Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.88 Mб
Скачать

1. Види знезаражування

У результаті аварії (катастрофи) на АЕС, на хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), а також при застосуванні противником сучасних засобів ураження (СЗУ) люди, будинки і споруди, транспортні засоби і техніка, територія, вода, продоволь-ство і харчові продукти можуть виявитися зараженими радіоактивними, отруйними (отрутними) речовинами і бактеріальними засобами. Щоб виключити можливість ураження людей, проводять їх спеціальну обробку.

Спеціальна обробка є складовою частиною ліквідації наслідків аварій на АЕС і ХНО, а також застосування противником СЗУ і являє собою комплекс заходів, проведених з метою відновлення готовності транспортних засобів, техніки і особового складу формувань для виконання завдань з РІНР в осередках ураження і підготовки об’єктів до продовження виробничої діяльності. Вона може бути повною або частковою.

Повна спецобробка проводиться з метою забезпечення можливості вико-нувати роботи без засобів захисту шкіри і органів дихання.

Часткова спецобробка повинна забезпечити можливість діяти без засобів

198

захисту шкіри при зіткненні з незараженими частинами транспортних засобів, техніки та інших поверхонь.

Спеціальна обробка включає знезаражування різних поверхонь і санітарну обробку особового складу формувань і населення, знезаражування транспортних засобів на базі підприємств автосервісу та інших організацій з ремонту транс-портних засобів. Санітарну обробку особового складу формувань і населення про-водять в санітарно-обмивальних пунктах (СОП), створюваних на базі бань, сан-пропускників, душових, на спеціальних обмивальних площадках, що розгортаються в польових умовах із застосуванням дезінфекційно-душових установок.

У випадках, коли формування діють разом з підрозділами частин цивільного захисту (ЦЗ), спеціальну обробку формувань і населення проводять на пунктах спеціальної обробки (ПСО), що розгортаються частинами ЦЗ.

Залежно від застосування противником СЗУ, а також у випадку аварії на АЕС або на ХНО з різними видами зараження розрізняють наступні види знеза-ражування:

  1. Дезактивація.

  2. Дегазація.

  3. Дезінфекція.

  4. Дезінсекція.

  5. Дератизація.

Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь транспортних засобів і техніки, будинків і споруд, території, одягу, взуття і ЗІЗ, а також з води. Проводиться в тих випадках, коли ступінь зараження перевищує припустимі норми (межі). Дезактивація підрозділяється на часткову і повну, про-водиться в основному двома способами – механічним і фізико-хімічним.

Механічний спосіб – видалення РР із заражених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб заснований на процесах, що виникають при змиванні РР розчинами різних препаратів.

Для проведення дезактивації використовують воду. Разом з водою засто-совують спеціальні препарати, що підвищують ефективність змивання радіоактив-

199

них речовин. Це поверхнево-активні, комплексоутворюючі речовини, кислоти і луги. До перших відносять порошок СФ-2 і препарати ОП-7, ОП-10, до других – фосфати натрію, трилон Б, щавлева і лимонна кислота, солі цих кислот. До одер-жання розчину порошок додають у воду невеликими порціями при постійному перемішуванні. Дезактивацію транспортних засобів і техніки проводять застосу-ванням 0,15%-го розчину СФ-2 у воді (влітку) або аміачної води, що містить20-24% аміаку (взимку). Препарати ОП-7, ОП-10 застосовують як складову частину дезактивуючи розчинів, призначених для дезактивації поверхні будинків, споруд і обладнання.

Дезактивацію транспортних засобів і техніки здійснюють при їхньому за-раженні від 200 мР/год. і більше. Її проводять змиванням струменем води під тиском 2-3 атм. або обробкою дезактивуючими розчинами, протиранням дрантям, змоченим в бензині, гасі, дизельному паливі, а також обробкою газокрапельним потоком.

Дезактивацію будинків і споруд виконують обмиванням водою.

Обмивання починають звичайно з даху і ведуть зверху вниз. Особливо ретельно обмивають вікна, двері, карнизи й нижні поверхи будинку. Для запобігання влу-ченню зараженої води у внутрішні приміщення необхідно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори і т. ін.

Дезактивацію внутрішніх і робочих місць проводять обмиванням розчинами або водою, обмітанням віниками і щітками, а також протиранням. Починати дезакти-вацію треба зі стелі. Стелю, стіни, верстати і устаткування протирають вологими ганчірками, підлогу миють теплою водою з милом або 2-3%-ним содовим розчином. У середині приміщення радіоактивне зараженні не повинне перевищувати 90 мР/год.

Дезактивація ділянок території, що мають тверде покриття (асфальт, бітон), може проводитися змивання радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливомиючих машин або змітанням радіоактивних речовин змітально-збиральними машинами.

Ділянки території, що не мають покриття, дезактивують шляхом зрізання зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 см шляховими машинами (бульдозерами,

200

грейдерами), засипання заражених ділянок території шаром незараженого ґрунту товщиною 8-10 см, переорюванням зараженої території тракторними плугами на глибину до 20 см, влаштуванням настилів для проїздів і проходів зараженою територією, збиранням снігу (зрізують верхній шар снігу товщиною до 20 см) і сколюванням льоду.

Дезактивацію води проводять фільтрацією, перегонкою, а також за допо-могою іонообмінних смол або відстоюванням. Колодязі дезактивують шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з дна, а прилягаючу ділянку місцевості в радіусі 15-20 м – шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см з наступним засипанням ділянки незараженим піском.

Продовольство і харчову сировину дезактивують шляхом обробки або зміни зараженої тари, а незатарені – шляхом зняття зараженого шару. Заражену готову їжу і хліб знищують.

Дегазація – це розкладання отруйних речовин (ОР) до нетоксичних про-дуктів і видалення їх із заражених поверхонь з метою зниження зараженості до припустимих норм. Проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів – приладів, комплектів, поливомиючих машин із застосуванням речовин, що дега-зують, а також води, органічних розчинників, розчинів. Розрізнять повну й часткову дегазацію.

До речовин, що дегазують, відносяться хімічні сполуки, які вступають у реакцію з ОР і перетворюють їх у нетоксичні з’єднання. Розрізнюють речовини, що дегазують, окисно-хлоруючої дії (гіпохлорити, хлорамін) і лужні (їдкі сполуки, сода, аміак, амонійні солі та ін.), які застосовують у вигляді розчинів. Як розчин-ники використовують воду і різні органічні рідини (діхлоретан, трихлоретан, бензин). До перших відносять розчин, що дегазує № 1, який містить 5% розчину гексахлор-аміну або 10% розчину діхлораміну в діхлоретані й призначається до дегазації ОР типу іприт і Ві-газів. До другого відносять розчин, що дегазує № 2, який являє собою водяний розчин, що містить 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну і 20% аміаку, і призначається для дегазації ОР типу зоман.

Для дегазації як допоміжні речовини використовують порошки СФ-24, а

201

при відсутності – порошки пральні, інші мийні засоби у вигляді водних розчинів (влітку) або розчинів в аміачній воді (взимку). Слід пам’ятати, що миючі розчини не знезаражують ОР, а тільки сприяють швидкому видаленню їх із зараженої поверхні.

Дегазацію транспортних засобів проводять шляхом обробки розчинами, що дегазують № 1 або № 2 (залежно виду ОР) за допомогою технічних засобів де-газації або протиранням кистю чи дрантям, змоченим в розчинах. При відсутності розчинів ОР змивають розчинниками (бензин, газ, солярка). Дегазація може про-водитися також газовим потоком за допомогою теплових машин.

Якщо транспортні засоби мають комбіноване зараження (РР і ОР), тоді спочатку проводять дегазацію. Після дегазації ступінь зараження техніки РР визначають дозиметричними приладами. Якщо ступінь зараження перевищує 200 мР/год, то проводять дезактивацію.

Норми витрат речовини, що дегазує, залежить від способу дезактивації та виду технічних засобів. Так, для дегазації (дезінфекції) вантажного автомобіля протиранням щітками ручних приладів потрібно до 18 л розчину, що дегазує, № 1 або № 2 і до 50 хв. часу, і способом протирання дрантям або кистю, змоченими в розчині, що дегазує, потрібно до 10 л розчину і до 90 хв. часу.

Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюють поливанням розчинами, що дегазують, або розсипанням сухих речовин, що дегазують, за допомогою поливомиючих та інших шляхових машин. Механічний спосіб – зрізання і видалення верхнього зараженого шару ґрунту (снігу) за допомогою бульдозера, грейдера на глибину 7-8 см, а пухкого снігу до 20 см або ізоляція зараженої поверхні з використанням настилів із соломи, очерету, віток, дощок і т. д.

Дегазацію території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводять обробкою розчинами хлорного вапна, при зараженні нервово-паралітичними ОР – розчинами їдкого натру (лугом).

Дезінфекція – знищення в зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб при застосуванні противником бактеріальних засобів. Розрізняють про-

202

філактичну, поточну і заключну дезінфекцію (останні два види дезінфекції мають загальну назву осередкової).

Профілактичну дезінфекцію проводять до виникнення захворювань насе-лення шляхом використання миючих засобів, які містять бактерицидні добавки (пасти «Східна», «Саніта», порошки «Блиск», «Посудомийний», «Білизна» та ін.).

Поточна дезінфекція – обов’язковий протиепідемічний захід при багатьох інфекційних захворюваннях – виконання санітарно-гігієнічних заходів в осередку і знезаражування різних об’єктів зовнішнього середовища, а також виділень (фекалії, сеча, мокротиння).

Заключну дезінфекцію в осередках ураження проводять після госпіталізації хворого або після його смерті. Виконують її бригади дезінфекційних станцій або дезінфекційних відділів санепідемстанцій.

Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним або комбіно-ваним способом. Хімічний спосіб дезінфекції – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими (дегазуючими) речовинами – основний спосіб дезінфекції. Дезінфекцію здійснюють промиванням споруд, територій роз-чинами або суспензіями. Для знищення вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурі +50 оС і вище застосовують суспензії з двох третин основної солі гіпохлориту кальцію з вмістом 5-6%-ного активного хлору або 10-12%-ного активного хлору для знищення спорових форм мікробів. Для знищення спорових і вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурі нижче +5 оС застосовують 5%-ний розчин гексохлораміну або 10%-ний розчин діхлораміну в діхлоетані. Фізичний спосіб дезінфекції – кіп’ятіння білизни, посуду, збирального матеріалу, предметів догляду за хворим. Застосовують в основному при кишкових інфекціях. Механічний спосіб дезінфекції здійснюють тими же методами й прийомами, що й дегазація, передбачає видалення зараженого шару ґрунту і влаштування настилів.

У районах виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у першу чергу знезаражують території об’єктів, які продовжують роботу, проходи від сховищ і вкриттів, негерметизовані приміщення, район ПУ, ЦЗ, транспортні засоби, основні

203

проїзні магістралі, лікувальні установи. Дезінфекцію проїзних магістралей, про-ходів та іншої території здійснюють спеціальними формуваннями комунально-технічної служби. Знезаражування на об’єктах, у т. ч. і в лікувальних установах проводять об’єктовими формуваннями і персоналом об’єктів. Робочі місця дезін-фікують самі робітники.

Перевірка повноти дезактивації і дегазації здійснюється дозиметричними й хімічними приладами, а дезінфекція – проведенням бактеріологічного дослід-ження.

Дезінсекція – це знищення за допомогою спеціальних хімічних засобів комах, що є або можуть бути переносчиками інфекційних (заразних) захворювань.

Дератизація – це знищення в основному за допомогою хімічних засобів (отрут) гризунів, що є або можуть бути переносчиками інфекційних (заразних) захворювань.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.