
Gospodarske_pravo_Ukr_Nesinova2011
.pdf
Тема 6. Правовий статус господарських товариств в Україні
включаючи перелік питань, з яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок лік-
відації і реорганізації товариства.
Установчі документи всіх господарських товариств повинні містити:
–відомості про вид товариства;
–предмет і цілі його діяльності;
–склад засновників та учасників;
–склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень.
Таким чином, законодавством передбачено наявність відомостей про склад засновників та учасників, кількість акцій, що купуються заснов никами, у статуті господарського товариства.
Одночасно слід зауважити, що 17.09.2008 р. прийнято Закон України «Про акціонерні товариства», що набрав чинності 30 квітня 2009 р. Ст.13цьогоЗаконувизначено,яківідомостімаєміститистатутакціонерного товариства, а саме відомості про:
1)повне та скорочене найменування товариства українською мо-
вою;
2)тип товариства;
3)розмір статутного капіталу;
4)розмір резервного капіталу;
5)номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов’язань з викупу акцій;
6)умовитапорядокконвертаціїпривілейованихакційпевногокласу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;
7)права акціонерів – власників привілейованих акцій кожного кла-
су;
8)наявність переважного права акціонерів приватного товариства напридбанняакційцьоготовариства,якіпропонуютьсяїхвласникомдо продажу третій особі, та порядок його реалізації;
9)порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
10)порядок скликання та проведення загальних зборів;
11)компетенцію загальних зборів;
12)спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
13)склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;
91

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності
14)порядок внесення змін до статуту;
15)порядок припинення товариства.
Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено наданнязасновникамтовариствадодатковихправчиповноважень.Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
А отже, Закон України «Про акціонерні товариства» не вимагає зазначати у статуті товариства відомості про засновників та учасників товариства.
П.2розділуXVII«Прикінцевітаперехідніположення»ЗаконуУкраїни «Про акціонерні товариства» передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30 квітня 2011 р.) втрачають чинність ст. 1–49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.
Абз. 1 п. 5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗаконуУкраїни«Проакціонернітовариства»передбачено,щостатутитаінші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність до норм цьогоЗаконунепізнішеніжпротягомдвохроківзднянабраннячинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 р.). При цьому акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом.
Згідно із роз’ясненнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 року № 8 «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з набранням ним чинності» акціонернітовариства до приведенняу відповідністьдо норм Закону України «Про акціонерні товариства» статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 р. по 30.04.2011 р. Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.
Акціонерні товариства, які, починаючи з 30 квітня 2009 р., привелисвоюдіяльністьувідповідністьдоЗаконуУкраїни«Проакціонернітовариства», мають керуватись у своїй діяльності Законом України «Про акціонерні товариства» та відповідними підзаконними нормативноправовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.
92

Тема 6. Правовий статус господарських товариств в Україні
Установчі документи ТОВ, ТДВ, повного і командитного товариств, крім зазначених відомостей, повинні містити відомості про:
–розмір часток кожного з учасників;
–розмір, склад і порядок здійснення ними внесків.
Установчий договір повного товариства і командитного товариства, крім зазначених відомостей, повинен визначати форму їх участі у справах товариства.
6.3. Особливості правового статусу акціонерного товариства – публічного та приватного
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Акціонерне товариство є формою об’єднання підприємців та їх капіталів для отримання прибутку.
Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницькетовариство, учасникомякого єодна особа. Акціонернетовариство не може мати у своєму складі лише акціонерів – юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.
Характерні риси акціонерного товариства (АТ):
–діє на підставі статуту. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
–відповідальність акціонерного товариства за своїми обов’язками тільки майном, що належить йому на праві власності;
–відсутність у акціонерів додаткової майнової відповідальності за зобов’язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю сплатили свої частки;
–обов’язковістьмайновоїучастіакціонеріввАТтанеобов’язковість для них персональної участі в діяльності АТ;
–статутний капітал не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам; резервний капітал не менше 15% від статутного і поповнюється за рахунок щорічних відрахувань, які не можуть бути менше 5% суми чистого прибутку);
–корпоративний характер управління і відповідна система органів: вищий орган – загальні збори акціонерів; виконавчий – правління, контрольні–ревізійнакомісія(зафінансово-господарськоюдіяльністю
АТ), наглядова рада (за діяльністю правління);
93

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності
–участь акціонерів в управлінні, яке залежить від кількості акцій, що належать їм на праві власності;
–збори акціонерів вважаються повноважними (кворум) за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менше як 60% голосуючих акцій;
–можливість залучення значних інвесторів на правах власників привілейованих акцій;
–визначення обсягуправ акціонерів залежновід типу акцій (прості або привілейовані), що належать їм на праві власності;
–кількість привілейованих акцій у статутному фонді не може перевищувати 25%;
–вихід акціонера з АТ шляхом відчуження акцій.
Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.
Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акційздійснюєтьсяпісляотриманнясвідоцтвапрореєстраціюпершоговипуску акцій.
Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли відповідно до установчого договору.
Акціонернітоваристваможутьбути2типів:публічними(ПАТ)іприватними (ПрАТ) (табл. 1).
Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про акціонерні товариства» створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1)прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2)подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринкувипускуакційтавидачатимчасовогосвідоцтвапрореєстраціювипуску акцій;
4)присвоєнняакціямміжнародногоідентифікаційногономерацінних паперів;
5)укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6)закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товари-
ства;
7)оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;
94

Тема 6. Правовий статус господарських товариств в Україні
Таблиця 1
Відмінності між публічними АТ (ПАТ) і приватними АТ (ПрАТ)
Критерій |
ПАТ |
ПрАТ |
|
відмінностей |
|||
|
|
||
Кількість учасників |
не обмежена |
1–100 осіб |
|
Процедура лістингу |
обов’язкова |
— |
|
Розміщення акцій |
публічне та приватне |
приватне |
|
Порядок руху учасників |
вільний |
обмежений |
|
Види акцій, що випускаються |
іменні акції та |
тільки іменні |
|
цими товариствами |
акції на пред’явника |
|
|
Річна фінансова звітність |
обов’язкова перевірка |
— |
|
|
незалежним аудитором |
||
|
|
||
Повідомлення про |
фондову біржу, де перебуває |
лише осіб, які мають право |
|
виплату дивідендів |
в біржовому реєстрі |
на отримання дивідендів |
|
Повідомлення про загальні |
акціонерів та фондову біржу, |
лише акціонерів |
|
збори акціонерів |
де пройдено лістинг |
персонально |
|
Порядок голосування |
тільки з використанням |
не встановлено; |
|
на загальних зборах |
бюлетенів |
якщо кількість учасників не |
|
|
|
більше 25 осіб, допускається |
|
|
|
прийняття рішення методом |
|
|
|
опитування |
|
Власна веб-сторінка |
обов’язкова |
— |
|
в мережі Інтернет |
|
||
|
|
||
Обрання членів |
кумулятивно |
кумулятивно або пропор- |
|
наглядової ради |
|
ційним представництвом за |
|
|
|
кількістю акцій |
|
|
|
(згідно зі статутом) |
|
Розкриття інформації |
на основі міжнародних |
— |
|
про діяльність |
стандартів бухобліку |
||
|
8)затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9)реєстрація товариства та його статуту в органах державної реє-
страції;
10)поданняДержавнійкомісіїзціннихпаперівтафондовогоринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11)реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12)отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
13)видачазасновникамтовариствадокументів,щопідтверджують право власності на акції.
95

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності
Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 159 ЦК України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1)внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
2)утворенняталіквідаціянаглядової радитаіншихорганівтовариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3)затвердження річного звіту товариства;
4)рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк.Акціонермаєправоубудь-якиймоментзамінитисвогопредстав- ника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менше як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:
1)внесення змін до статуту товариства;
2)ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом;
3)питань, передбачених законом, що регулюють питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
6.4.Правове становище товариства
зобмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське то-
вариство, яке має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми
96

Тема 6. Правовий статус господарських товариств в Україні
зобов’язаннямитількисвоїммайном.Учасникитовариства,якіповністю сплатилисвоївнески,несутьризикзбитків,пов’язанихздіяльністютова-
риства, у межах своїх внесків.
Характерні риси товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ):
–діє на підставі статуту;
–статутнийкапіталнеменшесуми,еквівалентної1мінімальнійзаробітній платі (з 30.12.2009 р.), виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства;
–до моменту державної реєстрації статутний капітал повинен бути сформований на 50%, інша частина формується протягом 1 року;
–резервний фонд не менше 25% від статутного і поповнюється за рахунок щорічних відрахувань, які не можуть бути менше 5% суми чистого прибутку;
–розподіл статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчимидокументамиіможебутибудь-яким(рівнимабонерівним);
–відповідальність товариства за власними зобов’язаннями всім своїм майном;
–відсутність в учасників товариства субсидіарної майнової відповідальності за боргами товариства, якщо вони повністю сплатили свої частки;
–наявність органів товариства, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства: вищий орган – збори учасників, вико- навчийорган–дирекціяабоодноосібнийдиректор,контрольний–ре- візійна комісія;
–можливість формування виконавчого органу з найманих працівників, які не є учасниками товариства;
–обов’язковість для учасників майнової участі в товаристві: сплата основного і додаткових внесків (якщо останні передбачені установчими документами або рішенням зборів учасників);
–обмеження обов’язкової персональної участі лише випадками прийняття зборами учасників рішень з питань, щодо яких закон вимагаєодностайності(визначенняосновнихнапрямівдіяльностітовариства
ізатвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства; виключення учасника з товариства);
–можливість відступлення учасником своєї частки (її частини) іншому учаснику (учасникам) за згодою решти учасників чи третім особам(якщоіншенепередбаченоустановчимидокументамитовариства).
–учасники товариства мають переважне право на купівлю такої частки, проте вони можуть його реалізувати протягом 1 місяця, якщо інше не встановлено статутом;
–обмежений рух учасників;
97

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності
–учасник ТОВ зобов’язаний повідомити інших учасників про свій вихід зі складу товариства за 3 місяці до фактичного виходу;
–можливість перетворення ТОВ у АТ або виробничий кооператив;
уразі перевищення кількості учасників у ТОВ понад 10, то ТОВ має протягом 6 місяців бути перетворено в АТ.
–зміна складу учасників здійснюється шляхом:
а) виключення учасника з товариства; б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) за згодою або
третій особі, якщо інше не передбачено установчими документами товариства;
в) спадкування частки учасника – фізичної особи або правонаступництва учасника – юридичної особи;
г) смерті учасника – фізичної особи чи реорганізації або ліквідації учасника – юридичної особи;
д) добровільного виходу учасника з товариства з викупом його частки самим товариством.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову обмежену майнову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
6.5.Поняття і сутність повного
ікомандитного господарських товариств
Повним товариством (ПТ)є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову відповідальність за його зобов’язаннями всім майном, що їм належить.
Характерними рисами повного товариства є:
–відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формуваннямайна,вирішенняцихпитаньєпрерогативоюучасниківіфіксується в установчому договорі;
–установчим документом є тільки установчий договір, підписаний усіма учасниками;
–особа може бути учасником тільки одного повного товариства;
–відсутність органів управління товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється його учасниками;
–коженучасникповноготовариствамає1голос,якщозасновниць-
ким договором не передбачений інший порядок;
98

Тема 6. Правовий статус господарських товариств в Україні
–учасникповноготовариствазобов’язанийповідомитиіншихучасників про свій вихід зі складу товариства за 3 місяці до фактичного виходу;
–повне товариство підлягає ліквідації або реорганізації в 6-місяч- ний термін з моменту, коли в його складі залишився 1 учасник;
–учасники товариства несуть додаткову необмежену солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.
–кожен учасник повного товариства відповідає за зобов’язаннями товариства всім своїм майном незалежно від його частки в повному товаристві і від частки участі інших учасників. При неможливості стягненнязазобов’язаннямитовариствазодногозучасників(наприклад,через його банкрутство), його відповідальність за зобов’язаннями товариства повинні нести інші учасники товариства пропорційно їх внескам.
Крім того, учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу до товариства.
Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має праворегресу до інших учасників пропорційно до їхніх часток.
Командитним товариством (КТ) є господарське товариство,
вякому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність, управляють його справами і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність всім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники, присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладники), не беруть участі в управлінні його справами, не несутьдодатковоївідповідальностіімаютьправовимагатипершочергового (перед повними учасниками) повернення вкладу в разі ліквідації товариства.
Характерними рисами командитного товариства є:
–установчим документом є тільки установчий договір, підписаний усіма повними учасниками, у випадку якщо КТ створюється лише 1 пов ним учасником, установчим документом є – одноосібна заява (меморандум);
–особа може бути повним учасником тільки одного КТ;
–повний учасник КТ не може бути учасником ПТ;
–сукупний розмір внесків вкладників не може перевищувати 50% статутного капіталу;
–КТ ліквідується або реорганізується в ПТ при вибутті всіх вклад-
ників;
–КТ не зобов’язане ліквідуватися, якщо в ньому є хоча б 1 повний учасник і 1 вкладник.
99

Розділ 1. Загальні підстави здійснення господарської діяльності
Питання для самостійного вивчення
1.Що таке лістинг?
2.Співвідношенняпонять«статутнийфонд»та«статутнийкапітал».
3.Особливості контролю за діяльністю акціонерного товариства.
4.«Кворум» у акціонерному товаристві та товаристві з обмеженою відповідальністю.
5.Способи участі в управлінні товариством через інших осіб.
6.Роль Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку для регулювання діяльності акціонерних товариств.
Тести для поточного контролю
6.1. До статутних господарських товариств належить:
– командитне товариство; |
– консорціум; |
– закрите акціонерне товариство; |
– фермерське господарство. |
6.2. Якщо учасники товариства відповідають за його борги своїми внесками в статутний фонд, а в разі недостатності цих сум – додатково майном, що їм належить, в однакових для всіх учасників відсотках, то це:
– товариство з додатковою відповідальністю;
– товариство з обмеженою відповідальністю;
– повне товариство;
– акціонерне товариство.
6.3. Розмір статутного капіталу для товариства з обмеженою відповідальністю не може бути меншим ніж:
– 100 мінімальних заробітних плат;
– 1 мінімальна заробітна плата;
– 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6.4.Зазагальнимправиломненалежитьдовиключноїкомпетенції загальних зборів акціонерів:
– внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
– утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
– затвердження річного звіту товариства;
– рішення про затвердження штатного розпису товариства.
6.5. Рішення загальних зборів учасників товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів учасників, які беруть участь у зборах, щодо:
– внесення змін до статуту товариства;
100