
- •6. «Харьковский еженедельник», «Украинский домовод».
- •7. «Харьковский Демокрит».
- •8. «Харьковские известия».
- •9. «Украинский вестник»: наукові статті, естетична програма.
- •10. «Украинский вестник»: літературний склад.
- •11. «Украинский журнал».
- •12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
- •13. Газета «Харьковские губернские ведомости» першого періоду.
- •14. «Харьковские губернские ведомости» в епоху Великих реформ: дискусія про т. Шевченка.
- •15. «Х. Губернские ведомости» в 1870-90ті: співробітництво в газеті д.І. Багалія та м.Ф. Сумцова.
- •16. Завершальний період в історії газети «Харьковские губернские ведомости».
- •17. Журнал «Мир»: редактор, автори, матеріали.
- •18. Газета «Южный край»: видавець, автори, позиція
- •19. М.Ф.Сумцов як співробітник газети «Южный край».
- •20. Становлення фахової журналістики в Харкові
- •21. Журналістика наукових товариств Харківського університету.
- •22. Наукові періодичні видання Харківського університету.
- •23. «Протоколы заседаний совета Императорского Харьковского университета».
- •24. Розвиток вищих закладів освіти в Харкові та їх журналістика.
- •25. Приватна складова в розвитку фахової журналістики Харкова.
- •27. Промислові, сільськогосподарські, торгівельні газети й журнали як складова фахової журналістики в Харкові.
- •28. Періодичні видання урядових структур як складова фахової журналістики в Харкові.
- •29. Журнал «Вера и разум» задум, історія заснування, структура.
- •30. Тимофій Буткевич як публіцист вр.
- •31. Філософія у журналі вр
- •32. Церковна історія у вр
- •33. Літературна критика в журналі вр
- •34.Заперечення соціалізму з позиції христ.Цінностей у вр
- •49. Ідеологія журналу «Мирний труд»: монархізм, російський націоналізм, ставлення до національного питання, соціалізму.
- •50. Журналістика в Харкові між двома революціями
- •51. Спроби організації партійної журналістики в Харкові між двома революціями.
- •52. Фахова журналістика в Харкові між двома революціями.
- •53. Газета «Сніп»: видавець, редактор, автори.
- •54. Газета «Сніп»: структура, основні матеріали.
- •55. Газета «Сніп»: причини припинення видання.
- •57. Газета «Рідне слово»
- •58. Преса російських більшовиків у Харкові
- •59. Захоплення більшовиками влади в Харкові та їх інф. Політика.
- •60. Офіційна журналістика Радянського уряду України.
- •61. Для чого слід знати історію журналістики Харківської губернії
- •62. Преса Харківської губернії і сучасність…
- •63. Видатні редактори й журналісти Харківської губернії.
11. «Украинский журнал».
«У.ж.» (1824-1825) було дозволено видавати за двох умов: часопис повинен залежати від універу; упорядковувати його повинен один з членів універу. Їм став О.В. Склабовський з кафедри історії рос. літ. Це перше видання, на обкладинці якого було зазначено « издаваемый Х. универом». Поділу на розділи часопис не мав. В одну рубрику збиралися матеріали пвд заголовками «Вірші» і «Суміш». Саме в цей час міністерство освіти було передане під контроль духовенства. І релігійно-проповідницька проблематика стає типовою для «У.ж.». Джерела таких статей – доповіді на Біблійному товаристві та зборах універу. Та вплив універу був і позитивний: друкувалися матеріали з природничих наук. Журнал друкував праці, що становили практичний інтерес. Слабко були представлені історія та етнографія. Найвагоміше місце у науковому відділі посідали праці, пов’язані з естетикою. Відзначився матеріал І. Кульжинського, який звернув увагу на багатство укр. фольклору і на літ. укр. мову. Хоч часто погляди автора є досить суперечливими, стаття – перша постановка питання про укр. письменство. Головним автором літературознавчих матеріалів був редактор О. Склабовський. У праці «Розгляд оди, вибраної Ломоносовим з Іова» автор критично розглядає твори Ломоносова. До цього критика в рос. суспільстві була відсутня. Стаття «Про наслідування» доводить думку, що всі худ. твори – лише копії, зняті з природи. Природа розумілась як справжній, історичний, міфологічний та ідеальний світи. Крім того, наслідування – шлях для поетичного навчання. Праця «Про користь і мету поезії» визначає центральне місце поезії у житті освіченої людини. Поезію поєднує в собі філософію та історію, доповнюючи та збагачуючи їх поетичною формою та почуттям. Поезія має під виглядом задоволення давати повчання! У журналі друкувались і доволі посередні поетичні твори Склабовського. Крім того, було надруковано 4 вірші декабриста В. Раєвського про становище політ. в’язня. Обговорювалась також поема К. Рилєєва, що могло послужити закриття журналу. Худ. проза представлена слабко. Друкувалися релігійно-дидактичні твори І. Вернета.
12. Альманахова жур-ка Харківської школи романтиків. (хшр)
Після декабристського повстання (рубіж 1825-1826) для придушення вільної думки у 1826 прийнятий новий «Цензурний устав», внаслідок чого видання періодичних видань виявилось майже неможливим. У ІІ половині 1820-х у середовищі студентів універу навколо І.І. Срезневського сформувалася група – Харк. школа романтиків. Естетична програма включала в себе такі тези: укр. мова – самостійна мова з глибокою історією; аргументація за допомогою укр. народної творчості; самі творили укр. мовою укр. літ-ру:); розвиток укр. мови не становить небезпеки для рос. самодержавства. У 1831 з друкарні Х. універу вийшла книжка «Украинский альманах». Упорядники (Срезневський, Розковшенко) надали альманаху укр. вектор. Тут дебютував Є. Грнбінка. Альманах поєднував наукові праці і красне письменство, фольклор та літературні записи, переклади та оригінальні твори, вміщав рос. та укр. тексти. «У.а.» започаткував низку подібних видань. Наступний альманах – «Утренняя звезла» (межа 1833-1834). Керівник – І. Петров, матеріали збирав Г. Квітка. З’явилося 2 томи: 1- з рос., другий – з укр. творами. Так у 1834 у Х. виходить перше видання укр. мовою. Другу книгу відкрив Квітка програмовим твором – «Суплікою до пана іздателя», оповіданням «Салдацький патрет», де автор наголошує, що оцінювати укр. літ. Беруться люди некомпетентні. Друкується вперше в альманасі уривок з повісті «Маруся». Друкувались тут Срезневський, Гулак-Артемовський, Гребінка, твори Котляревського. Алманах – перше ілюстроване видання в історії укр. жур-ки! Поки Срезневський був у подорожі поза Х., лідерство переймають Костомаров, О. Корсун, А. Метлинський 1841 виходить альманах «Сніп», упорядкований Корсуном. Це книжка, що спеціалізувалася на подачі літ. творів. У 1843 виходить 3 томи альманаху «Молодик», упорядковані І. Бецьким. 1й том – рос. твори; 2й містив укр. відділ, упорядкований Костомаровим; 3й – наукову прозу, істор. документи, де містилась праця Костомарова «Обзор сочинений...» - започаткована справжня наукова літ. критика!!! У 1848 виданий «Южный русский сборник» А. Метлинського. Це було 5 книжок, кожна з яких містила великий літ. твір, і могла існувати окремо. Додавались до творів і біографічні довідки про авторів. Альманах закріпив потяг до спеціалізації, не містив фольклорних записів, наукових статей, мав виключно літ. ха-ер. ХШР – перше цілісне гуртове естетичне явище у новій укр. літ. Її Жур-ка зросла на літ. грунті. Та несприятлива зовн. ситуація не дозволила цим проектав вирости у довготривалі видання. Учасники з часом відходили від справи (Корсун) або переходили до табору рос. культури (Срезневський, Костомаров).