- •39. Особливості державного регулювання інвест діяльності
- •40. Особливості застосування варіації, дисперсії та квадратичного відхилення
- •41. Особливості застосування еквівалентності процентних ставок в прийнятті інвестиційних рішень
- •42. Особливості точного та наближеного розрахунку відсотків у прийняті інвестиційних рішень.
- •43. Оцінка інвест властивостей боргових цінних паперів
- •44. Оцінка інвест властивостей пайових цінних паперів
- •45 . Періоду окупності інвестицій (pp)
- •46. Статичні методи оцінки доцільності інвестицій
- •47. Поняття життєвого циклу проекту
- •48. Поннятя інноваційної форми інвестицій., важливість і необхідність інвестування інноваційної сфери.
- •49. Причини виникнення та класифікація ризиків
- •50. Ринкова модель реалізації інвест процесу, основні етапи
- •51. Рівні визначення інвестиційної привабливості
- •2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури регіону.
- •3. Демографічна характеристика регіону.
- •4. Рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури регіону.
- •5. Рівень кримінальних, екологічних та інших ризиків.
- •52 . Розрахункова норми прибутку (aror)
- •53. Середня ставка доходу (arr, ссд)
- •56. Способи помякшення ризиків інвест діяльності, їх характеристика:
- •57. Стратегія підготовки й оцінки інвест проекту
- •58.Структура та оцінка вартості капіталу
- •59. Суб’єкти інвест процесу, та характеристика їх діяльності
- •60. Сутність та причини виникнення ризиків
- •61. Сутність та структура реальних інвестицій
- •62. Фактор еквівалента певності (cef)
- •63. Фінансових інвестицій та їх структура
- •1. Основні (боргові та права власності):
- •2. Похідні цінні папери (деривативи)
- •64.Форми відтворення реальних інвестицій.
- •65. Динамічні методи оцінки доцільності інвестицій та їх характеристика
- •66. Характеристика основних способів залучення капіталу в ін вест цілях.
- •67. Характеристика традиційних та нових форм й видів іноз інвестицій.
- •68. Цінні пепери як обєкт інвестицій: акції
- •70. Цінні пепери як обєкт інвестицій: Облігація
- •71. Цінні пепери як обєкт інвестицій: Ощадний сертифікат
- •72 . Чиста теперешня вартість (npv)
67. Характеристика традиційних та нових форм й видів іноз інвестицій.
Для традиційних форм іноземного інвестування характерною є спільність володіння капіталом, управління, а також організаційному та технологічному досвіду. Для нових способів іноземного інвестування розвиває цю спільність на окремі спільні угоди. До таких новітніх форм можна віднести:
1)створення спільних під-ств;2)створення нових дочірніх під-ств за кордоном на відміну від простої скупки акцій іноз фірм;3) укладення довгострокових контрактів з іноз фірмами, а отже відмова від володіння акціями іноз фірм;4)розповсюдження акцій головної фірми серед акціонерів її закордонних фірм;5)дольова участь іноз інвестора, яка не дає права контролю над під-ством;6)ліцензійні контракти;7)управлінські контракти;8) угоди продукт в руки;9) угоди про розподілення виробництва;10)компенсаційні угоди;11) багатостороннє фінансування;12) міжнародний підряд .
68. Цінні пепери як обєкт інвестицій: акції
Далі більш детально зупинимося на характеристиці кожного виду цінних паперів.
Акція — це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.
Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.
Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.
Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованим у процентах до їх, номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.
Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 процентів статутного фонду акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.
Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства.
Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визнаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або через спільного представника.
Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із господарською діяльністю акціонерного товариства.
Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит.
69. Цінні пепери як обєкт інвестицій: Облігації зовнішніх державних позик України — це цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.
Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті і випускатися процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу.
Вони оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску. Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава в особі Міністерства фінансів України. Грошові кошти, одержані від розміщення таких облігацій, спрямовуються виключно до Державного бюджету України.
Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України приймається Кабінетом Міністрів України щодо кожного випуску.
Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх державних позик України визначаються загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо.
Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України поза межами передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і набирає чинності після такого затвердження.
Первинне розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів України. З цією метою Міністерство фінансів України може залучати банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством фінансів України і такими організаціями регулюються відповідними угодами згідно із законодавством України.
Виплата доходів і погашення облігацій зовнішніх державних позик України здійснюються виключно за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін.
Казначейські зобов'язання України — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Випускаються такі види казначейських зобов'язань:
а) довгострокові — від 5 до 10 років;
б) середньострокові — від 1 до 5 років;
в) короткострокові — до одного року.
Рішення про випуск довгострокових і середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймається Міністерством фінансів України. У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску.
Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.
Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.
Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях та їх погашення здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверджених: по довгострокових і середньострокових зобов'язаннях — Кабінетом Міністрів України, короткострокових — Міністерством фінансів України.