60. Сутність та причини виникнення ризиків

Ризик – це означення непевності та нестабільності.

Оцінка доцільності інвест завжди оцінка проектів з ризиком, оскільки грощові надходження від будь якого з проектів можуть несподівано зрости або несподівано впасти.

Ставки, під які залучається фінансування протягом періоду реалізації проекту можуть змінюватися, отже, ризики інвест випливають з можливості втрат позицій на ринку підвищення собівартості виробництва продукції проекту появи нових вимог до охорони навколишнього середовища, а також зростання вартості фінансування.

Ризик – це ймовірність виникнення збитків або недотримання доходів порівняно із запланованим варіантом.

Основні види інвест ризиків:

• технічні ризики, ризики учасників, фінансові, маркетингові, політичні, правові

Технічні: основні причини виникнення – містяться у помилках щодо технічних параметрів проекту:

• помилки у проектуванні

• недоліки технологій

• неправильний вибір обладнання

• недоліки управління

• недостатня кваліфікація робочої сили

• несвоєчасне виконання зобовязань підрядником

• підвищення цін на сировину, комплектуючі..

• підвищення витрат на зар плату

Ризики учасників – причини:

• нестійкий фінансовий стан учасників

• форс-мажорні обставини при відсутності запасу мійності

• зміни політики управління фірми

• зміни пріоритетів діял

Фінансові:

• нестабільність економіки країн-учасниць

• політичні фактори

• коливання обмінних курсів вілют

• державне регулювання облікової банк ставуки

• екон криза

• затоварювання ринку

• монополізм провідного виробника

• конкуренція

НАСЛІДКИ: - зниження цін на світовому ринку

- інфляція

- подорлжчання фінансів

Маркетингові ризики:

• вибір продукції

• товари низької якості або морально застарілі

• неправильний вибір ринків збуту, неточний розрахунок місткості риеку

• непродуманість або відсутність реального ринку збуту на пропонованих ринках

• замороження випуску товару через неправильну цінову політику або відсутність реклами

• прорахунки щодо терміну виходу на ринок

Полвтичні:

• зміна торгівельної політики режиму та митної політики

• зміни в оподаткуванні, в системі валового регулювання та регулювання зовнішньо-екон діял країни

• небезпека експоприації

• зміни у законодавстві

НАСЛІДКИ:

- неможливість збуту продукції проекта

Правові:

• нестабільність законодавства

• неналежно оформлені документи, що пфдтверджують право власності, права використання

• нерівність доступу сторін до суду

• рішення суду іншої країни може не прийматися до уваги

• реалізація судових рішень проблематичне

• піратство, використання без угоди торгів марок, знаків, неможливість отримання патентів.

Економічні ризики:

• зміна відношення до проекту

• нестійке законодавство, у частини вимог до озорони навколишнього середовища

• потенційно екологічно небезпечний проект

• аварія

61. Сутність та структура реальних інвестицій

Визначальною домінантою економічної політики будь-якої країни є реальні інвестиції. Вони складають економічну ос­нову суспільства та впливають на досягнення макроекономічної стабілізації країни. Такий аспект дослідження свідчить про дуже важливе значення реальних інвестицій в економічному розвитку країни та про ту роль, яку вони відіграють у функціонуванні рин­кової економіки. Саме цим пояснюється той величезний інтерес економістів до теорії вкладання капіталу у виробництво, який во­ни проявляють на протязі багатьох років, в тому числі і наша увага до цієї проблеми.

Найчастіше під «реальними інвестиціями» розуміють ті економічні ресурси, які направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення або модернізацію ви­робничого процесу.

В економічній літературі прийнято розрізняти «чисті ре­альні інвестиції», які направляються на збільшення основного капіталу та утворення нових основних та частини оборотних фондів як виробничого, так і не виробничого призначення, та «валові реальні інвестиції», які відрізняються від «чистих» на ве­личину одноразових витрат, які забезпечують просте відтворен­ня. Крім того, реальні інвестиції в формі капітальних вкладень включають в себе такі елементи «валових» інвестицій, як витрати , на накопичення та реновацію основних фондів і накопичення оборотних фондів у частині приросту незавершеного будівницт­ва. Отже, поняття «валових інвестицій» по складу ширше капітальних вкладень, які не включають у себе витрати на утворення невстановленого обладнання та капітальний ремонт діючих ос­новних фондів.

Реальні інвестиції можуть виступати також у вигляді нетто-інвестицій, або початкових інвестицій, які здійснюються на основі проекту або при купівлі підприємства (фірми) тареінвестицій (знову вивільнені інвестиційні ресурси, які використову­ються на придбання нових засобів виробництва). Нетто-інвестиції разом із реінвестиціями утворюють брутто-інвестйції.

Реальні інвестиції поділяються також на: інвестиції у «зовнішні умови», тобто в найбільш вигідні вкладання вільних коштів у сторонні виробничі та інші структури; та інвестиції у власну діяльність, тобто найбільш вигідне вкладання капіталу в підвищення конкурентного статусу підприємства як за рахунок внутрішніх, так і за рахунок зовнішніх джерел фінансування. Оскільки останній тип визначається як зовнішніми так і внутрішніми факторами, то інвестиційна діяльність підприємства повинна бути направлена з однієї сторони, на посилення пози­тивного впливу зовнішніх умов на діяльність підприємств, з іншої сторони — на вдосконалення виробничого потенціалу власного підприємства. Інвестиції у «зовнішні умови» здійсню­ються, як правило, у вигляді участі на паях підприємства в спільних проектах.

Інвестиції внутрішнього характеру мають за мету розви­ток стратегічного потенціалу за рахунок приросту тих чи інших ресурсів (технічних, технологічних, інтелектуальних тощо) та ут­ворення необхідних товарно-матеріальних запасів.

Усі вище згадані інвестиції у реальні активи найчастіше здійснюються у вигляді реального інвестиційного проекту.