радянських, а пізніше – пострадянських країн, для яких конфлікт між номінально егалітарною ідеологією та подальшими, вже посттоталітарними, суспільними перетвореннями, які відновлювали соціальну ієрархію, розмежовуючи колишніх рівних громадян за соціально-економічними, віковими, етнічними та, як виявилося, й ґендерними ознаками, став видимим лише в останній час.

Відтак, теоретичне дослідження “політик нерівності” – основна інтенція феміністичних, а потім і ґендерних, студій – потрапили в сприятливий ґрунт, визначивши теоретичну привабливість та евристичність теорій ґендеру. Їх активне вивчення, адаптація та застосування для аналізу української ґендерної ситуації, що здійснювалися у вітчизняній гуманітарній та суспільствознавчій думці в останнє десятиріччя, перетворили ґендерні дослідження з локальної галузі соціального знання на чільний напрямок соціогуманітарної думки.

За останні роки ґендерні підходи укоренились та розвинулись майже у всіх гуманітарних і соціальних галузях вітчизняних наук: від соціології, психології, педагогіки, історії, філософії, релігієзнавства, літературознавства та мистецтвознавства до політичних наук, права, наук про державне управління, економіки й статистики.

Сфери та обсяги залучення до них ґендерних підходів нерівноцінні й часто різнорівневі; так само різняться й теоретичний і категорійний апарати, й застосовувані методології досліджень. Характерне для них використання теоретичних позицій, розроблених західними як феміністично, так і ґендерно зорієнтованими вченими зумовлює різниці у розумінні та використанні основних понять, у способах їх застосування для аналізу виявлених ґендерних проблем. У наслідку, під загальною назвою “ґендерних досліджень” в українському науковому та освітньому полі функціонують одночасно майже всі теоретичні пропозиції, так чи інакше заангажовані на висвітлення жінок і чоловіків та їхніх суспільних ролей: від “філософії статі” і до соціо-конструктивістських підходів. Другим аспектом цієї проблеми є міждисциплінарний характер ґендерних досліджень, що зумовлює їх залежність від теоретичних засад та методологічних стандартів, прийнятих у тій чи іншій науковій дисципліні.

Це зумовлює потребу в узагальненні корпусу знань, об’єднаних під назвою “теорій ґендеру”, у цілісному баченні функціонування ґендеру в певній суспільній ситуації, систематичному викладі основних положень.

Презентований увазі освітянської та наукової громадськості

навчальний посібник “Основи теорії ґендеру” є спробою викона-

ти ці завдання. Він має на меті відбити ґендерні дослідження як уже усталену теоретичну перспективу, сформовану останніми десятиріччями ХХ століття. Посібник містить виклад основних напрямків і течій розвитку ґендерних та феміністичних досліджень, їх генезу в межах низки галузей гуманітарного й суспільного знання, теоретичні прояви ґендерної проблематики в різних суспільних, суспільно-політичних та власне теоретичних контекстах.

8Основи теорії ґендеру

Воснову посібника покладено ідею комплексності міждисциплінарного ґендерного підходу, кроссекторальності ґенедрної проблематики та можливостей гнучко трансформувати цей курс залежно від спеціалізації, профілювання, рівня акредитації того чи іншого навчального закладу.

Хочемо зазначити, що цього посібника не було б, якби не сумління, талант і надзвичайна наполегливість тих, хто долучився до його розробки. Він є результатом цілої низки зустрічей, обговорень на численних семінарах із ґендеру, що відбувалися протягом 2001 – 2003 років, в рамках впровадження ґендерних підходів у систему вищої освіти Програмою рівних можливостей ПРООН у співпраці з Міжнародним фондом “Відродження”. Результатом цих зусиль стала розробка цього навчального посібника. Авторський колектив посібника – це фахівці з різних галузей наукового знання, представники різних регіональних ґендерних центрів.

Особливо слід відзначити внесок людини, що тривалий час була координатором цього проекту і для якої ґендерні дослідження стали справою її життя, – Наталі Чухим, якої, на жаль, уже немає серед нас. Саме її праця сприяла здійсненню не лише підготовці та написанню посібника з основ теорії ґендеру, але й цілій низці попередніх, спрямованих на впровадження в Україні ґендерної освіти.

Організовані та здійснені Наталкою Чухим та за її керівництва ґендерні експертизи навчальних програм, розроблені й запроваджені спецкурси з ґендерних дисциплін на гуманітарних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, низка її статей з актуальних проблем ґендерної освіти й методології ґендерних досліджень, значна просвітницька й організаційна праця зробили цю непересічну дослідницю “матріархом” та ідеологом цього справді історичного процесу.

Її ім’я – не єдине в переліку авторів посібника, за якими стоїть не лише особиста історія, а й ціла галузь у дослідженнях, які ще років з десять тому здавалися в Україні неможливими. Для Людмили Смоляр, з іменем якої пов’язане проведення перших науко-

вих студентських конференцій з ґендеру в Україні, конкурси студентських робіт, майстер-класи для викладачів, значна наукова, освітянська та просвітницька діяльність, робота в цьому авторському колективі також стала останньою її працею.

Цей навчальний посібник є й нашою шаною цим його організаторкам і натхненницям, що стояли біля витоків ґендерних досліджень в Україні, і що пішли з життя майже одночасно.

Автори та розробники цього посібника сподіваються, що він викличе зацікавлення студентської молоді, викладачів, науковців та дослідників ґендерної проблематики і стане корисним у формуванні ґендерно неупередженого світогляду.