2. Дії населення за сигналом «Хімічний напад»

Коли противник застосував хімічну зброю, подають сигнал «Хімічний напад».

У місті або районі цей сигнал передають по радіотрансляційній мережі, даючи населенню рекомендації, як діяти з огляду на вид ОР. На місцях даний сигнал дублюють, часто ударяючи в звучні предмети (обрізки рейок, гонги, буфери і т.д.).

Якщо сигнал застав поза містом, почувши його, потрібно негайно надягти протигаз, засоби захисту шкіри і швидко вийти з зараженого району. Напрямок виходу вказують попереджувальні знаки, які виставляють розвідувальні підрозділи або працівники цивільної оборони. Границі заражених ділянок і напрямку виходу з них можуть бути зазначені також на стінах будинків, заборах, на деревах.

Щоб скоротити час дії ОР на організм, заражену ділянку треба проходити швидко.

У вогнищі зараження не можна заходити в будинок, брати що-небудь із зараженої поверхні, палити, приймати їжу, а також сідати або лягати на землю. Треба уникати забруднення одягу, намагатися обходити місця, на яких явно видні краплі ОР.

Кожен, хто вийшов з вогнища хімічного зараження, зобов’язаний пройти санітарну обробку, продегазувати одяг, взуття і засоби захисту. У спеціально облад-наних притулках з гарною герметизацією і системою фільтровентиляції люди зали-шаються до особливого розпорядження штабу цивільної оборони.

Тривалість перебування у притулках залежить від їхнього стану і сформо-ваної обстановки. При пошкодженні притулку потрібно швидко надягти індивіду-альні засоби захисту і, якщо надійде розпорядження від посад цивільної оборони, залишити притулок. Перед залишенням притулку варто перевірити надійність засобів захисту, переконатися, чи добре закриває одяг усі відкриті ділянки тіла.

135

3. Дії за сигналом «Радіоактивне зараження»

Щоб запобігти радіоактивному зараженню людей і тварин, штаби цивільної оборони ведуть безперервну радіаційну розвідку і спостереження за рухом радіо-активної хмари.

Як тільки стане відомо, що якому-небудь району або місту загрожує не-безпека, штаб цивільної оборони негайно подасть по радіотрансляційній мережі сигнал «Загроза радіоактивного зараження». Населенню повідомляють, в якому напрямку рухається радіоактивна хмара, коли очікується його підхід, дають вка-зівки, як діяти і що використовувати для захисту.

Залежно від віддалення населеного пункту від центра ядерного вибуху, швидкості вітру населення матиме у своєму розпорядженні деякий час для вжиття заходів захисту від радіоактивних речовин. Так, якщо ядерний вибух відбувся у місті Н, а населений пункт М, у напрямку якого рухається радіоактивна хмара, знаходиться від постраждалого міста на відстані 180 км, то при швидкості вітру 30 км/год випадання радіоактивних опадів над пунктом М можна чекати через 6 годин.

Почувши попередження про загрозу радіоактивного зараження, необхідно негайно підготувати і ще раз перевірити індивідуальні засоби захисту: протигаз (або респіратор), протипилеву тканеву маску, ватно-марлеву пов’язку), накидку, панчохи, рукавички. Потім укласти в рюкзак (речовий мішок) запас продуктів харчування, у підготовлений посуд налити воду, щоб можна було знаходитися в укриттях кілька днів, поки зараження місцевості не знизиться до безпечного рівня.

Сільські жителі перевіряють і проводять додаткові заходи захисту продо-вольства, вододжерел, а також кормів для тварин. Усі двері й люки, що ведуть у комори, льохи та інші місця збереження запасів продуктів, овочів і кормів щільно закривають і герметизують.

Щоб охоронити тварин від ураження, їх заганяють у скотарні, в яких з по-чатком випадання радіоактивних опадів закривають всі віддушини і вікна, двері і ворота.

136

При наближенні радіоактивної хмари до населеного пункту населення буде попереджено сигналом «Радіоактивне зараження». Цей сигнал може бути поданий по радіотрансляційній мережі з конкретними рекомендаціями про дії громадян. На місцях сигнал дублюють, часто ударяючи в звучні предмети.

За сигналом «Радіоактивне зараження» потрібно взяти засоби захисту, при-готовлений запас продуктів і води і негайно укритися в захисних спорудах. Після їхнього заповнення всі двері і люки закривають.

Входити в притулки (укриття), розташовані в районі сильного радіоактив-ного зараження і виходити з них, як правило, забороняється. Якщо треба вийти з укриття (наприклад, для догляду за тваринами), надягають усі засоби захисту і перевіряють,чи щільно одяг закриває тіло. Повернутися в укриття можна тільки після проведення дезактивації одягу, взуття і засобів захисту, які здійснюють спеці-альні служби, а також після часткової або повної санітарної обробки.

Поза приміщеннями роботи за сигналом «Радіоактивне зараження» при-пиняють. При необхідності на робочих місцях залишають мінімальну кількість працюючих, для яких повинні бути передбачені індивідуальні укриття.

Поводження і трудову діяльність людей на місцевості, зараженій радіоак-тивними речовинами, час перебування в укриттях та інші питання, пов’язані із забезпеченням захисту населення, тваринних і матеріальних цінностей будуть установлювати виконкоми або штаби ЦО.

У зонах помірного зараження знаходитися в укриттях прийдеться від де-кількох годин до доби; у зонах сильного і небезпечного зараження – від однієї до п’яти і більше діб, дотримуючи заходи захисту при виході з укриттів на вулицю.

У міру зниження ступеня зараження (про що населення сповіщають штаби цивільної оборони) люди можуть з укриттів перейти в заздалегідь підготовлені будинки, що захищають від радіоактивного пилу.

Слід мати на увазі, що після ядерного вибуху в повітрі буде знаходитися величезну кількість радіоактивного пилу, улучення якого в приміщення сховища дуже небезпечно для тих, хто вкривається. Тому особовий склад ланки обслугову-вання виключає систему фільтровентиляції і припиняє подачу повітря у сховище.

137

Потім перевіряють його стан: оглядають сховище, стіни, перекриття, двері а інші конструкції, що обгороджують, переконуються у справності фільтровентиляційній установки, повітропроводів, водопроводу, каналізації і т.д. Якщо сховище не по-шкоджене, то через 30-40 хв. фільтровентиляційну установку включають знову. За цей час основна маса радіоактивного пилу осяде, в зовнішнім повітрі його залишиться небагато, і, проходячи через фільтри-поглиначі, він буде затримуватися.

При несправності повітрезбірникових каналів або фільтровентиляційної установки треба одразу надягти засоби захисту органів дихання. Якщо сховище сильно пошкоджене або йому загрожує затоплення, пожежа, обвал, люди за вка-зівкою старшого ланки залишають його.

Вийшовши із сховища, треба обов’язково звернути увагу на попереджувальні знаки, що будуть виставлені працівниками цивільної оборони.