- •2. Українська ментальність.
- •3. Періодизація кам’яного віку на території України.
- •4.Формування культурно-господарських зон у межах Украхни.
- •5. В. Хвойко та відкриття Трипільскої культури
- •6. Духовна культура та мистецтво трипільців
- •7. Кіммерійці: проблема етнічної та культурної належності
- •8. Скіфи в давній укр..Культурі
- •9. Сармати на території Північного Причорномор*я
- •10. Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорномор`я.
- •11. Проблеми походження східнослов`янських племен.
- •12. Формування культури літописних племен.
- •13. Особливості релегійного культу східнослов*янських племен
- •14. Культура дохристиянської Русі
- •15. Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •16. Освіта і наука в київській русі
- •17. Розвиток літописання і літератури Київської Русі.
- •18. Слово о полку ігоревім як шедевр давньоруської літератури
- •19. Значення слова про закон і благодать для давньоруської держави
- •20. Основні етапи розвитку давньоруської архітектури.
- •21. Софія Київська — перлина світової архітектури
- •22. Давньоруський живопис
- •23. Розвиток прикладного мистецтва у київській русі
- •24. Давньоруське музичне і театральне мистецтво
- •25. Історичні умови розвитку української культури у хіv – першій половині хvіі ст. Литовсько-польська доба.
- •26. Розвиток архітектури на укр.. Землях у 14-17 ст
- •27. Освіта і наука 14-17 ст
- •28. Літературний розвиток на укр..Землях 14-17 ст
- •29. Укр. Образотворче мистецтво у 14-17 ст
- •30.Розвиток музичного мистецтва.
- •31. Культура Московської держави.
- •32 Вплив Визвольної війни середини хvіі століття на формування національної свідомості українців.
- •33 Українська освіта і наука у другій половині хvіі-хvііі століттях.
- •34. Києво-Могилянська академія
- •35 Козацьке літописання 17-18 ст
- •36 Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя.
- •37. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.
- •38, Іван Мазепа та розквіт української барокової культури.
- •39. Головні напрями розвитку української архітектури у другій половині хvіі-хviii століттях.
- •40. Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині хvіі-хviii століттях.
- •41. Українське музичне і театральне мистецтво у другій половині хvіі-хviii століттях.
- •42 Г. Сковорода – видатний український просвітитель.
- •43. Розвиток української друкарської справи у хvіі-хviii століттях.
- •44, «Енеїда» і.Котляревського та її значення в літературі
- •45. Розвиток освіти в Україні у хіх ст.
- •46, Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині хіх ст.
- •47 "Руська трійця" у національному відродженніГаличини
- •48. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •49 Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •51. Тенденції розвитку української літератури у першій половині хіх ст..
- •52. Розвиток української літератури у другій половині хіх ст..
- •53. Український живопис другої половини хіх ст.
- •54. Архітектура України хіх ст..
- •55. Українська драматургія і театр в Україні хіх ст..
- •56. Українське музичне мистецтво хіх ст..
- •57 Тарас Шевченко як художник.
- •58 Українська культура на початку хх ст. (1900-1920).
- •59. Українське образотворче мистецтво початку хх ст.
- •60 Російськомовна література 1900-1930-х рр. В Україні.
- •61 Вопрос
- •62. «Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза.
- •63 Вопрос
- •64. Розвиток літератури в Україні у другій половині хх ст..
- •65 Вопрос
- •66 Вопрос
- •67 Вопрос
- •68 Вопрос
- •69 Вопрос
- •70 Вопрос
9. Сармати на території Північного Причорномор*я
Ареал розселення. У III ст. до н. е. — III ст. н. е. панівне становище в Північному Причорномор'ї та Приазов'ї посідають сармати (інша назва — савромати). Тогочасна назва Північного Причорномор'я — «Скіфія» — зникає з праць античних істориків. Натомість виникає назва «Сарматія», яка, проте, була лише географічним окресленням території, на якій проживала група племен, що прийшли з Волги й мали спільне зі скіфами іраномовне походження.
Наймогутнішими сарматськими племенами були язиги, роксолани, аорси, сіраки та алани. Однак не всі вони одночасно з'явилися в Північному Причорномор'ї — одне плем'я змінювало інше в міру просування попереднього на захід. Першими на території сучасної України з'явились язиги, слідом за ними — роксолани й т. д. У II ст. н. е. на теренах сучасної України з'являються алани. Підпорядкувавши собі інші сарматські племена, вони поступово просунулися до Дунаю. Назва «сармати» була замінена на назву «алани».
Суспільний лад. У сарматському суспільстві велику роль відігравали жінки. Не випадково грецькі історики називають сарматів «підданими жінок». Геродот повідомляє, що сарматські жінки були рівноправними з чоловіками, їздили верхи, полювали, брали участь у боях. Інколи вони виконували функції жриць.
Велику роль у політичному житті сарматів відігравала військово-племінна верхівка. Широко використовувалася праця рабів. Історики вважають, що сармати в політичному розвитку не перейшли до утворення держави.
На початку нашої ери (близько IV ст. н.е.) сармати були витіснені з території України готами та гунами. На думку вчених, гунам удалося асимілювати деякі сарматські племена, культурні традиції сарматів прищепилися в антів.
Господарське життя і побут. Основним заняттям сарматів було кочове скотарство. Також вони полювали в степах на диких звірів. На початку нашої ери частина сарматів перейшла до осілого способу життя й стала хліборобами.
Велике значення в житті сарматів мали війни. Вони спонукали до створення великих племінних союзів. Зазвичай сарматські воїни були вдягнені в шкіряні або металеві шоломи, панцирі, озброєні щитами, луками, списами та мечами, їхнє військо складалося з важкоозброєної піхоти та кінноти, яка відігравала вирішальну роль у воєнних діях сарматів. Помітне місце в житті сарматів займали ремесла (гончарство, ткацтво, теслярство, ковальство, обробка дерева й шкіри), промисли й торгівля.
Релігія та мистецтво. Характерною рисою релігійних вірувань сарматів було багатобожжя. Вони обожнювали сили природи. Панівними були культи вогню і сонця, а також культ великої богині-матері — Астарти, яка вважалася покровителькою коней. Меч у сарматів уособлював бога війни (не даремно їхня давня назва «савромати» в перекладі з іранської означає «оперезаний мечем»). Пізніше сармати стали поклонятися ще й божествам, які уособлювали річки та озера.
Існувала віра в чарівну силу каміння, з якого виготовляли амулети, особливою магічною силою наділялося дзеркало. Сармати вірили в очисну силу вогню. Під час археологічних досліджень найбільше пам'яток сарматської культури вчені виявили в кургані Соколова Могила, що на території сучасної Микол аївщини.