1. Методи виявлення сдор

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) в повітрі, на місцевості, техніці, обладнанні, одязі виявляють за допомогою приладів хімічної розвідки або шляхом взяття проб для подальшого аналізу в спеціальних хімічних лабораторіях. Токсич­ність сучасних СДОР настільки висока, що спроба виявлення їх за допомогою органів чутливості може призвести до значного ураження, крім того в багатьох СДОР відсутні запах і колір.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та інші небезпечні гази, що викорис-товуються в промисловості, наведені в табл. 10.1:

Таблиця 10.1

№ п/п 1 2 3 4 5 6	Назви СДОР	Формула	Межа допустимої концентрації (мг/м3)
	Кисень	О2	30
	Монооксид вуглецю	СО	10
	Сірководень	H2S	10
	Діоксид сірки	SO2	2
	Монооксид азоту	NO	25
	Діоксид азоту	NO2	5

172

Продовження табл. 10.1

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35	Аміак	NH3	50
	Синильна кислота	HCN	10
	Хлор	Cl2	0,5
	Фтор	F2	0,1
	Бром	Br2	0,1
	Діоксид хлору	ClO2	0,1
	Фосфористий водень	PH3	0,1
	Арсеністий водень	AsH3	0,05
	Кремневодень	SiH4	5
	Диборан	B2H6	0,1
	Селеноводень	H2Se	0,05
	Діоксид вуглецю	CO2	5000
	Етиленоксид	EO/C2H4O	1
	Вінілхлорид	C2H3Cl	2
	Пропиленлксид	C3HCO	2,5
	Бутадієн	CH2 - CHCH - CH2	15/5
	Ацетальдегід	CH3CHO	50
	Ізопропанол	(CH3)2CHOH	400
	Метанол	CH3OH	200
	1-хлор 2, 3-екопсипропан	C2H3OCH2Cl	3
	Етанол	C2H5OH	1000
	Формальдегід	HCHO	0,5
	Вінілацетат	H2C = CHOOC - CH3	10
	Бутилактилат	C2H3COOC4H9	10
	Етилакрилат	C2H3COOC4H5	5
	Стирол	C6H5CHCH2	20
	Дістилефір	(C2H5)2J	400
	Тетрагідрофуран	C4H8O	200
	Фосген	COCl2	0,1

В основу дії приладів хімічної розвідки покладені наступні методи вияв-лення СДОР: хімічний, біохімічний, фізичний і фізико-хімічний.

Для виявлення та індикації СДОР у нестаціонарних (польових) умовах частіше застосовують хімічний метод, що базується на взаємодії СДОР зі спеціально підібраними речовинами (реактивами), в результаті чого утворюються сполуки, які мають визначене забарвлення. Факт появи такого забарвлення свідчить про наявність певного типу СДОР. Порівнюючи щільність забарвлення реактиву зі спеціально підібраними кольоровими еталонами на папері, можна робити висновок про концентрацію СДОР або ступінь зараженості повітря.

173

Деякі (особливо фосфорорганічні) СДОР мають настільки високу токсич-ність, що можуть завдати ураження при концентраціях, які не можуть бути визна-чені польовими хімічними методами. У цьому випадку застосовують біохімічний метод, що послідовно використовує два біохімічні реактиви. Про наявність СДОР робиться висновок, як і при хімічному методі, за зміною забарвлення реактивів.

В основі фізичного методу виявлення СДОР лежить явище світіння молекул СДОР при опроміненні їх світлом визначеної довжини хвилі. Практичне застосу-вання цього методу в польових умовах ускладнюється необхідністю створення малогабаритних випромінювачів і приймачів випромінювання. Але даний метод вважається перспективним внаслідок своєї високої чутливості.

Фізико-хімічний метод виявлення СДОР базується на зміні поверхневих властивостей напівпровідникових матеріалів під впливом парів СДОР. Ступінь зміни поверхневих властивостей може бути виміряний, а за ним оцінена концен-трація парів.