- •2. Нормативно-правова база цо
- •4. Структура і організація цо на об’єктах
- •1. Колективні заходи захисту
- •2. Індивідуальні засоби захисту
- •2. Поражаючі фактори ядерного вибуху
- •3. Бомбардування Хіросіми та Нагасакі
- •1. Поняття хімічної зброї і історія її застосування
- •2. Отруйні речовини
- •2.1. Отруйні речовини нервово-паралітичної дії
- •2.2. Шкірнонаривні отруйні речовини
- •2.3. Речовини загальноотруйної дії
- •2.4. Задушливі отруйні речовини
- •2.5. Психотропні отруйні речовини
- •2.6. Подразнюючі отруйні речовини
- •3. Токсини
- •4. Фітотоксиканти
- •5. Сильнодіючі ядучі речовини
- •2. Осередок біологічного ураження
- •3. Осередок комбінованого ураження
- •1. Дії за сигналом «Повітряна тривога»
- •2. Дії населення за сигналом «Хімічний напад»
- •3. Дії за сигналом «Радіоактивне зараження»
- •4. Дії за сигналом «Бактеріологічне зараження»
- •1. Іонізуюче випромінювання
- •2. Методи виявлення іонізуючих випромінювань
- •1. Методи виявлення сдор
- •2. Військовий прилад хімічної розвідки
- •3. Аналізатори і сигналізатори аміаку і хлору
- •1. Медичні засоби індивідуального захисту
- •1. Види знезаражування
- •2. Проведення санітарної обробки людей
- •61002, М. Харків, хнамг, вул. Революції, 12
2. Військовий прилад хімічної розвідки
Військовий прилад хімічної розвідки – ВПХР призначений для визна-чення наявності в повітрі, на місцевості, бойовій техніці та іншому обладнанні бойових отруйних речовин і СДОР (рис. 10.1).
ВПХР складається з корпусу 1 з кришкою 2 і розміщених в них ручного насоса 3, паперових касет з індикаторними трубками 4, протидимових фільтрів 5, насадки до насосу 6, захисних ковпачків 7, ліхтарика 8, пальника 10, патронів 9 до неї. Крім того, до комплекту приладу входять: лопатка, інструкція і пам’ятка по роботі з приладом. Для носіння приладу є плечовий пасок 11.
При прокачуванні ручним насосом зараженого повітря через індикаторні трубки в них змінюється забарвлення наповнювача під дією отруйних речовин. За зміною забарвлення наповнювача та її інтенсивністю судять про наявність СДОР та його приблизну концентрацію. У насосі є пристрій для відкриття індикаторних трубок і розбиття ампул в них.
Індикаторні трубки являють собою запаяні скляні трубки, всередині яких
174
розміщений
наповнювач і скляні ампули з реактивами
(індикаторні трубки з одним жовтим
кільцем ампул не містять).
Рис. 10.1 – Військовий прилад хімічної розвідки – ВПХР: 1 – кришка; 2 – корпус; 3 – насос; 4 – касети з індикаторними
трубками; 5 – насадка до насосу; 6 – захисні ковпачки;
7 – протидимні фільтри; 8 – ліхтарик; 9 – патрони для грілки;
10 – грілка; 11 – пасок для носіння приладу
Кожна індикаторна трубка має умовне маркування у вигляді кольорових кілець, що показують, для виявлення яких СДОР вона призначена, деякі з них на-ведені в табл. 10.2.
Таблиця 10.2
Типи індикаторної трубки |
Маркування |
ОР, які визначаються трубкою |
ІТ-44 Червоно кільце і крапка Зарин, зоман, V-гази | ||
ІТ-45 |
Три зелених кільця |
Фосген, дифосген, синильна кислота, хлорціан |
ІТ-36 |
Одне жовте кільце |
Іприт |
ІТ-46 |
Одне коричневе кільце |
Бі-зет |
ІТ-47 |
Три білих кільця |
Сі-Ес |
ІТ-28 |
Три червоних кільця |
Окис вуглеводню |
При роботі з приладом особливу увагу звертають на придатність індика-торних трубок. Індикаторна трубка не придатна до роботи, якщо строк придатності закінчився, відламані один або обидва кінця трубки, розбита ампула, наповнювач пересипається по трубці, виникла зміна кольору наповнювача трубки з одним жовтим кільцем з жовтого до оранжевого, змінився колір рідини ампули в трубці з трьома зеленими кільцями до жовтої, змінився колір рідини в нижній ампулі
175
трубки з одним червоним кільцем і червоною точкою до рожевої або червоної. Придатність індикаторних трубок з трьома зеленими кільцями та з одним жовтим кільцем після закінчення строку придатності визначається за допомогою комплекту контрольних трубок ККТ-2 відповідно до інструкції по його використанню. По закінченні гарантійного строку визначення придатності індикаторних трубок з одним червоним кільцем і червоною точкою проводять в лабораторіях.
Виявлення невизначених отруйних речовин в повітрі виконують в такій послідовності: спочатку заражене повітря індикують трубками з червоним кільцем і червоною точкою, потім трубкою з трьома зеленими кільцями і в останню чергу трубкою з жовтим кільцем.
Порядок роботи з трубками з червоним кільцем і червоною точкою: а) при визначенні СДОР в небезпечних концентраціях необхідно взяти дві трубки – одну для визначення СДОР (дослідна), другу – контрольну; б) надрізати їхні кінці і від-крити трубки за допомогою ампуловідкривача насоса з маркуванням, яке відповідає маркуванню індикаторної трубки; в) розбити верхні ампули обох трубок; взяти трубки за кінці з маркуванням і енергійно, стряхнути їх 2-3 рази; г) контрольну трубку розмістити в штатив (у правій стороні кришки приладу), повітря через неї не прокачувати; д) вставити дослідну трубку немаркованим кінцем в насос і про-качувати через неї повітря, зробивши 5-6 накачувань насосом (рис. 10.2).
Рис. 10.2 – Порядок роботи з індикаторними трубками:
а – надрізання кінчика трубки; б – відкривання
(надломування) трубки; в – розбивання внутрішніх ампул;
г – прокачування повітря через трубку
Тим же ампуловідкривачем, що і на початку роботи, розбити нижні ампули в обох трубках (першою відкривається ампула контрольної трубки), стряхнути
176
трубки одночасно і спостерігати за зміною кольору наповнювача в контрольній трубці. Поява червоного кольору верхнього наповнювача дослідної трубки і зберігання її до моменту появи жовтого кольору в контрольній трубці вказує на наяв-ність ОР (зарин, зоман, VX) в небезпечних концентраціях. Визначення СДОР в небезпечних концентраціях проводять в тому випадку, якщо при визначенні небезпечних концентрацій ОР отриманий відносний результат. Порядок роботи з трубками такий же, як вказано в позиції а, але при цьому треба прокачати більше дослідного повітря, зробивши 50-60 накачувань насосом, і розбити нижні ампули трубок не зразу, а через 2-3 хв. після прокачування. Слід прагнути до того, щоб різниця в часі при розбитті нижніх ампул в контрольній і дослідній трубках була якомога менша.
Позитивні покажчики трубок, тобто відставання в переході червоного кольору в жовтий у дослідної трубки порівняно з контрольною свідчать про наявність СДОР. Відсутність покажчиків трубок, тобто перехід червоного кольору наповнювача дослідної трубки і контрольної проходить одночасно, свідчить про відсутність парів OP (зарину, зоману, VX) в повітрі і може служити підставою для зняття протигазу.
Якщо виникнення жовтого кольору наповнювача дослідної трубки проходить одразу після розбиття нижньої ампули, то це свідчить про наявність в повітрі парів кислих речовин. У цьому разі визначення необхідно повторити із застосуванням протидимового фільтру (протидимові фільтри ПДФ-1 здатні частково затримувати пари ОР, внаслідок чого чуттєвість індикаторних трубок в присутності диму або парів кислих речовин знижується).
При обстеженні повітря за допомогою індикаторної трубки з трьома зеленими кільцями необхідно відкрити трубку, розбити ампулу, вставити трубку в насос і прокачати повітря, зробивши 10-15 прокачувань насосом; вийняти трубку з насоса і порівняти колір наповнювача з кольором, що зображений на касетній етикетці.
Порядок роботи з трубкою з одним жовтим кільцем такий: відкрити трубку, вставити її в насос, зробить 60 прокачувань, вийняти трубку з насоса, витримати 1 хв., порівняти колір наповнювача з кольором, що зображений на касетній етикетці.
177
Для прискорення обстеження повітря індикаторні трубки можуть бути відкриті заздалегідь за 10-15 хв. до дослідження.
При визначенні СДОР на місцевості, озброєнні й бойовій техніці спочатку використовують індикаторні трубки з червоним кільцем і червоною точкою, а потім з одним жовтим кільцем. При підготовці до роботи необхідно трубку вставити в головку насоса. Навернути на насос насадку, залишивши відкинутим притискне кільце, надіти на воронку насадки захисний ковпачок, прикласти насадку до грунту (ураженого предмету) так, щоб воронка закрила ділянку з найбільш різко вира-женими ознаками зараження, прокачати через індикаторну трубку повітря, зняти насадку, знищити ковпачок і зняти насадку з приладу, вийняти з головки насоса трубку і провести визначення СДОР, керуючись вказівками на касеті.
При визначенні СДОР на ґрунті й сипучих матеріалах використовують захис-ний ковпачок і протидимовий фільтр. При цьому індикаторну трубку вставляють в головку насоса, на насос накручують насадку, на воронку насадки надівають захисний ковпачок, воронку наповнюють пробою дослідного матеріалу і накривають протидимовим фільтром, який закріпляють притискним кільцем, потім насосом виконують необхідну кількість прокачувань, при цьому насос тримають головкою вниз. Після прокачування насосом відкидають притискне кільце, знімають проти-димовий фільтр, пробу і ковпачок.
Для визначення СДОР при знижених температурах повітря індикаторні трубки з одним червоним кільцем і червоною точкою й індикаторні трубки з одним жовтим кільцем нагрівають за допомогою пальника. Перед відкриттям трубки з червоним кільцем і червоною точкою встановлюють в корпус пальника і підігрівають до відтаювання ампул, потім дістають з пальника використовують для визначення СДОР. Після прокачування повітря одночасно повинні бути підігріти обидві трубки (дослідна і контрольна) у пальнику протягом хв.
При визначенні ОР в небезпечних концентраціях одразу після прогріву роз-бивають нижні ампули, а при визначенні ОР в безпечних концентраціях ці ампули розбивають через 2-3 хв. після прогріву. Потім ці трубки одночасно струшують і ведуть спостереження за зміною кольору їх наповнювача. Трубки з одним жовтим
178
кільцем при температурі +15 °С і нижче підігрівають протягом 1-2 хв. після про-качування через них ураженого повітря з послідуючим спостереженням за зміною кольору наповнювача.
У разі сумнівних показань індикаторної трубки з трьома зеленими кільцями при знижених температурах визначення треба повторити з використанням пальника, для чого трубку після прокачування повітря на 1 хв. помістити в пальник, а потім спостерігати колір наповнювача.