Gospodarske_pravo_Ukr_Nesinova2011

Тема 12. Звітність суб’єктів господарювання

зголовним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницькудіяльністьбезстворенняюридичноїособи;веденнянадоговірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися. Підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостейсвоєїдіяльностіітехнологіїобробкиобліковихданих;розробляєсистемуіформивнутрішньогосподарського(управлінського)обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівникпідприємствазобов’язанийстворитинеобхідніумовидля правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерськогооблікупідприємства:забезпечуєдотриманнянапідприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складанняіподанняувстановленістрокифінансовоїзвітності;організує контрользавідображеннямнарахункахбухгалтерськогооблікувсіхгосподарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних

знестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства (ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»).

171

РОЗДіл 2. Особливості формування та використання майна суб’єкта господарювання

12.2. Затвердження звітів вищим органом управління господарського товариства

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про господарські товариства» товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством. Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов’язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менше як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

Ст. 90 ГК України зазначає, що облік і звітність господарських товариств здійснюються відповідно до вимог ст. 19 ГК України та інших нормативно-правовихактів.Перевіркифінансовоїдіяльностітовариства здійснюються державними податковими органами, іншими органами державної влади у межах визначених законом повноважень, ревізійною комісією (ревізором) господарського товариства та/або аудиторами. Достовірність та повнота річного балансу і звітності господарського товариства у випадках, визначених законом, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською організацією).

12.3. Власна звітність, консолідована та загальна. Звітність холдингової компанії

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштівпідприємствазазвітнийперіод(ст.1ЗаконуУкраїни«Пробухгалтерський облік і фінансову звітність»).

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені ст. 11 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Відповідно до цієї статті на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

–баланс;

–звіт про фінансові результати;

–звіт про рух грошових коштів;

–звіт про власний капітал та примітки до звітів.

172

Тема 12. Звітність суб’єктів господарювання

а) баланс – це звіт про фінансове становище підприємства, який

відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Активипідприємства–цересурси,контрольовані підприємством

в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод в майбутньому.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Зміст статей балансу визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87. Ці статті згруповані у відповідні розділи:

Актив:

І. Необоротні активи (включає статті): «Нематеріальні активи», «Незавершене будівництво», «Основні засоби», «Довгострокові фінансові інвестиції», «Довгострокова дебіторська заборгованість», «Відстро-

чені податкові активи», «Інші необоротні активи».

ІІ. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

Пасив:

І. Власний капітал.

II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів. III. Довгострокові зобов’язання.

IV. Поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

б) звіт про фінансові результати. З метою визначення чистого прибуткуабозбиткузвітногоперіодууЗвітіпрофінансовірезультатинаводять доходи і витрати.

Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітнийперіод.Так,устатті«Доход(виручка)відреалізаціїпродукції(товарів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість, за якою реалізовано цінні папери, та суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів.

173

РОЗДіл 2. Особливості формування та використання майна суб’єкта господарювання

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття ак-

тивівабозбільшеннязобов’язань,якіпризводятьдозменшеннявласного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилученняаборозподілувласниками)зазвітнийперіод.Знаючидоходиівитрати, можна визначити прибутки і збитки суб’єкта господарювання. Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Збиток – це перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

в) звіт про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі – підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ), метою якого є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої і неупередженої інформації про зміни,щовідбулисявгрошовихкоштахпідприємстваіїхеквівалентахза звітний період. Порядок складання цього звіту визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р.

г) звіт про власний капітал, метою складання якого є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Порядок складання цього звіту визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затвердженим наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р.

Звітпрорухгрошовихкоштівізвітпровласнийкапіталможутьбути віднесені до іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційнутаємницюівизначенізаконодавствомдлянаданнякористувачам та публікації, про яку йдеться в Законі України «Про аудиторську діяльність».

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами)встановлюєтьсяскороченазапоказникамифінансовазвітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженнямзДержавнимкомітетомстатистикиУкраїни.Формифінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Відповідно до ст. 12 Закону підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній влас-

174

Тема 12. Звітність суб’єктів господарювання

ності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності.

Об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Звітність холдингової компанії. Відповідно до ст. 126 ГК Украї-

ни холдингова компанія – публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративнимипакетамиакцій(часток,паїв)двохабобільшекорпоративнихпідприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності).

Ст. 9 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» протягом місяця з дня державної реєстрації холдингової компанії така компанія має оприлюднити інформацію про напрями своєї діяльності в офіційномудрукованомувиданніДержавноїкомісіїзціннихпаперівтафондового ринку. Холдингова компанія протягом усього періоду своєї діяльностіповиннанерідшеодногоразунарікоприлюднюватисвоюконсолідовану фінансову звітність та фінансову звітність своїх корпоративних підприємств.

12.4. Звітний період: поняття та види

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше як 12 місяців, але не більше як 15 місяців.

Звітнимперіодомпідприємства,щоліквідується,єперіодзпочатку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Порядок подання та оприлюднення фінансової звітності встановлено ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до уста-

175

РОЗДіл 2. Особливості формування та використання майна суб’єкта господарювання

новчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, – органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, – відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій. Розпорядники бюджетних коштів разом з річною фінансовою звітністю про виконання кошторисів доходів і видатків подають аудиторський звіт з висновком щодо її достовірності, складений органом державної контрольно-ревізійної служби.

Банкиподають фінансову звітність також Національному банку. Фінансова звітність може подаватися органам державної статистики разом з довідкою про наявність згоди надання органам державної влади данихзфінансовоїзвітностіпідприємства,формуякоїнаведеноудодатку. У разі відсутності такої згоди зазначена довідка органам державної статистики не подається.

Терміни подання підприємствами фінансової звітності у визначених межах встановлює міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, або органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у державній власності, Мінекономіки і Мінфіну щокварталу не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї фінансової звітності повідомляє Мінфін.

Об’єднання підприємств, утворені на добровільних засадах, подають власну та зведену фінансову звітність, якщо це передбачено уста-

176

Тема 12. Звітність суб’єктів господарювання

новчими документами. Об’єднання підприємств, утворені за рішенням Кабінету Міністрів України або центрального органу виконавчої влади, який здійснює управління майном підприємств, подають крім власної зведену фінансову звітність відповідно Мінфіну та Мінекономіки або відповідному центральному органу виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств комунальної власності, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодогосподарськихтовариств,акції(частки,паї)якихперебуваютьукомунальній власності, відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї звітності повідомляють місцеві органи виконавчої влади.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

12.5. Проведення інвентаризації: умови та порядок. Підстави проведення обов’язкової інвентаризації

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно із законодавством.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.

Так, проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства є обов’язковим перед складанням річної фінансової звітності. Проведення інвентаризації також обов’язкове у разі: передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного під-

177

РОЗДіл 2. Особливості формування та використання майна суб’єкта господарювання

приємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство; зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийманняпередачі справ); встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; пожежі, стихійноголихааботехногенноїаварії;ліквідаціїпідприємства,атакожвінших випадках, передбачених законодавством.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведенняінвентаризаціїобов’язковеуразізміникерівникаколективу(бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

Увипадках,колипроведенняінвентаризаціїєобов’язковим,інвентаризаціїпідлягаютьтакожмайноіматеріальніцінності,щоненалежать підприємству,таоблікякихведетьсянапозабалансовихрахунках.Уразі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії.

Основними завданнями інвентаризації є: а) виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей,коштів,ціннихпаперівтаіншихгрошових документів,атакожобсягівнезавершеноговиробництвавнатурі;б)установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; в) виявлення товарноматеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються; г) перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а такожправилутриманнятаексплуатаціїосновнихфондів;д)перевіркареальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Уразіпроведенняраптовихінвентаризаційвсітоварно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках – завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортировані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчимдокументомїхкерівникастворюютьсяпостійнодіючіінвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного

178

Тема 12. Звітність суб’єктів господарювання

бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвен-

таризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.Робочіінвентаризаційнікомісіїочолюютьсяпредставникомкерівникапідприємства,якийпризначивінвентаризацію.Забороняєтьсяпризначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення. Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.

Питання для самостійного вивчення

1.Склад основних фондів підприємства.

2.Консолідована фінансова звітність.

3.Відповідальність за порушення порядку фінансової звітності.

4.Випадки, коли інвентаризація обов’язкова.

5.Вимоги щодо опублікування результатів фінансової звітності у засобах масової інформації.

Тести для поточного контролю

12.1.Що не належить до активів у балансі підприємства?

– гроші;

– основні засоби;

– фінансові внески;

– запаси;

– зайомні кошти.

12.2.Що не належить до пасивів у балансі підприємства?

– кредиторська заборгованість;

– основні засоби;

– зайомні кошти.

179

РОЗДіл 2. Особливості формування та використання майна суб’єкта господарювання

12.3. Баланс – це:

– звіт про фінансове становище підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал;

– звіт про фінансове становище підприємства, який відображає на певну дату його рух грошових коштів;

– звіт про фінансове становище підприємства, який відображає на певну дату його платоспроможність.

12.4. Бухгалтерський облік – це:

– процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства;

– правила, якими належить керуватися при виявленні, оцінці і реєстрації господарських операцій;

–оцінкаактивівпідприємства,виходячизвитратнаїхвиробництво та придбання.

12.5. Обов’язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності проводиться один раз на три роки для товариств з річним господарським оборотом:

–менше як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів;

–двісті п’ятдесят мінімальних заробітних плат;

–менше як п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів;

–понад двісті п’ятдесят мінімальних заробітних плат.

12.6.Звітним періодом для складання фінансової звітності є:

– календарний рік;

– квартал;

– місяць.

12.7.Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами:

–не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом;

–не пізніше 20 числа останнього місяця звітного кварталу;

–не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом;

–не пізніше 1 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

12.8. Річна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами:

–не пізніше 20 лютого наступного за звітним року;

–не пізніше 1 березня наступного за звітним року;

–не пізніше 15 квітня наступного за звітним року;

–не пізніше 25 грудня звітного року.

180