Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
уголовное.docx
Скачиваний:
207
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
25.73 Mб
Скачать

46. Помилка та її кримінально-правове значення. Види помилки.

47. Поняття і види стадій вчинення умисного злочину.

Стадіями злочину визнаються певні етапи вчинення умисного злочину, які істотно різняться між собою характером суспільно небезпечного діяння, моментом закінчення і ступенем реалізації злочинного умислу.

Стадії злочину мають місце тільки в умисних злочинах. В необережних посяганнях воля особи не спрямована на скоєння конкретного злочину, тому стадії в необережних діяннях виключаються.

Залежно від моменту закінчення всі злочини поділяються на два види: закінчений злочин (ч. 1 ст. 13 КК) і незакінчений злочин (ч. 2 ст. 13 КК).

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК).

Незакінчений злочин – це умисне суспільно небезпечне діяння, у якому відсутні окремі ознаки складу злочину, передбачені відповідною статтею Особливої частини КК, у зв'язку з тим, що злочин не доведений до кінця із причин, що не залежать від волі винного. Згідно з ч. 2 ст. 13 КК незакінченим злочином визнається готування до злочину та замах на злочин. Таким чином, закон виділяє три стадії злочину:

1) готування до злочину (ст. 14 КК);

2) замах на злочин (ст. 15 КК);

3) закінчений злочин (ч. 1 ст. 13 КК).

Перші дві стадії, готування та замах, в теорії кримінального права ще називають стадіями попередньої злочинної діяльності.

Встановлення стадій злочину необхідне для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності та призначення покарання особі, яка вчинила те чи інше суспільно небезпечне діяння, що не має ознак закінченого злочину. Значення стадій полягає і в тому, що оскільки єдиною підставою кримінальної відповідальності є скоєння особою діяння, що містить в собі ознаки складу злочину, передбаченого законом, то встановлення стадії злочину дає можливість відмежувати злочинну поведінку від незлочинної, а крім цього стадії відрізняються і ступенем суспільної небезпеки. Чим ближче злочинцю вдалося підійти до кінцевої мети діяння, тим стадія його діяльності є більш не безпечнішою від попередньої, що повинно враховуватися при призначенні покарання.

48. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КК, закінченим злочином, визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Відповідно до особливостей конструкції обєктивної сторони складу злочину, моментом закінчення злочину визнається:

1) у злочинах з матеріальним складом – настання суспільно небезпечних наслідків (наприклад, ст. ст. 115-119; ст. ст. 121-125, 128, 136; ст. ст. 185, 186, 191, 194 КК);

2) у злочинах з формальним складом – вчинення суспільно небезпечного діяння (наприклад, ст. ст. 111; ч. 1 ст. ст. 151, 162, 153; ст. 159; ст. ст. 368-370 КК);

3) у злочинах з усіченим складом – здійснення готування або замаху (наприклад, ч. 2 ст. 109; ст. 154; ст. 174; ст. 187; ст. ст. 255, 257 КК).

Закінчений злочин має відмінності від незакінченого в об'єктивній стороні. У закінченому злочині особою виконується вся об'єктивна сторона злочину, у незакінченому ж винний не завершує суспільно небезпечне діяння або ж не настають суспільно небезпечні наслідки з причин, що не залежать від його волі.

Закінчений злочин відрізняється від замаху на злочин відсутністю останньому окремих ознак складу злочину. При замаху обов’язковим є вчинення безпосереднього посягання на об’єкт кримінально-правової охорони (виконання злочинцем об’єктивної сторони складу злочину не в повному обсязі), яке не доводиться до кінця із причин не залежних від волі винного. Незавершеність злочину потребує кваліфікації його дій з обов’язковим посиланням на відповідну частину ст. 15 КК. Наприклад, закінчений замах на вбивство кваліфікується за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК.

Таким чином, ступінь суспільної небезпеки замаху значно вище, ніж готування до злочину. При замаху на злочин діями особи заподіюється суспільно небезпечна шкода або створюється безпосередня загроза її заподіяння об’єкту кримінально-правової охорони. При замаху ступінь реалізації умислу винної особи значно ближча до кінцевого результату, ніж при готуванні до злочину.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.