Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mikhaylin.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
342.53 Кб
Скачать

32. Церковна історія у вр

Церковний відділ вміщував у собі проп. єпископа Амвросія, настоят. Харк. Кафед­р. Собору протоієрея Т. Павлова, проф. богосл. Харк. унів про­тоієрея Буткевича, ректора семінарії протоієрея І. Кратирова. Традиція ВР – публ. проп. з нагоди провідних реліг. і де­рж.свят. Протягом усієї історії свого існування ВР друкував переклади найкращих творів зарубіжних авторів, публікувалися наук. праці про­відних укр і рос істориків церкви та правосл публіцистів. (Буткевич «Зло. Його сутність і походження»); проф. В.К. Надлер: про діяльність Олександра І у контексті еволюції його релігійного світогляду, подав картину дипломатичної і військової боротьби в Європі в період наполеонівсь­ких війн; проф. І.М.Корсунський: статті про Митропол. Моск. Філарета, проф. М.Барсов: про проповідників 4 стол. на Сході, портрети засновників християнського ораторства на тлі релігійно-суспільного життя їх епохи; М.С.Стеллецький: стаття про структ., особл., фінансування, наук.роботу Харк. колегіуму. Такі дослідження, як Т. Буткевича, В. Надлера, І. Корсунського, М. Барсова, П. Горського-Платонова, М. Стеллецького були окрасою журналу, започаткували в ньому традицію високої наукової твор­чості, яка відзначалася ґрунтовністю у висвітленні предмета, сумлін­ністю у ставленні автора до теми дослідження. Безсумнівно, що такі праці були надбанням не лише журналістики, але й науки, а це і є найвищою похвалою для редакції.

33. Літературна критика в журналі вр

Автори журналу ВР роз­глядали філос. проблематику рос і зар літ. Так Снегірьов у ст..«Філософське світоспоглядання Ф. М. Достоєвського» (1885). Інтерпретує письменника в дусі ідеології свого часопису: Достоєвському приписувалася не критика церкви в цілому, а лише західного католицизму, сутність якого вбачалася в «проголошенні ідеї насильницького єднання». Журнал ВР завжди вдавався до бо­госл-філос. розгляду найбільш актуальних творів ху­дліт. Часто ВР писав про Леоніда Андрєєва: Д. Брянцева, О. Бургова, П. Нечаєва (усі в 1909). Це не зовсім літ.критика, а оцінка з т.з. християнства. Бугров вважав, що Андреєв не має право на худ.вимисел та власну інтерпретацію, бо це злочин проти христ-ва. За всю іс­торію ВР у ньому не було надруковано жодного позитивного відгуку на художній твір сучасної літератури, а лише їх критичні розбори – відповідність до першоджерела. Інакше – гріх. Журнал виявляв активну зацікавленість тв. Толстого, особливо тоді, коли після його смерті посилився авто­ритет толстовства. Дослідження В. Тихомирова «Релігія, філософія і мораль Л. М. Толстого» (1911) є викладенням учен­ня Т. і критикою погляду ортодокс. Правосл. церкви. Правосл. публіцисти боролися з толстовством, але його популярність не зменшувалася. Свящ. І. Дмитревський у статті «Особистість графа Толстого і причини його впливу на суспільство» (1912) все ж таки визнав Толстого генієм, але зауважив, що його талант мав руйнівну силу. Тож критика ВР – оцінка твору з т.з. ортодоксального христ-ва, а не з т.з. законів тексту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]