анатомия Рудик

Розділ 1

латеральній поверхні — зв’язковий горбок. На дистальному епіфізі містить- ся опукла суглобова поверхня — fácies articuláris — для з’єднання з кістками зап’ястка.

Діафіз, або тіло променевої кістки, дещо вигнутий краніально. Кра- ніальна поверхня його гладенька і поступово переходить у бічні, каудаль- на — трохи вгнута і більш горбиста.

Ліктьова кістка — úlna (див. рис. 1.39, 7) — довга трубчаста. Проксималь- но на ній виділяється великий ліктьовий відросток — olécranon, який закінчу- ється ліктьовим горбом — túber olécrani 5 — для закріплення розгиначів ліктьового суглоба. Ліктьова кістка утворює для розміщення блока плечової кістки півмісяцеву блокову вирізку — incisúra trochleáris 3, обмежену дорса- льно гачкоподібним відростком. Ліктьовий відросток з латеральної поверхні вигнутий, з медіальної — вгнутий. Дистальний епіфіз на суглобовій поверх- ні має площини для з’єднання з кістками зап’ястка.

Увеликої рогатої худоби розвинута променева кістка, з каудальної пове- рхні ближче до латерального боку вона зростається з менш розвинутою лік- тьовою кісткою. Між цими кістками є два міжкісткових простори: проксима-

льний і дистальний — spátium interósseum antebráchii proximále et distále 6.

Златеральної поверхні кісток передпліччя знаходиться судинний жолоб — súlcus vasculáris 10. Суглобова поверхня дистального епіфіза розділена ко- сими гребенями на три частини. Ліктьовий горб має вирізку.

Уконя променева кістка дуже розвинута. На суглобовій поверхні голівки помітна синовіальна ямка. Уздовж суглобової поверхні дистального епіфіза спереду чітко виражена «заставка», яка має вигляд двох ямок, ззаду — ва- лик для з’єднання з трьома кістками зап’ястка. На дорсальній поверхні цьо- го епіфіза знаходиться три жолоби для сухожилків м’язів. У дистальній тре- тині діафіза розміщується tuberósitas flexória для закріплення сухожилкової голівки поверхневого згинача пальців. Ліктьова кістка редукована, від неї залишилась тільки проксимальна частина, яка зрослася з променевою кіст- кою. Ліктьовий відросток та блокова вирізка добре виражені. Між кістками передпліччя залишився тільки один (проксимальний) простір — spátium interósseum 6, через який проходять судини й нерви. Дистально від цього простору обидві кістки зрослися. Дистальна частина ліктьової кістки іноді трапляється у вигляді тонкої кісткової пластинки.

Усвині кістки передпліччя короткі, масивні, дещо тригранної форми. Лі- ктьова кістка з’єднується з променевою широкою горбистістю, яка доповню- ється синдесмозом. На суглобовій поверхні дистального епіфіза променевої кістки помітні косо розміщені гребені.

Усобаки кістки передпліччя з’єднані рухомо. Променева кістка довга, то- нка, вигнута дорсально. Ямка голівки променевої кістки овальна. На медіа- льній і каудальній поверхні є площина для ліктьової кістки — circumferéncia articuláris. Невеличка площина також є на дистальному кінці про- меневої кістки, на її латеральній поверхні. Суглобова поверхня дистального епіфіза має вигляд поперечно-овальної ямки. На ліктьовому горбі знахо- дяться два маленькі горбки. Тіло ліктьової кістки дистально звужується, а дистальний епіфіз потовщується. На ньому є медіальна площина для про- меневої кістки, а на кінці — грифелеподібний відросток.

80

АПАРАТ РУХУ

Кістки гомілки

Кістки гомілки — óssa crúris — складаються з великої і малої гомілкових кісток (рис. 1.40).

Великогомілкова кістка — tíbia — довга трубчаста, з тригранним прок- симальним епіфізом. На ньому виділяють два виростки: латеральний (мен- ший) і медіальний (більший) — cóndylus laterális et mediális 4, 5. Суглобові поверхні виростків розділені міжвиростковим жолобом — súlcus intercondyloídeus — з ямками для зв’язок. З обох боків міжвиросткового жо- лоба суглобові поверхні утворюють міжвиросткові горбки (латеральний і ме- діальний) — tubérculum intercondyláre. З краніальної поверхні виростки розділені розгинальним жолобом — súlcus extensórins 6, з каудальної — під- колінною вирізкою — incisúra poplítea 12. У жолобі лежить розгинач паль- ців, а у вирізці — підколінний м’яз. На латеральній поверхні латерального виростка в ділянці з’єднання з голівкою малогомілкової кістки помітна (за винятком жуйних тварин) суглобова поверхня, або горбистість.

Каудальна поверхня тіла великогомілкової кістки з проксимального кін- ця плоска, на ній розміщені косо спрямовані гребені підколінного м’яза — líneae m. poplítei. На межі середньої і проксимальної її третин знаходиться живильний отвір — for. nutrítium 14. На дорсальну поверхню тіла від медіа- льного виростка опускається гребінь великогомілкової кістки — crísta tíbiae. Медіальний бік гребеня вигнутий, латеральний, навпаки, угнутий. На його проксимальному кінці знаходиться горбистість великогомілкової кістки — tuberósitas tíbiae, до якої прикріплюються зв’язки надколінка. Дистальний кінець великогомілкової кістки звужується. На його епіфізі знаходиться блок — cóchlea tíbiae 11, який складається з двох розділених гребенем жоло- бків, спрямованих краніокаудально. Медіальний виступ блока називається медіальною кісточкою — malléolus mediális 10. На латеральній поверхні блока розміщується або латеральна кісточка, або суглобова поверхня, або горбистість для дистального кінця малогомілкової кістки.

Увеликої рогатої худоби гребені дистального блока поставлені прямо, ла- терально розміщена третя жолобоподібна суглобова поверхня для кісточки

—fácies articuláris malléoli. На латеральному виростку випинається невели- кий горбок — рудимент малогомілкової кістки (її голівки). Медіальний між- виростковий горбок більший за латеральний.

Уконя на дистальній суглобовій поверхні гребені і ямки розміщені косо, сама суглобова поверхня обмежена двома кісточками. На проксимальному епіфізі медіальний міжвиростковий горбок більший за латеральний. На ла- теральному виростку помітна горбистість для голівки малогомілкової кістки.

Усвині великогомілкова кістка коротка й масивна. Гребені блока постав- лені прямо. На латеральній поверхні проксимально й дистально є горбис- тість для малогомілкової кістки. Латеральний міжвиростковий горбок біль- ший за медіальний.

Усобаки великогомілкова кістка довга, тонка і S-подібна. Гребінь добре розвинутий. Міжвиросткові горбки маленькі й однакові. На латеральному виростку помітна суглобова поверхня для голівки малогомілкової кістки, а

81

Розділ 1

на латеральній поверхні тіла (дистальної половини) є горбистість для мало- гомілкової кістки.

Малогомілкова кістка — fíbula, s. peróne (див. рис. 1.40, 16) — у свійських тварин дуже редукована.

Увеликої рогатої худоби голівка малогомілкової кістки зрослася з лате- ральним виростком великогомілкової кістки. Дистальний епіфіз має вигляд кісточки — os malleoláre 3, яка з’єднується суглобовою поверхнею з дисталь- ним епіфізом великогомілкової кістки. Дистальною суглобовою поверхнею кісточка сполучається з п’ятковою кісткою, медіально — з блоком надп’ятко- вої кістки.

Уконя проксимальний кінець малогомілкової кістки плоский і широкий,

згорбистістю для великогомілкової кістки. Дистально вона звужується, стає шилоподібною і переходить у зв’язку, яка закріплюється на дистальному кі- нці великогомілкової кістки.

Усвині малогомілкова кістка пластинчаста, довга і вузька. Проксималь- на частина ширша за дистальну, латеральна поверхня жолобкувата. На ди- стальному епіфізі помітна горбистість для великогомілкової кістки та дві площини для п’яткової і надп’яткової кісток.

Усобаки малогомілкова кістка довга, проксимальна частина потовщена, дистальна — пластинчаста. Епіфізи потовщені. На проксимальному епіфізі є суглобова поверхня для великогомілкової кістки, на дистальному — дві суглобової поверхніи для п’яткової й надп’яткової кісток та жолобок для ма- логомілкового довгого м’яза.

Рис. 1.40. Кістки лівої гомілки:

А — собаки; Б — свині; В — корови; Г — коня (каудально) та Д —латерально; Е — рентгенограма гомілки свині (8 міс.): 1 — tuberósitas tíbiae; 2 — eminéntia intercondyloídea; 3 — os malleoláre; 4 — cóndylus laterális; 5 — cóndylus mediális; 6 — súlcus extensórius; 7 — crísta tíbiae; 8 — córpus tíbiae; 9 — malléolus laterális; 10

— malléolus mediális; 11 — cóchlea tíbiae; 12 — incisúra poplítea; 13 — línea m. poplítei; 14 — for. nutrítium; 15 — capítulum fíbulae; 16 — fíbula

82

АПАРАТ РУХУ

ТРЕТЯ ЛАНКА

Автоподій — третя ланка скелета вільних кінцівок, поділяється на три частини. Перша частина — базиподій. На грудній кінцівці це кістки зап’яст- ка, на тазовій — кістки заплесна.

Кістки зап’ястка

Кістки зап’ястка — óssa cárpi — утворюють куб, що складається з двох ря- дів асиметричних кісток, розміщених між кістками передпліччя і п’ястка (рис. 1.41). У проксимальному, масивнішому ряду чотири кістки: променева кістка зап’ястка — so cárpi radiále — з медіального боку (під променевою кіс- ткою); проміжна кістка зап’ястка — os cárpi intermédium; ліктьова кістка зап’ястка (під ліктьовою кісткою) — os cárpi ulnáre — з латерального боку; додаткова кістка зап’ястка — os cárpi accessórium — пальмарно. У дисталь- ному ряду є три-чотири кістки — І, ІІ, ІІІ, IV + V — os carpále prímum, secúndum, tértium, quártum et quíntum. Відлік кісток починають з медіаль-

ного боку на латеральний.

Дорсальна поверхня кісток зап’ястка поступово переходить у латеральну й медіальну. Пальмарна поверхня горбиста внаслідок закріплення міцних пальмарних зв’язок. Проксимальна та дистальна суглобові поверхні кісток зап’ястка несуть відбиток кісток передпліччя і п’ястка. Міжрядова дисталь- на суглобова поверхня вздовж свого краю дорсально утворює заслінку, що має вигляд опуклої чи вгнутої площини, ззаду якої є жолобоподібне заглиб- лення. Міжрядова проксимальна поверхня також має заслінку і позаду ва- лик. На бічних кістках суглобові площини розміщені тільки з одного боку, тоді як на середніх — з обох боків. Додаткова кістка зап’ястка має суглобову поверхню тільки на передньому кінці для ліктьової кістки зап’ястка.

Увеликої рогатої худоби кістки проксимального ряду нерівні, горбисті. На проксимальній і дистальній поверхнях чітко виступає заслінка вздовж дорсального краю.

Променева кістка зап’ястка видовжена спереду назад, проміжна кістка має дві пальмарні гілки, ліктьова — проксимально сідлоподібну суглобову поверхню, яка опускається на дистальний гачок кістки. Додаткова кістка має сідлоподібну суглобову поверхню. ІІ–ІІІ зап’ясткові кістки зрослися по- дібно до IV + V, але трохи більші за розміром. Дистальні поверхні цих кісток плоскі. Першої зап’ясткової кістки немає.

Уконя в кістках проксимального ряду на обох поверхнях (проксимальній

ідистальній) виділяються заслінки по дорсальному краю. Променева кістка зап’ястка кубоподібна, проміжна — клиноподібна, ліктьова — багатокутна, має суглобову поверхню для додаткової кістки зап’ястка. На додатковій кістці зап’ястка виділяється ще одна суглобова площина для променевої та ліктьо- вої кісток. Латеральна поверхня вигнута. Перша кістка зап’ястка горохопо- дібна, ІІ — подібна до IV + V, дистальні поверхні цих кісток плоскі; ІІ має дві, а IV + V — вісім суглобових площин, ІІІ — трикутної форми.

Усвині кістки зап’ястка подібні до таких у жуйних тварин, однак їхні ку- ти менш виражені. Додаткова кістка зап’ястка циліндрична.

83

АПАРАТ РУХУ

Центральна кістка заплесна — os társi centrále — розміщена між надп’ятковою та І, ІІ, ІІІ заплесновими кістками. Лежить медіально від IV + V заплеснової кістки.

Увеликої рогатої худоби п’яткова кістка довга і сплющена з боків. Підпо- ра надп’яткової кістки масивна, медіальний край її гострий у свині, а у ве- ликої рогатої худоби має два ребра. Дорсолатеральний край тіла надп’яткової кістки тягнеться в кісточковий відросток — procéssus malleoláris 3 — для кіс- точки чи малогомілкової кістки.

Уконя п’яткова кістка коротка, масивна, підпора надп’яткової кістки до- бре розвинута, по краю має два косих гребені.

Усобаки п’ятковий горб має жолоб, повернутий проксимально. Суглобова поверхня для заплеснових кісток горизонтальна. Надп’яткова кістка у вели- кої рогатої худоби, як і в свині, коротка, її блок має прямо поставлені гребе- ні, які розділяються глибоким жолобом. На проксимальному гребені є сугло- бова поверхня для кісточки.

Уконя гребені блока надп’яткової кістки поставлені косо. Голівка має для центральної заплеснової кістки плоску, петлеподібну суглобову площину, з медіальної поверхні випинається дуже розвинутий зв’язковий горб.

Усобаки для з’єднання з центральною заплесновою кісткою є спеціальна голівка надп’яткової кістки — cáput táli 5.

Центральна заплеснова кістка у великої рогатої худоби зрощена з IV + V заплесновими кістками. На її проксимальній поверхні є ввігнута жолобопо- дібна суглобова поверхня для надп’яткової кістки, на латеральній — вигну- та вузька суглобова поверхня для п’яткової кістки. На дистальній поверхні з медіального краю проходить вирізка для ІІІ заплеснової кістки. У коня центральна заплеснова кістка має вигляд чотирикутної пластинки. Прок- симальна поверхня її має петлеподібну суглобову поверхню для надп’яткової кістки, дистальна — дві поверхні для кісток дистального ряду. Заплеснова кістка І — os tarsále prímum — у великої рогатої худоби горохоподібна. У ко- ня зростається з ІІ в кістку неправильної гачкоподібної форми. У свині пло- ска, видовжена зверху донизу, у собаки схожа на чобіток. Заплеснова кістка ІІ — os tarsále secúndum — у великої рогатої худоби зростається з ІІІ, у свині

клиноподібно видовжена зверху донизу, у собаки клиноподібна із спрямо- ваною плантарно основою. Заплеснова кістка

ІІІ — os tarsále tértium — у коня має вигляд трикутної пластинки з проксимальною пет- леподібною плоскою суглобовою площиною. Дистальних площин дві. У свині ця кістка плоска, квадратна, у собаки клиноподібна, ос- нова її спрямована дорсально.

Рис. 1.41. Скелет кисті:

А — стопоходячої тварини; Б — собаки; В — свині; Г — корови; Д — коня (дорсально); Е — п’ясткові кістки коня (пальмарно); r — rádius; u — úlna; Ca — os cárpi accessórium; Cr — os cárpi radiále; Ci — os cárpi intermédium; Cu — os cárpi ulnáre; mc I–V — os metacárpi; ph I–III — phálanx; c I–IV — óssa carpália I–IV; a — for. nutrítium; 1 — os sesamoídeum proximále; 2 — os sesamoídeum distále; 3 — fácies articuláris cárpea; 4 — tróchlea metacárpi; 5 — tuberósitas óssis metacarpális

85

Розділ 1

Заплеснова кістка IV + V — os tarsále quártum et quíntum — у великої ро-

гатої худоби зростається із центральною. У коня масивна, кубоподібна, тро- хи видовжена назад. На проксимальній поверхні є вигнута суглобова повер- хня для п’яткової кістки, на дистальній — дві плоскі поверхні для плесно- вих кісток, на медіальній — чотири, з яких плантарні розміщені поряд, а дорсальні — окремо.

Рис. 1.42. Скелет стопи:

А — стопа собаки (дорсально); Б — кістки заплесна собаки (медіально); В — заплесно свині (медіально) та Г

—латерально; Д — заплесно корови (дорсально); Е — стопа корови (медіально); Є — кістки заплесна коня (медіально) та Ж — дорсально; З — поперечні розрізи кісток п’ястка та И — плесна собаки; І — кістки п’ястка та Ї — плесна коня; t — tíbia; f — fíbula; tf — os társi fibuláre; tt — os társi tibiále; tI — tIV — óssa tarsália І–IV; tc — os társi centrále; mt I–IV — óssa metatarsália; ph I–III — phálanx I–ІІІ; mc II–IV — óssa metacarpália II–IV;1 — túber calcánei; 2 — sustentáculum táli; 3 — procéssus malleoláris; 4 — tróchlea táli; 5 — cáput táli; 6 — tubérculum ligaméntum mediális; 7 — sínus társi; 8 — os malleoláre; 9 — os sesamoídeum proximále

86

У свині IV + V заплеснова кістка подібна до центральної, але масивніша, на її проксимальній поверхні дві суглобові площини: на медіальній — ви- гнута для блока надп’яткової кістки, на латеральній — вигнута для п’яткової. У собаки ця кістка кубоподібна, видовжена зверху вниз. На диста- льній поверхні дві фасетки розміщені поряд. На латеральній поверхні ви- пинається горбок, загнутий гачкоподібно дистально (табл. 1.2).

Кістки п’ястка

Кістки п’ястка — óssa metacárpi — друга частина автоподія — метаподій — довгі трубчасті. На дистальному кінці вони мають блок — tróchlea metacárpi — для з’єднання з першою фалангою пальця. Він розділений гре- бенем. Проксимальний кінець утворює для кісток зап’ястка суглобову пове- рхню — fácies articuláris cárpea, форма її залежить від кількості кісток (3–5) у різних тварин (див. рис. 1.41).

Увеликої рогатої худоби ІІІ і IV п’ясткові кістки зростаються в одну кіст- ку, яка має внизу два блоки для ІІІ і IV пальців. Поперечний розріз їх оваль- ний. На опуклій дорсальній і плоскій пальмарній поверхнях у ділянках зрощення кісток є проміжні жолобки, які закінчуються проксимальним і дис- тальним каналами п’ястка. Всередині кісток є середня пластинка, яка поді- ляє кістково-мозкову порожнину на дві частини. Проксимальна суглобова поверхня плоска і розділена гребенем на медіальну, більшу, і латеральну, меншу, площини. На латеральній поверхні проксимального кінця п’ястко- вих кісток розміщена пальмарна суглобова площина для рудимента V п’яст- кової кістки, що має вигляд видовженого конуса.

Уконя п’ясткових кісток три, з яких тільки одна (ІІІ) п’ясткова, добре розвинута, більш-менш симетрична. Її проксимальна суглобова поверхня

87

Розділ 1

плоска і поділена гребенем на більшу — медіальну та меншу — латеральну ділянки. На проксимальному кінці є п’ясткова горбистість — tuberósitas óssis metacarpális ІІІ — для закріплення променевого розгинача зап’ястка. Блок дистального епіфіза на медіальній ділянці масивніший. Тіло кістки на поперечному розрізі овальне. З пальмарного боку вздовж латерального й медіального країв кістки є горбистості, на проксимальному кінці — суглобові поверхні для з’єднання з ІІ і IV п’ястковими кістками, які називають грифе- льними. На проксимальних кінцях ІІ і IV п’ясткові кістки потовщені і мають плоскі суглобові поверхні для кісток зап’ястка. Для з’єднання з ІІІ

п’ястковою кісткою мають горбистості. Дистально ці кістки потоншуються і закінчуються булавоподібно. Грифельні кістки можуть зростатися з ІІІ п’яст- ковою кісткою в разі неправильної експлуатації тварин та порушення міне- рального обміну.

Усвині п’ясткові кістки короткі, масивні, середні (ІІІ і IV) дуже розвинуті, на поперечному розрізі трикутні. П’ясткові кістки ІІ і V менші за розміром, скривлені. Проксимальні суглобові поверхні вигнуті.

Усобаки п’ясткові кістки (I–V) довгі, з типовими дистальними блоками.

Зп’яти кісток найдовші ІІІ та IV п’ясткові кістки, на поперечному розрізі вони мають трикутну форму; І п’ясткова кістка коротша (порівняно з інши- ми). На блоках кісток є малий гребінчик на пальмарній поверхні, передня поверхня гладенька, що зумовлює бічні рухи пальців під час їх розгинання.

Кістки плесна

Кістки плесна — óssa metatarsália — подібні до кісток п’ястка, але відріз- няються більшою довжиною та масивністю (див. рис. 1.42).

Увеликої рогатої худоби плеснова кістка масивна, на поперечному розрі- зі чотирикутна. На проксимальному кінці проходить судинний канал, на дистальному — міжкістковий. Плеснова кістка ІІ маленька, сочевицепо- дібна.

Уконя плеснова кістка масивна, на поперечному розрізі округла. Блок з медіального боку товщий. Плеснові кістки ІІ і ІV порівняно з відповідними п’ястковими кістками мають більш розвинуті горбистості для зв’язок.

Усвині ІІІ і IV плеснові кістки відрізняються від п’ясткових добре розви- нутими зв’язковими горбами на проксимальних кінцях. У IV плеснової кіст- ки проксимальна суглобова поверхня видовжена, чотирикутна, із виступаю- чим латеральним зв’язковим горбом.

Усобаки плеснові кістки мають плоскі проксимальні суглобові поверхні. Плеснова кістка І коротка, конусоподібна; ІІ кістка з’єднується з ІІІ кісткою трикутними суглобовими площинами. У IV плеснової кістки проксимальна суглобова поверхня видовжена, чотирикутна, з виступаючим зв’язковим гор- бом на латеральній поверхні.

Кістки пальців

Кістки пальців — óssa digitórum — третя частина автоподія — акроподій, представлені трьома фалангами в кожному пальці (рис. 1.43).

88

АПАРАТ РУХУ

Проксимальна фаланга (путова кістка) — phálanx proximális (os compedále) — довга трубчаста. На проксимальному кінці — básis phalángis proximális — суглобова ямка — fóvea articuláris — розділена жолобом для сполучення з блоком п’ясткової кістки. На її дистальному кінці знаходиться голівка — cáput phalángis proximális, розділена гребенем.

Середня фаланга (вінцева кістка) — phálanx média (os coronále) — на проксимальному кінці — básis phalángis médiae — також має суглобову жо- лобкувату поверхню — fóvea articuláris, розділену жолобом, а на дистально- му кінці — голівку — cáput phalángis médiae, розділену жолобом. Ця кістка коротша за першу.

Дистальна фаланга (копитова, ратична, кігтьова кістки) — phálanx distális (os unguláre, os unguiculáre) — у різних тварин має неоднакову форму й будову. Так, у хижаків вона називається кігтьовою, у свині та жуйних — ра- тичною, у коня — копитовою кісткою.

У великої рогатої худоби та свині фаланги ІІІ і IV пальців асиметричні, фаланги ІІ і V пальців у cвині подібні до фаланг середніх пальців, але мен- ші за розмірами. Ратичні кістки дуже подібні. Кожна кістка має форму пі-

Рис. 1.43. Скелет пальців:

А — собаки; Б — корови (дорсально) та В — пальмарно; Г — коня (дорсально) та Д — пальмарно; mc —

óssa metacaprália; ph I–III — phálanx I–III; a — súlcus sagittális; b — crísta sagittális; 1 — fácies articuláris proximális; 2 — tubérculum ligaméntea; 3 — tuberósitas palmáris; 4 — tróchlea phalángis; 5 — procéssus coronoídeus; 6 — tuberósitas ph II; 7 — proc. extensórius; 8 — fácies parietális; 9 — márgo soleáris; 10 — ángulus ph III; 11 — fácies flexória; 12 — fácies soleáris; 13 — for. soleáre; 14 — os sesamoídeum proximále; 15

— os sesamoídeum distále

89