анатомия Рудик

Розділ 3

Рис. 3.47. Поверхневі м’язи зап’ясткового і пальцевих суглобів корови з медіальної поверхні:

1 — cáput lóngum m. tríceps bráchii; 1′ — m. ténsor fásciae anterbráchii; 2 — m. bíceps bráchii; 2′ — m. coracobrachiális; 3 — m. brachiális; 4 — m. exténsor cárpi radiális, 4′ — його су- хожилок; 5 — m. fléxor cárpi ulnáris, 5′ — його cáput ulnáre, 5′′

— його кінцевий сухожилок; 6 — m. fléxor cárpi radiális,

6′ — його сухожилок; 7 — m. pronátor téres; 8 — сухожилок m. abdúctor póllicis long.; 9–9V — m. fléxor digitális superficiális; 10–10′′ — m. fléxor digit. prof.; 11 — m. interósseus médius, 11′

— його сполучна пластинка до поверхневого згинача пальців, 11′′ — його підкріплювальна гілка до сухожилка загального розгинача пальців; 12 — сухожилок m. exténsor digit. commúnis до ІІІ пальця

У собак розгинає зап’ястковий суглоб і є абдуктором, у решти свійських тварин — згинає його. За даними С. Ф. Манзія і В. Ф. Мороза (1978), м’яз у всіх тварин є фіксато- ром суглоба при статиці.

Променевий згинач зап’ястка — m. fléxor cárpi radiális (рис. 3.47, 6) — розміщується поверхнево на каудомедіальній поверхні променевої кістки. Починається на медіаль- ному надвиростку променевої кістки і за- кінчується сухожилково на пальмарній по- верхні проксимального епіфіза кісток п’яст-

ка: у жуйних і свиней — на ІІІ, у коней — на ІІ, у собак — на ІІ і ІІІ.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його при статиці.

Ліктьовий згинач зап’ястка — m. fléxor cárpi ulnáris (див. 3.47, 5; кольорову вклейку,

рис. ІІІ, поз. 3) — розміщений на каудоме- діальній поверхні передпліччя, часто прикритий згиначем пальців. Почина- ється м’яз сильнішою плечовою голівкою — cáput humerále — позаду проме- невого згинача на медіальному надвиростку плечової кістки і слабкішою лі- ктьовою голівкою — cápur ulnáre — на ліктьовому відростку. Голівки злива- ються і утворюють кінцевий сухожилок, який закінчується на додатковій кістці зап’ястка.

У жуйних ліктьова голівка м’яза слабко розвинута, може бути повністю сухожилкова, у свиней її може не бути, у коней під плечовою голівкою в ді-

лянці ліктьового суглоба є сумка — búrsa subtendínea m. flexóris cárpi ulnáris.

У собак — це два самостійні черевця, під плечовою голівкою так само, як і у коней, є сумка.

Згинає зап’ястковий суглоб, фіксує його і ліктьовий суглоб при статиці.

Іннервація м’язів зап’ясткового суглоба:

190

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

М’ЯЗИ СУГЛОБІВ ПАЛЬЦІВ

М’язи, що забезпечують рухи пальців грудної кінцівки у свійських тва- рин, мають простіші співвідношення, ніж у тварин, кисть яких пристосована до хапальних рухів, чи людини з її п’ятипалою, в усі боки рухливою рукою, в якій чотири пальці протиставлені великому. У свійських тварин кисть за- знає поступової перебудови і спеціалізації до опори й руху. Суглоби пальців грудної кінцівки стають одновісними, тобто інші рухи, крім згинання й роз- гинання, в цих суглобах або не виражені, або неможливі, а в зв’язку з цим розвиваються м’язи, що забезпечують такі рухи.

Серед цих м’язів розрізнять довгі й короткі. Довгі м’язи суглобів паль- ців — багатосуглобові. Їхні м’язові черевця розміщені в ділянці передпліччя, а уже в ділянці кисті проходять їх сухожилки. Короткі м’язи виражені у свійських тварин неоднаково, що зумовлено і типом опори, і кількістю паль- ців, і ступенем їх розвитку.

ДОВГІ РОЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язиста частина довгих розгиначів пальців розміщена між променевим і ліктьовим розгиначами зап’ястка на краніолатеральній поверхні перед- пліччя. М’язи починаються частково на плечовій кістці, частково на кістках передпліччя і закінчуються на пальцях, розчленовуючись сухожилками від- повідно до кількості пальців. До цих м’язів належать: m. exténsor digitórum commúnis, m. exténsor digitórum laterális, m. exténsor póllicis lóngus, m. abdúctor póllicis lóngus.

Загальний розгинач пальців — m. exténsor digitórum commúnis (див. рис. 3.19–3.21, кольорову вклейку, рис. ІІІ) — розміщений латерально, безпосе- редньо біля променевого розгинача зап’ястка, має витягнуте вздовж верете- ноподібне м’язове черевце, яке поділяється на чітко розмежовані частини: у жуйних — на дві, у свиней — на три, у собак — на чотири, у коней воно не поділене. М’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки, часто також на латеральній зв’язці ліктьового суглоба і латеральному зв’язковому горбку променевої кістки. У нижній третині передпліччя м’язове черевце переходить у довгий сухожилок, що закінчується в усіх тварин на розгинальних відростках дистальних фаланг усіх пальців, крім першого. Кінцевий сухожилок поділяється на відповідну кількість ніжок, тільки у ко- ней залишається не розділеним. На нижньому кінці передпліччя і в ділянці зап’ясткового суглоба сухожилки м’яза розміщені в сухожилковій піхві.

У жуйних м’яз починається поверхневим, слабшим, латеральним черев- цем на розгинальному надвиростку плечової кістки і частиною, що відпові- дає m. exténsor dígiti, на ліктьовій кістці. Обидва черевця об’єднуються на середині передпліччя в єдиний м’яз, що тягнеться далі струнким сухожил- ком разом з медіальним черевцем через дорсовентральну поверхню зап’яст- кового суглоба і на рівні путового суглоба поділяється на дві ніжки, що закін- чуються на розгинальних відростках дистальних фаланг основних пальців.

191

Розділ 3

Рис. 3.48. Сухожилкові піхви і слизові сумки лівої грудної кін- цівки корови (ділянки п’ястка і пальців спереду):

1 — латеральний сухожилок m. exténsor digit. commúnis, 1′ — його кін- цевий сухожилок до ІІІ пальця, 1′′ — сухожилкова піхва цього сухожи- лка, 1′′′ — кінцевий сухожилок до IV пальця, 1IV — сухожилкова піхва цього сухожилка; 2 — медіальний сухожилок m. exténsor digit. commúnis, 2′ — його слизова сумка; 3 — сухожилок m. exténsor digit. later., 3′ — його слизова сумка; 4 — латеральна, 4′ — медіальна підкрі- плювальні бічні гілки m. interósseus médius; 5 — латеральна і 5′ — медіальна підкріплювальні гілки міжпальцевої ніжки m. interósseus médius до розгиначів IV і ІІІ пальців

Сильніше, медіальне черевце починається на розгинальному надвиростку плечової кістки і спрямовується сильним сухожилком до ІІІ пальця (рис. 3.48). Отримує в ділянці путового суглоба під- тримувальні пучки від m. interósseus médius і за- кріплюється на середній фаланзі ІІІ пальця, а та- кож тонкими сухожилковими пластинками і на ра- тичній кістці.

У коней м’яз починається на латеральному над- виростку плечової кістки, латеральній зв’язці лік- тьового суглоба і латеральному зв’язковому горбку променевої кістки, між середньою й нижньою тре- тинами передпліччя переходить у міцний сухожи- лок, який через латеральний жолоб дистального кінця променевої кістки проходить на зап’ясток, де прикріплюється утримувачем розгиначів — retináculum extensórum. Далі м’яз проходить косо через дорсолатеральну поверхню зап’ястка на дорсальну поверхню пальця, закінчуючись на розгинальному

відростку ІІІ фаланги пальця. Дорсально на путовій кістці м’яз отримує під- силювальні сухожилки від m. interósseus médius. У ділянці зап’ясткового суглоба сухожилок м’яза охоплений сухожилковою піхвою, а в ділянці путо- вого — має підсухожилкову сумку.

Усвиней загальний розгинач пальців має чітко розмежовані м’язові че- ревця, що починаються на латеральному надвиростку плечової кістки і ла- теральній зв’язці ліктьового суглоба. Медіальне черевце найбільше, і його сухожилок закінчується на ІІІ пальці. Від нього відходить (не завжди) не- значна гілка до ІІ пальця. Середнє черевце також значне, його сухожилок на рівні суглоба першої фаланги поділяється і закінчується на ІІІ і IV паль- цях і, крім того, від нього відщеплюється ніжка до ІІ пальця, що з’єднується

зтонким сухожилком розгинача ІІ пальця. Латеральне черевце найменше в м’язі, частково з’єднується з бічним розгиначем пальців. Слабкий сухожилок латерального черевця переходить у сухожилок середнього черевця, а також відщеплює ніжку до V пальця.

Усобак м’яз починається на латеральному надвиростку плечової кістки і на латеральній зв’язці ліктьового суглоба зростається з променевим розги- начем зап’ястка. Нижче м’яз поділяється на чотири тонкі черевця, які роз- міщені поряд і на межі середньої й нижньої третини передпліччя перехо- дять у сухожилки, що в ділянці зап’ястка знаходяться у сухожилковій піхві. Кінцеві сухожилки закріплюються на ІІІ фалангах ІІ–V пальців.

Розгинає зап’ястковий суглоб і суглоби пальців, згинає ліктьовий суглоб.

192

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

Бічний розгинач пальців — m. exténsor digitórum laterális (див. рис. 3.19– 3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз. 5) — знаходиться на бічній поверхні пе- редпліччя між загальним розгиначем пальців спереду і ліктьовим розгина- чем зап’ястка ззаду. Починається на бічній зв’язці ліктьового суглоба та ла- теральному зв’язковому горбку променевої кістки, а також на зовнішньому краї ліктьової кістки і поділяється у собак на два черевця, у жуйних і коней має одне черевце, у свиней — два нечітко відмежованих м’язи. В ділянці передпліччя м’язові черевця переходять у сухожилки, що закінчуються у жуйних — на вінцевій кістці IV пальця; у коней — на путовій кістці; у сви- ней — на IV–V пальцях; у собак — на III–V пальцях разом із загальним роз- гиначем. У жуйних і коней у ділянці зап’ястка м’яз обгорнутий сухожилко- вою піхвою, а в ділянці путового суглоба є підсухожилкові сумки.

Розгинає зап’ястковий суглоб і відповідні суглоби пальців: у жуйних — путовий і вінцевий суглоби IV пальця; у коней — путовий суглоб ІІІ пальця;

усвиней — перші два суглоби IV i V пальців; у собак — усі суглоби III–V па- льців.

Розгинач І (великого) і ІІ пальців — m. exténsor dígiti I (póllicis) et II (див.

кольорову вклейку, рис. ІІІ, 6) — виражений у хижаків. У жуйних і свиней розгинач ІІ пальця є складовою частиною загального розгинача пальців як ліктьова його голівка. У собак м’яз починається збоку від довгого абдуктора великого пальця на середній третині краніолатерального краю ліктьової кі- стки. Його сухожилок перехрещує сухожилок загального розгинача пальців,

уділянці зап’ястка знаходиться ще медіально від нього, проходить разом у сухожилковій піхві на передню поверхню зап’ястка. На ІІІ п’ястковій кістці м’яз поділяється на дві ніжки, медіальна — перехрещує ІІ п’ясткову кістку і закріплюється на нижньому кінці І п’ясткової кістки. Латеральна гілка, при- значена для ІІ пальця, зростається з сухожилком загального розгинача па- льців і водночас віддає слабку гілку до ІІІ пальця.

Розгинає І і ІІ пальці і у собак відводить І палець.

Довгий абдуктор І (великого) пальця — m. abdúctor dígiti I (póllicis) lóngus (див. рис. 3.19–3.22, кольорову вклейку, рис. ІІІ, 7) — у свійських тварин відносять до косих розгиначів п’ястка, а функціонально — до м’язів за- п’ясткового суглоба. Порівняльно-анатомічно він є довгим розгиначем паль- ців. М’яз у вигляді трикутної м’язової пластинки лежить безпосередньо на скелеті передпліччя краніолатерально і тягнеться своїм сухожилком косо через кінцевий сухожилок променевого розгинача зап’ястка медіально на зап’ясток, закінчуючись на проксимальному кінці у собак І, свиней і ко- ней — ІІ, жуйних — ІІІ п’ясткової кістки.

Розгинає і відводить І палець у собак, розгинає і незначною мірою відво- дить зап’ястковий суглоб у решти тварин.

ДОВГІ ЗГИНАЧІ ПАЛЬЦІВ

М’язові черевця довгих згиначів пальців розміщені в ділянці перед- пліччя тільки ззаду, між згиначами зап’ясткового суглоба. Їх міцні сухожи- лки проходять медіально від додаткової кістки зап’ястка по долонній (паль- марній) поверхні зап’ясткового суглоба, п’ястка і пальців. Відповідно до їх кількості закінчуються на середній або дистальній фаланзі.

193

Розділ 3

До цих м’язів належать: m. fléxor digitórum superficiális, m. fléxor digitórum profúndus, mm. interflexórii.

Поверхневий згинач пальців — m. fléxor digitórum superficiális (див. рис. 3.19, 43; рис. 3.20, 38; рис. 3.47, 9) — менший з двох довгих згиначів, розмі- щений поверхнево, у жуйних і коней пронизаний міцним сухожилком, має у собак і коней одне, а у жуйних і свиней — два м’язових черевця, що перехо- дять у верхній половині зап’ястка в сухожилки, які закінчуються на другій фаланзі пальця.

У жуйних м’яз має поверхневе й глибоке черевця, що значною мірою прикриті ліктьовим згиначем зап’ястка. Починаються вони на медіальному надвиростку плечової кістки, в ділянці верхньої третини передпліччя розді- ляються і в ділянці нижнього кінця передпліччя переходять у сухожилки. Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем згиначів — retináculum flexórum, пронизуючи фасцію п’ястка, а сухожилок глибокого черевця знаходиться в жолобі глибокого згинача пальців під утримувачем згиначів, і на середині п’ястка сухожилки об’єднуються в загальний сухожи-

лок поверхневого згинача. Загальний сухожилок невдовзі знову розділяється на медіальну й лате- ральну гілки, які отримують підсилювальні спо- лучні пластинки від міжкісткового середнього м’яза, разом з яким у ділянці путового суглоба утворюють згинальний рукав — mánica flexória — для глибокого згинача пальців. Закінчуються су- хожилки поверхневого згинача на вінцевих кіст- ках ІІІ і IV пальців.

На згинальній поверхні зап’ястка сухожилки поверхневого й глибокого черевця м’яза мають під собою підсухожилкову сумку — búrsa subtendínea m. flexóris digitórum superficiális, а в ділян-

ці путового суглоба — сухожилкову піхву. Сухо- жилки глибокого черевця поверхневого згинача пальців і плечової голівки глибокого згинача па- льців у ділянці нижньої третини передпліччя з’єднані між собою сухожилковим проксималь- ним міжзгинальним м’язом — m. interflexórius proximális, а в ділянці згинальної поверхні за- п’ястка — дистальним міжзгинальним м’язом —

Рис. 3.49. Сухожилкові піхви і синовіальні сумки правої грудної кінцівки коня збоку:

1 — m. exténsor cárpi radiális, 1′ — його сухожилкова піхва; 2 — m. exténsor digit. commúnis, 2′ — його сухожилок, 2′′ — його сухожилко-

ва піхва; 3 — m. exténsor digit. later., 3′ — його сухожилок, 3′′ — його сухожилкова піхва; 4 — m. exténsor cárpi ulnáris, 4′ — його сухожилок до os cárpi accessórium, 4′′ — його сухожилок до голівки латеральної грифельної кістки, 4′′′ — сухожилкова піхва цього сухожилка; 5 — m. abdúctor póllicis lóngus; 6 — m. fléxor digit. prof., 6′ — його сухожилок;

7 — сухожилок поверхневого згинача пальців; 8 — проксимальний, 8′ — дистальний кінці проксимальної сухожилкової піхви, спільної для сухожилків поверхневого й глибокого згиначів пальця; 9–9′′′ — дистальна сухожилкова піхва, спільна для сухожилків поверхневого й глибокого згиначів пальця; 10 — m. interósseus médius, 10′ — його підкріплювальна гілка до загального розгинача; 11 — слизова сумка під загальним і бічним розгиначами пальця

194

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

m.interflexórius distális, що являє собою невелику м’язову стрічку.

Уконей м’яз майже повністю прикритий ліктьовим згиначем зап’ястка, пронизаний міцними сухожилковими волокнами, починається на медіаль- ному надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходить у сухо- жилок, у цьому місці має підсилювальну сухожилкову зв’язку — m. interflexórius — і на згинальній поверхні зап’ястка разом із сухожилком глибокого згинача пальця обгорнутий спільною піхвою для згиначів — vagína synoviális commúnis flexórum (рис. 3.49). Сухожилок м’яза проходить донизу під утримувачем згиначів і в нижній чверті п’ястка над ковзкою поверхнею се- замоподібних кісток охоплює сухожилок глибокого згинача у вигляді жоло- боподібної манжети на протязі 30–40 мм. У ділянці путового суглоба сухо- жилки обох згиначів утримуються кільцеподібною зв’язкою, що сполучає се- замоподібні кістки між собою. На долонній (пальмарній) поверхні путової кістки сухожилок стає широким, у вигляді трубки обхоплює сухожилок гли- бокого згинача, пропускаючи його крізь себе назовні, розщеплюється на дві міцні гілки, що закінчуються на зв’язкових горбках вінцевої кістки і слабкі- шим кінцем — на нижньому кінці путової кістки.

Усвиней м’яз лежить поверхнево на медіальній поверхні передпліччя між ліктьовим і променевим згиначами зап’ястка. Він має менше, поверх- неве, і більше, глибоке, черевця, що починаються разом на медіальному надвиростку плечової кістки і в ділянці зап’ястка переходять у міцний су- хожилок. Сухожилок поверхневого черевця проходить над утримувачем згиначів і в ділянці путового суглоба утворює трубкоподібної форми манжет- ку для сухожилка глибокого згинача пальців. У ділянці проксимальної фа- ланги IV пальця сухожилок глибокого згинача проходить крізь щілиноподі- бний отвір у поверхневому згиначі, який закінчується двома ніжками на се- редній фаланзі IV пальця. Сухожилок глибокого черевця проходить під утримувачем згиначів і закінчується на середній фаланзі ІІІ пальця, при цьому утворює такі структури для глибокого згинача пальців, як і на IV па- льці. Сухожилки поверхневого й глибокого згиначів з’єднуються двічі між-

згинальними м’язами — mm. interflexóri proximáles та m. interflexórius distális.

Усобак м’яз розміщений поверхнево на медіокаудальній поверхні перед- пліччя, прикриваючи зовні плечову голівку ліктьового згинача зап’ястка і глибокий згинач пальців. М’яз починається коротким міцним сухожилком на медіальному надвиростку плечової кістки. Під цим сухожилком має під- сухожилкову сумку. У верхній частині зап’ястка м’яз переходить у сухожи- лок, не має тут сухожилкової піхви, проходить під утримувачем згиначів. У верхній третині п’ястка сухожилок м’яза поділяється на чотири ніжки, що спрямовуються до ІІ–V пальців, закінчуючись на їх середніх фалангах.

Згинає суглоби — зап’ястковий, п’ястково-фаланговий і вінцевий, допо- магає розгиначам ліктьового суглоба.

Глибокий згинач пальців — m. fléxor digitórum profúndus (див. рис. 3.19,

44; рис. 3.29, 39; рис. 3.47, 10; рис. 3.52, 7–7′′′) — сильніший з двох довгих згиначів пальців, розміщений під ліктьовим згиначем зап’ястка і поверхне- вим згиначем пальців на задній поверхні передпліччя. М’яз має в усіх тва- рин три голівки. Плечова голівка — cáput humerále — починається на меді-

195

Розділ 3

альному надвиростку плечової кістки і може поділятись на три черевця; в середній третині передпліччя від променевої кістки відходить променева голівка — cáput radiále — і на ліктьовій кістці починається ліктьова голівка

— cáput ulnáre. У ділянці нижнього кінця передпліччя всі м’язові черевця переходять у єдиний сухожилок глибокого згинача пальців, який разом з поверхневим згиначем пальців тягнеться медіально від додаткової кістки зап’ястка вниз на п’ясток і поділяється на гілки відповідно до кількості паль- ців, закінчуючись на їх дистальних фалангах.

Ужуйних найбільша плечова голівка глибокого згинача пальців прони- зана сухожилками і деякою мірою поділяється на три частини. Починається на медіальному надвиростку плечової кістки, де початковий сухожилок вкритий капсулою суглоба. Над зап’ястком м’яз переходить у міцний сухо- жилок. Слабкіша ліктьова голівка відходить від каудомедіальної поверхні ліктьового відростка і вже на рівні ліктьового суглоба переходить у вузький сухожилок, який прилягає збоку до заднього краю плечової голівки і у верх- ній половині зап’ястка зростається з її сухожилком. Пластинчасте м’язове черевце променевої голівки починається на каудальній поверхні верхньої третини променевої кістки і її сухожилок вище від зап’ястка зливається з основним сухожилком. У ділянці зап’ястка під загальним сухожилком гли- бокого згинача пальців знаходиться підсухожилкова сумка, яка відмежовує його також і від глибокої ніжки поверхневого згинача пальців. Сухожилок м’яза проходить під радіальною зв’язкою зап’ястка і в ділянці нижнього кін- ця п’ястка поділяється на дві гілки для ІІІ і IV пальців. Вище від путового суглоба проходить у сухожилковій манжетці, утвореній поверхневим згина- чем пальців, а потім і пронизує його. В ділянці путового суглоба і перших двох фаланг пальців сухожилки обох згиначів пальців обхоплені спільними сухожилковими піхвами. Закінчуються сухожилки глибокого згинача паль- ців на розгинальних горбках дистальних фаланг III i IV пальців.

Уконей плечова голівка має також три черевця, але з більшою кількістю сухожилкових волокон, що над зап’ястком об’єднуються в плоский міцний сухожилок. Ліктьова голівка лежить між ліктьовим розгиначем зап’ястка і поверхневим згиначем пальця, над зап’ястком її сухожилок зливається з су- хожилком плечової голівки. Променева голівка починається на середній третині заднього краю променевої кістки, переходить у сухожилок, який в ділянці зап’ястка зливається з основним сухожилком. Спільний сухожилок стає округлим, проходить по пальмарній поверхні зап’ястка і п’ястка. В се- редній третині п’ястка підсилюється додатковою зв’язкою — ligaméntum accessórium, що відходить від пальмарної зв’язки зап’ястка. В ділянці путово- го суглоба він оточений сухожилком поверхневого згинача, стає плоским, далі проходить між кінцевими його ніжками і закінчується на згинальній поверхні — fácies flexória — копитової кістки. Під кінцевим сухожилком має підсухожилкову сумку.

Поверхневий і глибокий згиначі пальців у коней мають дві спільні сухо- жилкові піхви — vagína flexórum commúnis. Одна з них розміщена в ділянці зап’ястка, починається вище від суглоба на 8–10 см, а закінчується нижче

196

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

від суглоба на 5–6 см; друга починається вище від путового суглоба і закін- чується на рівні середини вінцевої кістки.

Усвиней плечова голівка має два черевця: значно сильніше — поверхне- ве латеральне і слабкіше — глибше розміщене медіальне. Їхні сухожилки зростаються між собою в нижньому кінці передпліччя, а в ділянці зап’ястка отримують підсилювальну додаткову зв’язку — ligaméntum accessórium. Лік- тьова голівка починається на каудомедіальній поверхні ліктьового відрост- ка, переходить у сухожилок, який в ділянці зап’ястка зростається із сухожи- лком плечової голівки. Найслабкіша променева голівка починається у верх- ній третині каудомедіального краю променевої кістки, зростаючись тут з круглим пронатором, в ділянці зап’ястка її сухожилок зростається з голов- ним сухожилком, утворюючи сухожилок глибокого згинача пальців. Сухо- жилок глибокого згинача пальців нижче зап’ястка віддає дві бічні слабкі ніжки для висячих ІІ і V пальців, а дві сильніші ніжки в ділянці суглоба першої фаланги обхоплені манжетками поверхневого згинача пальців, про- ходять до ІІІ і IV пальців, на ратичних кістках яких і закінчуються. В діля- нці п’ястка і проксимальної фаланги пальців, як опорних, так і висячих, су- хожилки глибокого згинача фіксуються перев’язками сухожилків — víncula tendínum. У ділянці зап’ястка і пальців сухожилки обхоплені сухожилковою піхвою та підсухожилковою сумкою.

Усобак м’яз також має три голівки. Плечова голівка починається на ме- діальному надвиростку плечової кістки спільним сухожилком для трьох м’язових черевець, ліктьова — на ліктьовій, променева — на променевій кістках. У ділянці зап’ястка сухожилки всіх голівок зростаються, утворюють загальний сухожилок згинача пальців. У цьому місці він оточений сухожил- ковою піхвою під утримувачем згиначів. На п’ястку, у верхньому його кінці, медіально від сухожилка відщеплюється ніжка до І пальця, а дещо нижче поділяється на чотири округлі ніжки до II–V пальців. У ділянці п’ястково- фалангових суглобів ці ніжки обхоплені трубкоподібними манжетками по- верхневого згинача, в ділянці другої фаланги пронизують сухожилки ос- таннього і закінчуються на згинальних горбках кігтьових кісток. Сухожилки згиначів у ділянці путового й вінцевого суглобів та в ділянці І фаланги паль- ців фіксуються перев’язками сухожилків — víncula tendínum.

Глибокий згинач пальців згинає суглоби пальців і зап’ястковий суглоб, допомагає розгинати ліктьовий суглоб.

Міжзгинальні м’язи — mm. interflexórii — це маленькі м’язи або сухожи- лкові тяжі між поверхневим і глибоким згиначами пальців. Є у всіх свійсь- ких тварин, крім коней. Розрізняють проксимальні і дистальні міжзги- нальні м’язи.

Допомагають згиначам пальців, підсилюючи їх дію.

КОРОТКІ М’ЯЗИ ПАЛЬЦІВ

Короткі м’язи пальців розміщені в ділянці п’ястка і пальців, забезпечу- ють рухливість окремих пальців. У свійських тварин найбільш повно і бага- то диференційовані м’язи кисті у м’ясоїдних, а вже у свиней спостерігається значне їх спрощення. У жуйних і коней триває подальше спрощення або ці м’язи стають рудиментарними чи подібними до зв’язок, тобто залишається лише їх сполучнотканинна частина і вони є пасивною конструкцією. За дією

197

Розділ 3

на окремі промені грудної кінцівки розрізняють загальні й спеціальні короткі м’язи пальців.

Загальні короткі м’язи пальців

Міжкісткові м’язи — mm. interóssei (див. кольорову вклейку, рис. ІІІ, поз.

10–10′′′; рис. 3.47, 11; рис. 3.50, 8–8′′; рис. 3.51, 9–9′; рис. 3.52, 8–8′) — знахо-

дяться на пальмарній поверхні п’ястка, від верхнього кінця якого й почина- ються, а закінчуються на проксимальних сезамоподібних кістках. За допо- могою своїх підсилювальних гілок вони з’єднуються із загальним розгина- чем на кожному пальці. У м’ясоїдних і свиней вони м’язисті, у дорослих жуйних і коней — подібні до зв’язок.

У молодих жуйних тварин міжкістковий м’яз майже повністю м’язистий, але з віком набуває характеру зв’язки. Він починається на основі п’ясткових кісток і радіальній зв’язці зап’ястка, а в нижній третині п’ястка поділяється на три ніжки: сильнішу — середню й слабкіші — бічні. Бічні ніжки закріп- люються на неосьових проксимальних се- замоподібних кістках. Середня поділяєть- ся ще на три гілки, дві з яких — бічні — закріплюються на осьових проксимальних сезамоподібних кістках, а третя — міжпа- льцева — тягнеться через міжблокову ви- різку кісток п’ястка на передню поверхню, після чого вона ще раз роздвоюється і з’єднується з медіальним сухожилком за- гального й бічного розгиначів пальців. До сухожилків бічного розгинача пальців відходять підкріплювальні ніжки також від бічних ніжок міжкісткового м’яза. В середині п’ястка від міжкісткового м’яза до поверхневого згинача пальців підхо- дить сполучна пластинка, яка розщеплю- ється на дві частини і в ділянці путового суглоба разом з поверхневим згиначем утворює манжетки для сухожилків глибо- кого згинача пальців. Крім того, міжкіст- ковий м’яз на пальмарній поверхні міцно

зростається з фасцією п’ястка.

198

МІОЛОГІЯ — ВЧЕННЯ ПРО М’ЯЗИ

У коней є три міжкісткові м’язи, два з яких — m. interósseus mediális i laterális — рудиментарні, а середній — m. interósseus médius — подібний до зв’язки. У лошат він має окремі м’язові волокна. Починається здебільшого

199